і тільки спробуйте сказати шось погане - дам в зуби. я люблю їх. я до ошизіння їх люблю.
під катом - посилання на альбом, якшо хтось їх так само любить. а навіть якшо нє - скачати варто. приємна музика.

трекліст:

ше 20 штук. дві останні трошки вибиватимуться із загального дискурсу, але вони мені страшенно подобаються, тому байдуже.



+19

Любовь... не то чтобы любовь с первого взгляда, но любовь в конце сезона, а это гораздо надежнее.
________________________________

Чтобы завоевать мужчину, женщине достаточно разбудить самое дурное, что в нем есть. Ты делаешь из мужчины бога, и он тебя бросает. Другая делает из него зверя, и он лижет ей руки и не отстает от нее.
________________________________

О, сплетни - это прелесть. Вся история состоит из сплетен. А злословие - это те же сплетни, только приправленные моралью и потому смертельно скучные. Я никогда не читаю мораль. Мужчина, читающий мораль, обычно лицемер, а женщина, читающая мораль, непременно дурнушка. Меньше всего женщину красит пуританская совесть. И к счастью, большинство женщин это понимает.
________________________________

Боже правый! Вот что значит женатая жизнь! Действует так же разлагающе, как курение, а стоит куда дороже.
________________________________
далі...

ми таки повернулися.
зараз ейсід спробує розповісти про форум видавців, хоча це справа нелегка. причина перша - самі емоції. подій, на які ми таки втрапили, було не дуже багато, зате вони стільки принесли... катарсис. причина друга - наш форум видавців виявився якимось ну зовсім нетиповим, не книжковим, а всуціль шаховим. чемпіонат із шахів - єдина подія, яку ми відвідували регулярно, щоранку прокидаючись трошки по восьмій, аби на десяту вже бути гарними й морально мобілізованими. отак-то.
учасників його було десятеро (усі пісатілі), один з яких - іван, він же дезерт ігл, він же сімплі_івасик (ммм... не зовсім пісатіль), покинути якого ми не могли. (хоча то не єдина причина, чому ми там сиділи майже від дзвінка до дзвінка, але друга причина - то так, особисте). щоранку з'являлися втрьох - і ті всі дядьки посміхалися чи то від замилування, чи то трошки заздрісно: івасик у супроводі двох досить елегантних (усі три дні я, до речі, героїчно ходила в спідницях) і гарних дівчат, які ше й мають достатньо терпіння, шоби витримати три години спостерігання за грою в шахи. а вам слабо? ;) ну, виглядало це на кшталт "ні візьот мнє в шахматах - павізьот в любві". про справжні розклади нікому знати не абізатільно, правда ж? :)
а турнір виглядав приблизно отак:



на цій фотці...

будь ласка вкуси мене зуби хай лишать відбиток
таємне знамення бо ж тіло нікому не скаже
чекаючи сонця ми добре навчилися жити
мов сонця не буде ми звикли до темряви майже

ми майже осліпли зіниці у наших долонях
навчилися чути зітхання рожевої плоті
а сонце не сходить не гріє сакральний вогонь і
сигнальні ракети залишені кимось на потім

не вміють літати а навіть якби то байдужа
бездонність небесна полою хвости їхні вкрила б
лиши сентименти чужим порятованим душам
ця ніч просить крові взамін пропонуючи крила

вона нескінченність дарує своїм фаворитам
вкуси мене чуєш я губи підставлю і груди
це вихід єдиний покірно її полюбити
бо зорі дотліли а сонця ніколи не буде

обіцялася покопатися в закромах родіни, пошукати гарних еротичних ретро-листівочок (взагалі-то тут треба було б розказати про наш похід в український дім, як ми шукали там сальвадора далі і як ейсід ні фіга не розуміється на пікасо, але шото мені влом). закрома родіни виявилися доволі багатими - аж такими багатими, шо в один пост то все добро запихувати я не наважуся.
файні тьоті були. з датуванням не розбираюся навіть приблизно - залишається вгадувати за зачісками й одягом. але шото мені теж влом, тому можете самі, якшо це дуже принципово. а як ні - просто приємного перегляду.



+19

намагаюся вигадати 5 можливих тем на спіч із англійської.
поки шо доступні такі:

- витоки культу ктулху в говарда філліпса лавкрафта
- сучасна інтерпретація культу ктулху
- стан міжконфесійного ділогу українських православних церков (ціла робота в назві мала ше "перспективи", але це розмова не на 5-7 хвилин)
- структуральний аналіз тексту пісні "агати кристи" "нисхождение"
- ставлення курта воннегута до смерті (земля йому пухом...)

а за яку тему проголосували б ви? :)

перед завтрашнім від'їздом на форум видавців хочеться і з вами поділитися львовом. будуть фотографії, які привіз звідти недавно kaldazar - мій львів виглядає трошки по-іншому, але мого львова не буває на фотографіях...



більше

але ж вродь нічо поки шо не сталося?

бувають дні, коли концентрація прекрасного в повітрі настільки велика, шо з ним просто не можеш нічого зробити. і це прекрасне розриває тебе зсередини, змушує віддаватися на свою милість і робить з тобою речі, які хтось міг би назвати збоченськими, а хтось - жорстокими. а ти відчуваєш оці прекрасні речі, наповнюєшся цим прекрасним і потроху божеволієш.
мене все ніяк не попустить. йолки. це така якась одержима щасливість. це така досконалість, шо з нею просто ніяк не можна боротися. це так чудово, шо аж дико. хто це вигадав?

а, так. я сьогодні була на презентації "шахмат для дибілів". правда, в купідоні їх холєрно дорго продавали - які хворі люди роблять націнку 50% на книжки? і вони були одразу ж покалякані доктором падлюччо - пам'ятаєте, я колись рефлексувала про сьюзен зонтаг і про злочинність писання по книжках? так от, я досі так думаю. але шо я можу зробити? це частина того прекрасного, з яким ну просто ніяк боротися... і голова крутиться. навряд чи від презентації (хоча... там було тісне накурене приміщення, а я останнім часом погано сприймаю), але не без її впливу. у мене дірка в голові.