Какое то двойственное чувство от сегодняшнего общения с инетом. И злость и жалость. Читаешь страницу мужика из Днепра - образован, обеспечен, ездит в Париж и Кембридж. Злится на "укропов", "нациков", Беню, ПП, восхищается захарченком,"деды ваевали".Не хочет, чтобы был Днепр, а как было... И в друзьях те же. Злятся многие на власть, язвят. И так ,наверное ,каждый день.Посмотрят ТВ - бесятся. Посмотрят на улицу, на плакат - раздражаются. Зайдут в магазин - расстроятся из-за цен. Жалко, что люди тратят себя на эти эмоции.Жизнь идет, а они все злятся, ненавидят,презирают...Все не так. Ну, не так, как ты хочешь.А кто сказал, что должно быть по-твоему? Воруют? Воруют.Завидно? Чем ты тогда лучше? Обижен? Думаешь, что заслужил иметь больше? А кто это знает?
Что мы заслужили? Жалко тех, кому здесь кажется плохо.Почитала "Розу мира" Андреева...

Проводжають в останню путь сьогодні Людину...

горів життям, трудився і воював

те,що сьогодні зацікавило (фото зірок)

Вся земля теплом согрета и по ней я бегу босиком
Я пою и звезды лета
Светят мне даже днем даже днем...

Спекотно.Тільки росяним ранком можна насолодитись такими моментами. Якість фото не завжди така, як треба. Але це іноді створює певну нову ілюзію.

Мамині лілії розцвіли

Пройтися ранком по росі, всміхнутись сонцю.І забути на мить усе...

Танец на гончарном круге

https://youtu.be/dOSGS9ruj4U

 

Ну поражаюсь я.Что тут такого?!

Куда пальцем ни ткни в карту Гугл, все попадаешь в чудо. Чехия, к примеру.

сама не ожидала, просто хотела посмотреть как люди живут

Загадочный город Бельско-Бяла, откуда пришли к нам Лелик и Болек и Рекс.

===архитектура и мультики, природа и прочие достопримечательности===

 

Сен-Луп-Ламере

 

----погулять улочками, посмотреть провинцию----мне лично понравилось

Я сьогодні пішла на рекорд. Більше 20 км по сусідніх селах. І що цікаво - майже не втомилась.

""""""фото"""""""

Сегодня выспалась. А это, поверьте, очень важно, чтобы почувствовать себя человеком.Экспромтом решилась на поездку в поликлинику.Есть не хотелось с утра, а кровь на  анализы сдавать надо натощак.Можно и автобусом, но погода хорошая, да и лишние 5 км накрутить полезнее для фигуры и кошелька))).Дорога  новая.Да еще с горки.

Люблю утро рабочего дня.8.00.

****ФОТО+++****

Это я поняла сегодня.

Подробности сегодняшнего дня

Тест на определение пяти доминирующих черт вашего характера

О, що написати? Зарядку не роблю, дієти не дотримуюсь, обновок не купую. Заїдаю стрес печеньками, улюбленою халвою і насінням. Посміхаюсь.

....................................................................................................................і т.д.

...І знову джміль розмружить квітку,
І літо гратиме в лото.
І знов сплете на спицях плітку
Сторукий велетень Ніхто.
І в цьому днів круговороті,
Де все минати поспіша,
Як та пташиночка на дроті,
Спочине стомлена душа.

© Ліна КОСТЕНКО

1.

КВІТИ,,,ЗНОВУ КВІТИ,,,>>>>>>>

После дождя
Деревья распускаются,
После дождя
Люди улыбаются...(с)
Ага, счас))))
Вишня зломлена, квіти потріпані і замурзані. Все залито, наповнено вологою. Ну, хоч тепло.
Кліматична війна якась.Як не холод, то спека.То засуха, то зливи.
Ну, нічого. Як каже мій зять : "Привезуть".(Це про овочі).
Понеділок. Народ спішить по роботах, машини туди-сюди. Десь в новинах проскочила фраза "Така нища країна, як Україна..."Ха! Показували Белград.Європа! По вулицях ослики возик тягають, будинки облуплені. У нас он крім іномарок і машини старої не знайти. Будинки всі утепляють, штукатурять, міні-котельні масово добудовують. Країна може і нища, а про народ не скажеш.Українці вони й не з такого викрутяться.
Не жалей дождя, который прошёл,
Он немало добрых дел натворил.
Будет всё у нас с тобой хорошо,
Мне не зря об этом дождик говорил.

Знайомі кияни коли дізнаються, що в мене приватний будинок кажуть:"Какая прелесть!", "У вас все свойо".

Тільки що з неба впала стіна дощу. Висунула носа щоб поправити відро під ринвою і зразу скупалась, навіть під дашком над порогом.

Вже стихло, так швидко , як і почалось. Город мій , дивлюсь зверху - ну Китай., тільки рис садить - залило. Двір - Венеція , суцільна вода.

Зранку погодка була - літо тепле.Дивлюсь бур"ян засів квіти. Кепку на голову, щоб сонце не стукнуло, і - вперед шарудіть. Потім тюльпани повикопувала трохи, потім петрушку молоду прошаруділа.А там квасоля в бур"яні, пройшлась. Мозолі зразу придбала. Прощай, манікюр))).

Чоловік газон косить, а я травичку на цибульку складаю. Мульча гарна. Клубничка перша пішла, так дощі не дають ті бур"яни повиривать.Що повириваєш, а воно знову зеленіє. Тепер знову 2-3 дня і не ступиш у грязюку. Дякувати, граду не було. А то ж помідорчики та капуста тільки в ріст пішли. А огірки сидять..Вчора поворушила , так трохи ожили. Кабачки не зійшли майже, чи пересівать, чи й того хватить? А ще й зварити-попрати...

От такі думки, така "прелесть"...Не дуже спішать люди з міста в село. Дачники-пенсіонери, правда, штурмують електрички ранком, а увечері назад - котиків дома годувать. А місцеві ранком на місто - учитись і працювать, увечері - додому. У вихідні й вільний час -  на город. Встаю годин у 5-6, сусідки вже копирсаються. А потім - на роботу бігом. 

Тому антагонізму між селом і містом не позбутись. Надто вже ми різні.

 

От такой он.Как назвать еще не решили.Первый день был Тишкой. У мужа - Сірко.

Прощай, покой!