-Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в verbava

 -Сообщества

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 13.07.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 12897





Чорнильні киці

Суббота, 14 Марта 2009 г. 21:27 + в цитатник
автор - chop-stix.

 (560x699, 78Kb)

ше...

Метки:  


Процитировано 6 раз
Понравилось: 1 пользователю

за мотивами тарантіно...

Суббота, 14 Марта 2009 г. 19:06 + в цитатник

Метки:  

kinda forlorn

Четверг, 12 Марта 2009 г. 19:59 + в цитатник
я не вмію видаляти його листи.

 (497x497, 51Kb)

(сумна малюночка - regina_austria. почуваюся... як і маю почуватися).

Метки:  

Karen Morton

Понедельник, 09 Марта 2009 г. 23:41 + в цитатник
карен мортон (народилася в каліфорнії 3 жовтня 1958) була дівчиною місяця у плейбої в липні 1978 року.

 (600x405, 73Kb)

ще...

Метки:  


Процитировано 1 раз

!

Понедельник, 09 Марта 2009 г. 00:49 + в цитатник
Это цитата сообщения raven_revenge [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Аркадий Аверченко "Искусство рассказывать сказки2 (для verbava)



 

Отрывок из повести "Подходцев и двое других"

 

-А у тебя глазки закрываются?- спросила Валя, попрежнему внимательно изучая лицо Громова.

-На многое,- усмехнулся Громов.

-Закрываются, я спрашиваю?

-О, еще как!

-А ну, закрой.

Громов закрыл.

-Так же, как у меня,- пришла в восторг Валя.- А сказки ты знаешь?

-Ято? Знаю, да такие все ужасные, что не стоит и рассказывать. Очень страшные.

-А ты расскажи!

-Это нам легче легкого. Ну, о чем тебе?.. Видишь ли, была такая бабаяга. Жила, конечно, в лесу... Да... Лес такой был, она в нем и жила... Ну, вот - живет себе и живет... Год живет, два живет, три живет... Очень долго жила. Стараяпрестарая. Можно сказать, живет, поживает, добра наживает. Даа... Да так, собственно, если рассудить, почему бы бабеяге и не жить в лесу. В городе ее сейчас бы на цугундер, а в лесу - славате Господи! Вот, значит, живет она и живет... Пять лет живет, восемь...

Ревнивый взгляд Клинкова подметил, с какой лаской растроганная мать смотрит на рассказчика, дарящего своим вниманием ее крошку.

-Да что ты все: живет да живет,- перебил он.- Не знаешь, так скажи, а нечего топтаться на одном месте. Вот я тебе расскажу, мышонок мой славный... Ну, иди ко мне на колени - гоп! Слушай: жилабыла бабаяга... Поймала она раз в лесу мальчишку и говорит ему: мальчик, мальчик, я сдеру с тебя шкуру.- Не дери ты с меня шкуру,- говорит он ей. Не послушала она, содрала шкуру. Потом говорит: мальчик, мальчик, я тебе глаза выколю... - Не коли ты мне глаз,- хнычет мальчишка. Не послушала, выколола.- Мальчик, мальчик,- говорит она потом,- я тебе рукиноги отрежу.- Не режь ты мне рукног. Но старуха, что называется, не промах - взяла и отрезала ему рукиноги...

Увлеченный полетом своей фантазии рассказчик, возведя очи к потолку, не замечал, как лицо девочки все кривилоськривилось, морщилосьморщилось и, наконец, она разразилась горькими рыданиями.

-Тебе бы сказки рассказывать не детям, а нижним чинам жандармского дивизиона,- сказал Подходцев, отнимая у него малютку.- Детка, ты не плачь. Дело совсем не так было: бабаяга действительно поймала мальчика, но не резала его, а просто проткнула пальцем мягкое темя малютки и высосала весь мозг. Мальчик вырвался от нее, убежал, а теперь вырос и живет до сих пор под именем Клинкова. Дырку в голове он заткнул любовной запиской, а мозгуто до сих пор нет как нет.

-Очень мило,- пожал плечами Клинков.- Сводить личные счеты, вмешивая в это невинного младенца...


Метки:  

Neil Gaiman - The Graveyard Book

Воскресенье, 08 Марта 2009 г. 11:14 + в цитатник
тільки одна цитата. моя улюблена звідси.

"I’ve learned a lot in this graveyard," said Bod. "I can Fade and I can Haunt. I can open a ghoul-gate and I know the constellations. But there’s a world out there, with the sea in it, and islands, and shipwrecks and pigs. I mean, it’s filled with things I don’t know. And the teachers here have taught me lots of things, but I need more. If I’m going to survive out there, one day."
Silas seemed unimpressed. "Out of the question. Here we can keep you safe. How could we keep you safe, out there? Outside, anything could happen."
"Yes," agreed Bod. "That’s the potential thing you were talking about." He fell silent. Then, "Someone killed my mother and my father and my sister."
"Yes. Someone did."
"A man?"
"A man."
"Which means," said Bod, "you’re asking the wrong question."
Silas raised an eyebrow. "How so?"
“Well,” said Bod. "If I go outside in the world, the question isn’t ‘who will keep me safe from him?’"
"No?"
"No. It’s ‘who will keep him safe from me?’"
Twigs scratched against the high windows, as if they needed to be let in. Silas flicked an imaginary speck of dust from his sleeve with a fingernail as sharp as a blade. He said, "We will need to find you a school."

Метки:  

статична поезія

Суббота, 07 Марта 2009 г. 18:24 + в цитатник
у мене в закладках давно вже є папочка з назвою perfect things - речі, які туди потрапляють, справді мають на собі якісь відбитки світової гармонії. принаймні, на мій суб'єктивний погляд.
PoetSummer.

 (700x525, 123Kb)

isn't it perfect?

Метки:  

це змова.

Пятница, 06 Марта 2009 г. 17:47 + в цитатник
я колись уже писала про дівчину з татуюванням із воннегута.
найсмішніше у всій цій ситуації, шо я сьогодні про це знову згадувала, розповідаючи даші, шо хотіла б - якби про таке шось ішлося, але ж біс його знає, як карти ляжуть, - татуювання з текстом 2Br02B. це назва одного не найвідомішого воннегутового оповідання ("епікак" і "велике космічне трахання" більш популярні), яке з'являється ше й у романі "доброго вам здоров'я, містере розуотер" (тобто не так. з'являється сама назва, але під нею - інший текст; знову ж, таке дублювання вказує, шо це ключова фраза не просто до одного тексту, а до цілого корпусу). і вона настільки проста й настільки прекрасна, і так гарно відбиває джерела його натхнення... ех.
сьогодні ж випадково заповзла на contrariwise - ресурс, де люди викладають фото своїх літературних татуювань. і от шо я там знайшла.

номер раз.

(опис читати тут)
все було прекрасно й нітрохи не боляче - фраза, яку в "бійні номер п'ять" курт воннегут пише на могильному камені:


номер два...

Метки:  

дітятка

Четверг, 05 Марта 2009 г. 23:56 + в цитатник
автор обіцяє, шо про божеське дитинство буде багато коміксів.
енд ай лайк іт.



(трошки більша версія, якшо потрібно)

Метки:  

On the Road

Среда, 04 Марта 2009 г. 21:15 + в цитатник
Magazine: Flair (Nov 2007)
Photographer: Lucio Gelsi
Model: Chiara Baschetti

 (520x700, 134Kb)

ще...

Метки:  

Поиск сообщений в verbava
Страницы: 103 ... 72 71 [70] 69 68 ..
.. 1 Календарь