Українська народна пісня



Сонце низенько, вечiр близенько,
Вийди до мене, моє серденько!

Ой, вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько розвеселиться.

Ой, вийди, вийди, не бiйсь морозу, -
Я твоï нiженьки в шапочку вложу.

Через рiченьку, через болото
Подай рученьку, моє золото!

Через рiченьку, через биструю
Подай рученьку, подай другую!

Ой, бiда, бiда, який я вдався, -
Брiв через рiченьку, та не вмивався.

Ой, завернуся та умиюся,
На свою милу хоч подивлюся.

«Ой, не вертайся та не вмивайся,
Ти ж менi, серденько, й так сподобався.

Ой, там криниця пiд перелазом –
Вмиємось, серденько, обоє разом.

Моя хустина шовками шита –
Утремось, серденько, хоч буду бита.

Битиме мати, знатиму, за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!»

* - Последняя строка куплетов повторяется
* - http://www.a-pesni.golosa.info/ukr/sonceniz.htm

КУБАНСКИЙ ХОР И НИНА МАТВИЕНКО - СОНЦЕ НИЗЕНЬКО

СОНЦЕ НИЗЕНЬКО Тема: Настроение Автор плэйкаста: Notana Создан: 16 июля 2010 7:07

Ната́лка-Полта́вка — пьеса Ивана Петровича Котляревского под влиянием украинской вертепной, школьной драмы, интермедий XVIII века. Впервые поставлена в 1819, опубликована в 1838.

«Ой я дівчина полтавка…»

Ой я дівчина полтавка,
А зовуть мене Наталка.
Дівка проста, некрасива,
З добрим серцем, неспесива.

Коло мене хлопці в’ються
І за мене часто б’ються.
А я люблю Петра дуже,
До других мені байдуже.

Мої подруги пустують
І зо всякими жартують,
А я без Петра скучаю
І веселості не знаю.

Я з Петром моїм щаслива,
І весела, й жартівлива,
Я Петра люблю душею,
Він один владіє нею.

* - http://ukrlit.org/Kotliarevskyi_Ivan_Petrovych/Oi_ya_divchyna_poltavka/