Сканер мозку

Зараз у мене в голові відбувається шось таке: А що відбувається в тебе в голові?

вітні кейн - американська модель - народилася 20 вересня 1956 року в огдені, штат юта. стала дівчиною місяця у плейбої у вересні 1976. знімалася для журналу, коли була студенткою мистецького відділення каліфорнійського університету, а невдовзі після зйомок покинула навчання і приєдналася до релігійного угруповання під назвою "адідам". зараз, кажуть, живе на фіджі зі своїм гуру (може, вже з іншим гуру =)) та рештою його дружин...



ше...

ескізи сергія пояркова. стягнуто тут.



ше...

навіть точніше - канадський англомовний синтпоп українського походження.
десь на краю світу, в канадійському монреалі, у вісімдесятих (це якраз той період історії культури, який ейсід уже не дуже любить, - ну бо справді, ви хоч плейбой подивіться, хіба це та красата, яка раніше була?) грав собі гурт Men Without Hats, фронтменом якого був іван дорощук (зараз він уже не грає - ані в гурті, ані соло, а сидить вдома з дитинкою, шо насправді не найгірший вибір, але всьо равно странно). ше там грав брат івана, стефан дорощук, і цілий список інших людей, прізвища яких можна знайти на просторах вікіпедії, якшо трошки захотіти. але іван все одно найсимпатичніший, по-моєму.
ейсід любить синтпоп, кстатє. але тільки в одній іпостасі, яку звуть дейв гехен + депеш мод. а оця своєрідна іпостась синтпопу для ейсід дорога своїм походженням... і способом появи в ейсідовому житті. і шо далі вона грає, то більше подобається. може, ейсід любить більше синтпопу?..
почнемо знайомство з Safety Dance - дуже кльове яскраве відео, і байдуже, шо не занадто якісне.



більше хороших музик

весна справді починається. сьогодні на контрактову виповзли перші вуличні музиканти :)



більше радісних фоток...

хочеться написати про янголів. про чудових і світлих янголів. які часом відповідають на листи і в яких бувають не найкращі дні, через шо потім переживають смішні дурні дівчинки. написати шось хоч би приблизно таке тепле, як те, шо народжується від їхньої присутності. розповісти, як насправді важливо, шо янголи є.
але янголи - невимовні. про них можна тільки думати. потроху. шоб ніхто не помітив, як світяться очі, і не дізнався, шо там, всередині, - присутність янгола...

(цвєтаєва)
Вы столь забывчивы, сколь незабвенны.
- Ах, Вы похожи на улыбку Вашу! –
Сказать еще? – Златого утра краше!
Сказать еще? – Один во всей вселенной!
Самой Любви младой военнопленный,
Рукой Челлини ваянная чаша.

Друг, разрешите мне на лад старинный
Сказать любовь, нежнейшую на свете.
Я Вас люблю.- В камине воет ветер.
Облокотясь – уставясь в жар каминный –
Я Вас люблю. Моя любовь невинна.
Я говорю, как маленькие дети.

Друг! Все пройдет! Виски в ладонях сжаты,
Жизнь разожмет! – Младой военнопленный,
Любовь отпустит вас, но – вдохновенный –
Всем пророкочет голос мой крылатый –
О том, что жили на земле когда-то
Вы – столь забывчивый, сколь незабвенный!

остання строфа - навряд чи про мене... про найважливіше я говорю, як діти. і ніколи не зможу сказати про янголів...

можете мене привітати - в Holy_Art з'явилася перша не зовсім урівноважена особа, яка вимагає або видалити пост із картинами цього чудового дядька, бо вони противні (гидкі?) богові, або змінити назву спільноти, бо я неправильно розумію, шо є святе, а шо святе не є. тішить усе-таки - я знала, шо спокій на нашій вуличці довго не протриває, і прийде рано чи пізно хтось, хто якшо не проповідуватиме сотонізм і розчленування котів, то обурюватиметься, чого це в мадонни циця гола. світ такий передбачуваний :)
це вам трошки гарного. з дуже очевидними християнськими впливами час від часу... хоча почнемо з не-християнського.

as above so below


ше...

флешмоб. я його підчепила в Ratatosk, а вона - ше раніше, тому вселенське зло йде не від нас. (а жалько).

отож.
1. простягаєте руку й берете книжку
2. знаходите в книжці сторінку 93 (традиція каже, шо це найправильніша сторінка)
3. знаходите на сторінці 93 третє речення
4. переписуєте це речення - разом з інструкціями до подальшого використання - собі до щоденника. і сюди можете
5. куди пішли шукати кросіву пафосну книжку? ану діставайте те, шо перше потрапить під руку, і переписуйте звідти

якби я зранку встигла прибрати з ліжка, найближчою книжкою виявилось би шось інше. але нє, і тому - кармічний дмитро наливайко і його бестселер "теорія літератури й компаративістика". дуже концептуальна, багатозначна й захоплива цитата:

Після Другої світової війни відбувається швидкий і неухильний розпад колоніальних імперій західноєвропейських держав, який супроводжувався утворенням численних незалежних держав і пробудженням самосвідомості їх народів, їхньої етнокультурної автентичності.

але як би я з неї не виганялася, це таки цитата, яка відповідає моєму нинішньому дискурсові й охоплює більшість речей, про які я останнім часом думаю (чи з власної ініціятиви, чи перед семінарами).

а шо у вас? :)

The Unemployed Philosophers Guild - місце, адресу якого всім нам треба запам'ятати. раптом вони беруть усіх безробітних гуманітаріїв? :)
я хочу ці штуки. бо ці штуки прекрасні.
по-перше:


а шо під катом!

Woodstock 69



by John Dominis and Bill Eppridge