Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 685 сообщений
Cообщения с меткой

гори - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
gufred

"Иуда, проваливай из "Спартака": за что ненавидят Глушакова

Вторник, 27 Ноября 2018 г. 22:07 (ссылка)

­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­
Болельщики московского «Спартака» пpодолжают критиковать Дениcа Глушакова после отставки Масcимо Каррeры с поста глaвного трeнеpа кpасно-белых. «Газета.Ru» pазбиpается, почему фанаты трeбуют лишить 31-летнeго полузащитника капитанской повязки и отстpанить его от основной команды.

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
gufred

Microsoft откажется от рубля

Вторник, 20 Ноября 2018 г. 18:43 (ссылка)

­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­
Все цены на пpодукцию компании будут пeреведeны в доллaры

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
virsatik

Графический мод сделал GTA 5 неотличимой от реальной жизни

Среда, 24 Октября 2018 г. 08:43 (ссылка)

­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­ ­
Моддeр потpатил порядка 3500 часов на то, чтобы приблизить игpовoй Лос-Анджелес к рeальному

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
rss_dirty_ru

Просто хотел поиграть

Понедельник, 08 Октября 2018 г. 15:56 (ссылка)



https://www.youtube.com/watch?v=UlU_AjhS0KE



В Гори, во время игры местных футбольных команд, бездомная собачка выбежала на поле — поучаствовать, что позабавило как игроков, так и болельщиков.





Написал sudo
на georgia.d3.ru
/
комментировать


https://georgia.d3.ru/comments/1670063

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Мюко - угандійське село

Понедельник, 17 Сентября 2018 г. 10:33 (ссылка)

Мюко - угандійське село, що лежить на трасі Кісоро - Кабале в провінції Вестерн. Нічого надзвичайного в селі немає, крім того, що воно знаходиться біля озера Буньйоньї, які вважають чи не найкрасивішим озером Африки. З траси, що пролягає через Мюко, відкриваються гарні види на озеро. Саме поселення - досить симпатичне: гори навколо, різнокольорові дахи, навколо все чисто і охайно.


Вид на озеро Буньйоньї з траси Кісоро-Кабале:


Панорама Мюко:


Село і озеро:




Я вже писав, що угандійські села мало чим відрізняються від наших. А пейзажі навколонагадують карпатські.




Так само як і в нас, жінки сидять на лавочках і обговорюють життя:


Центр села:




Озеро Буньйоньї в селі:

https://andy-travelua.livejournal.com/641016.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Озеро Мутанда

Суббота, 08 Сентября 2018 г. 09:10 (ссылка)

Мутанда - озеро неземної краси з чистою синьою водою, яке лежить на південному заході Уганди у підніжжя гір Вірунга. Озеро розташовано приблизно в 20 кілометрах на північ від міста Кісоро, сюди з Кісоро веде грунтова дорога. Мутанда знаходиться на висоті 1800 метрів. В національних парках навколо водяться гірські горили. Саме озеро - безпечне для купання. Тут немає ні паразита шистосоми, ні крокодилів з бегемотами. Останнього беремота тут бачили у 1984 році. Особливо гарно озеро виглядає в купі з вулканами Вірунга.


Ми орендували в Кісоро мотобайки, щоб об'їхати навколо озера. Майже скрізь - пейзажі неземні!




На озері є декілька островів:




Вулкани Мухабура, Мгагінга і Сабіньйо:




Вулкани Мухабура і Мгагінга:


Вулкани Сабіньйо, Бізоке, Карісімбі і Мікено:


Пощастило з погодою, всі вулкани Вірунга було видно чітко:






Заїхали у Mutanda Eco Community Centre, що знаходиться на березі озера Мутанда. В озері немає шистосоми, тому тут можна купатися.


Дорога до озера:


Відпочинкові намети:


Берег озера:










Оглядова вишка:


Для сільського господарства угандійці використовують кожний квадратний метр землі:




Безалкогольний, але термоядерний угандійський напій від "Кока-коли": суміш меду з імбиром і якимись африканськими травами.


Околиці озера дуже мальовничі:








https://andy-travelua.livejournal.com/638029.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Гори (вулкани) Вірунга

Четверг, 06 Сентября 2018 г. 23:19 (ссылка)

Вулкани Вірунга були першою і основною метою нашої експедиції. Попри те, що ми не піднялися на Ньїрагонго і не бачили гірських горил, ми змогли побачити усі вершини Вірунги, крім вулкана Ньямлагіра. Без перебільшення скажу, що гори Вірунга і їх околиці - це найвражаюче місце на африканському континенті. Вони знаходяться на кордоні Демократичної республіки Конго, Руанди і Уганди на північ озера Ківу - одного з Великих Африканських озер. Нам дуже пощастило з погодою. Зазвичай гори Вірунга вкриті густими хмарами, а на вулиці майже весь день - напівтемрява. Для нас же цілий день була ясна погода і сонечко. Було видно всі вулкани, крім Ньїрагонго і Ньямлагіри, але Ньїрагонго ми вже і так бачили.


У гірський ланцюг Вірунга входить 8 великих вулканів, 2 з яких два є дуже активними - Ньїрагонго (3462 м) і Ньямлагіра. Обидва з них знаходяться на території Демократичної Республіки Конго. Гірські кряжі Вірунга покриті тропічними лісами, в яких живуть рідкісні представники приматів - гірські горили. Для збереження цих тварин в 1925 році принцом Альбертом був заснований перший на африканському континенті національний парк - національний парк Альберта. В 1969 році він був розділений на національний парк Вулканів в Руанді і національний парк Вірунґа в Конго. Крім цих двох місць гірські горили живуть лише на території національного парку Бвінді в Уганді.


Вулкан Мухабура (4127 м) не є найвищим з вулканів Вірунга, але є найбільш фотогенічним. Він найбільше виділяється серед усіх, бо знаходиться ближче до населених пунктів. Вулкан, що знаходиться на кордоні Руанди і Уганди, добре видно з угандійського міста Кісоро, а також з багатьох місць Руанди і Конго в радіусі близько 100 кілометрів.


Мухабура - це стратовулкан, який є наслідком прояву геологічної активності в історичний час діяльності Великої рифтової долини. Входить до західної частини рифтової долини — Зони Альбертина. Основа вулкану становить понад 6 км в діаметрі. Верховий кратер заповнений водою і утворює невелике озеро діаметром 40 м.




Вулканічний матеріал складається з базаніту і трахіандезиту. В недавній час був активний паразитичний кратер на схилі вулкану. Остання значна вулканічна активність Мухабури невідома. На передгір'ях вулкану беруть початок невеликі річки, води яких важливі для населення передгір'їв. Незважаючи на те, що вулкан є одним з наймолодших вулканів в даному районі, він вважається згаслим.






Західний схил вулкану утворює сідловину з сусіднім вулканом Мгагінга:


Вулкан Мгагінга (або Гагінга) у порівнянні з Мухабурою здається зосвім маленьким, але це іллюція: висота вулкану складає 3474 м.




Вулкани Мухабура і Мгагінга разом:




Вулкан Сабіньйо (3634 м) ділять між собою відразу три країни: Демократична республіка Конго, Руанда і Уганда








Вулкан Сабіньйо і озеро Мутанда:




На задньому плані - вулкани Бізоке (3711 м) і Карісімбі (4507 м):




Вулкани Карісімбі (найвищий серед усіх) та Мікено:


Вулкан Карісімбі є найвищим з вулканів Вірунга - 4507 м. Він знаходиться на кордоні Демократичної республіки Конго і Руанди. Імовірно, назва Карісімбі походить від слова місцевою мовою руанда, яка означає Маленька біла черепашка. Це пов'язане з білою сніговою шапкою, яку іноді можна побачити на вершині вулкана.


Вулкан Мікено є трохи нижчим за Карісімбі - 4437 м. Він повністю розташований на території Демократичної республіки Конго. Саме у його підніжжя водяться гірські горили. Наразі подивитися на них не можна із-за загострення ситуації на сході Конго.
DSC01900.JPG

DSC01901.JPG

DSC01830.JPG

Карісімбі, Мікено та озеро Мутанда:
DSC01900.JPG

Вулкан Ньїрагонго (про нього докладно - тут):


Я і Вірунга:


Майже всі вулкани разом:
DSC01900.JPG



https://andy-travelua.livejournal.com/637665.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lazy_Mary

сегодня 10 лет тому назад началась война

Среда, 08 Августа 2018 г. 11:00 (ссылка)


Фотографии разбомбленного российской авиацией г. Гори





eeeeeee (700x466, 409Kb)

 



Читать далее...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_humus

1898. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу и Закавказью

Воскресенье, 06 Августа 2018 г. 02:03 (ссылка)



1895. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1896. Французский барон Жозеф де Бай в Москве во время коронации Николая II
1896-1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири. Часть 2
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 4
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 1. Самтредиа, Имеретия
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 2. Салхино, Имеретия
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 3. Тифлис и Озгурети
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 1. Баку
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2. Дербент
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3. Елизаветполь и Тифлис
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 1. Озургети
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2. Батум
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3. Гори
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 4. Сенаки
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Гагры
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. В окрестностях Сухума
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 4. Усадьба «Кунцево» и Бородино
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 1. Феодосия и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 2. Новый Свет и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 3. Севастополь и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 4. Окрестности Ялты
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 5. Гурзуф, Алушта и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 6. Бахчисарай, Старый Крым и окрестности
1907. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1907. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Киев и Почаевская лавра
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Село Талашкино
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское»
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское». Вып 2
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское». Вып 3
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. Усадьба «Братцево»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Архангельское»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. Усадьба «Вороново»
01. Терекская область. Аул Батачево. Кабардинская девушка


01. Терекская область. Аул Батачево. Кабардинская девушка
01. Терская область. Аул Батачево. Кабардинская девушка

02. Терекская область. Аул Батачево. Дом кабардинца.
02. Терская область. Аул Батачево. Дом кабардинца.

03. Терекская область. Аул Батачево. Мулла со свитой
03. Терская область. Аул Батачево. Мулла со свитой

04. Терекская область. Осетинский танец «Симд»
04. Терская область. Осетинский танец «Симд»

05. Терекская область. Чеченцы
05. Терская область. Чеченцы

06. Дагестан. 21-летний Кумык, Аглар Хан
06. Дагестан. 21-летний Кумык, Аглар Хан

07. Дагестан. Изготовление ковров
07. Дагестан. Изготовление ковров

08. Дагестан. Аул Казанище, Кумыки
08. Дагестан. Кумыки аула Казанище
09. Дагестан. Кумыки аула Казанище
09. Дагестан. Кумыки аула Казанище

10. Дагестан. Аул Каранай
10. Дагестан. Аул Каранай

11. Дагестан. Лезгин
11. Дагестан. Лезгин

12. Курдская девушка
12. Курдская девушка

13. Дольмены, недалеко от Ильской, Прит. Кубань
13. Дольмены, недалеко от станицы Ильской

14. Хевсуры аула Охарчеви
14. Хевсуры аула Охарчеви

15. Хевсуры аула Охарчеви
15. Хевсуры аула Охарчеви

16. Хевсуры аула Охарчеви
16. Хевсуры аула Охарчеви

17. Хевсуры показывают свои кольца
17. Хевсуры показывают свои кольца

18. Гори. Старый дом
18. Гори. Старый дом

19. Горийская крепость. Персидские ворота
19. Горийская крепость. Персидские ворота

20. Окрестности Гори. Уплис-Цихе, подземный город
20. Окрестности Гори. Уплис-Цихе, подземный город

21. Окрестности Гори. Уплис-Цихе, подземный город
21. Окрестности Гори. Уплис-Цихе, подземный город

22. Монастырь Чуамти под Телатом, Кахети
22. Монастырь под Телатом, Кахетия

23. Эривань. Мечеть крепости
23. Эривань. Мечеть крепости

24. Эривань. Голубая мечеть
24. Эривань. Голубая мечеть

25. Эривань. Голубая мечеть
25. Эривань. Голубая мечеть

26. Эривань. Сардарский дворец. Вид из окна
26. Эривань. Сардарский дворец. Вид из окна

27. Эривань. Сардарский дворец. Интерьеры дворца
27. Эривань. Сардарский дворец. Интерьеры дворца

28. Эривань. Кавказский татарин пьет чай на местном базаре
28. Эривань. Кавказский татарин пьет чай на местном базаре

29. Севанский монастырь на озере Гокча
29. Севанский монастырь на озере Гокча

10. Монастырь Эчмиадзина, близ Эривана
30. Эчмиадзинский монастырь

https://humus.livejournal.com/6131061.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Wolodin-de-Mort

НАТО - в Гори (Грузия).

Понедельник, 30 Июля 2018 г. 21:41 (ссылка)

Интересно, как бы это прокомментировал тов. Сталин?
Скорее всего - НИКАК, потому что при нём этого не было и быть не могло. А те кто об этом бы мечтал - в лучшем случае пилили лес в Сибири на благо страны.
DjWQyK1W4AEEz5k (682x700, 96Kb)
Товарищ Сталин даже бы комментировать не стал, просто двинул бы туда армию во главе с товарищем Жуковым)))
Предали грузины Сталина, предали Россию, предали себя и стали вместо гордой нации пропиндосскими шавками...
DjWQyKwWsAAx5V5 (700x685, 109Kb)
Где те гордые красавцы-картвели, которые поют песни на красивом грузинском языке?..
Кухня которых любима и почитаема во многих уголках мира, история не вымышлена, как у рагульшвайне, а вполне себе древняя и ратная?
Где вы, дзмао?
За бочку варенья и корзину печенья раздвинули жопы?
Не могут страны-лимитрофы жить без Хозяина. Был бы я расистом или нацистом - я бы и про народы-полуфабрикаты написал, что они не жизнеспособны и не могут иметь независимое государство из-за своей отсталости и ущербности. Но я так писать не буду :)))

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Велика Африканська експедиція. Частина 4: Уганда

Понедельник, 23 Июля 2018 г. 19:05 (ссылка)

частина 1: враження, стереотипи і перше знайомство (Руанда)
частина 2: несподіваний поворот на південь Африки (Замбія, Зімбабве, Ботсвана)
частина 3: омріяна Вірунга (Руанда, Конго-Заїр, Уганда)

В цій частині, нарешті, буде багато цікавих тваринок). Взагалі, Уганда - країна, в якій ми себе почували як вдома. Її навіть можна назвати маленькою африканською копією України. Тут майже все як в нас: гори, річки, села, хатки, дороги. Навіть люди такі самі, лише відрізняються кольором шкіри. Тут починається Нил - найдовша річка у світі, тут - найбільше африканське озеро Вікторія, неймовірно красиві гори і озера, дикі тварини. Тут затишно і комфортно. Виключення становить хіба що столиця країни Кампала - метушливий африканський мурашник. Але і вона по-своєму прекрасна.



З Угандою ми почали знайомство ще в минулій частині розповіді, коли я розповідав про гори Вірунга - найвражаюче місце не лише в Уганді, але й в усій Африці. В цій частині - про Уганду таку, як вона є.


Прокинувшись рано з ранку в Кісоро, ми сіли на автобус до міста Кабале. Приблизно в десятку кілометрів від нього заходиться мальовниче озеро Буньйоньї, яке часто називають найкрасивішим озером Африки. Буньйоньї - одне з найглибших озер Африки. Тут немає крокодилів і бегемотів, а також такої страшної зарази, як шистосома. Тому в озері можна спокійно купатися.


Озеро Буньйоньї могло би стати туристичною меккою, і може колись нею і стане. А поки що на його берегах будуються декілька будинків відпочинку. Тут є декілька готелів і кемпінгів. Але ми пройшли навколо озера близько 30 кілометрів, і не побачили жодного туриста.


Зате, як завжди, бачили багато діточок з навколишніх сіл, які традиційно приставали до нас і супроводжували по декілька кілометрів, хапаючи нас по черзі за долоні і отримуючи неземне задоволення від того, що не лише побачили білих людей, але й пройшли за руку.


На озері - багато островів, до яких можна доплити орендованим човном. Але ми туди не плавали.




Один з ресторанів на півострові:


Ввечері ми повернулися в Кабале і сіли на нічний автобус Кігалі - Найробі, щод доїхати до міста Джинджа. Автобуси кенійської компанії Modern Coast вважаються одними з найкращими в Африці. Ми взяли собі VIP-місця, щоб виспатися вночі в дорозі (різниця між VIP та звичайними місцями - півдолара). Автобус всю ніч їхав не менше 120 кілометрів на годину, на такій же швидкості обганяв фури прямо перед зустрічним транспортом, розминаючись з ним в долях секунд. Ми мали приїхати в Джинджу в 6 ранку. Замість того, в 4 ранку ми не лише проїхали Джинджу, а опинилися майже перед самим кордоном з Кенією. Помітивши це, ми вийшли в першому ж місті.


Довелося чекати ранку, що поїхати першою матату (маршруткою) в Джинджу. Маршрутка набивалася близько двох годин. Весь цей час зазивала кричав на всю вулицю, закликаючи людей сідати в маршрутку: "Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя!", "Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо!". Нарешті, близької 7 ранку виїхали в Джинджу.


Джинджа виявилася дуже привабливим містом, зовсім не схожим на африканське. Історична частина міста вся забудована англійськими колоніальними будинками кінці ХІХ - початку ХХ століття:


Трапляються дуже привабливі англійські вілли:


Є навіть ратуша - величезна рідкість для Африки:


Але найбільша цікавіть Джинджи в тому, що в місті починається річка Нил - найдовша в Африці і світі. Тут вона вирікає з озера Вікторія.


Крокодилів тут немає, зате водяться ось такі симпатичні ящірки:


Ми зупинилися в готелі Brisk Hotel Traingle. Це - найдешевший готель Джинджи і одночасно... найкращий не лише в Джинджі, але з усіх, які траплялися нам в Африці під час подорожі.


З кожного номеру відкривається приголомшливий вид на місце витоку Нила з озера Вікторія. Brisk Hotel Traingle відкритий англійськими колоністами ще наприкінці ХІХ ст. Вартість номеру - всього 19 дол. (в інших містах нічліжки коштують дорожче). А головне - вперше за тиждень ми згадали, що таке гаряча вода!)


Ввечері ми орендували невеликий човен у місцевих мешканців, щоб покататися по озеру Вікторія і побачити безпосереднє місце, де з нього витікає Нил.


Озеро Вікторія - найбільше в Африці. Купатися тут, на жаль, не можна. Причина та ж сама, що й на озері Ківу - шистосома.


Село на березі Вікторії:


А ось і місце витоку Нилу. До знаку - вода спокійна, це - озеро Вікторія. Після знаку - бурхлива, це вже річка Нил:


На човні і зустріли захід сонця:


Ввечері знову поїли талапію - рибу Великих Африканських озер. Вечеряють в угандійських кафешках в повній темряві. Оскільки як тільки увімкнеш світло - відразу ж налітають хмари мошкари.


Рано з ранку зустріли світанок прямо на балконі нашого готелю:


Поснідавши, поїхали в Кампалу - столицю Уганди. Кампала являє собою суцільну корку, ефективно пересуватися містом можна лише на бода-бода (мототаксі).


В першу чергу ми пішли оглядати Велику мечеть - одну з найвідоміших пам'яток Кампали,яку більшісь знає, як "мечеть Каддафі". Лівійський лідер Муамар Каддафі був великим другом угандійського диктатора-тирана Іді Аміна. Він виділив Уганді велику суму коштів, на які мечеть була побудована. Зводили мечеть 30 років - з 1978 по 2008 рік.


Склепіння мечеті не такі приголомшливі, як в Ірані, але все одно вражають. Інтер'єр мечеті Каддафі поєднує в собі риси арабської, африканської та європейської архітектури.


На мінарет мечеті Каддафі можна піднятися. Для цього треба купити екскурсію при вході на територію мечеті. Вам дадуть гіда, який покаже все цікаве,що ж в мечеті, розкаже її історію та проводить на вершину мінарету. В якості гіда в нас була симпатична дівчинка-мусульманка Фатіма, яка до того ж дуже красиво заспівала для нас сури з Корану.


З мінарету мечеті Каддафі видно всю столицю. Звідси Кампала виглядає доволі привабливо.


Але і звідси можна побачити, що Кампала - це такий собі мурашник з нескінченими корками та типовим африканським трешом.


Перед тим, як ознайомитися з усіма нутрощами Кампали, прогуляємося в одне місце, яке пов'язано із славним минулим Уганди, а точніше з її попередницею - королівством Буганди.


На пагорбі Менго в центрі Кампали зберіглася резиденція королів Буганди - палац Любірі, збудований у 1922 році. Королі Буганди правили там під протекторатом Британії до 1966 року, поки Уганда не стала незалежною республікою.


Від палацу королівська дорога приведе до будівлі Парламенту Буганди:


Поруч з королівським палацом Любірі розташоване озеро Кабака. Тут любили відпочивати бугандійські королі і розважався кривавий диктатор Іді Амін Дада. Зараз тут, у самому центрі столиці, відпочивають корови і містяни.


На відміну від столиць сусідніх держав - Кігалі і Найробі, угандійська столиця Кампала - це справжня Африка з усіма її атрибутами: суцільні корки, натовпи людей, стихійна торгівля і бруд.


Автостанція в Кампалі з тисячами матату:


Водії бода-бода (мото-таксі) чекають на своїх клієнтів:


Найцікавіша будівля в Кампалі - це індуїстський храм.


Не лякайтесь свастик - для східних релігій це нормальна річ. Їх повно в Індії та Ірані.


В Кампалі є і сучасна архітектура, але з присмаком Африки:


На ночівлю ми поїхали в місто Ентеббе, що на березі озера Вікторія. Саме тут знаходиться єдиний міжнародний аеропорт Уганди, звідки на наступний день ми маємо улітати в Найробі. Мальовниче містечко з багатьма природними цікавинками облюбовали і президенти країни: тут знаходиться резиденція Президента Уганди. Набережна озера Вікторія доволі симпатична, але купатися тут не можна - шистосома.


На березі Вікторії є Ботанічний сад з екзотичними рослинами, термітниками і мавпочками. Саме в ботанічному саду в Ентеббе знімали "Тарзана".


В Ентеббе розташований доволі цікавий природоохоронний об'єкт The Uganda Wildlife Conservation Education Centre (Угандійський центр вивчення дикої природи). Він являє собою щось середнє між зоопарком і національним парком. На площі в декілька квадратних кілометрах в умовах, наближених до природних, живуть дикі тварини, колись врятовані з небезпечних умов. Деякі з них були поранені браконьєрами, деякі залишилися без батьків. Як тільки тварити підростають або одужують, їх повертають назад в дику природу.


Тут набагато цікавіше, ніж в зоопарку чи національному парку, оскільки багатьох тваринок можна погодувати, погладити і навіть погратися з ними.


Гратися з гепардом - неймовірне задоволення. Незабаром його мають випустити в дику природу.


Дуже миле кошенятко:


Погодували і погладили білих носорогів: їх в світі залишилося трохи більше двох десятків.




Слонятко Едвард. Йому 1 рік і 3 місця, залишився без батьків в дикій природі. Як тільки підросте, його випустять в один з національних парків Уганди.


Напевно, самй незвичний персонаж парку - китоголов (Shoebill) - великий і надзвичайно розумний птах. Коли бачиш його, з ним треба привітатися, поклонившись йому. Він у відповідь робить те ж саме.




Вінценосний журавель - символ Уганди, розміщений на гербі країни:


Сервал - дика африканська кішка:


Шакал:


Гієна:


Леопард:


Лев і левиця:


Левенятко з мамою:


Шимпанзе:


Мартишок дуже багато як в парку, так і за його межами:


Сова:


Видри:


Крокодил - справжній))


Бородавники:


Буйволи:


Слон:


В декількох кілометрах на північ від Ентеббе є так зване "Село рептилій" (Reptile Village), де можна побачити багато видів плазунів та земноводних.

Зелена мамба - одна з найнебезпечніших змій світу:


Черепаха злякалася і заховала голову під панцир:


Хамелеон:


Павук:


Варан:


Угандійські гроші - шилінги:


Дуже не хотілося прощатися з Угандою...


Улітаємо в Кенію:


ДАЛІ БУДЕ...

https://andy-travelua.livejournal.com/623910.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Велика Африканська експедиція. Частина 3: омріяна Вірунга

Суббота, 30 Июня 2018 г. 17:51 (ссылка)

частина 1: враження, стереотипи і перше знайомство (Руанда)
частина 2: несподіваний поворот на південь Африки (Замбія, Зімбабве, Ботсвана)

Вулкани Вірунга були першою і основною метою нашої експедиції. Попри те, що ми не піднялися на Ньїрагонго і не бачили гірських горил, ми змогли побачити усі вершини Вірунги, крім вулкана Ньямлагіра. Без перебільшення скажу, що гори Вірунга і їх околиці - це найвражаюче місце на африканському континенті. Вони знаходяться на кордоні Демократичної республіки Конго, Руанди і Уганди на північ озера Ківу - одного з Великих Африканських озер. В цій частині звіту я розповім про курортне руандійське містечко Гісеньї на озері Ківу, вулкан Ньїрагонго, приголомшливі заходи сонця на озером Ківу, пригоди в Демократичній республіці Конго, фантастичне гірське озеро Мутанда, поїздку по горах Вірунга уздовж кордону Уганди і Конго, а також про підйом на один з вулканів.
DSC01384_новый размер.JPG

Ми прилетіли з Лусаки в Кігалі пізно ввечері, доїхали на бода-бода до автостанції, щоб поселитися в готелі. Розташування заброньованого заздалегідь готелю Hope Guest House на Google Maps і на Maps.Me не відповідало його фактичному місцю розташування. Поліцейські і місцеві мешканці побачивши нас покидали все і стали допомагати нам у пошуку нашого готелю, кудись телефонували, щось з'ясовували. Один з хлопців пішов з нами і довів до самого готелю. Люди в Руанді (і взагалі в Африці), як правило, завжди допомагають небагаточисленним туристам. Переночувавши, рано з ранку ми пішли на автовокзал і купили квиточки на матату до міста Гісеньї.

На набережній в Гісеньї

Місто Гісеньї (нова назва - Рубаву) розташовано на березі озера Ківу на самому кордоні з Демократичною республікою Конго, вважається курортним містом. Тут, як і в Кігалі, все дуже охайно.


Путівники не рекомендують купатися в озері Ківу із-за шистосоми - паразитів, які приникають в шкіру при купанні і уражають сечовивідні шляхи, кишки, нирки, печінку, що може привести до смертельних наслідків. Але місцевим мешканцям все це до лампочки, вони спокійно собі купаються:


Руандійська наречена на бода-бода:


Архітектура Гісеньї дуже красива:


Дівчата на набережній і на пляжі дуже люблять селфітися:


Конголезьке пиво на набережній в Гісеньї - дуже смачне:


Можна пити конголезьке пиво і дивитися на місто Гома в Демократичній республіці Конго. Завтра ми туди підемо:


Ввечері ми пішли на півострів Рубона, щоб побачити захід сонця над озером Ківу і вулкан Ньїрагонго. Знайшовши відповідний оглядовий майданчик, ми встановили штатив і налаштували фотки в очікуванні заходу сонця. Через 5 хвилин до нас збіглися діти з усього села, які "допомагали" фотографувати. Потім ще і прибігли їхні батьки, які наполегливо запрошували нас до себе додому на вечерю.
IMG_1938.JPG

Побачили мрію - вулкан Ньїрагонго!


Вид на Гісеньї (Руанда), Гому і вулкан Ньїрагонго (Демократична республіка Конго):
IMG_1938.JPG

Захід сонця за озером Ківу (Конго):


Ввечері на набережній поїли рибу талапію, яка водиться у Великих Африканських озерах:


З ранку пішли в Конго. Попри те, що національний парк Вірунга закрився для туристів (напередодні нашого візиту повстанці вкрали двох британців і вбили декілька рейнджерів), ми попросили співробітників парку, щоб допомогли нам отримати конголезьку візу. Пройти в Конго було не легко, але я опущу всі таємні подробиці з огляду на те, що нам туди ще доведеться повернутися (мрію на ночівлю на Ньїрагонго ніхто не відміняв).


На перший погляд все дуже цивільно:


Але потім починаєш помічати, що всі більш менш пристойні будинки обтягнуті колючим дротом:


Центральний проспект Гоми виглядає досить привабливо і охайно:


Залишки бельгійської колонізації:


Торгівельні будинки з аркадами:


Перехрестя з "розумним" світлофором:


Найпопулярніший транспорт на сході Конго - чукуду. ЧукудУ (chukudu, chikudu, cbokoudou, tshukudu) - основний вид вантажного і пасажирського транспорту в провінції Північне Ківу і місті Гома (Демократична республіка Конго). Він являє собою величезний самокат, здатний перевозити до 800 кг.
Як кажуть місцеві жителі, вийти заміж за водія чукуду - значить "не померти з голоду". Адже, маючи чукуду, за день можна заробляти до 10 доларів. При цьому більшість жителів Гоми живуть на 2 долари в день. Сам чукуду коштує близько 100 доларів і збирається із запчастин від старих мотоциклів, вантажівок і дерева.


В центрі Гоми за сприяння Президента Демократичної республіки Конго Джозефа Кабіли встановлено пам'ятник чукуду:


Ще один забавний пам'ятник в Гомі:


Після довгих міркувань ми все ж таки наважилися на те, щоб піти в трущоби Гоми, щоб побачити, як насправді живе Конго. Гроші і речі ми залишили в готелі, тому, крім фотокамери, втрачати не було що.


Звичайно, виглядає там все не дуже райдужно. Але і не так критично, як ми собі уявляли. Жодної небезпеки ми не відчули, хоча зустрічали багато жебраків.






На зворотному шляху хотіли зайти в офіс Національного парку Вірунга, але він був зачинений.


Конголезьке пиво з правильною назвою.


Ввечері дісталися Уганди:


Оселилися в кемпінгу в місті Кісоро і відразу ж спробували місцеве пиво. Воно виявилося смачнішим за усі попередні.


Ще задовго до поїздки я потоваришував з одним хлопцем з Кісоро на ім'я Річард, який працює в компанії Experience Kigezi, яка організовує прості, але цікаві нестандартні подорожі околицями Кісоро. На наше прохання він склав перелік найцікавіших оглядових майданчиків в горах Вірунга і навколо озера Мутанда і разом зі своїм напарником катав нас цілий день найгарнішими місцями на кордоні Уганди і Конго.


Нам дуже пощастило з погодою. Зазвичай гори Вірунга вкриті густими хмарами, а на вулиці майже весь день - напівтемрява. Для нас же цілий день була ясна погода і сонечко. Було видно всі вулкани, крім Ньїрагонго і Ньямлагіри, але Ньїрагонго ми вже бачили позавчора.


Ранкова кава з видом на озеро Мутанда і гори Вірунга:


Вулкан Мухабура:


Вулкан Сабіньйо:


Вулкани Кірісімбі (найвищий серед усіх) та Мікено:


Вулкани Мухабура і Мгагінда:


У підніжжя гір Вірунга лежить Мутанда - озеро неземної краси з чистою синьою водою:




На північному березі Мутанди знаходиться лоджія Хамелеон в дуже яскравому стилі:


Саме від неї відкриваються найкращі види на озеро Мутанда і вулкани Вірунга:


Ми об'їхали озеро Мутанда навколо, і назад в Кісоро поверталися дорогою, яка заходить на територію Демократичної республіки Конго і проходить через конголезьке село. Зверніть увагу, що корови тут - з рогами.


В школі одного з угандійських сіл ми зірвали уроки. Діти, побачивши що через село їдуть на мотоциклах білі містери, миттєво повідомили всіх учнів школи і всі збіглися на нас дивитися.


Заїхали на озеро Мутанда. В озері немає шистосоми, тому тут можна купатися.


Безалкогольний, але термоядерний угандійський напій від "Кока-коли": суміш меду з імбиром і якимись африканськими травами.


Щоб подорож Вірунгою була більш-менш повноцінна, ми піднялися на найнижчий згаслий вулкан Сагітве. Зверніть увагу, як угандійці використовують кожний квадратний метр схилів для сільськогосподарської діяльності:


Кратер вулкана Сагітве. Навіть він повністю використовуються для вирощування сільськогосподарських культур:


Вид з вершини Сагітве на інші вулкани Вірунги - Мухабуру, Мгагінду і Сабіньйо:


Спустилися в Кісоро і за рекомендацією Річарда пообідали в місцевій харчевні, де спробували майже всі національні блюда Уганди:


На вулицях Кісоро - дуже людно:


Архітектура Кісоро: скромно, але яскраво:


В наступній розповіді продовжимо подорож Угандою.
ДАЛІ БУДЕ...

https://andy-travelua.livejournal.com/623600.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_humus

1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3. Гори

Понедельник, 18 Июня 2018 г. 09:29 (ссылка)



1895. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1896. Французский барон Жозеф де Бай в Москве во время коронации Николая II
1896-1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Сибири. Часть 2
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3
1897. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 4
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 1. Самтредиа, Имеретия
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 2. Салхино, Имеретия
1899. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Грузии. Часть 3. Тифлис и Озгурети
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 1. Баку
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2. Дербент
1900. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 3. Елизаветполь и Тифлис
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 1. Озургети
1901. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Кавказу. Часть 2. Батум
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Гагры
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. В окрестностях Сухума
1903. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 4. Усадьба «Кунцево» и Бородино
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 1. Феодосия и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 2. Новый Свет и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 3. Севастополь и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 4. Окрестности Ялты
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 5. Гурзуф, Алушта и окрестности
1905. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по Крыму. Часть 6. Бахчисарай, Старый Крым и окрестности
1907. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1907. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Киев и Почаевская лавра
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Село Талашкино
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское»
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское». Вып 2
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Михайловское». Вып 3
1909. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. Усадьба «Братцево»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 1. Усадьба «Михайловское»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 2. Усадьба «Архангельское»
1910. Французский барон Жозеф де Бай путешествует по России. Часть 3. Усадьба «Вороново»
Гори (1)
1.

Гори (2)
2.

Гори (3)
3.

Гори (4)
4.

Гори (5)
5.

Гори (6)
6.

Гори
7.

Гори (7)
8.

Гори (8)
9.

Гори (9)
10.

Гори (10)
11.

Гори (11)
12.

Гори (12)
13.

Гори (13)
14.


https://humus.livejournal.com/6037401.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Замок Тростбург

Четверг, 01 Марта 2018 г. 08:36 (ссылка)

Замок Тростбург (Trostburg) стоїть на 40-метровій скелі над долиною річки Айзак між містами Больцано і Брессаноне поблизу села Понте-Гардена (Вайдбрюк) в Південному Тіролі. Замок був побудований в XII столітті і належав лордам Кастельротто, потім графам Вількенштейн, які володіли ним понад 600 років. На початку XVII століття замок значно розширився і був перебудований з урахуванням модного тоді, стилю ренесанс. В даний час замок зберігся частково і то, завдяки докладеним зусиллям працівників музею, який розташовується в будівлі замку. Добре збереглися стіни, що стоять уздовж пагорба, радують око романські вікна арок і двері, неперевершені зали та панелі XVI століття. Внутрішнє оздоблення замку відрізняється декоративними стельовими балками, а також відштукатуреними ренесансними стінами. У замку зберіглася бібліотека, найцінніше, що залишилося від того часу.


https://andy-travelua.livejournal.com/619830.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Лонгомосо

Среда, 28 Февраля 2018 г. 08:35 (ссылка)

Поселення Лонгомосо (Lengmoos - нім., Longomoso - італ.) розташовано високо в Альпах в 16 кілометрах на північний схід від Больцано. Біля села знаходиться унікальна пам'ятка природи - земляні стовпи Ренона, які являють собою гострі вертикальні колони з глини, часто з завершенням у вигляді кам'яного валуна. З Больцано до Лонгомосо веде дорога у вигляді дуже крутого серпантину: 16 кілометрів шляху займають близько години. Крім земляних стовпів з Лонгомосо можна побачити зубці Доломітових Альп.


Земляні стовпи Ренона утворилися в епоху льодовикового періоду шляхом розмиття нанесеного дощами і вітром ґрунту. Всього їх близько 150 штук, висота досягає 40 метрів. Історія земляних стовпів Ренона почалася більш 10000 років тому, коли товстий льодовиковий шар став танути, залишаючи відкладення валуна глини і принесені їм сюди уламкові породи. Потім свою роль зіграли дощі: розмиваючи податливу глину, вони тим самим формували природні колони з валунами на вершинах, які захищали їх від подальшої дощової ерозії. Серед знаменитих мандрівників, що побували тут, були Зигмунд Фрейд і Франц Кафка.




Дістатися сюди можна по залізниці, яка була побудована ще в 1907 році. Крім цього, в 1971 році спеціально для туристів була прокладена мощена дорога, ведуча навколо природної пам'ятки.




Дорога до земляних стовпів веде по краю ущелини. В добру погоду і у відповідний період часу звідси добре видно Доломітові Альпи, точніше їхній найзахідніший хребет - Шлерн. Мені не дуже пощастило, сонце світило в очі, тому гарних фото Доломітів не вийшло.






Зубці гірського масиву Шлерн:


Вдалині - зубці Доломітів:








Поселення Klobenstein (Collalbo), звідки починається стежка до земляних стовпів:








Село Лонгомосо:








Околиці Лонгомосо:


https://andy-travelua.livejournal.com/619693.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Фьольс ам Шлерн

Вторник, 27 Февраля 2018 г. 08:11 (ссылка)

Під час подорожі Південним Тіролем влітку 2017 року одного вечора випадково потрапив в типове альпійське село. Поселення Фьольс ам Шлерн (Völs am Schlern - нім., Fiè allo Sciliar - італ.) лежить у півніжжя гірського масиву Шлерн на схід від Больцано. Пасторальні пейзажі альпійських лугів і тірольських будиночків тут вдало доповнюють високі барокові шпилі церков. Поруч з Фіє-алло-Шиліар розташований замок Проселс (Пресуле).


Проселс (Schloss Prösels - нім., Castello di Presule - італ.) - це замок у готичному стилі, який стоїть на високій рівнині під горою Шлерн в Південному Тіролі. Замок був вперше згадується у документі 1279 р., як castrum Praesile, і вважається, що воєводи Фьольс, феодатриї єпископства Бріксен, побудували тут замок до 1200 року. Сьогодні центральний палац з романською аркою є частинами з цієї першої фортеці.


Сьогоднішній готичний замок був побудований Леонардом Фьольсом (народився у 1458 р.). Він був адміністратором соляних шахт Холла в Тіролі, і тричі він одружився з багатими дворянками, що дозволило йому добре витратитися на розширення свого замку. У 1498 році Леонард, завдяки дружбі з імператором Святого Риму та ерцгерцогом Австрії Максіміліаном I, став губернатором округу Тіроль. Леонард віддячив, включивши зображення імператора на одну з фресок у новозбудованій аркаді його замку.


Під час Селянської війни 1525 року замок був ненадовго окупований відчайдушними підлеглими селянами, які спалили всі документи в марній надії знищити всі докази своїх боргів та десятини. Повстання було подавлено, а шість його лідерів стратили.


Замок залишився в руках сім'ї, поки його останній член Фелікс Фрейхер фон Фьольс не помер бездітним у 1810 році. Наступні 50 років замок став порожнім і майже перетворився на руїну. Між 1860 і 1978 роками замок змінив господарів не менше ніж 14 разів і продовжував то руйнуватися, то відновлюватися. Лише ув 1981 році було створено Kuratorium Schloss Prösels (Заповідник Замків) для відновлення будівлі. Реставрація була завершена наступного року.


Гора Шлерн:


Село Фьольс ам Шлерн та околиці:






https://andy-travelua.livejournal.com/619148.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Замок Зігмундскрон та околиці Больцано

Понедельник, 26 Февраля 2018 г. 08:39 (ссылка)

На околиці міста Больцано в Південному Тіролі, на високому березі річки Адідже, оточеній засніженими вершинами величних Альп, розташований замок Зігмундскрон (Schloss Sigmundskron - нім., Castel Firmiano - італ.) - стародавня фортеця, яка була споруджена для захисту територій Священної Римської імперії. Взагалі, навколо Больцано на схилах Альп розкинулася велика кількість замків або їхніх руїн, про частину який я і розповім тут. Сам замок Зігмундскрон сьогодні також є мальовничою руїною, але він цікавий, насамперед, краєвидами, які відкриваються з його оглядового майданчику. Звідси добре видно Альпи (і навіть, трохи Доломітів!), долину річки Адідже з багаточисельними замками, а також панораму міста Больцано.


Перші історичні згадки про замок під назвою Формікарія (пізніше Формігар) відносяться до 945 року. Тоді фортецею володіли єпископи Тренто. Кайзер Конрад II отримав його від єпископів Тренто в 1027 році. Його колишня назва Formigar походить від латинського "formicaria" ("мурашник"). Це найстаріша відома назва фортеці в Південному Тіролі.


У 1473 році замок купив правитель Тіролю, герцог Зігмунд дер Мюнцрайхе, який побудував укріплення і перейменував його в Зігмундскрон. Широкий замковий комплекс нагадує корону (звідси і назва - Зігмундскрон). Від початкового замку Формігара залишилися лише деякі частини, на яких і були збудовані нові стіни.


Незважаючи на те, що величний замок Зігмундскрон в ХVII столітті прийшов в запустіння, в 1976 році він знову був відреставрований і був відкритий для всіх відвідувачів. З червня 2006 року в замку розташовується музей Messner Mountain Museum Firmian, заснований знаменитим альпіністом Райнхольдом Месснером.


Вхід до замку:


Стіни і башти замку:










Експозиції музею:




На території замку обладнаний оглядовий майданчик, звідки відкривається чудова панорама на мальовничі альпійські долини, засніжені вершини італійських Альп і дзюркотливі річки.


Вид на місто Больцано:




Середмістя Больцано:


На задньому плані - найзахідніший гірський масив Доломітових Альп - Шлерн (2563 м):


Замок Клебенштайн (Ansitz Klebenstein - нім., Castel Sant'Antonio - італ.):


Руїни замку Рафенштайн (Burgruine Rafenstein - нім., Castel Rafenstein - італ.):


Замок Рункельштайн (Schloss Runkelstein - нім., Castel Roncolo - італ.):




Руїни замку Нойхауз (Burgruine Neuhaus - нім., Castel Neuhaus - італ.):




Дорога з Больцано до Мерано:


https://andy-travelua.livejournal.com/618872.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Тіроль

Суббота, 24 Февраля 2018 г. 10:48 (ссылка)

В декількох кілометрах на північ від міста Мерано в долині річки Адідже серед Ецтальських Альп загубилося село Тіроль (Dorf Tirol - нім., Tirolo - італ.). В маленькому поселенні і в його околицях розташовано декілька середньовічних замків, один з яких, з назвою Тіроль, дав ім'я всьому альпійському регіону, що розкинувся на теренах західної Австрії і Північної Італії. На сьогоднішній день Тіроль (Schloss Tirol) є найбільш значущим з історичної точки зору замком Південного Тіролю. Протягом майже тисячі років графи Тіролю, які володіли замком, представляли землі, названі їх ім'ям.


Замок Тіроль - це родова фортеця графів Тіролю. Близько 1270 року Майнхард II виступів проти єпископів і об'єднав території під своїм ім'ям. Граф вимагав винагороди за своє заступництво і сплати мит за товари, що провозили через його землі. Це принесло свої плоди: все, хто переміщався між Італією і німецькими землями, не мінували Тіролю. Майже тисячу років правителі Тіролю керували однойменною графством із замку, поки в XV столітті політичне правління не було перенесено в Інсбрук, який займав більш вигідне становище з точки зору транспорту.


Будучи родовим замком графів Тіролю, фортеця дала ім'я території, на якій вона розташована. Побудована фортеця наприкінці ХІ століття. В експозиції музею основна увага зосереджена на історії Тіролю від самих його витоків до нинішніх днів.


Найстаріші споруди виявлені при розкопках церкви в передній частині фортеці (три фази будівництва, зал з трьома апсидами 9 століття). У південному палаці можна побачити два романських порталу.


Фортечна каплиця Святого Панкратія має здвоєну форму, особливий інтерес представляють прикрашають її фрески.


Ще декілька ракурсів замку:






Зовсім поруч розташований ще один замок - Брунненбург (Brunnenburg - нім., Castel Fontana - італ.).


Замок був побудований близько 1250 року, і повністю відновлений і оновлений в середині ХХ століття Борисом і Мері де Рачевілцем, які зробили його своїм домом. Борис де Рачевілц є єгиптологом.




Навколо замку знаходиться виноградник сім'ї, а в замку Брунненбург розташований сільськогосподарський музей.


Два замки разом: Брунненбург і Тіроль:


Третій замок, що знаходиться в околицях Тіролю - Турнштайн (Schloss Thurnstein). Замок вперше згадується в 1276 році під назвою Thurm Platzleid. У 1282 році замок був розбудований Конрадом Мілсером, графом Міінгардом з Тіролю. Південне крило було добудовано до вежі в XVI столітті, тоді як північне крило було побудовано у XVIII столітті. Ім'я Thurnstein з'явилося у 1478 році. Замок постійно змінював господарів до XVII століття, коли він перейшов у володіння сім'ї фон Еген, нащадки якого тримають в замку ресторан.


Замки Турнштайн і Брунненбург:


Поблизу трьох тірольських замків розташувалася церква св. Петра:


Сам Тіроль являє собою невелике гірське село з декількома вуличками і будинками в альпійському стилі.












З оглядового майданчика в селі відкривається панорама не лише трьох замків, але й Альпійських гір, міста Мерано та довколишніх сіл:








Місто Мерано:




Гора Mutspitze (Monte Muta) та її схили:


https://andy-travelua.livejournal.com/617517.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Ріва-дель-Гарда

Пятница, 16 Февраля 2018 г. 08:48 (ссылка)

Ріва-дель-Гарда - місце, де найгарніші гори Європи - Альпи - зустрічаються з наймальовничішим озером Італії - Гарда. Містечко буквально затиснуте між горами і смарагдовою водою озера Гарда. Ріва-дель-Гарда - найпівденніше місто італійської (колишньої австрійської) провінції Південний Тіроль (Трентіно Альто-Адідже) і є центром туризму на озеры Гарда. Тут варто зупинитися за пару днів і обов'язково - переночувати, щоб зустріти світанок на березі гірського озера. Для туристів тут купа розваг: від замків, міських укріплені та різнокольорових будинків до вражаючих альпійських краєвидів.


Підпливаючи до Ріви, з перших секунд зрозуміло, що тут справжній рай:


Але перед тим, як оглядати місто, варто прогулятися по берегу і насолодитися видами на озеро:






Особливо гарно озеро Гарда виглядає на світанку:








Серце містечка - площа 3 листопада (Piazza III Novembre). Вона знаходиться на самому березі озера:






Над площею височіє башта Аппонале (Torre Apponale) висотою 34 метра, що з'явилася в XIII столітті, - символ Ріви-дель-Гарда. У середньовіччя вона використовувалася як міська в'язниця, а з наглядового поста на її вершині можна було стежити за діями військових супротивників.




Посеред площі можна побачити міську ратушу:




Будинки на площі 3 листопада:








В кварталі від площі 3 листопада на березі озеро розташована фортеця Ла Рокка (castello La Rocca). Вона з'явилася у XII столітті, але за роки існування кілька разів перебудовувалася, служила спочатку як єпископський палац, в більш пізні століття - як квартири для військовослужбовців, а зараз є історичним музеєм і концертним залом. Як і в середньовіччі, неприступна цитадель оточена ровом з водою. Навколо фортеці розташовані сади і оливкові гаї.








Площа біля замку:


Вулички Ріви-дель-Гарда дуже вузькі. Особливо приємно гуляти ними рано з ранку, поки туристи не прокинулися.






















Навколо старого міста зберіглися стіни з баштами і брамами:












Над містечком на крутому схилі гори нависають залишки бастіону:


На протилежному кінці міста - укріплення Forte Garda:


Церква св. Марії:


Церква Інвіолата:


Місто і гори:








Досить гарні краєвиди околиць Ріви можна побачити, якщо заїхати на один з оглядових майданчиків по дорозі на Тренто:








Вид з вікна гестхауса, в якому я зупинявся в Риві:

https://andy-travelua.livejournal.com/615338.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Лімоне-суль-Гарда

Четверг, 15 Февраля 2018 г. 09:16 (ссылка)

Містечко, а точніше, село Лімоне-суль-Гарда (близько 1 тис. мешканців) лежить на західному скелястому березі озера Гарда в області Ломбардія. Цікаво, що до 1940-х років доступ до містечка був доступний лише з озера або пішим шляхом через гори, поки не була прокладена дорога до міста Ріва-дель-Гарда. Та і сьогодні сюди простіше дістатися катером з Мальчезіне, яке знаходиться на протилежного боку озера. Лімоне-суль-Гарда має бути відомим для любителів напою "Лімончелло", він походить саме звідси.


Щопівгодини від Мальчезіне до Лімоне-суль-Гарда бігає катер, перетинаючи озеро Гарда зі сходу на захід. Поселення на тлі Альп видно ще задовго до прибуття сюди:


Поступово Лімоне-суль-Гарда наближається, і можна роздивитися містечко все краще і краще:


Через декілька хвилин містечко, як на долоні. Саме з озера його і найкраще роздивлятися:






Підпливаємо:




Катер заходить в крихітну гавань - основний центр сполучення містечка з зовнішнім світом. Навколо гавані розташовані старовинні будинки:






Прогуляємося по набережній:




Вид на південь:


Вид на північ:


Вид на північну частину озера Гарда у бік Ріви-дель-Гарда:


Смарагдова вода в озері Гарда:


Вулички і будиночки містечка:








https://andy-travelua.livejournal.com/614976.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Мальчезіне

Среда, 14 Февраля 2018 г. 09:55 (ссылка)

Озеро Гарда вважається одним з наймальовничіших альпійських озер і, напевно, найкрасивішим озером, що знаходиться на південь від головної гряди Альпійських гір. Озеро ділять між собою італійські області Південний Тіроль (Трентіно Альто-Адідже) і Венето. Уздовж озера, оточеного скелястими горами, розташовано декілька курортних містечок з величними замками династії Скалігерів та різнокольоровими будинками, архітектура яких є типовою для півночі Італії. Перше містечко на озері Гарда, з яким ми познайомимося, буде Мальчезіне (Malcesine). Воно лежить на східному боці озера у підніжжя гори Монте Бальдо. Над містом домінує суворий замок Скалігерів.


Замок Скалігерів (Кастелло Скаліджеро) побудований лангобардами на кам'яному мисі на руїнах більш давньої споруди. Будівля споруджена в 568 році, проте незабаром після цього вона була зруйновано франками і реконструйована тільки через три століття. Незважаючи на свою назву, рід Скалігерів володів цим замком всього 110 років (1277-1387 рр.), а сама фортеця змінила кілька власників - серед них були франки, австрійці, венеціанці, французи.


У 1786 році великий німецький поет Гете був прийнятий за шпигуна, коли робив начерки замку. Пізніше він напише про це в своїй "Італійській подорожі".


З 1405 по 1797 роки Мальчезіне входив до складу Венеціанської Республіки - тоді місто було відоме під назвою Гардезана дель Аква, а його муніципалітет розташовувався в палаццо де Капітано. З кінця 18-го до кінця 19-го століть вся ця територія перебувала під контролем Австро-Угорської імперії, а Кастелло Скаліджеро був її головним опорним пунктом.


Декілька видів на замок і місто з озера:






В центрі Мальчезіне на березі озера розташована гавань. Тут знаходяться найкрасивіші будинки містечка:




Краще за все дивитися на місто з кораблика, який постійно курсує між Мальчезіне і сусіднім містечком Лімоне-суль-Гарда:






На фоні усіх інших будинків на березі озеро особливо виділяється білосніжний палац Капітанів, побудований в XV ст. в епоху Відродження.


Над містом височіє гора Монте Бальдо, яка вважається однією з найвищих в цьому регіоні (найвища точка - 2218 м над рівнем моря), що дає можливість багатьом туристам покататися на знаменитій канатній дорозі і насолодитися мальовничою природою з кабінок на висоті понад 1700 м.


Вулички міста:










Міський пляж:


Вид на протилежний західний берег озера Гарда:




Вид на Мальчезіне з Лімоне-суль-Гарда:




Околиці Мальчезіне:




https://andy-travelua.livejournal.com/614594.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<гори - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda