Nora Ephron:

One of the things people always say to you if you get upset is, don’t take it personally, but listen hard to what’s going on and, please, I beg you, take it personally. Understand: every attack on Hillary Clinton for not knowing her place is an attack on you. Underneath almost all those attacks are the words: get back, get back to where you once belonged. When Elizabeth Dole pretends that she isn’t serious about her career, that is an attack on you. The acquittal of O.J. Simpson is an attack on you. Any move to limit abortion rights is an attack on you — whether or not you believe in abortion. The fact that Clarence Thomas is sitting on the Supreme Court today is an attack on you.

звідси.

вікенд скандинавського кіно. київ, львів, ужгород, харків.



п'ятниця, сьома вечора, кінотеатр «панорама»:
12 фінських анімаційних короткометражок, наприклад, про слоненя, яке живе у хмарочосі з батьком-крокодилом, про місця для ховання, про шафу й шухлядки, про язичкове місто і ще про багато-багато всякого.
на дев'яту вечора там же будуть чотири шведські короткометражки про жінок, на які мені теж хотілось би піти, але поки що не знаю. от мультики - майже обов'язково. і, звісно, там буде видно, чи витягнуся кудись у суботу-неділю. але штука виглядає крутезно, думаю, вона варта кількох годин життя.

авторка інсталяції – jenny holzer. нью-йорк, 2005.
текст – арабська поетка mohja kahf.



There is a World Love Center in my ribcage
There is a World Hate Center inside me too
The fires have begun. The fires have begun,
And I don’t know which one
Is going to crumble first.

авторка – aliera stone. серія зветься «burn our souls, release the wicked».



ще одна

наприклад, ліричне:

Guy Harries – Lullaby



ще.

автор – Zach Cohen.
кльове.



плюс

нарешті зібралася наприкінці травня показати музики за березень-квітень. у ці два місяці вклалося багато хорошого й сонячного, про яке я не розповідатиму. просто воно є.
у цих списках ніхто навіть не намагається конкурувати за частотою появ із фолковою варунною – бо вона справді кльова. а ще вона, вважайте, знакова. біс його зна, про що би я зараз розповідала, якби колись не нашукала варунни на торентах =)

березень:



решта

якось я давно не показувала прекрасного. а в мене є, справді. а ще трошки скоро буде – може, навіть завтра.

спочатку про те, чого я чекаю-чекаю. дві пари сережок від Radhika, які змушують думати про схід, чорну каву в джезві, вітер у волоссі й пісок під ногами. і є в мене така підозра, що одна з тих пар ще й дзвенить. оця от:



іще інші...

у лютому був красивезний меланхолійний дарк-джаз і польський пост-панк. але то так, тільки маленький шматочок з того, що було в лютому.



ще трошки...

із "людської плями" філіпа рота:

— Танцуй дальше, — говорит он.
— Когда ты умер, — спрашивает она, — не все ли равно, что ты женился не на той?
— Все равно. И когда ты жив, тоже. Танцуй дальше.
— А что не все равно? А?
— Это.
— Молодец, — говорит она. — Учишься.
— Что же получается — ты меня учишь?
— Самое время кому-нибудь тебя поучить. Да, я учу тебя. Но не смотри на меня так, будто я гожусь для чего-нибудь другого, чем вот это. Для большего. Не надо. Будь здесь, будь со мной. Не уходи. Не отвлекайся. Не думай ни о чем другом. Будь со мной. Я сделаю все, что ты захочешь. Сколько раз тебе женщины искренне такое говорили? Что захочешь, то я и сделаю. Не теряй этого, Коулмен. Не перетаскивай никуда. Только для этого мы и здесь. К завтрашнему дню это не имеет отношения.

там дуже багато місць, які хочеться вивчити напам'ять, але мені від цього... зовсім.