Святошин – один із сучасних київських районів поблизу лісів і озер, де серед панельних будинків радянських часів і нових висоток, що виросли впродовж останніх десятиліть, заховалися кілька дачних будинків – «живих свідків» колишнього великого дачного селища, збудованого на межі ХІХ–ХХ ст.

Назву «Святошин» пов'язують з луцьким князем із чернігівської династії Святославом Давидовичем (християнське ім'я Панкратій, бл. 1080 – 14 жовтня 1143). У 1106 році князь Святослав-Панкратій залишив батьківщину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Миколая Мирлікійського) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, сповідуючи аскетичний спосіб життя. Залишивши княжий престол, він подарував монастирю значну суму грошей, на які було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Лаври та монастирську лікарню. У 1142 році Микола залишає чернече життя і на прохання Великого князя Всеволода повертається до Чернігова мирити братів, які вели міжусобні війни за княжий стіл у Чернігові. Через рік він помер і був похований у лаврських печерах. За життя Микола отримав прізвисько Святоша, а після смерті за подвижницьку діяльність його було канонізовано як преподобного.