Язд - одне з найбільш самобутніх міст Ірану. І одне з найдавніших: місто існувало ще у ІІІ тисячолітті до нашої ери. Старе місто в Язді збереглося набагато краще, ніж в інших містах Ірану завдяки тому, що всі війни обходили його стороною. Сьогодні Старі місто Язду - це безкінечні лабіринти вузьких вуличок, забудованих глинобитними будиночками з жовто-бордової глини, над якими височіють башти-багдіри, які з давніх часів виконували роль кондиціонерів.








З давніх часів будинки в Язді будувалися з баштами-багдірами (вітроуловлювачами) - вентиляційними трубами, які захоплювали потоки повітря і направли їх на глибину 6-10 м. для запобігання нагрівання води. Крім того, бадгіри поменше використовувалися для охолодження повітря в будинках - саме велика кількість вітроуловлювачів у в поєднанні з напівкруглими дахами, які дозволяли приміщенням менше нагріватися від прямих сонячних променів, надає Язду його колоритний вигляд.


У спекотні години місто завмирало, виставивши вгору свої труби. Варто було подути найменшого вітерцю з будь-якого боку - він оживав, і коливання вітру озивалося благодатній тремтінням, хвилею проходила по тілу міста. І в наш вік кондиціонерів бадгири Язда продовжують виконувати своє пряме призначення.











Прогуляємося вуличками Старого міста:






























Якісь башти. Не знаю, чи оборонні, чи ні.




Такі двері типові для старої частини Язда:


Як не дивно для Ірану, в Язді я знайшов 2 синагоги:




Тенісний стіл посеред вуличок Старого міста:


Декілька панорамних видів Старого міста в Язді:

http://andy-travelua.livejournal.com/550711.html

Язд - одне з найбільш самобутніх міст Ірану. І одне з найдавніших: місто існувало ще у ІІІ тисячолітті до нашої ери. Старе місто в Язді збереглося набагато краще, ніж в інших містах Ірану завдяки тому, що всі війни обходили його стороною. Сьогодні Старі місто Язду - це безкінечні лабіринти вузьких вуличок, забудованих глинобитними будиночками з жовто-бордової глини, над якими височіють башти-багдіри, які з давніх часів виконували роль кондиціонерів.








З давніх часів будинки в Язді будувалися з баштами-багдірами (вітроуловлювачами) - вентиляційними трубами, які захоплювали потоки повітря і направли їх на глибину 6-10 м. для запобігання нагрівання води. Крім того, бадгіри поменше використовувалися для охолодження повітря в будинках - саме велика кількість вітроуловлювачів у в поєднанні з напівкруглими дахами, які дозволяли приміщенням менше нагріватися від прямих сонячних променів, надає Язду його колоритний вигляд.


У спекотні години місто завмирало, виставивши вгору свої труби. Варто було подути найменшого вітерцю з будь-якого боку - він оживав, і коливання вітру озивалося благодатній тремтінням, хвилею проходила по тілу міста. І в наш вік кондиціонерів бадгири Язда продовжують виконувати своє пряме призначення.











Прогуляємося вуличками Старого міста:






























Якісь башти. Не знаю, чи оборонні, чи ні.




Такі двері типові для старої частини Язда:


Як не дивно для Ірану, в Язді я знайшов 2 синагоги:




Тенісний стіл посеред вуличок Старого міста:


Декілька панорамних видів Старого міста в Язді:

http://andy-travelua.livejournal.com/550711.html

Соборна мечеть (також відома як П'ятнична мечеть) - старовинна мечеть, розташована в місті Язд серед старовинних кварталів глинобитної забудови. Крім своїх чудових розписів мечеть знаменита тим, що має найвищі і Ірані мінарети. Мечеть була побудована У ХІІ столітті за вказівкою Ала-Одолеха Гаршаба, аристократа із династії Аль-Бойех. Оригінальний вигляд мечеті не зберігся - у наступні роки будівля повністю перебудовувалася, і лише в 1365 році вона отримала свій сучасний вигляд. Соборна мечеть є чудовим зразком середньовічної перської архітектури.


Будівля увінчана парою високих мінаретів і багато прикрашена мозаїчним орнаментом.


Високий портал біля входу в мечеть визнаний найвищим у всьому Ірані.








Заходимо всередину:


Айван:


Інтер'єр мечеті оброблений красивою плиткою з блакитного фаянсу.








Уважний відвідувач обов'язково помітить серед мозаїк свастику:




Вид мечеті з двору:


Вид з заходу:




Купол і мінарети:


В Ірані соборна мечеть настільки відома, що її зображення надруковано на тамтешніх грошах - мечеть можна побачити на звороті купюри номіналом у 200 реалів.


Особливо цікаво спостерігати за мечеттю ввечері, коли поступово темнішає і пам'ятка починає підсвічуватися:

http://andy-travelua.livejournal.com/550428.html

Соборна мечеть (також відома як П'ятнична мечеть) - старовинна мечеть, розташована в місті Язд серед старовинних кварталів глинобитної забудови. Крім своїх чудових розписів мечеть знаменита тим, що має найвищі і Ірані мінарети. Мечеть була побудована У ХІІ столітті за вказівкою Ала-Одолеха Гаршаба, аристократа із династії Аль-Бойех. Оригінальний вигляд мечеті не зберігся - у наступні роки будівля повністю перебудовувалася, і лише в 1365 році вона отримала свій сучасний вигляд. Соборна мечеть є чудовим зразком середньовічної перської архітектури.


Будівля увінчана парою високих мінаретів і багато прикрашена мозаїчним орнаментом.


Високий портал біля входу в мечеть визнаний найвищим у всьому Ірані.








Заходимо всередину:


Айван:


Інтер'єр мечеті оброблений красивою плиткою з блакитного фаянсу.








Уважний відвідувач обов'язково помітить серед мозаїк свастику:




Вид мечеті з двору:


Вид з заходу:




Купол і мінарети:


В Ірані соборна мечеть настільки відома, що її зображення надруковано на тамтешніх грошах - мечеть можна побачити на звороті купюри номіналом у 200 реалів.


Особливо цікаво спостерігати за мечеттю ввечері, коли поступово темнішає і пам'ятка починає підсвічуватися:

http://andy-travelua.livejournal.com/550428.html

Соборна мечеть (також відома як П'ятнична мечеть) - старовинна мечеть, розташована в місті Язд серед старовинних кварталів глинобитної забудови. Крім своїх чудових розписів мечеть знаменита тим, що має найвищі і Ірані мінарети. Мечеть була побудована У ХІІ столітті за вказівкою Ала-Одолеха Гаршаба, аристократа із династії Аль-Бойех. Оригінальний вигляд мечеті не зберігся - у наступні роки будівля повністю перебудовувалася, і лише в 1365 році вона отримала свій сучасний вигляд. Соборна мечеть є чудовим зразком середньовічної перської архітектури.


Будівля увінчана парою високих мінаретів і багато прикрашена мозаїчним орнаментом.


Високий портал біля входу в мечеть визнаний найвищим у всьому Ірані.








Заходимо всередину:


Айван:


Інтер'єр мечеті оброблений красивою плиткою з блакитного фаянсу.








Уважний відвідувач обов'язково помітить серед мозаїк свастику:




Вид мечеті з двору:


Вид з заходу:




Купол і мінарети:


В Ірані соборна мечеть настільки відома, що її зображення надруковано на тамтешніх грошах - мечеть можна побачити на звороті купюри номіналом у 200 реалів.


Особливо цікаво спостерігати за мечеттю ввечері, коли поступово темнішає і пам'ятка починає підсвічуватися:

http://andy-travelua.livejournal.com/550428.html

Ісфахан вважається найцікавішим і найбільш туристичним містом Ірану, тут розташована велика кількість яскравих пам'яток персидської архітектури, багатьом з яких - декілька століть. Серед найвідоміших пам'яток - мечеті Імама і шейха Лютфулли на площі Імама - однієї з найбільших у світі, П'ятнична (Велика) мечеть, ісфаханський базар, палац Чехель Сотун з традиційним персидським садом, декілька мостів - справжніх витворів мистецтва епохи Сефевідів, Вірменський квартал, національний парк Софе. Населення Ісфахану - близько 1,6 млн. мешканців, вулиці забиті транспортом, припаркуватися в центрі дуже важко. Ісфахан - єдине місто в Ірані, де працюють соціальні мережі.

Серцем Ісфахану є площа Імама - друга за величиною площа в світі після пекінської Тянь Ань Мень. Площа Імама витягнута на 560 метрів з півночі на південь, та має ширину 165 метрів із заходу на схід. Теперішній вигляд площі сформувався між 1598—1629 роками, коли Ісфахан став столицею Імперії Сефевідів.

Південний бік площі Імама займає мечеть Імама - найвища споруда Ісфахана, будівництво якої почато у 1611 році і закінчено у 1641-му.

Внутрішні стіни мечеті оформлені унікальними малюнками, мозаїкою, орнаментом і в'яззю.




Склепіння з орнаментом "зоряного неба":

Про мечеть Імама - окрема сторінка на сайті.

На східному боці площі Імама стоїть мечеть шейха Лютфулли - видатний пам'ятник персидської архітектури епохи Сефевідів, яка будувалася впродовж 17 років (1602-1619 років) за особистою вказівкою Аббаса I і була його приватною мечеттю.


Мечеть шейха Лютфулли так само щедро прикрашена орнаментами і мозаїкою:


Про мечеть шейха Лютфулли - окрема сторінка на сайті.

Північну сторону площі Імама прикрашає арка-вхід на великий ісфаханський базар:


Один з входів на базар:


Старші Брати завжди спостерігатимуть за вами і вашої поведінкою в Ірані :)


Пройшовши декілька кілометрів лабіринтів ісфаханського базару, вийдемо до мечеті Джамі, або П'ятничної мечеті - найстарішої мечеті Ісфахану, закладеної ще у 771 році. Мечеть побудована в архітектурному стилі "чотирьох айванів", тобто має чотири брами, які знаходяться одна навпроти одної.


Айвани П'ятничної мечеті:




Склепіння айванів:




Площа перед П'ятничною мечеттю:


По дорозі до П'ятнічної мечеті можна побачити мінарет Алі - найстаріший мінарет Ісфахану, збудований у ХІ столітті. Висота споруди складає 50 метрів:




Мечеть Алі:


Навколо П'ятничної мечеті та мінарету Алі розташовані історичні квартали старого Ісфахану:

В центрі Ісфахану неподалік від площі Імама в центрі тінистого саду розташований палац Чехель Сотун ("палац сорока колон"). Палац був побудований Аббасом II в 1647 році як резиденція для відпочинку. Елегантний головний фасад палацу являє собою галерею, дах якої спирається на 20 тонких восьмикутних колон (3 ряди по 6 колон і ще дві колони, що підтримують склепіння). Ці колони заввишки 13 метрів вирізані з цільних кедрових стовбурів.


В центральній частині палацу Чехель Сотун розташована Зала прийомів Аббаса II. Стіни і стелю зали щедро прикрашені ліпниною і розписані орнаментом у синіх, червоних, смарагдово-зелених і золотих тонах. Зали палацу прикрашені фресками із зображенням подій з історії династії Сефевідів. У них простежується європейський та індійський вплив. Прикрасою палацу є також керамічні панно на теми історичних подій.


Одна з дверей у палаці:


Про палац Чехель Сотун - окрема сторінка на сайті.

Через Ісфахан протікає річка Заяндеруд, яка вважалася найбільш повноводною рікою Ірану. На жаль, на початку 2010-х років в результаті кількох років сезонних засух у нижній течії річка майже повністю висохла. У 1602 році через річку за наказом шаха Аббаса I Великого був побудований міст Сі-о-Се Поль (або міст Аллаверді-Хана). Міст вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток епохи Сефевідів, він є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина мосту — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Міст має 33 арки (перс. Сі-о-Се = 33), його накривають два ряди аркад.




Ще цікавішим є міст Хаджу, збудований в декількох кілометрах від мосту Сі-о-Се Поль у 1650 році за наказом шаха Аббаса ІІ. З точки зору архітектурної витонченості і обробки моста кахлями він не має собі рівних і виконує три функції - спосіб переходу через річку, греблі і місце відпочинку. Міст складається з двох ярусів, в центрі є павільйон для відпочинку правителя.






В південно-західній частині Ісфахану є Вірменський квартал, який називається Нова Джульфа. Квартал заснований вірменами з старої Джульфи, переселеними в Іран шахом Аббасом в 1604 році. Сьогодні це центр самої великої та древньої вірменської діаспори в Ірані.


Центр Вірменського кварталу - площа Джульфа:






Головною визначною пам'яткою Нової Джульфи є Собор Святого Христа Всеспасителя, який почали будувати в 1606 році, і закінчили приблизно в 1664 році . Він також відомий, як собор Ванк - головний храм вірменської церкви в Ірані.




Як і всі християнські храми в Ірані, собор Ванк відгороджена високою цегляною стіною. Над ходом у двір стоїть годинникова вежа, яка нагадує мінарет. Над дверима, викладена плиткова мозаїка.




Інші церкви Вірменського кварталу:






Вулички Вірменського кварталу:






На південь від Ісфахану на території національного парку знаходиться гора Софе. Туди можна піднятися на фунікулері. З гори відкривається неповторний вид на Ісфахан та довколишні гори:




Сюди краще приїхати ввечері, щоб спостерігати за заходом сонця.


Нічний Ісфахан з гори Софе:


Про гору Софе - окрема стаття на сайті.

http://andy-travelua.livejournal.com/550170.html

Ісфахан вважається найцікавішим і найбільш туристичним містом Ірану, тут розташована велика кількість яскравих пам'яток персидської архітектури, багатьом з яких - декілька століть. Серед найвідоміших пам'яток - мечеті Імама і шейха Лютфулли на площі Імама - однієї з найбільших у світі, П'ятнична (Велика) мечеть, ісфаханський базар, палац Чехель Сотун з традиційним персидським садом, декілька мостів - справжніх витворів мистецтва епохи Сефевідів, Вірменський квартал, національний парк Софе. Населення Ісфахану - близько 1,6 млн. мешканців, вулиці забиті транспортом, припаркуватися в центрі дуже важко. Ісфахан - єдине місто в Ірані, де працюють соціальні мережі.

Серцем Ісфахану є площа Імама - друга за величиною площа в світі після пекінської Тянь Ань Мень. Площа Імама витягнута на 560 метрів з півночі на південь, та має ширину 165 метрів із заходу на схід. Теперішній вигляд площі сформувався між 1598—1629 роками, коли Ісфахан став столицею Імперії Сефевідів.

Південний бік площі Імама займає мечеть Імама - найвища споруда Ісфахана, будівництво якої почато у 1611 році і закінчено у 1641-му.

Внутрішні стіни мечеті оформлені унікальними малюнками, мозаїкою, орнаментом і в'яззю.




Склепіння з орнаментом "зоряного неба":

Про мечеть Імама - окрема сторінка на сайті.

На східному боці площі Імама стоїть мечеть шейха Лютфулли - видатний пам'ятник персидської архітектури епохи Сефевідів, яка будувалася впродовж 17 років (1602-1619 років) за особистою вказівкою Аббаса I і була його приватною мечеттю.


Мечеть шейха Лютфулли так само щедро прикрашена орнаментами і мозаїкою:


Про мечеть шейха Лютфулли - окрема сторінка на сайті.

Північну сторону площі Імама прикрашає арка-вхід на великий ісфаханський базар:


Один з входів на базар:


Старші Брати завжди спостерігатимуть за вами і вашої поведінкою в Ірані :)


Пройшовши декілька кілометрів лабіринтів ісфаханського базару, вийдемо до мечеті Джамі, або П'ятничної мечеті - найстарішої мечеті Ісфахану, закладеної ще у 771 році. Мечеть побудована в архітектурному стилі "чотирьох айванів", тобто має чотири брами, які знаходяться одна навпроти одної.


Айвани П'ятничної мечеті:




Склепіння айванів:




Площа перед П'ятничною мечеттю:


По дорозі до П'ятнічної мечеті можна побачити мінарет Алі - найстаріший мінарет Ісфахану, збудований у ХІ столітті. Висота споруди складає 50 метрів:




Мечеть Алі:


Навколо П'ятничної мечеті та мінарету Алі розташовані історичні квартали старого Ісфахану:

В центрі Ісфахану неподалік від площі Імама в центрі тінистого саду розташований палац Чехель Сотун ("палац сорока колон"). Палац був побудований Аббасом II в 1647 році як резиденція для відпочинку. Елегантний головний фасад палацу являє собою галерею, дах якої спирається на 20 тонких восьмикутних колон (3 ряди по 6 колон і ще дві колони, що підтримують склепіння). Ці колони заввишки 13 метрів вирізані з цільних кедрових стовбурів.


В центральній частині палацу Чехель Сотун розташована Зала прийомів Аббаса II. Стіни і стелю зали щедро прикрашені ліпниною і розписані орнаментом у синіх, червоних, смарагдово-зелених і золотих тонах. Зали палацу прикрашені фресками із зображенням подій з історії династії Сефевідів. У них простежується європейський та індійський вплив. Прикрасою палацу є також керамічні панно на теми історичних подій.


Одна з дверей у палаці:


Про палац Чехель Сотун - окрема сторінка на сайті.

Через Ісфахан протікає річка Заяндеруд, яка вважалася найбільш повноводною рікою Ірану. На жаль, на початку 2010-х років в результаті кількох років сезонних засух у нижній течії річка майже повністю висохла. У 1602 році через річку за наказом шаха Аббаса I Великого був побудований міст Сі-о-Се Поль (або міст Аллаверді-Хана). Міст вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток епохи Сефевідів, він є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина мосту — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Міст має 33 арки (перс. Сі-о-Се = 33), його накривають два ряди аркад.




Ще цікавішим є міст Хаджу, збудований в декількох кілометрах від мосту Сі-о-Се Поль у 1650 році за наказом шаха Аббаса ІІ. З точки зору архітектурної витонченості і обробки моста кахлями він не має собі рівних і виконує три функції - спосіб переходу через річку, греблі і місце відпочинку. Міст складається з двох ярусів, в центрі є павільйон для відпочинку правителя.






В південно-західній частині Ісфахану є Вірменський квартал, який називається Нова Джульфа. Квартал заснований вірменами з старої Джульфи, переселеними в Іран шахом Аббасом в 1604 році. Сьогодні це центр самої великої та древньої вірменської діаспори в Ірані.


Центр Вірменського кварталу - площа Джульфа:






Головною визначною пам'яткою Нової Джульфи є Собор Святого Христа Всеспасителя, який почали будувати в 1606 році, і закінчили приблизно в 1664 році . Він також відомий, як собор Ванк - головний храм вірменської церкви в Ірані.




Як і всі християнські храми в Ірані, собор Ванк відгороджена високою цегляною стіною. Над ходом у двір стоїть годинникова вежа, яка нагадує мінарет. Над дверима, викладена плиткова мозаїка.




Інші церкви Вірменського кварталу:






Вулички Вірменського кварталу:






На південь від Ісфахану на території національного парку знаходиться гора Софе. Туди можна піднятися на фунікулері. З гори відкривається неповторний вид на Ісфахан та довколишні гори:




Сюди краще приїхати ввечері, щоб спостерігати за заходом сонця.


Нічний Ісфахан з гори Софе:


Про гору Софе - окрема стаття на сайті.

http://andy-travelua.livejournal.com/550170.html

Ісфахан вважається найцікавішим і найбільш туристичним містом Ірану, тут розташована велика кількість яскравих пам'яток персидської архітектури, багатьом з яких - декілька століть. Серед найвідоміших пам'яток - мечеті Імама і шейха Лютфулли на площі Імама - однієї з найбільших у світі, П'ятнична (Велика) мечеть, ісфаханський базар, палац Чехель Сотун з традиційним персидським садом, декілька мостів - справжніх витворів мистецтва епохи Сефевідів, Вірменський квартал, національний парк Софе. Населення Ісфахану - близько 1,6 млн. мешканців, вулиці забиті транспортом, припаркуватися в центрі дуже важко. Ісфахан - єдине місто в Ірані, де працюють соціальні мережі.

Серцем Ісфахану є площа Імама - друга за величиною площа в світі після пекінської Тянь Ань Мень. Площа Імама витягнута на 560 метрів з півночі на південь, та має ширину 165 метрів із заходу на схід. Теперішній вигляд площі сформувався між 1598—1629 роками, коли Ісфахан став столицею Імперії Сефевідів.

Південний бік площі Імама займає мечеть Імама - найвища споруда Ісфахана, будівництво якої почато у 1611 році і закінчено у 1641-му.

Внутрішні стіни мечеті оформлені унікальними малюнками, мозаїкою, орнаментом і в'яззю.




Склепіння з орнаментом "зоряного неба":

Про мечеть Імама - окрема сторінка на сайті.

На східному боці площі Імама стоїть мечеть шейха Лютфулли - видатний пам'ятник персидської архітектури епохи Сефевідів, яка будувалася впродовж 17 років (1602-1619 років) за особистою вказівкою Аббаса I і була його приватною мечеттю.


Мечеть шейха Лютфулли так само щедро прикрашена орнаментами і мозаїкою:


Про мечеть шейха Лютфулли - окрема сторінка на сайті.

Північну сторону площі Імама прикрашає арка-вхід на великий ісфаханський базар:


Один з входів на базар:


Старші Брати завжди спостерігатимуть за вами і вашої поведінкою в Ірані :)


Пройшовши декілька кілометрів лабіринтів ісфаханського базару, вийдемо до мечеті Джамі, або П'ятничної мечеті - найстарішої мечеті Ісфахану, закладеної ще у 771 році. Мечеть побудована в архітектурному стилі "чотирьох айванів", тобто має чотири брами, які знаходяться одна навпроти одної.


Айвани П'ятничної мечеті:




Склепіння айванів:




Площа перед П'ятничною мечеттю:


По дорозі до П'ятнічної мечеті можна побачити мінарет Алі - найстаріший мінарет Ісфахану, збудований у ХІ столітті. Висота споруди складає 50 метрів:




Мечеть Алі:


Навколо П'ятничної мечеті та мінарету Алі розташовані історичні квартали старого Ісфахану:

В центрі Ісфахану неподалік від площі Імама в центрі тінистого саду розташований палац Чехель Сотун ("палац сорока колон"). Палац був побудований Аббасом II в 1647 році як резиденція для відпочинку. Елегантний головний фасад палацу являє собою галерею, дах якої спирається на 20 тонких восьмикутних колон (3 ряди по 6 колон і ще дві колони, що підтримують склепіння). Ці колони заввишки 13 метрів вирізані з цільних кедрових стовбурів.


В центральній частині палацу Чехель Сотун розташована Зала прийомів Аббаса II. Стіни і стелю зали щедро прикрашені ліпниною і розписані орнаментом у синіх, червоних, смарагдово-зелених і золотих тонах. Зали палацу прикрашені фресками із зображенням подій з історії династії Сефевідів. У них простежується європейський та індійський вплив. Прикрасою палацу є також керамічні панно на теми історичних подій.


Одна з дверей у палаці:


Про палац Чехель Сотун - окрема сторінка на сайті.

Через Ісфахан протікає річка Заяндеруд, яка вважалася найбільш повноводною рікою Ірану. На жаль, на початку 2010-х років в результаті кількох років сезонних засух у нижній течії річка майже повністю висохла. У 1602 році через річку за наказом шаха Аббаса I Великого був побудований міст Сі-о-Се Поль (або міст Аллаверді-Хана). Міст вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток епохи Сефевідів, він є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина мосту — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Міст має 33 арки (перс. Сі-о-Се = 33), його накривають два ряди аркад.




Ще цікавішим є міст Хаджу, збудований в декількох кілометрах від мосту Сі-о-Се Поль у 1650 році за наказом шаха Аббаса ІІ. З точки зору архітектурної витонченості і обробки моста кахлями він не має собі рівних і виконує три функції - спосіб переходу через річку, греблі і місце відпочинку. Міст складається з двох ярусів, в центрі є павільйон для відпочинку правителя.






В південно-західній частині Ісфахану є Вірменський квартал, який називається Нова Джульфа. Квартал заснований вірменами з старої Джульфи, переселеними в Іран шахом Аббасом в 1604 році. Сьогодні це центр самої великої та древньої вірменської діаспори в Ірані.


Центр Вірменського кварталу - площа Джульфа:






Головною визначною пам'яткою Нової Джульфи є Собор Святого Христа Всеспасителя, який почали будувати в 1606 році, і закінчили приблизно в 1664 році . Він також відомий, як собор Ванк - головний храм вірменської церкви в Ірані.




Як і всі християнські храми в Ірані, собор Ванк відгороджена високою цегляною стіною. Над ходом у двір стоїть годинникова вежа, яка нагадує мінарет. Над дверима, викладена плиткова мозаїка.




Інші церкви Вірменського кварталу:






Вулички Вірменського кварталу:






На південь від Ісфахану на території національного парку знаходиться гора Софе. Туди можна піднятися на фунікулері. З гори відкривається неповторний вид на Ісфахан та довколишні гори:




Сюди краще приїхати ввечері, щоб спостерігати за заходом сонця.


Нічний Ісфахан з гори Софе:


Про гору Софе - окрема стаття на сайті.

http://andy-travelua.livejournal.com/550170.html

На південь від Ісфахану є національний парк Софе. На його території знаходиться гора Софе, яку видно майже з кожної точки Ісфахана. Гора - найулюбленіше місце відпочинку ісфаханців і гостей міста. На гору можна піднятися на фунікулері. З гори відкривається неповторний вид на Ісфахан та довколишні гори. Тут варто зустріти і захід сонця.


На гору краще піднятися на фунікулері, який працює з 5 вечора і до пізньої ночі.


Протягом підйому можна спостерігати гарні види Ісфахану:






Деякі іранці, наприклад як ці шиїтські бабусі, піднімається на гору пішки:


Ми ж не будемо геройствувати, і підмінимося за допомогою канатної дороги.




Довколишні гори - дуже мальовничі:








Особливо гарно гори виглядають під час заходу сонця:






Якщо піднятися вище і знайти ракурс, то можна побачити внизу панораму Ісфахана:








На горі Софе треба обов'язково побачити захід сонця:






Вид на нічний Ісфахан:

http://andy-travelua.livejournal.com/550032.html

На південь від Ісфахану є національний парк Софе. На його території знаходиться гора Софе, яку видно майже з кожної точки Ісфахана. Гора - найулюбленіше місце відпочинку ісфаханців і гостей міста. На гору можна піднятися на фунікулері. З гори відкривається неповторний вид на Ісфахан та довколишні гори. Тут варто зустріти і захід сонця.


На гору краще піднятися на фунікулері, який працює з 5 вечора і до пізньої ночі.


Протягом підйому можна спостерігати гарні види Ісфахану:






Деякі іранці, наприклад як ці шиїтські бабусі, піднімається на гору пішки:


Ми ж не будемо геройствувати, і підмінимося за допомогою канатної дороги.




Довколишні гори - дуже мальовничі:








Особливо гарно гори виглядають під час заходу сонця:






Якщо піднятися вище і знайти ракурс, то можна побачити внизу панораму Ісфахана:








На горі Софе треба обов'язково побачити захід сонця:






Вид на нічний Ісфахан:

http://andy-travelua.livejournal.com/550032.html

На східному боці площі Імама в Ісфахані стоїть мечеть шейха Лютфулли - видатний пам'ятник персидської архітектури епохи Сефевідів, яка будувалася впродовж 17 років (1602-1619 років) за особистою вказівкою Аббаса I і була його приватною мечеттю. Мечеть названа на честь Лютфулли, який був тестем Аббаса. Архітектор витвору - Мохаммад Реза Ісфагані.



Мечеть є незвичайною з багатьох причин. Наприклад, у ній немає жодного мінарету, внутрішнього двору, а до порталу йдуть сходи. Можливо, причиною такого нехтування такими суворими нормами архітектури ісламу послужив той факт, що вона ніколи не призначалася для публічного використання. Це було місце для відправлення релігійних обрядів жінками з шахського гарему.


Купол мечеті облицьований ніжною плиткою кремового кольору, вона міняє колір протягом дня від кремового до рожевого. Верхівка купола вкрита ісфаханською блакитно-бірюзовою плиткою.




Тьмяні тони на куполі контрастують з прикрасою вхідного порталу, який декорований одним з мозаїчних орнаментів епохи Сафавідів, він зберігся найкраще. На зовнішніх панелях можна спостерігати прекрасні арабески та інші орнаменти.




Склепіння з орнаментом "зоряне небо":




Особливо примітний малюнок з двома павичами і вазою. Уваги заслуговують і візерунки на вхідному порталі, вони виконані здебільшого в жовтих і блакитних тонах.


Мечеть вночі:




Вид з площі Імама:

http://andy-travelua.livejournal.com/549823.html

Південний бік площі Імама в Ісфахані займає мечеть Імама - найвища споруда міста, будівництво якої почато у 1611 році і закінчено у 1641-му. Фасади та інтер'єри мечеті оформлені мозаїкою, орнаментами і химерної арабською в'яззю, виконаної придворним художником Аббаса I - Резою Аббасі. Після ісламської революції 1979 року, яка повалила останнього шаха, мечеть, яка раніше називалася Шахською, була перейменована в мечеть Імама в честь імама Хомейні — засновника Ісламської Республіки Іран.




З боку площі Імама мечеть зустрічає шикарним порталом з традиційним персидським склепінням - "зоряним небом":








Як всередині, так і зовні стіни мечеті і мінаретів декоровані бірюзовими кахлями з геометричними і рослинними орнаментами. Щоб надати облицюванні особливу виразність, шах наказав використовувати не набірну керамічну мозаїку, а багатобарвні глазуровані плитки, розписані в техніці "хафт-ранги" — перс. "сім кольорів" ("небесна веселка"). Підраховано, що на облицювання мечеті пішло 472 500 поливних кахлів.






























З кожної сторони двір обрамлений айванами — високими арочними приміщеннями, які служать входами.








Вид на мечеть з площі Імама:




Мечеть вночі:

http://andy-travelua.livejournal.com/549419.html

Південний бік площі Імама в Ісфахані займає мечеть Імама - найвища споруда міста, будівництво якої почато у 1611 році і закінчено у 1641-му. Фасади та інтер'єри мечеті оформлені мозаїкою, орнаментами і химерної арабською в'яззю, виконаної придворним художником Аббаса I - Резою Аббасі. Після ісламської революції 1979 року, яка повалила останнього шаха, мечеть, яка раніше називалася Шахською, була перейменована в мечеть Імама в честь імама Хомейні — засновника Ісламської Республіки Іран.




З боку площі Імама мечеть зустрічає шикарним порталом з традиційним персидським склепінням - "зоряним небом":








Як всередині, так і зовні стіни мечеті і мінаретів декоровані бірюзовими кахлями з геометричними і рослинними орнаментами. Щоб надати облицюванні особливу виразність, шах наказав використовувати не набірну керамічну мозаїку, а багатобарвні глазуровані плитки, розписані в техніці "хафт-ранги" — перс. "сім кольорів" ("небесна веселка"). Підраховано, що на облицювання мечеті пішло 472 500 поливних кахлів.






























З кожної сторони двір обрамлений айванами — високими арочними приміщеннями, які служать входами.








Вид на мечеть з площі Імама:




Мечеть вночі:

http://andy-travelua.livejournal.com/549419.html

В самому центрі Ісфахана неподалік від площі Імама в центрі тінистого персидського саду розташований палац Чехель Сотун ("палац сорока колон"). Палац був побудований шахом Аббасом II в 1647 році як резиденція для відпочинку. У палаці шах приймав іноземних послів і дипломатів, влаштовував урочисті прийоми. Чехель Cотун особливо славиться своїми фресками - всередині палацу їх безліч. Малюнки зображують повсякденний побут палацового життя, мисливські сценки і великі битви, в яких брав участь шах.



Елегантний головний фасад палацу являє собою галерею, дах якої спирається на 20 тонких восьмикутних колон (3 ряди по 6 колон і ще дві колони, що підтримують склепіння). Ці колони заввишки 13 метрів вирізані з цільних кедрових стовбурів.




При відновленні після пожежі 1707 року колони були прикрашені дзеркальною мозаїкою.




В центральній частині палацу Чехель Сотун розташована Зала прийомів Аббаса II. Стіни і стелю зали щедро прикрашені ліпниною і розписані орнаментом у синіх, червоних, смарагдово-зелених і золотих тонах.








Зали палацу прикрашені фресками із зображенням подій з історії династії Сефевідів. У них простежується європейський та індійський вплив. Прикрасою палацу є також керамічні панно на теми історичних подій.




Старовинні двері:




Вітражі:


Перед палацом розташований великий прямокутний ставок-басейн.


Парковий фасад палацу:


Портал паркового фасаду:




Бічні фасади палацу також щедро декоровані:






Палац оточений традиційним персидським садом:


В глибині парку розташована чи то брама, чи то павільйон з красивим порталом:




Особливо вражає його мозаїчне оформлення:






Зустрічаються навіть мозаїки на тему зірок Давида:

http://andy-travelua.livejournal.com/549240.html

Абьяне - старовинне гірське поселення в Ірані в приблизно в 90 кілометрах на південь від Кашану. Село розташовано серед гір в оазисі в на висоті 2100 метрів. Усі будинки села зроблені з червоної глини і розташовані ярусами, відокремленими вузькими вуличками, проходами і сходинками. У цьому плані Абьяне помітно виділяється на тлі більшості міст і селищ Ірану.











































































На горі над селом є руїни замку:


Якщо до нього піднятися, звідти відкривається найкращий вид на Абьяне:














Шлях до Абьяне лежить спочатку через військові бази (кажуть, що в цьому регіоні здійснюється збагачення урану для ядерної зброї), а згодом дорога переходить в складний гірський серпантин, який проходить через мальовничі ущелини:




Замок по дорозі в Абьяне:


Шлях з Абьяне до Ісфахану пролягає через місто Нетенз, біля якого знаходиться завод із збагачення урану. На всіх дорогах біля Нетензу стоять збройні установки, зупинятися в цій місцевості строго заборонено. На високій горі над Нетензом височіє мавзолей суфійського шейха Абдуссамада Ісфахані (1299 рік):

http://andy-travelua.livejournal.com/548919.html

Абьяне - старовинне гірське поселення в Ірані в приблизно в 90 кілометрах на південь від Кашану. Село розташовано серед гір в оазисі в на висоті 2100 метрів. Усі будинки села зроблені з червоної глини і розташовані ярусами, відокремленими вузькими вуличками, проходами і сходинками. У цьому плані Абьяне помітно виділяється на тлі більшості міст і селищ Ірану.











































































На горі над селом є руїни замку:


Якщо до нього піднятися, звідти відкривається найкращий вид на Абьяне:














Шлях до Абьяне лежить спочатку через військові бази (кажуть, що в цьому регіоні здійснюється збагачення урану для ядерної зброї), а згодом дорога переходить в складний гірський серпантин, який проходить через мальовничі ущелини:




Замок по дорозі в Абьяне:


Шлях з Абьяне до Ісфахану пролягає через місто Нетенз, біля якого знаходиться завод із збагачення урану. На всіх дорогах біля Нетензу стоять збройні установки, зупинятися в цій місцевості строго заборонено. На високій горі над Нетензом височіє мавзолей суфійського шейха Абдуссамада Ісфахані (1299 рік):

http://andy-travelua.livejournal.com/548919.html

На початку XIX ст. торгівля в Кашані йшла жваво, торговці багатіли і змагалися в будівництві шикарних особняків. Минулого разу ми вже познайомилися з одним таким особняком - палацом Боруджерді. Сьогодні і нас на черзі ще один традиційний іранський особняк, який належав заможному торговцю килимами Табатабаї. Палац з'явився у 1881 році за проектом архітектора Алі-Мар'ям Кашані. Розписи і ліпнина будинку виконувалися під керівництвом найзнаменитішого художника Каджарської епохи Мохаммада Гаффарі, який за свій неперевершений талант отримав титул "Камаль-оль-Мольк" - "Земна Досконалість". Палац включає 40 кімнат, відрізняється вражаючою ліпниною і вітражами, чудесним головним двором, патіо і верандами.


До речі, коли інший багатий купець з Кашана, Боруджерді, з шикарним особняком якого ми вже знайомилися, вирішив одружитися на дочці Табатабаї, майбутній тесть поставив йому незвичайну умову. Він провів потенційного зятя по своєму дому і сказав, що віддасть дочку в дружини лише, якщо Боруджерді вибудує для неї щось не менш чудове! Зять слово дотримав: будинок Боруджерді, хоча і менше за розміром, сьогодні також є однією з визначних пам'яток міста.

http://andy-travelua.livejournal.com/548772.html

Іранські традиційні будинки (палаци) є одним з символів містобудування Ірану поряд з персидськими садами та зірковими склепіннями мечетей. Декілька таких палаців знаходиться в Кашані. Усі вони будувалися за єдиним планом - оточений 2-3-поверховими будинками внутрішній двір з фонтаном і садом. Відрізняються тільки- елементи декору. Будучи в Кашані, я відвідав 2 таких палаци - Боруджерді і Табатабаї, які мені показалися найкрасивішими.

Палац Боруджерді знаходиться і самому серці історичного центру Кашана - в районі Солтан Амір-Ахмад на вулиці Аляві. Він був збудований у 1859 році архітектором Алі-Мар'ям Кашані і належав купцю Боруджерді. Будівля прикрашена багатою ліпниною, барельєфами, розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями.



Вхідний портал будинку з вулиці:


Стіни і купол вхідного приміщення прикрашені художнім різьбленням по алебастру та плитками з монохромними і кольоровими геометричними і рослинними мотивами.




Внутрішній двір палацу і басейн:


Незвичайний за формою бадгір (вітровловлювач) над дахом палацу став одним з символів міста.


Фасад палацу прикрашає багата ліпнина:








Палац зустрічає парадним залом з розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями:

http://andy-travelua.livejournal.com/548559.html

Іранські традиційні будинки (палаци) є одним з символів містобудування Ірану поряд з персидськими садами та зірковими склепіннями мечетей. Декілька таких палаців знаходиться в Кашані. Усі вони будувалися за єдиним планом - оточений 2-3-поверховими будинками внутрішній двір з фонтаном і садом. Відрізняються тільки- елементи декору. Будучи в Кашані, я відвідав 2 таких палаци - Боруджерді і Табатабаї, які мені показалися найкрасивішими.

Палац Боруджерді знаходиться і самому серці історичного центру Кашана - в районі Солтан Амір-Ахмад на вулиці Аляві. Він був збудований у 1859 році архітектором Алі-Мар'ям Кашані і належав купцю Боруджерді. Будівля прикрашена багатою ліпниною, барельєфами, розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями.



Вхідний портал будинку з вулиці:


Стіни і купол вхідного приміщення прикрашені художнім різьбленням по алебастру та плитками з монохромними і кольоровими геометричними і рослинними мотивами.




Внутрішній двір палацу і басейн:


Незвичайний за формою бадгір (вітровловлювач) над дахом палацу став одним з символів міста.


Фасад палацу прикрашає багата ліпнина:








Палац зустрічає парадним залом з розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями:

http://andy-travelua.livejournal.com/548559.html

Іранські традиційні будинки (палаци) є одним з символів містобудування Ірану поряд з персидськими садами та зірковими склепіннями мечетей. Декілька таких палаців знаходиться в Кашані. Усі вони будувалися за єдиним планом - оточений 2-3-поверховими будинками внутрішній двір з фонтаном і садом. Відрізняються тільки- елементи декору. Будучи в Кашані, я відвідав 2 таких палаци - Боруджерді і Табатабаї, які мені показалися найкрасивішими.

Палац Боруджерді знаходиться і самому серці історичного центру Кашана - в районі Солтан Амір-Ахмад на вулиці Аляві. Він був збудований у 1859 році архітектором Алі-Мар'ям Кашані і належав купцю Боруджерді. Будівля прикрашена багатою ліпниною, барельєфами, розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями.



Вхідний портал будинку з вулиці:


Стіни і купол вхідного приміщення прикрашені художнім різьбленням по алебастру та плитками з монохромними і кольоровими геометричними і рослинними мотивами.




Внутрішній двір палацу і басейн:


Незвичайний за формою бадгір (вітровловлювач) над дахом палацу став одним з символів міста.


Фасад палацу прикрашає багата ліпнина:








Палац зустрічає парадним залом з розписами і фресками, виконаними художником Сані-оль-Мольком і його учнями:

http://andy-travelua.livejournal.com/548559.html