Как важно, быть кому-то интересным.:(

Да. Так странно это осознавать, но комментов от него больше не будет. Я тоже отвыкала.

Не пересікалися, але шкода людини. Молодий...

Йамберт_Йожкович.:( Тут його вірші - https://www.stihi.ru/avtor/yasnyme

Господи, це хто?
може й з моїх ПЧ...

На днях довелося писати останнє слово на сторінці в ФБ свого друга з реального життя.
На 9-ий день.

Таке життя...
Живе моя мама, не взнає ні дітей, ні внуків, не розуміє, де знаходиться...
Стан рослини, пєчалька...

А молоді йдуть з життя.
Хіба відносно них доля справедлива?

Класс! Я -за!В принципі, "шото" є...Ну, я постійно в мріях про ідеал. Не знаю, може це погано? Як в тому статусі:"Женщина, я вам только лайкнул..."Тут з чоловіком пока ніяк не розберусь:(

А може закохатись? Я от чарства дового ходила, чогось все не вистачало, а пішла лікувати зуби і по самі вуха...

Спасибо!

Я слушаю музыку если уже вообще...Тоже выход.

Ну почему так? Ведь это так просто - выслушать, понять, поддержать. Ходим как трамваи, каждый по своим рельсам.

Иногда просто распирает с кем то о сокровенном, но... приходится уходить в книги)
нельзя, не поймут!

Это кому как получается. Мне оно мешает так, что просто ой.

С сокровенным та же беда. Все в себе носить приходится.

Ну да, я же никого ничего не принуждаю. Просто сама не хочу себя насиловать. Почему мне в голову вбилось понятие женского долга. Что женщина должна (она же женщина) приспосабливаться, уступать, понимать, жалеть, поддерживать, обслуживать (симулировать , в конце концов). Чтобы всем было хорошо. Да, хорошо, когда есть полноценная семья. Но это в идеале. Проще тем женщинам, у кого фига в кармане и своего мужа она называет за глаза "мой козел", а в глаза "зайка". А когда твой успех в работе вызывает раздражение, твои подруги и родственники - роздражение, ребенок - не так воспитан, начальство тоже не такое, работа тяжелая, что-то болит, а жена ничего не может с этим поделать)))) Какая это жена? Правильно. Самая никудышная.

Это не эгоизм, это нормально и правильно! Никто никому ничего не должен)

Исходное сообщение Shynin
Як це страшно((. Я от сьогодні поїхала на могилу, поговорила. Мені так її не вистачає. А сестра в мене самодостатня і не сентиментальна людина. Хоча в скруті допоможе, знаю. І то мовби одна-однісінька. А от так, роками... Відпустіть образу, на обох. Думаю, це повинно допомогти. Образа, відчуваю, страшенна.

Ні, образи немає.

Сестрою я ще замолоду "перехворіла", просто знаю, що живе така людина в світі. Без болю, без образ, без жалю. Мені сестру на всі відсотки замінила племінниця.
З сестрою різниця у віці майже 10 років, а з племінничкою - 17. То мені ближче, ніж 10 (хі-хі)!

А мама... Яка може бути образа?
Дякую, я живу! А могла ж і не жити.

І розумію, що крім мене.....
Але дивитися на таке "рослинне" існування страшно (з думками про своє майбутнє).
І просто втомилася вже - ні вихідних, ні відпусток.

Як це страшно((. Я от сьогодні поїхала на могилу, поговорила. Мені так її не вистачає. А сестра в мене самодостатня і не сентиментальна людина. Хоча в скруті допоможе, знаю. І то мовби одна-однісінька. А от так, роками... Відпустіть образу, на обох. Думаю, це повинно допомогти. Образа, відчуваю, страшенна.

Исходное сообщение Shynin
Розумію, як це важко (фізично і морально). Хоча я маму доглядала лише 2 тижні і всього того не пережила. Але все проходить, і те, що нам слід винести. Кріпіться.

А у мене ця ситуація вже більше трьох років.
Мене не взнає. Вважає, що живе в профілакторії і її доглядають медсестри.
А характер..... ОЙ-ОЙ!

І все це при тому, що все життя вона пецькала сестру, яка вже років 20 навіть носа до мами не показує і раніше навіть в місті при зустрічі не віталася. Причини ж ніхто не знає. Принаймні я.
А я у мами була "зайва" завжди, бо народила мене через категоричний "ультиматум" батька. І ніколи цього не приховувала.

А батька не стало ще в 1984-му...

Отак доля "жартує"

Розумію, як це важко (фізично і морально). Хоча я маму доглядала лише 2 тижні і всього того не пережила. Але все проходить, і те, що нам слід винести. Кріпіться.

Исходное сообщение Shynin
Правда? Дякую. А то давлю із себе раба, давлю...))А він сильний видно, досвідчений раб.

Так, правда. Я цим всім перехворіла - і всі ті моральні шматування, відчуття якоїсь своєї неповноцінності...
А потім прозріла - мені ж ТАК ДОБРЕ!!! Я сама собі хазяїн! Ми з сином мандрували, щось творили, гуляли, де нам заманеться - і ніхто не вказував мені, чи то "правильно".

Тепер я теж в "рабстві", але це вже зовсім інша "пісня" - недієздатна мама. І я прикута до міста-вулиці-будинку...

Спасибо за желание поддержать.Для меня и это тоже очень важно.

Правда? Дякую. А то давлю із себе раба, давлю...))А він сильний видно, досвідчений раб.

Очень хочется тебя поддержать, но... не нахожу слов. Пусть у тебя всё наладится.

Прекрасно!!!

дуже правильні висновки!