историография |
Метки: Україна |
мир интернета |
Метки: Україна |
Действительность, дійсність |
Метки: Україна |
мир интернета |
Метки: Фейсбук |
Действительность, дійсність |
Вчера весь цивилизованный мир отмечал своего рода «юбилей», скорее значимое для планеты Земля событие : впервые за время нашествия рашистов в Украину число убитых российских военнослужащих превысило 50000 (пятьдесят тысяч человек). Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 06.09 орієнтовно склали / The total combat losses of the enemy from 24.02 to 06.09 were approximately:
особового складу / personnel - близько/ about 50150 (+350) осіб ліквідовано / persons were liquidated,
танків / tanks ‒ 2077 (+9) од,
бойових броньованих машин / APV ‒ 4484 (+25) од,
артилерійських систем / artillery systems – 1179 (+22) од,
РСЗВ / MLRS – 296 (+2) од,
засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems - 156 (+0) од,
літаків / aircraft – 236 (+0) од,
гелікоптерів / helicopters – 207 (+1) од,
БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level – 876 (+9),
крилаті ракети / cruise missiles - 209 (+4),
кораблі /катери / warships / boats - 15 (+0) од,
автомобільної техніки та автоцистерн/ vehicles and fuel tanks – 3305 (+19) од,
спеціальна техніка / special equipment - 109 (+2).
Найбільших втрат противник зазнав на Донецькому напрямку. / Russian enemy suffered the greatest losses (of the past day) at the Donetsk direction.
Дані уточнюються / Data are being updated
Бий окупанта! Разом переможемо! Наша сила - в правді!
Strike the occupier! Let's win together! Our strength is in the truth! The total combat losses of the enemy from 24.02 to 06.09 | Міноборони (mil.gov.ua)
Вспоминается уже старая публикация Когда приезжаешь в Бучу, Ирпень, Гостомель, разгромленные и разграбленные российскими оккупантами, где уже убраны от человеческих тел и разбитой военной техники улицы...
«Русский мир» никакой не мир – это война, кровь, смерть и страдания миллионов (golos.com.ua)
Про Украину на русском можно почитать Новости Украины - последние новости Украины сегодня - УНИАН (unian.net), Официальное интернет-представительство Президента Украины (president.gov.ua), Новости Укринформ (ukrinform.ru),РУС - BBC News Україна, Чрезвычайная ситуация в Украине (who.int)
Читайте оригиналы информации на известных сайтах и доверяйте в первую очередь самим себе!
|
обоснованное мнение ждавшее какое-то время |
Когда я спросил своего ученика Азми Абу Сауд, студента кафедры нашего университета, где изучают ислам, кстати, племянника Арафата:
«Какого мира вы хотите?», - рассказывает Моше Шарон, - он, не задумываясь, ответил:: «Разве речь идет о мире?.. Речь - лишь о временном прекращении огня». Такова логика величайшего недопонимания смысла «договоров Осло» и всего, что из них следует...
Метки: исамизм |
фольклор |
Метки: фольклор культура |
Без заголовка |
«Если я усну, а проснусь через сто лет, и меня спросят, что сейчас происходит в России, я отвечу, не задумываясь: пьют и воруют»
Салтыков-Щедрин
Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин прославился своей искрометной сатирой, которая актуальна и по сей день. Однако фразы, авторство который ему приписывают, он не произносил.
Впервые выражение «Если я усну, а проснусь через сто лет, и меня спросят, что сейчас происходит в России, я отвечу, не задумываясь: пьют и воруют» появилось у Михаила Зощенко в сборнике бытовых новелл и исторических анекдотов «Голубая книга» в 1935 году.
|
C Новым годом! Дед Мороз - не святой Николай. |
В Америке – Санта Клаус. Седые волосы, опрятная борода коротко подстрижена и усы. Красная полушубок, штаны и шапка-колпак. Тёмный кожаный ремень с пряжкой обтягивает толстое брюшко. Тонкие белые перчатки. Часто носит очки. Курит трубку (хотя последнее время старается не “нажимать” на этот элемент образа), путешествует по воздуху на оленях, входит в дом через дымоход и подбрасывает подарки в башмаки и чулки, оставленные возле камина. Дети оставляют для него молоко и шоколадное печенье.
Санта – мужчина средних лет, полноват, весёлый и жизнерадостный. Обычно появляется один, но могут сопровождать гномы и эльфы. Имя “Санта Клаус” впервые появилось в прессе в 1773г.
В Азербайджане – “Saxta Baba” (Шахта Баба, дословно Дед Мороз. Тот же Дед Мороз, но в голубом.
В Армении – Дзмер папи (дословно Зима дед) и Дзюнанушик (дословно “Снежная Ануш” (Ануш – сладостная, а так же женское имя).
Метки: Дед Мороз Новый год |
ЕВРЕИ И ХОЛОКОСТ В ЛИТЕРАТУРЕ УКРАИНЫ СЕМИНАРСКАЯ РАБОТА ПО КУРСУ «СКОРБЬ ПОЗНАНИЯ» НАУЧНЫЙ РУКОВОДИТЕЛЬ Д-Р ЗОЯ КОПЕЛЬМАН (ФРАГМЕНТЫ) |
Евреи и Холокост в литературе Украины
Семинарская работа по курсу «Скорбь познания» Научный руководитель д-р Зоя Копельман
Сейчас возникло вновь много скандальчиков и инсинуаций по теме геноцида евреев и участия в нём украинских националистов. После правды, которую сказал президент Израиля на мероприятиях по увековечению жертв Бабьего Яра, множество проходимцев с должностями и регалиями хотели спрятать от народа "неудобную правду". А правда ещё и такова, что на момент утверждения темы моей семинарской работы в Открытом Университете Израиля в 2008 году не было не только значимого конфликта Украины и России, но и качественных научных работ в мире по указанной проблематике.
2.2. Историография Холокоста в Украине. Историческая и историографическая литература собственно Украины Советского периода довольно скудна и немногочисленна, хоть учебники для украиноязычных школ и даже энциклопедические издания выходили в большом количестве. При этом большое количество исторической литературы – это было ничто иное, как пропагандистская литература, подготовленная идеологическими работниками КПСС, которая издавалась преимущественно в РСФСР и распространялась в УССР как части СССР. Часть литературы, издаваемой в самой УССР сложно назвать литературой Украины, поскольку большая еѐ часть писалась авторами из России или в соавторстве с авторами всего СССР или «мирового Социалистического лагеря». Существовала и технология по которой подготовленные для печати специальные полиграфические формы перевозились из Москвы в крупные города, в т.ч. Киев, где они тиражировались полностью идентичные аналогичным московским. В то же время все годы существования СССР выходили книги и периодика издательств Украины. Эта литература, считаясь исторической, была реально историографической. При этом различий между историей и историографией не выделялось, а проблемы Холокоста и геноцидов сознательно замалчивались. Описания же событий Второй Мировой войны преподносились как героика советского народа во время Великой Отечественной войны. Рассказам же ветеранов о зверствах фашистов, в т.ч. массовых убийствах мирного населения, среди которого гитлеровцы выискивали и убивали любых евреев, а потом планировали поработить и уничтожить остальные народы, - никто не препятствовал. Такие выступления и публикации массово появились во времена, предшествовавшие Перестройке М.Горбачѐва. Появился огромный поток литературы, в основном русскоязычной, книги, публикации в периодических изданиях, документальные фильмы, музеи, мемориалы, мероприятия, посвященные памяти жертв гитлеровских оккупантов и героизму Советского народа, особенно жителей Украины. Об массовых убийствах евреев сообщалось среди прочего. Люди, публично выступавшие с данными о антисемитской политике Гитлера и Холокосте не преследовались. Игнорировался не Холокост, а его уникальность. В то же время выходили и отдельные исторические издания на украинском языке, даже учебники для вузов12. Авторы этих книг пытались освещать период Великой Отечественной войны лишь в рамках действий Советской Армии, лишь вскользь кратко указывая на наличие страданий народа под пятой оккупантов и имевшемся партизанском движении. Перестройка М.Горбачѐва и последствия Аварии на Чернобыльской АЭС вызвали определенную волну украинизации в УССР, которая сопровождалась появлением и «кооперативной» историографической литературы. Однако она была малотиражной и плохого полиграфического качества, поэтому плохо сохранилась, тем более, что библиотеки систематически списывают и утилизируют книги, не имеющие читательского спроса. Выходу Украины из СССР предшествовала серия постановлений парламента, защищавших украинский язык и культуру. Это вызвало появление литературы украиноязычных авторов, которая имела подходы к историографии, отличающиеся от про российских. Окончательное оформление независимости Украины после ГКЧП в Москве, самоликвидации КПСС распоряжением еѐ лидера М.С.Горбачѐва и референдума, а также «Договор по вопросам, связанным с восстановлением прав депортированных лиц, национальных меньшинств и народов» (г.Бишкек, 09.10.1992г.) и «конвенция об обеспечении прав лиц, которые принадлежат к национальным меньшинствам» (Москва, 21.10.1994г.) открыли путь для эксплуатации коммерческими структурами Украины тематики Холокоста, геноцидов и историографии как таковой. Возникла ситуация, при которой государство не обеспечивало финансирования для обеспечения положенного, принадлежащим к национальным меньшинствам согласно закона «Про национальные меньшинства в Украине», но выходу литературы, финансируемой из внебюджетных средств не препятствовало. Появились новые украиноязычные учебники истории для вузов. Первой подобной книгой стал учебник истории для вузов на украинском языке, написанный канадцем О.Субтельным.13 Он содержит правдивые сведения о присутствии евреев в Украине с глубокой древности, погромах, геноциде евреев, репрессиях, дискриминации. Книга американского историка Т.Гунчака, изданная в Киеве в 1993г., указывает на наличие факта планового террора гитлеровцев по отношению к евреям Украины, которых «ловили, гнали большими группами в яры близ городов и расстреливали».14 Особое место занимает украиноязычный хронологический справочник украинских авторов 1995г.15. В нѐм содержится много историографического материала о Второй мировой войне, в т.ч. о акциях истребления евреев гитлеровцами, но отрицается уникальность Холокоста, указывается о расстрелах евреев вместе с иным мирными населением. Учебник истории для вузов «Бойко, О.Д. Історія України: посібник для студентів вищих навчальних закладів, Київ, 1999» рассказывает о политике «коренизации» в Украины перед войной, тоталитаризме в УССР, фашистском окупационном режиме без тенденцирозности с определенным замалчиванием фактов геноцида и уникальности Холокоста. А в издании «Новий довідник: Історія України, Київ, 2005» содержится определение Холокоста, как всѐ же геноцида европейского еврейства. Уникальное издание «Київ1941-1943: фотоальбом, Київ, 2000» содержит фотографи и текстовую информацию, посвященную Трагедии в Бабьем Яру. Подробная информация историографического характера содержится в издании «Круглов, А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины (И.М. Левитас – редактор), Київ, 2000», которое мало доступно для широких слоѐв общества Украины, из-за малого тиража (1000 экземпляров), стиля и языка изложения, когда только украинский язык стал единственным языком для преподавания истории в вузах 1-IV уровней аккредитации и написания диссертаций. Данные других отечественных исследователей подтверждают выявленные мною тенденции, при этом существуют указания на недооценку в советский период роли Еврейского Сопротивления, о котором много писалось и пишется в Зарубежье16. А.Ю.Подольский (Киев), выявив государственный антисемитизм в СССР, дает довольно странную оценку современной украинской историографии Холокоста, которая не только развивается, но и лишена «идеологического пресса»17. Этот учѐный является автором первого украиноязычного пособия, посвященного исключительно Холокосту в Украине, которое выдержало уже 2-е издание18. Эта книга, написання доступным заинтересованным читателям языком, довольно объективно описывает жизнь евреев Западной Украины и в УССР перед войной, технологию геноцида, деятельность колаборационистов по истреблению евреев Украины совместно с гитлеровцами, подвиг «праведников», спасавши евреев и попытки сопротивления фашизму со стороны евреев. Особенности Холокоста в Украины, в т.ч. его организациооные аспекты, также изучаются.19 Т.о., в Украине существует своя как тенденциозная, так и вполне объективная историографическая литература о Холокосте в Украине и мире, как на украинском языке, так и русскоязычная и деятельность по расспространению правды о Катастрофе среди украиноязычного населения, преимущественно учащихся и студентов.
13О. Субтельний, Україна: історія, Київ, 1992.
14 Т. Гунчак, Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії, Київ, 1993, сс. 228 - 229.
15 В.Ф. Верстюк, О.М. Дзюба, В.Ф. Непринцев, Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник, Київ, 1995.
16 С.Я. Елисаветский, «Об источниках и историографии проблемы участия евреев в антинацистском вооруженном сопротивлении в Украине в 1991 – 1944 гг. (авторський вариант исследования и использования литературы)», в: Катастрофа і Опір українського єврейства (1941-1944). Нариси з історії Голокосту і Опору в Україні, Київ, 1999, сс.286 – 297.
17 А.Ю. Подольський, «Дослідження з історії Голокосту в сучасній українській історіографії: нові підходи», в: Катастрофа і Опір українського єврейства (1941-1944). Нариси з історії Голокосту і Опору в Україні, Київ, 1999, сс. 26 – 37.
18 А.Ю. Подольський, Уроки минулого: Історія Голокосту в Україні, Київ, 2007.
19 Ю. Корогодський, «Катастрофа українського єврейства: регіональний аспект», в: Катастрофа європейського єврейства під час другої світової війни. Рефлексії на межі століть. Збірник наукових праць. Матеріали конференції 29-31 серпня1999р, Київ, 2000, - сс.77 – 80. 20 А.Е. Подольський, «Катастрофа европейского єврейства: религиозный аспект», в: Катастрофа і Опір українського єврейства (1941-1944). Нариси з історії Голокосту і Опору в Україні, Київ, 1999, сс.278 – 283.
2.6. Коллективное сознание и деятельность властей Украины по проблемам геноцида и Холокоста, «Праведники» и коллаборационисты.... Память о Холокосте жива в сознании населения Украины разной политической принадлежности. Поэтому власти периодически, в основном в столице (Киеве) проводят некоторые мероприятия по увековечению памяти его жертв. Так от 29.02.2000г. N 279/2000 был издан Указ Президента Кучмы «О проведении дней памяти жертв Бабьего Яра», но ещѐ 17.03.98 Постановлением Кабинета министров N317 (317-98-п) была отменена регистрация Устава Советского общественного историко-просветительского центра «Бабин Яр», существовавшего с сентября 1990г. Постоянно подымается тема Голодомора, как геноцида украинцев, по поводу чего 6.03.2003 после парламентских слушаний Верховна Рада вынесла ПостановлениеN607-IV. До этого Президенты Л.Кравчук и Л.Кучма отдавали распоряжения об увековечении памяти жертв Голодомора, а нынешний президент В.А.Ющенко постоянно отдает распоряжения и генерирует законопроекты о Голодоморе и награждении бывших коллаборационистов. Этим сознательно умаляется роль евреев Украины и значимость Холокоста для еѐ нынешнего населения, публично с властных трибун отрицается уникальность Катастрофы. Даже проводились мероприятия при участии еврейских лидеров по постройке христианских культовых сооружений и почитанию жертв «Цыганского Холокоста». Группа народных депутатов (Р.Ткач, Я.Кендзьор и И.Стойко) зарегистрировала в парламенте от пропрезидентского блока " Наша Украина -Народная самооборона" законопроект, предлагающий "признать ОУН-УПА воюющей стороной во Второй мировой войне " сообщило ИА REGNUM, а при этом им требуют предоставить льготы ветеранов войны. В то же время Харьковский облсовет и КрымскаяАР осудили УПА как гитлеровских приспешников. "Специфичность ситуации на Украине касательно голодомора 1932-33 годов состоит в том, что на научные дискуссии по этой теме сильно влияют идеологический и политический факторы», - сообщило то же Интернет-издание «ИА REGNUM». Мнение, что сейчас на Украине политикам очень важно доказать, что голодомор был направлен именно на уничтожение украинской нации", 19 декабря, в ходе "круглого стола" в режиме видео-моста "Москва-Киев" на тему "Проблема голода в Советском Союзе в 1920-30 годы. Взгляд историков" выразил доктор исторических наук, завотделом новейшей истории и политики НАН Украины Георгий Касьянов. Я же пришѐл к выводу, что УПА, истребив практически всѐ еврейское население доступных территорий, сохранили жизнь нескольким десяткам специалистов-евреев, которых заставляли трудиться под надзором «воякив», например, оказывать медпомощь раненым бандеровцам. Правда среди жителей всех регионов Украины, в т.ч. которых вынудили служить в УПА, были и настоящие праведники, спасшие евреев вопреки распоряжениям командования колаборантов39. Большинство же спасавших евреев во время войны праведников с УПА контактов не поддерживали, а подчас сотрудничали с «красными» партизанами40, опасаясь СС и полицаев-украинцев...
37 М. Гицель, «Запрет на увековечение памяти как способ замалчивания Холокоста: практика КПУ в отношении Бабьего Яра», в: Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі, 1(2007), сс. 9 – 30.
38 К. Беркгоф, «Антисемітизм в україномовних виданнях у Райхскомісаріаті Україна», в: Наукові записки. Випуск 31. Збірник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України», Київ 2006, сс. 94 – 101.
39 Я.М. Сусленський, Справжні герої, Київ, 1993.
40 И.М. Левитас, Праведники Бабьего Яра, Киев, 2001.
Евреи и Холокост в литературе Украины
Семинарская работа по курсу «Скорбь познания» Научный руководитель д-р Зоя Копельман
Сейчас возникло вновь много скандальчиков и инсинуаций по теме геноцида евреев и участия в нём украинских националистов. После правды, которую сказал президент Израиля на мероприятиях по увековечению жертв Бабьего Яра, множество проходимцев с должностями и регалиями хотели спрятать от народа "неудобную правду". А правда ещё и такова, что на момент утверждения темы моей семинарской работы в Открытом Университете Израиля в 2008 году не было не только значимого конфликта Украины и России, но и качественных научных работ в мире по указанной проблематике.
|
Культ Бандери в ОУН був частиною популярних в 1930/40 роках культів фюрерів Інтерв'ю з німецьким істориком Каєм Штруве |
Василь Расевич, Любко Петренко, 3 серпня Zaxid.net
Кай Штруве працює в Інститутіі сторії Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера.
Доктор Кай Штруве є одним із найкомпетентніших західних істориків у питаннях, пов’язаних із подіями в Західній Україні у часи Другої світової війни, з діяльністю ОУН та її співпрацею з Третім Райхом.
Нещодавно він відвідав Львів, де взяв участь у лекційно-дискусійній програмі «Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття», організованій Центром міської історії Центрально-Східної Європи. ZAXID.NET не міг не скористатися нагодою і взяв у пана Штруве інтерв’ю. Основна тема розмови була присвячена подіям у Львові та регіоні у перші дні німецько-радянської війни 1941 року.
- У передмові до своєї книжки Ви вказуєте на певні паралелі між подіями Другої світової війни та тими, що зараз відбуваються в Україні. Ви пишете це для німецького читача, щоб актуалізувати текст чи щоб відмежуватися від різноманітних спекуляцій, зокрема від ярликів, які використовує російська пропаганда, щоб інструменталізувати цю дражливу тему?
- Так, цей вступ, в якому я намагаюся події 1941 року інтегрувати в актуальну ситуацію, має різноманітні цілі. Зрозуміло, що я хотів би німецьким читачам пояснити, що ця тема в Україні й на пострадянському просторі має дуже велику релевантність. 2014 року російські медіа намагалися подати події у Києві та в Україні як повторення подій 1941 року. Знову використовувалися прийоми радянської пропаганди, згідно з якими українські націоналісти змальовувалися поплічниками німецьких націонал-соціалістів. Зокрема ці пропагандистські штампи залучали для мобілізації населення на сході України, а пізніше також для вербування найманців у Росії воювати на Донбасі.
Ці паралелі мають також інше значення. Не лише в Україні, але й частково в Німеччині побутує думка, що, можливо, про ці теми в такій ситуації не варто говорити. Наприклад, щоб не давати додаткових аргументів у руки російській пропаганді. Я ж переконаний, що ці доволі складні моменти історії ми не можемо й не повинні замовчувати. Ми мусимо їх вивчати, мусимо зрозуміти, що ж насправді відбулося, що було правильним, а що ні. Саме це я й намагаюся зробити своєю книжкою.
Точно встановлено, і про це я написав у своїй книзі, що ОУН, українські націоналісти досить суттєво були причетними до злочинів. З іншого боку, не все було цілком так і в такому масштабі, як зазначають у багатьох публікаціях і лекціях на Заході, і вже точно не так, як це було подано в радянській пропагандистській літературі.
- Багато українських істориків, наприклад директор інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, трактують критичні аргументи й факти щодо діяльності ОУН і УПА як прояв радянської пропаганди. Чи Ви погоджуєтеся з таким трактуванням?
- В Україні є два цілком антагоністичні наративи, два трактування, два міфи щодо таких особистостей, як, приміром, Бандера. Щодо нього було чимало демонізації ще у радянські часи в Росії та Україні. Та й зараз таке спостерігаємо. Водночас існує його позитивний міф - передовсім у Західній Україні, але не тільки. Згідно з цим міфом, образи Бандери, ОУН, УПА залишаються обмеженими тими фактами, що вони вели героїчну боротьбу проти радянського панування, за українську незалежність. А злочини, за які вони відповідальні, ігноруються або применшуються.
Водночас існує міжнародне, західне трактування. Відповідно до нього, Бандера, ОУН і УПА, як правило, зображаються дуже негативно. Їхній образ подається здебільшого через співпрацю з нацистською Німеччиною, а злочини проти євреїв у період німецької окупації - дуже часто з явними перебільшеннями масштабів. Проте було б занадто просто цей недиференційований негативний імідж в західних суспільствах списати на радянську пропаганду. У певному сенсі, це також є віддзеркаленням односторонньої, некритичної герозації частиною українського суспільства (і українською діаспорою в післявоєнний період). Мені здається, що передумовою для міжнародної уваги до жертв і страждання УПА та західноукраїнського суспільства загалом у боротьбі проти радянської влади через стільки років після Другої світової війни стали б серйозні диференційовані дискусії щодо питання про злочини ОУН і УПА в самій Україні. Не приховування злочинів, а тільки критичне обговорення українською стороною створило б у міжнародній культурі пам’яті ширший простір для жертв та страждань українського суспільства за радянського панування.
- Від деяких наших істориків часто можна почути заяви, що, мовляв, не існує жодних доказів участі українських націоналістів у єврейських погромах чи інших злочинах. Які джерела Ви використовували для написання своєї книги?
- Я, звісно, вивчав джерела різноманітного походження. Зрозуміло, що важливими для мене були спогади євреїв, особливо ті, що були записані зразу ж у повоєнні часи. Наприклад, ті, що зробила Єврейська історична комісія у Польщі, документи Єврейського історичного інституту у Варшаві. Відносно інтенсивно я використовував німецькі джерела, зокрема Вермахту. Я знайшов дуже багато матеріалів про Львів. Багато судових актів. Я також вивчав українські джерела, зокрема спогади українських націоналістів чи українські газети липня 1941 року. Ще одним важливим джерелом були матеріали радянських особливих комісій, які, починаючи з 1944 року, опрацьовували події у Західній Україні, у часи німецької окупації.
Загалом отримати досить адекватну картину того, що сталося, можна лише завдяки інтеграції джерел різного походження і з різними точками зору. На жаль, я мав можливість ознайомитися лише з кількома радянськими судовими розглядами з приводу подій літа 1941 року. Інші відомості можна було отримати передовсім завдяки інтенсивній роботі з цією групою джерел.
- Виходячи з опрацьованих Вами джерел, чи доречно ставити українських націоналістів, передовсім Степана Бандеру, у героїчний пантеон української історії?
- Очевидно, що УПА й ОУН брали активну участь у русі опору проти радянського панування. Але щодо Бандери, то мушу сказати, що його образ в українській історії надміру гіперболізований. Причому і в позитивний, і в негативний бік. Насправді ж він відігравав суттєву роль у дуже обмежений проміжок часу. Спершу - на початку 1930-х. Уже 1934 року він був арештований і ув’язнений. Наступного разу він відігравав важливу роль з вересня 1939 до початку липня 1941 року. Тоді він, до речі, став центральною постаттю у процесі розколу ОУН. П’ятого липня 1941 року він був арештований і до 1944 року перебував за ґратами. А отже, не міг відігравати суттєвої ролі у боротьбі УПА чи діяльності ОУН. Проте навіть після ув’язнення Бандери революційна ОУН пропагувала його як свого провідника, тому з часом він став символом антирадянського руху опору УПА. Культ Бандери в ОУН був частиною популярних в 1930-1940 роках культів фюрерів, які були притаманні не лише Німеччині чи іншим фашистським та авторитарним державам, але й Радянському Союзу з тодішнім культом Сталіна та Леніна.
Тому я вважаю не надто вдалою ідеєю, коли нині в Україні успішно завершилася війна з останніми залишками культу вождя, тобто з останніми пам’ятниками Леніна, а натомість на зміну одному культу вождя прийшов інший – культ Бандери. Але незалежно від цього Бандера є вкрай невідповідною особистістю, аби з нього ліпити символ і взірець для побудови сучасної демократичної держави. Можна сперечатися, чи була ОУН під проводом Бандери фашистською організацією і чи ідеї, які він відстоював, можна охарактеризувати як фашистські. Утім не має сумнівів, що ОУН(б) була частиною радикальних, авторитарних, антидемократичних і антиліберальних сил того часу, до якого теж належить фашизм. Бандера і його оточення сприяли подальшій ідеологічній радикалізації ОУН з кінця 1930-х років у цьому напрямі.
- Можна стверджувати, що українські націоналісти колаборували з німецькими націонал-соціалістами?
- Це одна з великих тем радянської та російської пропаганди. І вона у певному аспекті трактується хибно. Безумовно, українські націоналісти підтримали напад Німеччини на Радянський Союз у червні 1941 року, але вони не були, як прийнято таврувати їх у радянській пропаганді, «німецькими лакеями» чи «катами».
Щодо колаборування, то треба зазначити, що після 30 червня 1941 року відбувся чіткий розрив ОУН (б) з німцями, коли українські націоналісти проголосили незалежну українську державу і сформували український уряд. Тоді були арештовані Бандера та Стецько.
З одного боку, німці у багатьох аспектах намагалися бути стриманими з українськими націоналістами (це стосується передовсім Генерал-губернаторства, трохи менше – Райхскомісаріату Україна), передбачаючи можливість використати їх у майбутньому. З іншого боку, ОУН не переставала докладати зусиль, аби переконати німців дозволити створення української держави. Загалом існувала певна ідеологічна близькість ОУН до націонал-соціалістичної Німеччини. З іншого боку, українські націоналісти залишалися найнезалежнішою і найсамостійнішою від німців дієвою політичною силою в Україні. Їхня тимчасова співпраця з німцями обґрунтовувалася не ідеологічною близькістю, як навіювала радянська пропаганда, а лише тим, що вони сподівалися з німецькою допомогою заснувати українську державу.
- А от, наприклад, один із керівників ОУН Роман Шухевич до кінця 1942 року служив у 201-му охоронному батальйоні (Schutzmannschafts-Batallion) у Білорусі.
- Після невдалої спроби творення української держави 30 червня 1941 року українські націоналісти усвідомили, що німці принаймні поки що не мають наміру сприяти їм у досягненні їхніх цілей. З арештами Бандери та Стецька на 5 і 9 липня німці почали процес усунення їхніх прихильників з керівних позицій у локальних адміністраціях та міліції.
Це почалося ще в липні, але репресії наростали в серпні, а особливо у вересні й жовтні, коли було арештовано багато членів ОУН(б). У Райхскомісаріаті Україна з листопада 1941 року справа доходила й до розстрілів. І якщо ще у липні 1941 року місцеві адміністрації й міліція головним чином були сформовані з членів ОУН(б), вже з серпня 1941 року там, як правило, працювали особи, котрих німці не пов’язували з ОУН(б). Тим не менше, українські націоналісти намагаються залишити там своїх людей, щоб зберігати певні впливи.
Однією з ключових цілей ОУН(б) було створення української армії. У цьому контексті варто згадати батальйони Nachtigall і Roland, а також формування місцевих загонів міліції у липні 1941 року. Мабуть, Шухевич та його соратники розглядали також охоронний батальйон як можливість розбудовувати українські військові структури після того, як плани побудови української держави зазнали фіаско влітку 1941 року. Таким чином, ця структура стала причетною до антипартизанської війни німців у Білорусі 1942 року, яка інколи супроводжувалася винищенням цілих сіл та їхніх мешканців. Окрім того, охоронні батальйони брали участь у багатьох випадках масових убивств євреїв. І хоча, наскільки я знаю, немає жодного документа, який би підтверджував, що конкретно Schutzmannschafts-Batallion 201 у часи служби там Шухевича брав участь у таких злочинах, це все ж дуже імовірно.
Загалом поведінка ОУН(б) щодо участі у захисному батальйоні відповідає тому стану справ, який можна було спостерігати вже у липні 1941 року у Львові. Українська міліція хоч і отримувала накази від німецької сторони, проте вона формувалася з членів ОУН(б), чиї провідні активісти складали й керівництво міліції. 3 і 4 липня 1941 року міліція за німецьким завданням арештувала близько трьох тисяч євреїв, з яких близько двох тисяч 5 липня розстріляли підрозділи німецької поліції. Така ситуація повторилася 25 і 26 липня, коли міліція затримала приблизно дві тисячі євреїв, а потім німецька поліція розстріляла півтори тисячі з них. Німецькі масові вбивства не були для ОУН(б) підставою, щоб розірвати співпрацю з німцями, адже вони й самі, очевидно, підтримували ці злочини. Серед причин була й та, що вони все ще сподівалися переконати німців підтримати українське державне будівництво, але, мабуть, вони уявляли омріяну державу як державу з якомога меншою кількістю євреїв.
- Тепер питання з царини альтернативної історії. На Вашу думку, наскільки далеко могла б зайти співпраця ОУН з Третім Райхом, якби німці дозволили заснувати незалежну українську державу чи принаймні українську автономію? Адже такі плани були у певних представників німецького керівництва, зокрема в Кайтеля чи Розенберга.
- Були різні рівні співпраці між німцями та українськими націоналістами. Але вони дуже часто завершувалися розривами. Першим з таких прикладів була Карпатська Україна 1938-1939 років. Спроба українців збудувати на Закарпатті свою державу завершилися тим, що німці віддали цю територію мадярам. Потім була співпраця ОУН з німцями перед вереснем 1939 року, але вона зазнала фіаско після підписання пакту Молотова-Рібентропа. Адже стало зрозумілим, що Німеччина не зможе дозволити ОУН заснувати українську державу, принаймні допоки триває співпраця з СРСР. Потім українські націоналісти покладали надію на німецько-радянську війну. Але, як ми знаємо, і тоді Гітлер не дозволив заснувати жодної української держави.
- Але перед початком реалізації плану «Барбароса» плани німців не виключали опції дозволити українцям будувати свою державу?
- Так, були міркування про можливість створити в Україні маріонеткову державу, може, на зразок Словаччини чи Хорватії. Концепцію «позитивної української політики» свого часу підтримував Альфред Розенберґ, котрий мав стати райхсміністром східних окупованих територій. Була також підтримка у керівництві Вермахту, особливо в Абвері – німецькій розвідувальній службі. Але цю концепцію відкинув Гітлер у липні 1941 року на користь колоніальної та трофейної політики.
- ОУН, як Ви вже сказали, мала можливість тричі розчаруватися політикою Третього Райху щодо сприяння у побудові незалежної української держави. Та все ж не переставала сподіватися саме на допомогу німців. З чого походила ця їхня надія?
- Ну, передовсім з того, що, як вже було сказано, вони знаходили серед німецького керівництва деяких однодумців у цій справі. І це зіграло свою роль. З іншого боку, українці тоді не мали жодного іншого реального шансу створити свою державу, як лише за сприяння Третього Райху. Жодних інших перспектив тоді не проглядалося.
- В українській історії, передовсім у її популярному варіанті, такі персони, як Роман Сушко чи Ріко Ярий є недооціненими. У Вашій же книзі їм відведено дуже багато уваги. Який, на Вашу думку, вони мали вплив на формування ОУН і яка їхня роль у налагодженні стосунків між українськими націоналістами та Німеччиною?
Ріко Ярий був чи не єдиним зі старшої ґенерації ОУН, хто під час чвар в організації підтримав Бандеру. Він був дуже близькою довіреною особою Коновальця, але після його смерті, коли Мельник перейняв керівництво в ОУН, Ярого витіснили з керівного кола організації. І, ймовірно, це стало однією з причин, чому він підтримав Бандеру. Ще в 1920-ті роки, за часів УВО (попередника ОУН) та пізніше, вже після створення ОУН в 1930-х роках, Ярий був головною сполучною ланкою між німцями (особливо Абвером) і ОУН (раніше УВО). Дехто в ОУН сумнівався, чи справді він діяв виключно на користь організації. На мою особисту думку, для цих підозр, що Ярий, мовляв, радше був лояльним до Абвера, немає жодних реальних підстав. Під час внутрішнього конфлікту в ОУН на початку 1940 років, який завершився розколом організації, щодо Ярого було опубліковано багато компрометуючого матеріалу. Зрештою сам Ярий після того, як його на короткий термін заарештувало Гестапо у вересні 1941 року, так більше й не повертався до політичної діяльності.
- Він відмовився від політичної діяльності під тиском німців чи ОУН?
- Наскільки я розумію, з одного боку, він усвідомив, що після того, як Абвер в середині липня 1941 року розірвав співпрацю з ОУН(б), для нього немає більше завдань. З іншого – ситуація для нього та його дружини, єврейки за походженням, складалася доволі небезпечна, оскільки він більше не виконував посередницької функції між Абвером і ОУН.
- Але німці також неодноразово висловлювали невдоволення діяльністю Ярого. Йому закидали крадіжку грошей, призначених для ОУН, тощо.
- Такі закиди вперше пролунали під час перших суперечок між групами Бандери й Мельника. Хоча дійсно були такі закиди і з боку Абвера, що не всі німецькі гроші доходять до ОУН. Мені складно оцінювати, наскільки такі закиди відповідали істині.
- А що можете сказати про Романа Сушка, котрий був одним із головних адептів ідеї військової співпраці ОУН з Німеччиною?
- Так, саме він перед початком німецько-польської війни у вересні 1939 року створив і очолив український військовий підрозділ, який допомагав німцям у війні з Польщею. Цей підрозділ став прикладом для наступних українських військових формувань, зокрема для батальйонів Nachtigall і Roland. Він теж був важливою постаттю для зв’язків між ОУН і Абвером. Але з розколом в організації він залишився на боці Мельника й таким чином втратив свій вплив.
- І тепер перейдемо до, можливо, найскладнішої теми. Чи можна стверджувати, що ОУН був притаманний антисемітизм? Чи можна закинути антисемітизм його окремим членам?
- Наприкінці 1930-х років антисемітизм був загальноєвропейським явищем, який, звісно, зачепив і українське суспільство. Загалом я не став би стверджувати, що ОУН тоді була надзвичайно антисемітською організацією. Можна також пригадати певні традиції української революції після Першої світової війни, коли Україною прокотилася хвиля брутальних єврейських погромів. Водночас соціалістично орієнтоване українське керівництво, інтелектуали намагалися залучити євреїв до процесу державного будівництва. Ці ідеї вплинули також на дебати всередині ОУН за Коновальця. Так, Микола Сціборський закликав до порозуміння з євреями. Але вже наприкінці 1930-х років в ОУН перемогла ідея про те, що потрібно створювати національну державу, яка б була максимально етнічно гомогенною. І таким чином було фактично легітимізовано насильство для досягнення цієї мети. Передовсім це насильство було спрямоване проти поляків, але також проти росіян і євреїв.
Такі ідеї вирували передовсім у середовищі молодшої генерації активістів ОУН, представники які згодом перейняли керівництво в організації Бандери. Проте існують вказівки на те, що акції ОУН ще в 1930 роках у Галичині й Волині були спрямовані певним чином і проти євреїв. Проте це питання ще належним чином не досліджене.
Антисемітські настрої в ОУН (і в неєврейській частині суспільства загалом) загострилися за час радянського панування у Західній Україні з 1939 до 1941 року. Євреїв почали сприймати як носіїв чи помічників комуністичної влади. Таким чином у перші дні німецької окупації євреї стали ніби «центральною ворожою групою».
- Під час радянського панування 1939-1941 років відбувалися класові чистки. І серед жертв, серед репресованих досить часто опинялися заможні євреї. Їх арештовували, позбавляли приватної власності, висилали до Сибіру. Проте наша історія здебільшого замовчує ці моменти, змальовуючи жертвами виключно українців.
- Можна говорити про кілька періодів радянських репресій в ті роки. Першими жертвами, звісно ж, стали поляки, польська еліта. Частково зазнала репресій і українська еліта, багато хто з її представників мусив утікати до німецької зони окупації. Наступними жертвами, як вже було сказано, стали євреї. Серед них під час радянської трансформації суспільства постраждали заможні верстви. Проте найбільших радянських репресій зазнали біженців з окупованих німцями територій, а це були переважно євреї. Більшість з них була депортована у червні 1940 року вглиб Радянського Союзу.
І щойно у третій фазі відносно масових репресій зазнали українці. Спершу багато українців сприйняли прихід Червоної армії як «звільнення від польського ярма» і лише згодом вони зрозуміли, що це було не так. У другій половині 1940 року радянці зрозуміли, що найбільшу загрозу їхній владі становлять не поляки, а українське підпілля, кероване ОУН. Цим, зокрема, можна пояснити, що влітку 1941 року у львівських тюрмах було так багато українців, приблизно дві третини.
- Наскільки причетними до погромів у Галичині були члени української міліції наприкінці червня - на початку липня.
- В контексті того, що центральною метою ОУН було створення української держави, вона намагалася в тих районах, де радянські війська вже відійшли, перейняти владу. Тобто сформувати локальні органи управління і правоохоронні сили – міліцію – з представників свого підпілля. Зокрема у Львові Ярослав Стецько сформував 30 червня міську адміністрацію й українську міліцію з підпільників ОУН та добровольців. Німці загалом визнали ці адміністрації і міліцію.
Потім, наскільки ми знаємо з львівської історії, німецьке командування доручило міліціонерам доставити євреїв до львівських в’язниць, аби ті зайнялися винесенням тіл загиблих із львівських тюремних камер на в’язничне подвір’я. Причому першого липня до в’язниць було зігнано значно більше євреїв, ніж потрібно для цієї роботи.
У цьому брали участь не лише міліціонери. Незабаром і прості мешканці почали затримувати євреїв на вулицях, а то й виводити їх з помешкань, аби привести до тюрем та інших місць примусової праці. При цьому, коли євреїв вели вулицями, над ними знущалися, били, декого навіть замордували. Але особливого масштабу насильство досягло у в’язницях і біля них. Коли люди побачили жахливі картини тіл вбитих у тюрмах в’язнів, вони спрямували свій гнів на євреїв. У розправах над євреями брали участь і міліціонери, і прості мешканці Львова.
- Чи доречно стверджувати, що в розправах над євреями головним чином брало участь міське шумовиння, асоціальні елементи суспільства?
- Навряд чи. Згідно з численними ілюстративними та текстовими документами, у насильстві брали участь поруч із міліцією мешканці з найрізноманітніших соціальних груп, зокрема й нижчих. Проте багато було там представників відносно заможних соціальних прошарків.
- Якщо вже розглядати наступні погроми у Західній Україні, то яку роль в них відігравали німецькі підрозділи, яку – українці?
- Передовсім я мушу зазначити, що варто дуже обережно вживати термін «погром», бо не всі акти насильства мають однаковий характер і перебіг. Були такі випадки, як у Львові, де можна говорити про публічне видовище з дуже високою часткою спонтанних насильницьких елементів. Тут в уяві тих, хто чинив насильство над євреями, такі дії також були символічними, вони символізували зміну влади. Євреї для них були репрезентантами радянського панування.
Окрім того, акти насильства були частиною святкування звільнення від радянського панування, а в українському контексті – також очікуванням, що постане українська держава. У цих публічних спектаклях, які мали місце у Львові та в інших місцях, для насильників вбивство євреїв не було самоціллю, хоча, як відомо, у ті дні загинули сотні євреїв. Тоді німці в той чи інший спосіб заохочували їх до насильства й зупиняли їх щойно через кілька годин.
Другий контекст – це цілеспрямовані заплановані вбивства, які здійснювали оунівці проти конкретних персон, котрих вони вважали поплічниками радянської системи. Тоді ОУН, захопивши владу в селах чи маленьких містечках влітку 1941 року, влаштовувала «судові процеси» проти «зрадників».
Такі вбивства відбувалися влітку 1941 року також щодо українців і поляків, але передовсім вони були спрямовані проти євреїв. У випадку євреїв, варто особливо наголосити, часто винищувалися цілі родини. Крім того, ці вбивства, які євреї, котрим вдалося вижити, у своїх розповідях часто називають «погромами», відбувалися не як публічні видовища, а головним чином у нічний час, під певним покровом таємності. Вони відбувалися, як правило, у невеликих містах або селах, які в липні 1941 року ще не перебували під жорстким контролем німецьких або угорських окупаційних сил.
Третій контекст - це погроми, які здійснювали передовсім частиною дивізії Waffen-SS «Wiking». Цей підрозділ був частиною німецької бойової групи, проте, проходячи через Галичину, вчинив у низці населених пунктів, зокрема у Золочеві й Тернополі, акти жахливого насильства щодо єврейського населення, жертвами котрого стали тисячі євреїв. У тих місцях, де дивізія чинила погроми, в актах насильства брали також участь українські міліціонери й прості громадяни. Та все ж висока чисельність жертв у цих місцях лежить однозначно на сумлінні дивізії «Wiking».
- І на завершення таке запитання. У своїй книзі Ви пишете про те, що радянська пропаганда зробила дуже багато несправедливих закидів українським націоналістам. Чи могли б Ви узагальнено сказати: за що вони відповідальні й що їм закидають незаслужено?
- Головним закидом, як уже було згадано у розмові, була тема колаборації. Треба визнати, що ОУН справді співпрацювала з нацистською Німеччиною, але мала власну стратегічну мету. На перших позиціях ОУН було не служіння Третьому Райху, а побудова власної української держави. І треба не забувати про розрив, який відбувся між німцями й українськими націоналістами як наслідок акту 30 червня і німецької заборони на українське державне будівництво.
У радянській пропагандистській літературі тема реальних злочинів, вчинених ОУН, передовсім масакра поляків 1943/44 років, але також злочини проти євреїв, замовчувалися. Радянські пропагандисти намагалися зобразити українських націоналістів лакеями німців, котрі вбивали радянських людей, передовсім самих українців, за німецьким наказом. Тим часом, як я вже говорив, ОУН була найнезалежнішим і найсамостійнішим угрупованням з-поміж тодішніх українських політичних сил.
Цікава петиція з цим непрямо пов'язана http://petition.president.gov.ua/petition/33491
Метки: історіографія упавців |
Як кияни голосували за Бандеру та Шухевича насправді. |
Московський проспект переназвали проспектом С.Бандери. Yа черзі заміна визволителя Києва генерала Ватутіна на генерала УПА Шухевича. Подивимося на сам сайт КМДА, де є хоч якась інфа. Рішення начебто прийняте щодо БандериС. на основі вивчення громадської думки. На сайті є таке: Обговорення з 28 Березня 2016р. по 28 Травня 2016р.
(Завершено) Обговорення щодо перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери
Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
5697
Запропоновано редакцій / пропозицій:
226
Підтримка проєкту: Так:3146 Ні:2548
http://projects.kievcity.gov.ua/
Одразу виникає питання, а чому в Києві, де проживає десь 3000000 осіб "право" висловитися є лише в 5679 чи, скоріше, реальна можливість? За таку зміну висловилось відкрито 3146, тобто менше 0.1049% населення. Чому Київзрада посміла знехтувати думкою населення чи хоч її повноцінним вивченням та образила нацменшини та суспільну мораль? А в нас такі закони! там що ще 226 пропозицій? А ніхто їх теж не розглядав взагалі. так вони, щоб були ву сайті. Хто при посаді - той і правий, а країна - кради що хочеш, як в тебе підтримка від бандюків чи якогось підпільного проводу з недержавним нелегальним військовим підрозділом! А на Заході та Сході вже не мовчать, то й я мовчати вже не буду!
Тепер ще про одного вбивцю:
Обговорення з 28 Березня 2016р. по 28 Травня 2016р.
(Завершено) Обговорення щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
5794
Запропоновано редакцій / пропозицій:
270
Підтримка проєкту: Так:3165 Ні:2627
А нижче я наведу текст листа-коментаря, який я написав десь у обговоренні. Вона заявила, що українці ж такий мирний народ, що всіх інших винищували тільки на своїй землі. Тож дослівно відповідь їй і всім таким на російській (бо вона написала російською та відмітила, що нині живе в США) на противагу новій секті чи псевдотечії з гаслом "націоналісти всіх країн єднайтеся". Зрозуміло, що я голосував проти героїзації ОУНців та УПАВців, подавав свої пропозиції в цей сайт та навіть писав до Київзради (і лист є). Але в листі з Київзради про перейменування вулиць в Києві взагалі, а не про сасудження націоналізму киянами та світом та неприпустимість героїзації колаборантів конкретно. Тому ту відписку В.Галета Департаменту Суспільних комунікацій КМДА від 08.07.2016 на мій лист до Київради від 09.06.2016 № 08/б-7157 (е) не публікую.Ну хто ж не притомився і цікавиться: читтайте!
Вы начитались Ленина и коммуняко-бандеровцев, которые популяризируют идею прогрессивности национализма угнетенных наций, а сами живёте в США. "ваша земля" - это где? Земля принадлежит землевладельцу. В Украине коммунисты украли её у хазаевов и роздали нищим селянам, а теперь большое число украинцев получают паи за землю в сёлах и, фактически, пользуются краденным! евреи в Украине - единственный коренной народ, сохранивший свою идентичность более 1.5 тысячи лет. Варяги нанимались иудео-хазарам, создавшим Киевскую Русь, из дикарей, не имевших между собой ничего общего, в охранники и армию, а потом взяли деньги и убили своих сюзеренов. Язычники Святослав и Владимир Рюриковичи были многоженцами, правда и первый талмудист Иегуда га наси (Гамлиель первый) имел 700 жён, потому что больше не мог содержать, а в Явне не осталось больше евреев-мужчин (кроме ещё десятка талмудистов-плапнтаторов, выращивавших оливки на масло). Вся эта "Украина-Русь" построена на лжи и насилии. даже крестили украинцев насильно. Против Ярослава Мудрого и этого крестителя в Киеве было несколько восстаний. Значительная часть казачества из Батурина и Глухова - это крещёные добровольно евреи, но сохранились и сейчас нормальные. И они проклинают колиивщину и Богдана Хмельницкого веками за геноцид евреев, как и Гитлера, Сталина, Шухевича, Бандеру и всех Мельникивцев (вроде О.Телиги). Гетьмана Скоропадского в 1918 году избрал съезд землевладельцев, а Стецько во Львове - самозванец и провокатор. Да и Львову с окружающими сёлами меньше 1000 лет, а сами Венгры жили 1500лет тому за Уралом и переселислись сюда. И.Франко потратил много сил, чтоб вообще убедить галычан и русинов, чтоб они признавали себя украинским этносом. При иудеохазарах Причерноморье было густо населено: аланы - это просто толпа еврейских беженцев из иудеи, разгромленной Римом, в Иудейскую войну в 70-м г. н.э. и позже во время восстания Бар-Кохбы, а скифы и сарматы - это иудеохазары и есть. было модно у этих полу-эллинов переходить в иудаизм, когда христианство было сектой иудаизма для посторонних, а Аравия, где родился мусульманский Магомет, как и Геймланд (а так называется земля, украденная русскими и варягами) была тоже еврейским королевством (ещё Фалаша в Эфиопии и Вавилония). Но вам же нравится быть кем-то, чем-то великим и чистым. А чистые и порядочные - это вроде моей бабушки (матери отца, которая спасла дедушку-еврея в Холокост, а потом её в ссылку в Крым большевики этапировали (эсер Муравьёв расстрелялеё отца: дволрянина русской империи из казаков выговского, одного мужа забрали и расстреляли в Голодомор 1932/33, другое в другое время). А что-то толпа "пострадавших от советов" ОУНцев и УПАвцев не замучена в ГУЛАГах, а жива и незаконные льготы получает из местных бюджетов в ряде областей и городов, где даже мусор можно в зерновозах перевозить. Так что, милочка, не гневите Б-га: "ваша земля" - это та, на участок которой есть документ на право власности на ваше имя. и то, надо реституцию провести, если кто-то хочет справдливости. интересно, а чем румынские и польские паны лучше или хуже были селянам Западной Украины, чем большевики? Но это ж не они написали. А то я б про "секретную директиву" Сталина напомнил, согласно которой в партизанских отрядах Украины и Белоруссии уничтожали евреев-беженцев, а также мужчин-евреев запрещалось принимать в партизаны сверх определённой квоты по этническому признаку, дабы по задумке Берии местное "коренное" население видело в них своих, а не ж***-большевиков. Так что смотрите за собой и не слушайте этих комуняко-бандеровцев, лидеры которых моложе меня лет от 5 и младше, почему я лично на референдуме за независимость голосовал, а они в песочнице игрались или в проекте их ещё не было.
А есть ещё такая петиция (не я её автор): https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=4094&utm_medium=email&utm_source=UniSender&utm_campaign=85127318
Метки: Київ перейменування вулиць |
Если у вас нет собаки, ее не отравит сосед |
Если у вас нету дома, пожары ему не страшны
И жена не уйдет к другому
Если у вас, если у вас
Если у вас нет жены
Нету жены
Если у вас нет собаки, ее не отравит сосед
И с другом не будет драки
Если у вас, если у вас
Если у вас друга нет
Друга нет
Оркестр гремит басами
Трубач выдувает медь
Думайте сами, решайте сами
Иметь или не иметь
Если у вас нету тети, то вам ее не потерять
И если вы не живете
То вам и не, то вам и не
То вам и не умирать
Не умирать
Оркестр гремит басами
Трубач выдувает медь
Думайте сами, решайте сами
Иметь или не иметь
Иметь или не иметь.
Текст песни "Если у вас нету тети (к/ф "Ирония судьбы или с легким паром")"
Метки: песня |
Без заголовка |
Уметь красиво шутить - это талант, который дорогого стоит. Правда, под «красиво» не имеется в виду, что это будет нравиться всем. Отнюдь не каждый может оценить хороший добротный юмор, поскольку он, как правило, разоблачает. А люди не любят, когда им указывают на их ошибки. Тем не менее иногда цинизм и сарказм - это лучшее лекарство, которое держит в тонусе и уберегает от полного загнивания и деградации.
Известный американский стендап-комик Джордж Карлин знал в этом толк. Он прямо со сцены, не церемонясь, рубил правду-матку и, признаться честно, часто попадал в яблочко. Как ни странно, его шоу посещали толпы людей, чтобы просто-напросто посмеяться над собой. Под особый прицел попадали политика, религия, отношения в семье, толстяки, ярые защитники природы... Джордж Карлин за словом в карман не лез - у него всегда было что сказать по любому поводу.
Это 20 ядовитых цитат от непревзойденного циника и нахала Джорджа Карлина. Очисти себя от лишних стереотипов и предубеждений с помощью отменного юмора. Бросьте в меня камень, если в этих словах есть хоть доля лжи!
Смешки смешками, а этот парень порой говорит серьезные вещи. Возможно, из-за твоего снобизма и напыщенности ты не видишь очевидных истин - тебе правда глаза колет. Но, друг мой, уметь посмеяться над собой - это храбрость и первый шаг к выздоровлению.
Метки: так оно |
надо помнить и поминать |
Кадиш
Кадиш - еврейская заупокойная молитва
Еврейская идея уважения к мертвым требует, чтобы погребение было совершено как можно скорее и наиболее простым, непритязательным способом; мертвого заворачивают в саван и кладут в деревянный гроб без дна — так, чтобы тело касалось земли. Друзьям и родственникам усопшего вменяется проводить его к месту последнего успокоения. После этого начинается период предписанного траура, который, чем ближе к концу срока, тем становится менее строгим.
В течение первых семи дней траура — этот период называется шива — скорбящие, под свежим впечатлением своей потери, не выходят из дома; там они сидят на низких табуретах и принимают визиты соболезнующих. Выдержать это нелегко, но по крайней мере голова у них в это время чем-то занята и внимание отвлечено.
Метки: кадишь поминовение память |
Кто читал Дину Рубину, тот мог по достоинству оценить её творчество. А тут читает сама автор! !смущение! |
|
Метки: творчество |
и такая мудрость народная бывает |
Ни рыба, ни мясо, [ни кафтан, ни ряса].
Собаку съели, [хвостом подавились].
Ума палата, [да ключ потерян].
Метки: пословицы поговорки |
Ирина Самарина-Лабиринт. Завтра может и не быть... |
|
Серия сообщений "Ирина Самарина ":
Часть 1 - Ирина Самарина-Лабиринт. Верю... Надеюсь... Люблю...
Часть 2 - Ирина Самарина-Лабиринт. Всё равно притяну удачу...
...
Часть 28 - Ирина Самарина-Лабиринт. В раю мирском...
Часть 29 - Ирина Самарина-Лабиринт. Держите шарики...
Часть 30 - Ирина Самарина-Лабиринт. Завтра может и не быть...
Метки: завтра |
ещё поэзия |
|
Серия сообщений "Р":
Часть 1 - Эльвира Рейнке Говорите друг другу
Часть 2 - Татьяна Работаева Я не хорошая. И не плохая
...
Часть 48 - Нонна Рыбалко. Частица Бога
Часть 49 - Светлана Ромашина. Качели жизни
Часть 50 - Лариса Рубальская. Жизнь прожить
Часть 51 - Рита Раски. Вердикт
Метки: стихи |
поэзия и поэтика |
Музыка глупых тревог… Песня бессонных ночей… Ярко горит огонёк на аватарке твоей. Трепетно дрогнула «мышь», и защемило в груди. Значит, ты тоже не спишь. Значит, ты тоже в сети. Над монитором взметнулись лучи, вспыхнули звёзды, кружась. Это Любовь начинает в ночи свой незабудковый вальс. Память уносит назад в дни, что казались судьбой. Знаю, я просто не свят, чтобы быть рядом с тобой, чтобы стучаться в твой дом, сердце спасая от стуж. Стало осенним дождём наше созвучие душ. А с аватарки привычно молчит нежность чарующих глаз. Это для них, нарастая, звучит мой незабудковый вальс. И самому невдомёк, что так влечёт к миражу. Жизни моей огонёк, я ни о чём не прошу. Только храни тебя Бог! Только гори веселей! Песня напрасных тревог… Музыка долгих ночей… Кружится, кружится светлая боль вихрем бесхитростных фраз. Это в ночи продолжает Любовь свой незабудковый вальс. ИЗ ИНЕТА |
Метки: поэзия поэтика |
народный стих |
Пусть в Вашем доме будет все:
Любовь, покой, уют, богатство,
Пусть будет в нём всегда тепло,
Чтобы xотелось возвращаться!!!
Чтоб в доме Вашем свет не гас, —
Чтоб радость и надежда грели,
И столько было б сил у Вас,
Чтоб Вы всё-всё преодолели!!!
Чтоб добрый дом Вас много лет
Заботливо оберегал,
Xранил от слёз, проблем и бед
И самым лучшим в мире стал!!!
Чтобы всегда в руке рука,
Глаза в глаза, к плечу плечо.
Спасательный свет маяка —
Ваш дом. А надо ли ещё?
(из инета)
Метки: дом всё |
о жизни, стихи |
Зачеркни назойливое прошлое
И живи счастливей, чем вчера!
Невозможно быть для всех хорошею…
Удали из сердца номера,
От которых в память вновь вонзаются
Острые осколочки мечты…
Мир тебе сегодня улыбается,
Улыбнись ему взаимно ты...
Без оглядки, гордо и уверено,
Голову подняв, иди вперёд…
Счастье долгожданное отмерено
Тем, кто встречи с ним не просто ждёт,
Кто идёт навстречу и не кается,
Что вчера неверный сделан шаг…
Кто не жил, лишь тот не ошибается…
Столько груза лишнего в сердцах…
Нужно всё очистить обязательно,
Станет легче думать и дышать…
Мы хранили прошлое старательно,
Чтоб в подушку шёпотом рыдать…
Прошлое ушло и не воротится,
Так зачем самих себя казнить?
Если нам любить и верить хочется,
Так давайте верить и любить…
Если предавали, лицемерили,
Оставляя в сердце боли горсть,
Небеса на стойкость вас проверили,
Пусть идёт из сердца этот гость…
Кто-то нам приносит испытания,
Кто-то бережёт и любит нас…
Прошлому скажите «До свидания»,
Потому что мы живём сейчас…
Ирина Самарина-Лабиринт
Метки: жизнь |
о чьей-то грампластинке ( я сам 1974-го, а она 1976-го) |
Фирма "Мелодия"
Моно 33 М60-38031-32
1976 год
Эта пластинка была если не самой лучшей, то, безусловно, одной из лучших грампластинок, выпущенных фирмой "Мелодия". Самые популярные танцевальные и песенные композиции зарубежной эстрады 30-х годов были представлены в самом лучшем исполнении. Это был поистине королевский подарок всем настоящим меломанам. Большинство из композиций очень известны и по сей день, но некоторые, ничуть не менее очаровательные, по непонятным причинам остаются почти забытыми, например, чудное танго "За чашкой чая".
В серию "Дискотека у патефона" были включены некоторые из этих композиций, но не всегда в "нужном" исполнении, в смысле, не в том, в котором они звучали на данной пластинке. Скажем, вальс "Неаполитанские ночи", конечно, хорош и в исполнении оркестра п/у Нулло Романи, но версия оркестра п/у Пауля Годвина, кажется, звучит не только привычнее, но и чуть лиричнее, чуть нежнее. (Впрочем, всё это, конечно же, очень субъективно).
Метки: грампластинка |
мудрость такая |
1. Хочешь жить спокойно – не оказывай благодеяний, когда тебя об этом не просят. Иначе станешь избавителем и попадешь в треугольник судьбы (преследователь – избавитель – жертва).
2. Есть 3 составляющие жизни: перемены, выбор и принципы.
3. Живите, исходя из вашего воображения, а не вашей истории.
4. Чувство вины отключает мозги.
5. Жизнь на 10% состоит из того, что с нами происходит, а на 90% из того, как мы на это реагируем.
6. Что мудрец делает в начале, то дурак делает в конце.
7. Наша жизнь всегда приносит пользу людям. Она служит им либо примером, либо предостережением.
8. Чем лучше наше настоящее, тем меньше мы думаем о прошлом.
9. Два раза не живут, а много и таких, которые и одного жить не умеют.
10. Жизнь - океан. Трудно плыть по бурной поверхности. Слабые идут на дно: там спокойнее.
11. Жизнь по миле может стать карой, а жизнь по дюйму может стать благословением. Вам не нужно решать все жизненные проблемы сразу, вам нужно решать только проблемы сегодняшнего дня. От вас требуется вытерпеть боль лишь этого момента.
12. Замечательное выражение bel far niente означает "радость ничегонеделания".
13. Падать - часть жизни, подниматься на ноги - ее проживание. Быть живым - это подарок, а быть счастливым - это ваш выбор.
14. Личность - это подпись на воде. Ты еще не подписался. А она уже исчезла.
15. Что бы там ни было, никогда не принимайте жизнь слишком всерьез: вам из нее живьем все равно не выбраться.
16. Для того, чтобы быть полностью связанным с другим человеком, вам придется сначала найти связь с самим собой.
Если мы не можем смириться со своим одиночеством, мы начинаем использовать другого как укрытие от изоляции.
17. Битва за жизнь или жизнь ради битв, - все в наших руках.
18. Если посадить в большую клетку голодного льва, человека, шимпанзе, бабуина и собаку, то ясно, что первым будет съеден человек!
19. Жадность и счастье никогда не встречались друг с другом. Неудивительно, что они незнакомы.
20. Жизнь - это поэзия, а не товар на рынке. Если вы пытаетесь быть полезным, вас используют. Вас обуздают, потому что мир не может отбросить практичных людей.
21. Человек может смеяться или плакать. Всякий раз, когда ты плачешь, ты мог бы смеяться, выбор за тобой.
22. Внутренняя сила - это способность уважать чужую музыку, но танцевать под собственную мелодию и слушать свою гармонию.
23. Скороспелые плоды долго не хранятся.
24. Господь Бог изощрен, но не злонамерен.
25. Зорко одно лишь сердце. Самого главного глазами не увидишь.
26. Кто сеет ветер, тот пожнет бурю.
27. Счастье улыбается всем. Но только немногим - навстречу, большинству же - вслед.
28. Вы ничего не можете сделать с длиной вашей жизни. Но можете кое-что сделать с ее глубиной и широтой.
29. Опыт - это гребень, который жизнь дает нам после того, как мы потеряем все волосы.
30. В мире есть много кактусов, но не обязательно на них садиться.
31. Если вы родились без крыльев, не мешайте им вырасти.
32. Вспотевшие игроки в жизни получают больше удовольствия, чем высокомерные зрители.
33. Если на дороге вам повстречается проповедник прописных истин, как можно сильнее надавите на педаль газа.
34. В жизни человека могут случиться две трагедии. Первая - не получить того, чего он хочет больше всего на свете. Вторая - получить это.
35. Все, что есть хорошего в жизни, либо незаконно, либо аморально, либо ведет к ожирению.
36. Если у тебя на шлейке нет льва - оставь спящих собак в покое.
37. Иногда самое мудрое - прикинуться дураком.
38. Иногда нам кажется, что в этом мире жить невозможно. Но больше негде.
39. Люди ломают ноги о кочки, а не о горы.
40. Жизнь действительно проста, но мы настаиваем на том, чтобы сделать ее сложной.
Метки: личность личное мудрость цитата жизнь |
душевно о душе |
Метки: душа душевно |
так написал сам классик Украины |
Во Іудеї во дні они,
Во время Ірода-царя,
Кругом Сіона й на Сіоні
Романські п’яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Ірода таки самого,
І у порогу й за порогом
Стояли ліктори, а цар...
Самодержавний государ!
Лизав у ліктора халяву,
Щоб той йому на те, на се...
Хоч півдинарія позичив;
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Неначе старцеві дає.
І п’яний Ірод знову п’є!
Як ось, не в самім Назареті,
А у якомусь у вертепі
Марія сина привела,
І в Віфлієм з малим пішла...
Біжить почтар із Віфлієма
І каже: — Царю! Так і так!
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці! Кляте плем’я
Давидове у нас зійшло!
Зотни, поки не піднялось!
— Так що ж, — промовив Ірод п’яний, —
По всьому царству постинать
Малих дітей; а то, погані,
Нам не дадуть доцарювать. —
Почтар, нівроку, був підпилий,
Оддав сенатові приказ,
Щоб тілько в Віфліємі били
Малих дітей.
Спаси ти нас,
Младенче праведний, великий,
Од п’яного царя-владики!
Од гіршого ж Тебе спасла
Твоя преправедная Мати.
Та де ж нам тую Матір взяти?
Ми серцем голі догола!
Раби з кокардою на лобі!
Лакеї в золотій оздобі...
Онуча, сміття з помела
Єго величества. Та й годі
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2129.htm
[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 309-310; 719-720.]
.
|
творчество |
Серия сообщений "О творчестве":
Часть 1 - Ночная музыка
Часть 2 - И тучи развести стихами...
...
Часть 22 - Не ищите меня в моих строчках
Часть 23 - Мои любимые подруги
Часть 24 - Госпожа Вдохновение
Метки: вдохновение творчество |
И с таким Новым годом! |
Метки: деревья Ту бишват |
не хамим, а хохамим |
Бедный еврей стучится ночью в окошко богатого соседа. «Вы что, совсем помешались — будить меня среди ночи?» — кричит тот. Бедняк отвечает ему: «Мне пришло в голову нечто срочное. Говорят, что когда Мессия придет, то грешники двинутся к нему по железному мосту и он рухнет, а праведники пойдут по мосту из бумаги, и он выдержит. Вот я и хотел вам сказать: по-моему, все-таки надежнее идти по железному мосту!»
Метки: хохма |
просто красиво |
Метки: анимация картинки |
юмор бывает не всегда чёрным |
Метки: юмор |
из интернета мудрость еврейского народа |
Еврейский народ – мудрый от Бога. О проницательном уме евреев слагают легенды – и неспроста. Остроумные пословицы и поговорки «детей Моисея» помогают нам лучше понять и собственное видение Мира.
С деньгами не так хорошо, как без них плохо.
Адам — первый счастливчик, потому что не имел тёщи.
Если проблему можно решить за деньги, это не проблема, это расходы.
Бог дал человеку два уха и один рот, чтобы он больше слушал и меньше говорил.
Да убережет тебя Бог от дурных женщин, от хороших спасайся сам!
Вошло вино — вышла тайна.
Бог не может быть везде одновременно — поэтому он создал матерей.
Не будь сладок — иначе тебя съедят. Не будь горек — иначе тебя выплюнут.
Бойся козла спереди, коня — сзади, дурака — со всех сторон.
Гость и рыба через три дня начинают попахивать.
Знания много места не занимают.
Лучше еврей без бороды, чем борода без еврея.
Человек должен жить хотя бы ради любопытства.
Глухой слышал, как немой рассказывал, что слепой видел, как хромой быстро-быстро бежал.
Бог защищает бедняков, по крайней мере, от грехов дорогостоящих.
Если бы благотворительность ничего не стоила — все бы были филантропами.
Когда старая дева выходит замуж, она тут же превращается в молодую жену.
Родители учат детей разговаривать, дети родителей учат молчать.
Издали все люди неплохие.
Может быть, яйца намного умнее кур, но они быстро протухают.
Мужчины больше бы сделали, если бы женщины меньше говорили.
Хорошо молчать труднее, чем хорошо говорить.
Плохая жена — хуже дождя: дождь загоняет в дом, а плохая жена из него выгоняет.
Мир исчезнет не оттого, что много людей, а оттого, что много нелюдей.
Господи! Помоги мне встать на ноги — упасть я могу и сам.
Если жизнь не меняется к лучшему, подожди — она изменится к худшему.
Какой бы сладкой ни была любовь, компота из нее не сваришь.
Когда нечего делать, берутся за великие дела.
Выбирая из двух зол, пессимист выберет оба.
Все жалуются на отсутствие денег, а на отсутствие ума — никто.
Кто детей не имеет, хорошо их воспитывает.
Лучше умереть от смеха, чем от страха.
Опыт — это слово, которым люди называют свои ошибки.
Седина — признак старости, а не мудрости.
Старея, человек видит хуже, но больше.
Метки: пословицы еврейские |
Притчи 1 1 ПРИТЧИ СОЛОМОНА, СЫНА ДАВИДОВА, ЦАРЯ ИЗРАИЛЯ |
Метки: врач-инвалид |
мудрость жизни и правда... |
анегдоты инета
Настроение сейчас - иги-ги-ги
Новая победа феминисток: во всех женских туалетах теперь будут висеть писсуары.
- И ты что, ходила в таком виде на дискотеку?- Да!- Ладно, одевайся и ложись спать.
-------------------------------
http://hi-hik.net/content/view/2742/52/
- Как сделать человеку хорошо?- Сделать плохо, а потом так же, как было.
Никто не умирает девственником. Жизнь имеет всех".
------
Знающий доктор
Пациент у хирурга.
- Доктор у меня болит локоть!
- Идите и сдайте анализ мочи!
- Зачем анализ мочи, у меня же ЛОКОТЬ болит!
- Вам же сказано, сдайте анализ!
Мужик разозлился, "ну я тебе покажу анализ! ". Взял трехлитровую банку, налил туда свою мочу, мочу жены и дочери. Не хватило. Тогда он добавил отработанного автомобильного масла. утром побежал, сдал анализ в лабораторию.
На следующий день с ехидной улыбочкой протягивает результат врачу.
- Ну как анализ, доктор?
Хирург читает:
- Гм-м, у вашей дочери беременность 3 месяца, у вашей жены новый любовник, у вашей машины барахлит масляный насос, а вы, когда занимаетесь онанизмом в туалете, ударяетесь локтем о стену.
------------------------
Санитаp (С) везет больного (Б) по больничному коpидоpу.
Б - Дохтуp, а куда вы меня везете?
С - В моpг!
Б - Дохтуp, так я ж еще не помеp!
С - А мы еще и не пpиехали!
|
пракитические советы знающего доктора |
|
|
07 января 2009. Учитывая сложившуюся ситуацию, жителям юга страны сейчас приходится довольно много времени проводить в бомбоубежищах – личных или общих. Пребывание в бомбоубежище может затянуться от нескольких часов даже до нескольких суток. И если не соблюсти некоторых простых правил, то оно может нанести вред здоровью, что совершенно нежелательно, особенно сейчас.
Минздрав публикует на сайте рекомендации, относительно пребывания в бомбоубежищах:
Во-первых, необходимо соблюдать личную гигиену, и обязательно мыть руки с мылом после посещения туалета, а также перед приготовлением пищи и непосредственно перед едой.
Во-вторых, необходимо позаботиться о том, чтобы в бомбоубежище была вода для питья – профильтрованная, или минеральная, в количестве как минимум четырех литров на человека на одни сутки. Воду, запасенную заранее, следует менять каждые пять дней. Профильтрованную воду также можно кипятить.
В третьих, необходимо также позаботиться и о воде для личных нужд – мытья и так далее, в количестве как минимум восьми литров в сутки на одного человека. Вода должна быть достаточно чистой.
В четвертых, лучше заранее запастись пищей, которая не требует приготовления или разогрева. Это могут быть, так называемые порции пищи быстрого приготовления ( лапша, картофельное пюре и так далее), в которые достаточно только добавить кипяток, хлеб, маца, консервы, варенье, копченое мясо и тому подобные продукты. Готовить в бомбоубежищах не рекомендуется.
В пятых, необходимо убирать из бомбоубежища мусор как можно чаще, когда позволяет ситуация. Остатки пищи необходимо складывать в пакеты и выносить вместе с прочим мусором.
По материалам от Минздрава Израиля
27 мая 2009. «Он меня так любит, так любит!...» А как собственно он любит ее? Или она – его? На этот вопрос ответ нашел еще Аристотель, который был, судя по всему, еще и замечательным психологом. Он выделил шесть видов любви и сделанная им классификация более чем актуальна и в наши дни, в любом уголке земли, где только существует любовь между мужчиной и женщиной.
Сторге - «дружеская любовь». Это, в сущности, дружба, та самая, верная и искренняя, при которой у двоих людей нет тайн друг от друга. То, что эти люди – мужчина и женщина, в данном случае не меняет ничего, всего лишь прибавляя к доверию, нежности и искренности сексуальное влечение.
Мания – «сумасшедшая любовь». Такая любовь рождается из ревности и чувства собственности, и бывает очень тяжелой для объекта любви, поскольку принуждает его быть не более чем объектом. Человек одержимый любовью-манией, способен даже причинить вред своему любимому, если тот выйдет из его воли, и захочет проявить самостоятельность или порвать отношения.
Прагма – «рассудительная любовь». Это тот случай, когда человек вначале выбирает себе объект любви, а уже потом разжигает в себе необходимые чувства к нему. Прагма исключает внезапно вспыхнувшие страсти, она подчиняется рассудку и расчету, по моральным, социальным и – иногда – материальным критериям.
Агапе – «жертвенная любовь». Это отношение к объекту чувств как к богу или кумиру. Это любовь, которая полностью растворяется в любимом и готова подарить ему всего себя. Человек во власти агапе действительно с радостью сделает для любимого все что угодно. Агапе – это некая разновидность поклонения.
Людус – «любовь- забава». Это действительно забава, суть которой - завоевание внимания интересующего человека. При этом, когда внимание завоевано, то есть, зачастую уже после первой ночи, «влюбленный» теряет к «любимому» всякий интерес.
Эрос – «чувственная любовь». Здесь людей в первую очередь связывает сексуальное желание и взаимное влечение. Эрос – выражение телесных радостей и когда партнеры наскучивают друг другу в постели, они больше не испытывают потребности встречаться.
По специальным материалам
По теме дня: Сексуальные неловкости: как себя вести |
Хотим мы этого или не хотим, зачастую первое занятие любовью с новым партнером воспринимается как своего рода сексуальный экзамен: коленки дрожат, в голове ни одной мысли и... боязно. Понимание того, что и мужчина находится в аналогичной ситуации, конечно, утешает, но только одного понимания не всегда достаточно. Как себя вести, о чем говорить и о чем молчать - вопросов больше, чем ответов... Наиболее часто встречающиеся ситуации комментирует Евгений Александрович Кульгавчук, практикующий врач-сексолог, психотерапевт, вице-президент Российской Ассоциации Сексологов. Ситуация № 1. Мужчина очень торопится перейти к близости Кажется, что большинство мужчин и слыхом не слыхивало о том, что женщине необходима 20-минутная прелюдия для того, чтобы с бОльшей вероятностью получить оргазм. Партнер готов перейти к близким контактам третьей степени минуя прелюдию? Ничего страшного! Ваша задача: научиться отделять спешку от страсти. В первом случае - действительно надо игриво склонять мужчину к прелюдии, иногда и показывая ему пример. При этом важно, чтобы ваши действия воспринимались им не как отказ, а как желание продлить совместное удовольствие. В случае же страсти - иногда стоит идти ей навстречу - шквал эмоций, сексуальный напор с разрывом одежды и необычным местом для занятий любовью бывает более привлекательным и запоминается лучше, чем аккуратная, робкая и неторопливая прелюдия. Ситуация № 2. Его размеры вас удивили Величина мужского достоинства - вопрос весьма деликатный. Несмотря на обилие примет, связывающих длину пальцев, носа и чего угодно с размером пениса, ни одна из них не работает. Первая ночь (особенно тот момент, когда мужчина расстается со своим нижним бельем) чем-то напоминает лотерею Повезет - не повезет. Можно ли сделать так, чтобы она оказалась беспроигрышной? Можно! Ваша задача: адаптироваться, правильно подбирая позиции и не забыть про похвалу. Если размер члена превзошел ваши ожидания, похвалите его и его обладателя, напугайтесь игриво. Если вам кажется, что могло бы быть и побольше, не заостряйте на этом внимания, не фиксируйтесь на теме - как правило, мужчина уже сделал это за вас, причем с невротическим уклоном. И в этом случае применяйте ту же самую методику - хвалите! Только уже не само достоинство, а умение любовника. Особенно важно сказать, что он самый лучший, так как обычно в этом он сам очень сомневается. Ситуация № 3. Он получил свой оргазм, а вы так и остались у разбитого корыта Не секрет, что иногда мужчины финишируют раньше, чем женщины. Надо ли обиженно сопеть и надувать губки, показывая свое недовольство? Не надо! Ваша задача: самой инициировать повторный половой акт. Оральный секс с обеих сторон приветствуется. Ситуация № 4. Все было хорошо, но оргазма не было Вам все понравилось, партнер не разочаровал, вы хотите и впредь продолжать эти отношения - но прямо сейчас долгожданный оргазм так и не наступил. Сомневаетесь, стоит ли симулировать оргазм, если его нет? Стоит! Ваша задача: притвориться, если хочется. Считайте подобное притворство своего рода комплиментом. Но если эта ситуация повторяется часто, имеет смысл обратиться к врачу-сексологу для решения проблемы. Причин масса - от незнания эрогенных зон и неправильной их стимуляции до психологических барьеров. Стоит не откладывать, так как при регулярной сексуальной стимуляции без оргазма возникают застойные явления в органах малого таза: это способствует развитию как миомы, так и воспалению яичников (так называемые яичники помолвленной). Ситуация № 5. У мужчины возникли проблемы с потенцией Причин, по которым может отсутствовать эрекция - масса. И, положа руку на сердце, в момент осечки не так важно - почему это произошло, главное - что делать дальше. Ваша задача: помочь мужчине расслабиться и снять ответственность за случившееся. Попробуйте оральный секс. Главное, чтобы ваши усилия не переходили в ранг реанимационных мероприятий в стиле Скорой помощи: мы его теряем!!!. Можно отложить секс на утро, объяснив, что у вас еще есть много времени, чтобы привыкнуть друг к другу, и притереться - в прямом и переносном смысле. Юмор здорово убирает начинающуюся невротизацию. Самое главное: ваш новый партнер не может сравнить вас сегодняшнюю с вами, какой вы были когда-то. Он не знает, стеснительны вы или раскованны, замрете в ожидании, пока он проявит инициативу или наброситесь на него первая. Вы можете позволить себе быть... любой - такой, какой захотите! |
http://www.bbc.co.uk/russian/international/2009/09/090925_poland_castration.shtml - данные о проэкте иностранных коллег по борьбе с педофилией в Польше.
(я б ещё б если работал, то не только там такой вид медицинской деятельности обсуждался)
|
Мудрость |
|
Страницы: [1] Календарь |