Сьогодні офіційно будівельник передав будинок нам, що правда він ще буде закінчувати деякі роботи і навіть ще через рік класти підїзд до гаражу( раніше не можна, навіть по законодавству, поки земля не вляжеться) , але ключі вже тільки в нас :).
З однієї сторони я задоволена, і будинок подобається, з іншої- ще стільки зробити потрібно і навіть якось трошки сумно переїзджати з цього будинку, я була і тут щаслива, і тут такі симпатичні дерева.
Все ще не облаштовано, не закінчино, але ось кілька не дуже якісних фото під катом :):
more

Сьогодны дізналась що в Канаді є поняття "Ukrainian New Year", це той новий рік, що Старий Новий рік в Україні, 13\14 січня.
Приклад- http://www.fairmont.com/jasper/HotelPackages/Signature/Malanka2011.htm

В минулу п'ятницю в нас була остаточна інспекція будинку, тобто ми все оглядали і вказували на недоліки чи на те що не дороблено. При чому все це документується в письмовому вигляді :). Але в цілому я залишилась дуже задоволеною, і якістю, і виглядом, і будинком в цілому.
А 2 грудня будинок вже офіційно перейде в наше володіння (ну це не рахуючи кредиту в банку :)).
--
Про інспекції і гарантії.
В Онтаріо є обов'язковим страхування будівництва, спеціальне одноразове страхування, воно дає рік гарантії на основні речі при будівництві і яке змушує будівельника виправити всі недоліки які виникнуть на протязі цього року. Це страхування нажаль платне і оплачується покупцем, але з іншої сторони - хороша штука. Крім того наш будівельник дає дворічну гарантію на ті ж основні речі. Ну і окремі довгострокові гарантії від виробників( наприклад вікон, даху чи системи опалення) .
Перед здачею будинок інспектується нами і окремо інспектором від міста. Ми також повинні через 30 днів проживання заповнити спеціальну форму і вказати чи маємо якісь претензії, чи виникли якісь проблеми.
---

Будівельна компанія видала нам кучу документації, брошур як правильно доглядати за своїм будинком, і навіть подарунковий сертифікат на 250 доларів на озеленення( дерева) біля нашого будинку :).

Мені головне пережити цей грудень :), а в січні я буду в затишку читати Дані книжки і в'язати. Ну може не в повному затишку :).
Ми переїжджаємо 14 грудня, а з 24 грудня я йду в декрет. Вірніше сам декрет в мене починається 17 січня, але наша компанія не працює з 25 грудня по 4 січня і я ще беру 9 днів відпустки в січні.

Як і в першу вагітність , я якось не відчуваю свого живота чи ваги, рухаюсь як звичайно. І набрала я не не так і багато. Але я сьогодні відчула що я все-таки вже як танк в очах навколишніх :) На вході в будівлю переді мною вискочив хлопець і нажав " інвалідну кнопку", ну щоб двері автоматично і повністю відкрились :). І якось всі дуже активно вступають мені дорогу .
--
Взагалі на роботі в мене ж чоловічий колектив, часто на якихось зібраннях я- одна особа жіночого полу, а тепер ще і вагітна, так мої колеги майже б'ються щоб підсунути мені стілець, чи подати щось :). Старші чомусь старанно підгодовують мене солодким, дуже уважні і т.д. А зовсім молоді здається мене взагалі побоюються :).

Відчувається що скоро Різдво , і не тільки по тому що вже активно почали продавати прикраси\ставити ялинки в супермаркетах і розцвів мій різдвяник :)
Активізувались благодійні організації і церкви. Благодійні організації збирають пожертви, а церкви запрошують в своє лоно. Адже по статистиці саме в період свят щасливі, сімейні люди швидше готові допомогти тим, кому менше пощастило в цьому житті, а нещасні, самотні люди почувають себе ще гірше.

Ми живемо там де зараз +15, але це не надовго :), холодне повітря так і пре, і в нас обіцяють пару градусів морозу і мокрий сніг :(.

Коли люди не пам'ятають назви ресторану, але намагаються його нагадати один одному чи просто уточнюють, то зазвичай говорять щось в такому дусі- "ну це той ресторан, де такий смачний паштет з гусячої печінки".
В нас же є ресторани "той, в якому Даня запустив машинку під ноги офіціанту", " той в якому Даня десь рік тому підходив і здровався з кожним столиком", "той індуський, ну той, в якому ми останній раз доїдали по черзі, бо Даня не хотів сидіти".
Останній мабуть буде кваліфікуватись як "той спортбар , в якому Даня хотів щоб телеекрани з американського футболу переключили на мультики і коли ми сказали що не можемо це зробити, то попросив про це менеджера залу " :).

Вчора, коли ми своєю великою компанією друзів вже закінчили вечерю і збирались виходити з ресторану, я впіймала на собі зацікавлений, здивований погляд, ну такий що аж брови піднімаються :), з розділу "ну-ну", і "таке буває? ". Дівчина навіть оглянулась на мене, що для Канади - надзвичайна рідкість.
Я спочатку почала перевіряти чи опинилось на моєму одягу частина якогось із блюд. І тільки потім усвідомила що ж викликало увагу\здивування, я б мабуть сама на таку жінку оглянулась :).
Ось уявіть - я відбилась від основної групи, слідкую за Данилком (2 роки і 9 місяців) і Яриком (3 роки і 7 місяців) , щоб вони не занадто активно і швидко бігали між столиками, звертаюсь до них - "обережно, тихіше" і т.д. на боку в мене сидить Алекс (10 місяців), у мене 6-ти місячний живіт :) і в довершення картини, біля мне стоїть Алан (6,5 років), і як дорослий допомагає слідкувати на Данилом і Ярославом. Всі світловолосі, трошки схожі один на одного і на мене :).

Ще різне з розділу "будинок".

Тут взагалі зовсім інше відношення до нерухомості чим в Україні. В Україні коли купляють квартиру, а тим більше будують будинок, то планують як будуть жити в ньому все своє життя, а тут - як це житло будуть продавати :).
По статистиці північно-американці в середньому міняють своє житло кожні 5 років. Це саме своє власне, а не рентоване. Причин для переїзду може бути дуже багато, це може бути зміна місця роботи, чи збільшилась сімя і не вистачає місця, чи просто прибутки виросли і хочеться чогось кращого. Також тут часто люди на момент одруження на яке йдуть в середньому мабуть в 30 років) вже мають наприклад квартири в центрі міста, а коли одружуються і планують дітей то переїжджають в будинки на околиці. Також більшість пенсіонерів чи просто людей від яких з'їхали діти (а вони тут вибираються від батьків рано) також міняють житло, часто з будинків з великою площею на квартири, адже і площа така не потрібна і догляду за великим будинком і територією багато.
Все це накладає накладає свої особливості на те як будують\реонтують. Тому тут так часто говорять про "resale value". Наприклад вкладання грошей в кухні і ванни, в новий дах рахується вигідним, бо воно гарно піднімає ціну будинку, а камінь на фасаді звичайно піднімає ціну, але як правило не на багато, ціна будинку не піднімається на вкладену суму, а хитрі освітлення чи камін взагалі можуть не виправдати вкладень, тому що це справа смаку. І саме тому будинки тут більш стандартизовані, оформлення як з вулиці, так із середини робиться розраховуючи не тільки на свій смак , а й на смак більшості. І тому щось особливе коштує дорого і зустрічається рідко, воно не виправдовує вкладень.
Ми не плануємо переїжджати через 5 років :) але все може трапитись, можливий і такий варіант чи переїзд через 10 років, тому ми також трошки звертаємо увагу на "resale value".
Ціна будинку дуже залежить не тільки від самого будинку, а навіть частіше від того де він знаходиться. І не просто району ( центр чи околиця), це очевидно, а від сусідства із хорошою школою чи парком, від конкретної вулиці і сусідніх будинків. Красиві, дорогі сусідні будинки дуже піднімають ціну будинку, будинок поряд з дешевими і сам коштує менше, а коли точно такий поряд з дорожчими- то і його ціна виростає.
--
Я здається ніколи не писала про ціну нашого будинку. А якби і написала, то це не дало б пояснення про вартість нерухомості тут, адже і зарплати, і податки різні в різних місцях. Найкраще мабуть сказати , що такий будинок коштує десь 3,5 наших з Владом( разом) теперішніх річних прибутків після податків. Спеціально пишу після податків, бо податки тут великі :).
Можливо це звучить як невелика сума, але врахуйте що тут нормально на житло витрачати до 30% свого прибутку, тому що великі трати на інші речі, діти тут дуже дорогі :), ну і краще , я б сказала потрібно, паралельно відкладати гроші, вкладати в щось. Плюс вартість кредитів зовсім невелика, і в результаті люди виплачують будинки по 25 років, а інколи і довше. Ми одразу платимо тільки третину вартості, на решту беремо кредит на 15 років.
---
Страхування. Тут це така частина життя як і їжа, тобто необхідність :). І не тільки машин, а всього, і життя людей і будинків. Без страхування житла ти і кредит не отримаєш. Страхування дороге, але дійсно працює і багато чого покриває. Наприклад для нас це буде коштувати 50 доларів на місяць.

http://www.youtube.com/watch?v=PJh1ccMuAAw



Підглянула у Scruj.

Доречі моя спеціальність в незакінченій музичній школі - бандура :)

Взагалі мене Росія, Путін і подібні якось мало хвилюють, але це ну дуже вже сподобалось :

Вoлoдин пopтрeт

Агния Бaртo 1957

Фотография в журнале —
У костра сидит отряд.
Вы Володю не узнали?
Он уселся в первый ряд.

Бегуны стоят на фото
С номерами на груди.
Впереди знакомый кто-то —
Это Вова впереди.

Снят Володя на прополке,
И на празднике, на елке,
И на лодке у реки,
И у шахматной доски.

Снят он с летчиком-героем!
Мы другой журнал откроем
Он стоит среди пловцов.
Кто же он в конце концов?
Чем он занимается?
Тем, что он снимается!

Памятаю, поважаю і вдячна.
В цей день я звичайно пригадую не тільки канадських ветеранів, і навіть не стільки їх, а моїх дідусів і бабусь і рідних моїх друзів. Нажаль більшості з них вже немає серед нас.

Окремо хочу вас полякати дверима :).

Ось уявляєте 1) ніякої тобі загорожі спереді будинку 2) канадська зима і при цьому такі двері (тільки пофарбовані) ? ось як живуть бідні канадці :).

Це insulated non-warp metal doors with energy-efficient weather stripping and dead-bolt lock; fibreglass finished in wood grain.

В продовження про те , як тут будують. Як я вже говорила тут будинки можуть обкладати каменем, цеглою, сайдінгом чи штучним каменем. Ну чи комбінацією цих матеріалів. Звичайно нам хотілось би обкласти весь будинок хорошим каменем, але оскільки приходиться або чимось жертвувати в будинку або виплачувати великий кредит і вже відмовляти собі в якихось інших речах, розвагах :(, то ми вирішили не вкладувати багато в зовнішню частину будинку, і вибрали хоч і не самий дешевий варіант, але і не дорогий, комбінацію цегли і сайдінга, грубо говорячи весь перший поверх цегла, а другий- сайдінг. Цей варіант зараз дуже популярний, в всякому разі в нас в місті, тому що саме обкладання другого поверху цеглою\каменем дороге. На першому поверсі цегла просто кладеться на фундамент, а ось з другим все не так просто, він тут в 90% будинків сильно відрізняється від першого, по параметрам, часто має хитрі виступи, особливо спереді і багато коштує саме робота, але не цегла. Наприклад щоб обкласти другий поверх нашого будинку цеглою, а не сайдінгом, це коштувало б додатково десь 10-12 тисяч.

Наш будинок вже майже закінчили зовні, ось фото more

У мне великий прогрес :)- вдалось сфоткать одну із шапок, що я звязала своїм чоловікам, на моделі! Нехай і не бритій, але в мої ситуації не перебирають :). Друга фотка- це Влад усвідомив що я його фотографую :).


Даня теж почав погоджуватись дещо із звязаного одягати, І Влада я майже вмовила на те що звяжу для нього рукавички :)

Модель звідси- http://westknits.blogspot.com, http://westknits.com/index.php/pattern/hats/windschief ( так-так, це блог хлопця !), а нитки - madelinetosh eyre ( 60% Merino,20% Alpaca, 20% Silk).

Сьогодні зранку був ВІН, хоч і мокрий, і нетривалий, але сніг. Даня радів, бігав і ловив сніг на язик. Я плакалась і сподівалась що похолодання не на довго, а Влад мене заспокоював- "максимум до весны".

Взагалі за цукерками ми ходити не збирались і я костюма Дані навіть не готувала. Думала Дані і не особливо цікаво буде і як ті цукерки потім в нього забирати? :). Але коли про це дізналась Марлен то почала наїзжати, що я не створюю повноцінне дитинство для малого :), а Габріель визвався водити Данилка з собою. І Наталя також запевнила, що після першого ж будинку, після першої ж цукерки Дані стане дуже цікаво, так було з Ярославом минулого року :).

Так за 3 дні до свята я усвідомила що сама я вже щось зробити не встигаю, і побігла по магазинам. Мінус , що за такий короткий час залишилось мало костюмів\розмірів, тим більше я хотіла теплий, бо в нас тут різко стало холодно :(, зате більшість продається зі знижкою в 70 % :). Так Данилко, можна сказати випадково, став пандою.

В костюм йому дуже сподобався і так будинки\люди були наряджені і ну і звичайно процес отримання цукерок :). А деякі господарі дуже класно підготувались, так прикрасили будинки і оділи такі костюми, що Даня боявся до них підійти :)

А цукерки я заховала, поки він спав. Цікаво, що мені сьогодні вечором прийдеться пережити, як пояснити, що можна зїсти тільки одну \дві цукерки за день? :)