Лекція №3

ТЕМА: Загальна характеристика літератури епохи Відродження
МЕТА: виділити закономірності, які визначали зміни ключових етапів складної еволюції художнього світосприйняття епохи Відродження; осмислити, спираючись на принцип історизму, природу взаємодії неповторних письменницьких особистостей і сучасних їм епох;
ОБЛАДНАННЯ: портрети письменників, аудіо записи, виставка книжок.

План

1.     Історична характеристика епохи Відродження.
2.     Особливості розвитку літератури Відродження.
3.     Періодизація, етапи розвитку літературного Ренесансу. Основні жанри.
Література:
1.    Ковалева Т.В., Лапин И. Л., Паньков Н.А. Литература средних веков и Возрождения.- Минск: Изд-во «Университетское», 1988. 230с.
2.    Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. М., 1979. 280с.
3.    Прокаєв Ф.І., Кучинський Б.В., Булаховська Ю.Л., Долганов І.В. Зарубіжна література ранніх епох.- К.: Вища школа, 1994. 405с.

1.Історична характеристика епохи Відродження.
Прехід до культури нового часу включає в себе два великих рухи - це Відродження та Реформація. Відродження знаменує собою світський напрямок, Реформація - релігійний.
    Виникнення епохи Відродження пов’язане з розкладом феодалізму і зародженням ранньокапіталістичних відносин:
•    раннє накопичення капіталу;
•    ліквідація феодальної анархії, заміна барщини оброком;
•    виникнення великих централізованих держав;
•    формування націй та національних культур;
•    бурхливий розвиток наук та виробничих сил.
Це сприяло відмові від стереотипів і як результат - відбувається ряд кардинальних змін у поглядах на будову світу, місце людини у ньому. /Теорія будови Всесвіту Коперніка, вчення про нескінченнісь світів Джордано Бруно, географічні відкриття Магеллана, Колумба, В. де Гами, наукові пошуки Леонардо да Вінчі, Мікелянджело тощо.
Термін «Відродження» вперше використав відомий живописець, архітектор та історик мистецтва епохи Відродження Джорджо Вазарі (1512 - 1574 рр.). Він мав на увазі відродження античності, що й виступало, врешті, важливим фактором становлення й розвитку культури цієї доби. На відміну від середньовіччя, що теж зверталось до античності, культурні діячі Відродження  зуміли відродити античну спадщину, а не тільки окремі її фрагменти.
Середньовічному аскетизму та схоластиці гуманісти (від лат. «людяний») протиставляли «життєрадісне вільнодумство» (Гете). Спочатку так називали викладачів гуманітарних дисциплін (studia humanitatis) і студентів, котрі вивчали ці дисципліни. З часом поняття гуманізму наповнилося новим змістом. Гуманізм став вираженням антропоцентричного світосприйняття.
Основні риси культури Відродження:
•    антропоцентризм;
•    гуманізм;
•    людифікація середньовічної християнської традиції;
•    особливе ставлення до античності;
•    нове ставлення до світу.

2. Особливості розвитку літератури Відродження.
    Ренесансна література набула національно-історичного змісту . В ній співіснували декілька течій:
•    ренесансний реалізм /реалістичні тенденції з опорою на національну літературну традицію/;
•    ренесансний класицизм /орієнтація на античність, написання творів латинською мовою/;
•    маньєризм /течія, зумовлена кризовою атмосферою пізнього Відродження/.
Розвиток літератур у країнах Європи в епоху Ренесансу не було синхронним. Наприклад, в Італії раннє Відродження датується ХІУ ст., у Франції, Германії, Англії, Іспанії воно пов’язане з кінцем ХУ - початком ХУІ століття. Криза гуманістичної літератури відмічається в Італії вже в 40-ві роки ХУІ ст., тоді як в Англії та Іспанії вона починається на початку ХУІІ ст.
Безпосередньо зачинателями літератури Відродження стали Данте, Ф.Петрарка і Дж. Боккаччо. У 16 ст. Латинську в основному витісняють живі національні мови. До визначних досягнень л-ри в Італії належить творчість Дж.Понтано, А.Поліціано, Л.Пульчі, Н.Макіавеллі. Поряд з поезією та прозою формується нова драматургія, яка на рубежі 17-18 ст. досягає найвищого рівня в Англії та Іспанії. Вершинами ренесансної літератури у Франції є творчість Ф.Рабле і поетів «Плеяди», в Англії - поезія Е.Спенсера і драматургія Шекспіра., в Іспанії  - творчість Сервантеса і Лопе де Веги.
У Німеччині рух Відродження рано був перерваний Реформацією та феодально-католицькою реакцією. Тут ідеї гуманізму представлені у творчості С.Бранта (поема «Корабель дурнів»), анонімних «Листах темних людей», діалогах і памфлетах У. Фон Гуттена.  
У Нідерландах виразником ідей гуманізму був Еразм Ротердармський. У західнослов’янських країнах антиклерикальні твори Яна Гуса, Я.Желівського, польського письменника Я.Кохановського.

3.Періодизація, етапи розвитку літературного Ренесансу. Основні жанри
Гуманістична література, як і гуманізм взагалі ,  у процесі розвитку зазнала чимало змін, зумовлених суспільними процесами. Вона пройшла етапи становлення, розквіту і занепаду.
Ранній етап  -  оптимізм, віра у здійснення ідеалів. У жанровому відношенні цей період найбільш повно представлений новелою з антифеодальною та антиклерикальною направленістю («Декамерон» Боккаччо) та поемою з ренесансними уявленнями про людину («Полум’яний Орландо» Л.Аріосто) Наприкінці  -  оптимізм заступається трагічним світосприйняттям, у зв’язку  з виявленням антигуманного характеру нових суспільних відносин. Провідними жанрами стають драма і роман з глибоким суспільно-політичним змістом (п’єси Шекспіра, роман Сервантеса).
Виділяють три періоди розвитку епохи Ренесансу:
    Педвідродження - припадає на час переходу від середньовіччя до нової доби;
    раннє Відродження;
    зрілий і пізній Ренесанс.
    Попри риси типологічної цілісності європейські літератури доби Відродження, кожна література має свої особливості, позначена виразною національною своєрідністю.



 

Серия сообщений "Эпоха Возрождения":
Часть 1 - Кристофер Марло
Часть 2 - Лекція 3 (2 семестр)
Часть 3 - Возрождение в искусстве
Часть 4 - Лекція 4 (2 семестр)
...
Часть 9 - Портрет Шекспира
Часть 10 - Мир сонетов У.Шекспира
Часть 11 - Данте Алигьери. Божественная комедия. Ад. (аудиокнига).