90 кілометрів на південний захід від Одеси, проминете низку гамірних пляжів Чорноморська, Грибівки, Затоки – і опинитеся на безлюдному узбережжі з м’яким чистим піском, під прямовисними 30-метровими берегами з різнокольорової глини, у загубленому світі тиші, сонця й лазурових хвиль. Тут можна знімати кіно про Робінзона або засмагати топлес.

Дві години на авто відділяють селище Курортне від Одеси. Усього 100 гривень за автобусний квиток – і ви більше не належите цивілізації, натомість вам належать кілометри пляжу й море до обрію.

Назва населеного пункту промовляє сама за себе – Курортне з двох боків омивається морем та Будацьким лиманом, відомими своїми цілющими грязями, – чудові умови для відпочинку та оздоровлення.

Поселяйтеся – варіантів безліч: від бюджетних бунгало за 150-170 гривень з особи (у вересні – від 100!) до фешенебельних пансіонатів із басейном та закритою територією – і мерщій на пляж!

Дехто надає перевагу «дикому» відпочинкові та мешкає в наметі або просто на пляжі.

Відійшовши буквально метрів на 200 від сходів, потрапляємо ніби на безлюдний острів. Нікого немає, хіба що якийсь засмаглий нудист у червоній кепочці пройде повз. «Мене не фотографувати» – застерігає він.

«Просимо не руйнувати – тут живуть люди до жовтня», – надпис на табличці закликає не порушувати особисті кордони та ставитися шанобливо до житла. Так, ця відгороджена сухим очеретом ділянка пляжу – стоянка якихось гіпі-відлюдників.

Замки з піску, імпровізовані альтанки з гілок, дивовижний рельєф берега з печерами, гніздами птахів, чудернацькими острівцями насипів – ми назвали цей пляж «Намібія».

Мартин-підліток і нешкідливий вужик – мешканці цієї зачарованої країни. Обидва не кусаються!

На глиняних схилах із мушель викладені написи: Вінниця, Бровари, Чернівці, Ходорів, Корсунь, Warsaw, Київ тощо – за ними можна дослідити географію відпочиваючих.

Сонце здіймається все вище – і треба шукати від нього порятунку. Повертаємося в Курортне. Подолавши високі сходи – найкращий кардіотренажер! – опиняємося на плато.

Мешканка селища розповіла, що сходи робили спільнокоштом – власники баз відпочинку та приватних будинків зібрали гроші на облаштування декількох спусків до моря. Вони також підтримують чистоту на пляжі, до чого закликають і відпочиваючих. Чисто там, де не смітять.

На самому краю берега висаджені молоді акації – може, дерева хоч якось утримуватимуть берег від зсувів.

Автомобілі, фургони, намети розташувалися в полі, неподалік від крутого спуску до моря. Тут чисто – для сміття зробили загородку з плівки, щоб не здувало вітром, його регулярно вивозять. Адепти наметового способу життя підтримують порядок у кемпінгу.

Неподалік, не звертаючи уваги на людей, у повітрі завис якийсь хижий птах. Він пильнує мишок та ящірок – раптом падає з неба, мов стріла, склавши руді крила, і вихоплює здобич із пожовклої трави.

Поряд із кемпінгом розташований маяк «Будаки» – заснований у 1851 році. Будаки – румунська назва селища, означає «куток». Назва «Курортне» з’явилася на карті в 1945 році.

Колись тут було невеличке рибальське селище. Але у другій половині ХІХ сторіччя, коли активно досліджувалося узбережжя Одещини, учені виявили цілющі властивості грязей Будацького лиману.

Відтоді Будаки та Будаки-Кордон (тепер селища Курортне та Приморське, які є фактично однією адміністративною одиницею) стали популярним курортом. Леся Українка, щоправда, сюди не завітала – вона відпочивала на сусідньому курорті Бурнас, зараз –Лебедівка. Так само, як і король Румунії Міхай із сім’єю, і Йозеф Пілсудський.

Як зазначає одеський історик Георгій Бербер, у 1904 році вірменські купці Єремєєви з Акерману викупили Будаки, щоб розвивати їхній рекреаційний потенціал, а згодом ця частина Бессарабії відійшла до Румунії. У 1920-1930 роках Будаки та Будаки-Кордон стали одними з улюблених бальнеологічних курортів для румунів.

Оглянувши безлюдні пляжі, знявши напругу й відновивши душевну рівновагу, продовжимо прогулянку селищем Курортне. Високе плато сходить на манівці та плавно перетікає в піщану косу – вузьку ділянку суші, що розділяє Будацький лиман і море. Так виглядала Будацька коса у 1930-х роках

А так вона виглядає майже 100 років по тому.

Тут спуск до моря похилий, і людей значно більше. На косі розташовані бази відпочинку, пансіонати, кемпінг, бари та навіть невеличкий промринок – продають простирадла, ковдри, купальники, капелюхи тощо. На березі лиману люди мастяться чорною лікувальною гряззю та приймають сонячні ванни. Бажано попередньо проконсультуватися з лікарем, як саме робити грязьові аплікації, і чи вони вам корисні.

Над лиманом – село Приморське. Біля пансіонату «Романтика» височіють білі букви – такий собі місцевий Голлівуд.

Щороку тисячі людей приїжджають до Курортного відпочити та оздоровитися. Переважно це громадяни України та Молдови. Після анексії Криму кількість відпочиваючих значно збільшилася, стало більше туристів із Білорусі, Литви, Польщі, Румунії.

У селищі є майже все необхідне – поїсти можна недорого і смачно у ресторанчиках. Велика тарілка узбецького плову коштує 50 гривень, комплексний обід – 80, піца – від 80. Продукти місцеві, страви смачні та свіжі, адже курортники добре нагулюють апетит – і «на завтра» зазвичай нічого не залишається. Якщо ви зупинилися «у хазяїв», можна готувати їжу самотужки.

На деревах розвішані вказівники, на яких від руки маркером написано «Суші». Стрілки показують у різні боки, найчастіше в якісь хащі. Так само з вказівниками «Аптека».

Якщо вам не хочеться блукати по всьому селищу в пошуках японської їжі, можете просто замовити її по телефону. Проте аптеку ми все ж таки знайшли, навіть декілька. На ринку або в господарів можна купити бринзу, мед, помідори, яйця, молоко і, звісно ж, бессарабське вино! (від 30 до 65 грн за літр).

Якщо ж раптом захочеться розваг, то можна з’їздити на екскурсію до Білгород-Дністровської фортеці та в Центр культури вина Шабо – це за 50 км від Курортного. Рейсові автобуси ходять регулярно, а також можна замовити індивідуальний автобус на групу. Уся інформація висить на стовпах або можна розпитати місцевих – люди дуже гостинні й балакучі. До того ж, більшість так чи інакше задіяна в курортному бізнесі – вони залюбки порадять вам звернутися по будь-які послуги до кума-брата-свата. Ще можна під’їхати на попутці, а якщо пощастить, то навіть покататися на популярному місцевому транспорті – мотоблоці.

Хіба що ми не знайшли жодного банкомату на все Курортне. Проте й цьому можна дати раду. Колоритний чоловік у тюбетейці (поряд із баром у вигляді шхуни) пропонує перевести в готівку кошти з картки всього лише за 5 % «відкату». Механізм такий – людина переводить «банкіру» на картку певну суму, а він видає живими грошима, утримавши свій відсоток. Так само можна розраховуватися в магазинах (оскільки терміналів немає) – перевести суму через інтернет-банкінг на картку продавцеві чи власникові.

Отже, або беріть із собою побільше готівки, або не спокушайтеся на смажене морозиво, чурчхелу, магнітики, намисто з мушель та інші курортні принади не першої необхідності.

Адже вашою метою є вберегти сімейний бюджет від потрясінь, а головне – по максимуму набратися сонця, енергії та позитиву до наступного літа!

Текст: Дар’я Гармидер

Фото: Кель Ра