ЛИДС - средневековая крепость, классифицируется как один из самых прекрасных замков в мире!!!
Случилочь так что в 1926 году, Олив Вилсон Филмер (Olive Wilson Filmer), позже ставшей Леди Бэйлли, также как и шесть средневековых королев Англии, попала под магическое воздействие Замка Лидс.
Мать леди Бэйлли Полин Уитни, была богатая американская светская дама, а ее отец Алмерик Пэджет был британским аристократом, последним лордом Куинборо. После переезда в Англию мать Оливы Бэйли, приобрела известность как наиболее преуспевающая леди в гостиничном бизнесе.
Также она прославилась своими прекрасными коллекциями живописи и декоративной мебели. Полин Уитни умерла, когда Оливе было всего 17 лет. Унаследовав большое состояние своей матери, а также других богатых родственников, Олива могла с уверенностью смотреть в будущее. В 1919 она вышла замуж за уважаемого Чарльза Винна. От этого брака у неё родились две дочери Полин и Сьюзен. Брак был расторгнут в 1925, и Олива стала госпожой Артур Вилсон Филмер, выйдя замуж за племянника сэра Роберта Филмера. Благодаря этому браку Олива породнилась с семьёй имевшей Кентские корни и владевшей по соседству поместьем Ист Саттон Парк. Тем самым она удовлетворила требование выдвинутое продавцом замка Лидс Фэрфаксом Викехэмом Мартином (Fairfax Wykeham Martin) для потенциальных покупателей. Как только продажа была завершена, Олива приступала к осуществлению своей цели - восстановлению и преобразованию замка.
Она пригласила лучших архитекторов и дизайнеров интерьера, полностью изменила внутреннее убранство замка.
Известный архитектор Арман-Альбер Рато работал не только с внешним обликом замка, но и с обстановкой внутри, например, он установил в замке дубовую лестницу в стиле XVI столетия.
Позднее в Лидсе работал французский специалист по декору - Стефан Будин.
Леди Бэйли за многие годы собрала в замке различные коллекции мебели, керамики, полотен и дорогого фарфора.
Леди Бэйли отреставрировала королевские покои и
королевскую ванную комнату — они сделаны в стиле начала XV столетия, в стиле времен Екатерины Валуа, жены Генриха V.
masterok.livejournal.com Всем приятного просмотра!!!!
Замок"Радомисль" – це архітектурна та історико-культурна перлина поліського краю. У 1612 році на цьому місці було збудовано папірню – укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської лаври. Величний архітектурний ансамбль, розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Мики, з іншого – величезним чистим озером. Навколо, як і тисячу років тому – хвойні ліси, що насичують повітря лікувальними ефірними оліями.
Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль (італ. – Трентіно Альто-Адідже), кожне містечко якого має свою неповторну іграшковість. Важко сказати, яке з них найкраще: напівстоличні Тренто і Больцано, чи провінційні і мініатюрні Брессаноне і Віпітено. Сьогодні розповім про ще одне тірольське містечко Бруніко (нім. – Bruneck, італ. – Brunico), яке лежить серед Альп в мальовничій долині Пустерія.
Як дістатися до Бруніко
Регіон Південний Тіроль (Трентіно Альто-Адідже) – це ведмежий кут, де з транспортом не дуже. Тому для подорожей ним варто взяти на прокат авто в Мілані чи Венеції. Це в будь-якому разі буде дешевше, бо проїзд в Італії дуже дорогий навіть у порівнянні з сусідньою Австрією. Крім того, на авто ви зможете значно більше красот, яких тут вистачає. Якщо ви все ж таки вирішили дістатися в Бруніко громадським транспортом, то електричка з Fortezza до San Candido, що на кордоні з Австрією, їздить сюди лише двічі на день. До початкової її станції Fortezza треба їхати з Тренто або Больцано (у напрямку Бреннеро). Ще є автобус до Бруніко з Венеції (через Кортіну д’Ампеццо) та з Мюнхена (через Інсбрук).
Коротко про Бруніко і його історію
Бруніко лежить на висоті 835 м і є географічним і культурним центром долини Пустерія. Населення містечка складає близько 15 тис. мешканців, переважна більшість яких – німецькомовні. Місто заснував князь-єпископ Бруно фон Кірхберг у 1256 році. Від нього Бруніко і отримав свою назву. В місті народився видатний австрійський художник і скульптор Міхаель Пахер. Це курортне містечко сьогодні вдало поєднує в собі історичну і культурну спадщину з сучасним комфортом і чудовими умовами для відпочинку і лижного спорту.
Замок Бруніко
Перше, що кидається в очі при під’їзді до Бруніко – це величний замок на пагорбі над містом. Замок Бруніко збудував у 1251 році засновник міста Бруно фон Кірхберг. В замку неодноразово бували австрійські імператори. Серед них – Максиміліан І, діти імператора Фердинанда ІІ, Карл V та багато інших видатних постатей.
Майже постійно, аж до 50-х років ХХ століття, замок був резиденцією єпископів. Сьогодні в замку розташований філіал Гірського музею Райнхольда Месснера.
Вуличками міста
Старе місто в Бруніко – це середньовічні ворота та старовинні будинки, прикрашені чудовими фресками. Головна вулиця носить назву Via Centrale, або Stadtgasse.
Багато будинків тут зберегли свій середньовічний шарм. Їхні фасади розписані фресками, а деякі з них мають оригінальні зубчасті фронтони.
В кінці є палац великого дворянського роду Штенбарх (Sternbach), а поруч з нею красується барокова колона Пресвятої Діви Марії.
Середньовічні ворота Бруніко
Невелике старе місто Бруніко має 4 брами, через які у середні віки мешканці і гості потрапляти до міста.
La Porta delle Orsoline (ворота Урсулинок) прикрашені фресками Йоханесса Бруніко (1420 р.):
Посеред вулиці Via Centrale на перетині її з вулицею Via Floriani розташовані ворота La Porta Floriani (Флоріанскі ворота). Вони прикрашені панно із зображенням Святого Флоріана, герба міста і засновника Бруніко архієпископа Бруно. Панно виконав тірольський художних Рудольф Штольц.
Ворота La Porta Rienza розташовані біля мосту:
Східні ворота La Porta Ragen розташовані в місці, де вулиця Via Centrale переходить у вулицю Via Ragen di Sopra. Тут починається Верхнє місто, а дорога звідси веде до замку Бруніко.
Церкви Бруніко
В Бруніко можна побачити багато красивих церков як в бароковому, так і в готичному стилі. Головний храм міста – приходська церква Успіння Богородиці з найбільшим у Південному Тіролі органом. В XIII столітті на її місці стояла невелика каплиця, а у 1381 році була розширена і переосвячена на церкву.
Церква Святої Урсули монастиря урсулинок була зведена у готичному стилі на початку XV століття. В монастирі сьогодні розміщується Музей пожежних касок і археологічний музей.
Барокова церква Святої Катерини з’явилася у 1675 році. Її дзвіниця вважається одним з символів міста.
За межами міських воріт знаходиться ще одна дуже красива церква у стилі бароко – Spitalkirche, або Chiesa della Spirito, присвячена Святому Духу.
Израильская компания Zore разработала умный замок для огнестрельного оружия, который призван облегчить владельцам доступ к своему оружию, введя очень персонализированный и безопасный пин - код. Хорошо в этом конкретном замке для огнестрельного оружия то, что он гарантирует, что чужой человек не завладеет вашим оружием, разве что это сделает мастер по вскрытию замков но вам устройство позволит получить быстрый доступ при любых обстоятельствах.
Система имеет форму замка с одним циферблатом, который можно быстро и легко прикрепить к полуавтоматическому оружию. Чтобы разблокировать пистолет, пользователи вводят пин - код, который может быть коротким, как два числа, или, при желании, более сложным. Насилие с применением огнестрельного оружия происходит все чаще и чаще в таких странах, как США, где этот замок с огнестрельным оружием может помочь предотвратить как убийства, так и случайные стрельбы.
rss_pop
TAISA_ANDRYEYEVA
