Наближення до Гааги: без жартів ... |

путіну – кровожерливій істоті, якій Міжнародним кримінальним судом в Гаазі призначений ордер на арешт, – мали би бути знайомі деякі очевидні історичні паралелі. Зокрема ті, які відтворені у сатиричному жанрі графіки видатним українським мистцем Віктором Цимбалом (1901 – 1968) одразу після завершення Другої світової війни.

Віктор Цимбал. Ворог людства. 1950
Як любителю Сталіна, путіну годилося би ознайомитися, як виглядатимуть поширені у світовому медійному просторі «орієнтовки» на його затримання як «ворога людства № 1 і найбільшого воєнного злочинця» сучасності.

Віктор Цимбал. Где стала русская нога, там русская земля. 1945
московська захланність є генетично вмотивованою, про що свідчить карикатура «Где стала русская нога, там русская земля». Позиціонуючи себе як великого полководця, кремлівський покруч уже не здатен приховати свій бандитський «паспорт», як це зображено в алегоричному сюжеті «Суть і вигляд».

Віктор Цимбал. Суть і вигляд. 1945
московська церква – один із спецпідрозділів кремля, носій мороку та інструмент залякування «вірноподданого насєлєнія». На цю тему – рисунок В. Цимбала «Екзарх Компраха: «Дайош Господи …дайош» .

Віктор Цимбал. Екзарх Компраха Дайош Господи …дайош
Алегорія збірних психологічних властивостей кацапа, через афористичну модель такого собі Козьми Пруткова, детально розкрита в карикатурі «Жорстоке, пузате, величезне, мохнате, розсілось, розляглось, давиться, а жере».

Віктор Цимбал. Жорстоке, пузате, величезне, мохнате, розсілось, розляглось, давиться, а жере. 1945
І як нутро «московської душі» – мікс брехні та цинізму – візуалізовано у творі «Ангел миру».
Лише кілька творчих штрихів до теми трибуналу над «спецоператором № 1», якого вже чекають у Гаазі.

Публікацію підготував Роман ЯЦІВ
за матеріалами видання «Цимбал. Карикатури» / За редакцією Богдана Певного; вступна стаття Івана Кейвана. – Нью-Джерсі, 1981
![]()

| « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |