«Молитва» Екзюпері, написана в один з найважчих моментів його життя, нагадує нам про найголовніше. Нам би всім задуматися про речі, які він просить:



«Господи, я прошу не про диво і не про міражі, а про силу кожного дня.
Навчи мене мистецтву маленьких кроків.

Зроби мене спостережливим і спритним, щоб в строкатості буднів
вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.

Навчи мене правильно розпоряджатися часом у моєму житті.
Подаруй мені тонке чуття, щоб відрізняти першорядне від другорядного.

Я прошу про силу стриманості і міри, щоб я по житті не літав і не ковзав,
а розумно планував протягом дня, міг би бачити вершини і горизонти,
і хоч іноді знаходив би час для насолоди мистецтвом.

Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою.
Ні мрії про минуле, ні мрії про майбутнє. Допоможи мені
бути тут і зараз і сприйняти цю хвилину як найважливішу.

Убережи мене від наївної віри, що все в житті має бути гладко.
Подаруй мені чітке усвідомлення того, що складності, поразки, падіння і невдачі
є лише природною складовою частини життя, завдяки якій ми ростемо і зріємо.

Нагадуй мені, що серце часто сперечається з розумом.

Пошли мені в потрібний момент когось,
у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її люблячи!

Я знаю, що багато проблем вирішуються,
якщо нічого не робити, так навчи мене терпінню.

Ти знаєш, як сильно ми потребуємо дружби.
Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого і ніжного Подарунка Долі.

Дай мені багату фантазію, щоб в потрібний момент, в потрібний час, в потрібному місці,
мовчки або кажучи, подарувати комусь необхідне тепло.

Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до тих, хто зовсім «внизу».

Убережи мене від страху пропустити щось у житті.

Дай мені не те, чого я собі бажаю, а те, що мені дійсно необхідно.
Навчи мене мистецтву маленьких кроків.»