Ліна Костенко написала вірш "Крила", перебуваючи в Польщі.
У своєму віршу вона показала, що сумує за Батьківщиною і страждає, що вона – не вільний птах і не може полетіти додому.
Але!
Вона здатна полетіти на своїх творчих крилах та крилах своїх спогадів куди завгодно.
Мета вірша - розповідь про “окриленність” людини,уславлення її духовних поривань.
Заклик - Треба жити й мріяти, мати цілі й бажання!
А проникливий голос Богдана Ступки зворушує душу!
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!