щасливий ейсід - істота значно складніша для зрозуміння й осягнення, ніж ейсід звичайний.
щасливий ейсід може розплакатися без жодної видимої (й невидимої теж) причини, може пищати, підводити очі до неба, завтикувати на кілька хвилин, а потім знову пищати, може сидіти в повній тиші і слухати з неї музику, може, зрештою, поводитися, як поводиться звичайний ейсід, але його все одно видаватиме блиск в очах, усмішка всередину себе й уповільнені, плавні рухи. зі щасливим ейсідом майже неможливо розмовляти, бо він думає про шось своє-своє, може, навіть сам не розуміючи, як сильно про це думає. а якшо й говорить шось, то це шось найчастіше зводиться до "який він!..", "він тааакий!.." або того ж самого пищання, яке, ймовірно, колись було роздільними звуками, але внаслідок афекту переросло в одне суцільну висловлення радості. співрозмовник зі щасливого ейсіда поганий, хіба шо ви теж прониклися тим, шо принесло ейсідові щастя - тоді вам не треба, в принципі, для порозуміння більшого словникового запасу. "який він!.." - це найправильніше й найвичерпніше, шо можна сказати в більшості випадків.
сьогодні в ейсідовій щасливій голові - голосне "ооох!", яке не залишає там місця на інші слова, особливо довгі та складні. ейсід сьогодні спілкувався з ангелом, якого так би хотілося вважати своїм ангелом, але справжні ангели - всіхні. ейсід думав, шо скучив, і знав, шо його любить, але навіть не припускав, шо все це так сильно і так прекрасно. ооох...
