Весна!!!
Shy і KULSHENKA поклали на музику одну з найвідоміших поезій Лесі Українки та зуміли заспокоїти душі і подарувати мандрівку до чарівного лісу...
Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.
Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси.
Провесна.
По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду.
В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами з лісу вибіг "Той, що греблі рве" — молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами. Кинувшися з потоку в озеро, він починає кружляти по плесі, хвилюючи його сонну воду; туман розбігається, вода синішає.
"Т о й, щ о г р е б л і р в е"
З гір на долину
біжу, стрибаю, рину!
Місточки збиваю,
всі гребельки зриваю,
всі гатки, всі запруди,
що загатили люди, —
бо весняна вода,
як воля молода!
Uncle_Sasha, спасибо, Санчо.
Знаешь, я за столько лет смогла привыкнуть к французскому календарю.
Ер наступление весны у меня строго 1 марта. Быстрей ведь.
А вот начало лета меня полностью устраивает. Потому что это мой день рождения. И праздник музыки. И вся Франция празднует мой день рождения. ))
METALENA обратиться по имени
Среда, 01 Марта 2023 г. 12:55 (ссылка)
Uncle_Sasha обратиться по имени
Среда, 01 Марта 2023 г. 20:19 (ссылка)
