фотки одного автора.
і все.


дивитися більше

демонічні такі ляльки...


а назва взагалі катастрофічно плагіатна, це цитата з варраксівського есею...
стосувалася вона дещо іншого - але нехай...

опіатне

віднедавна я п'ю
так багато зеленого чаю
й червоного вина
що нагадую собі
маківку

моє єство
зелене й чисте
стає м'яким і пружним
водночас

мої думки
червоні і п'яні
здаються тендітними
що аж майже прозорими

сік що тече крізь мене
то чай
бергамотовий із жасмином
або о сьомій ранку
із м'ятою

кров що тече крізь мене
то вино
без натяків на месіанство
звичайне напівсухе
особливо о третій ночі

коли мені подарують
букет маків
обов'язково знайду там себе
і викину

мабуть то й добре
що маки не вдається засушити
принаймні
поки є чай

зубаті, зарази...

Белый_Патриот нагадав про руни, за шо йому страшно вдячна.
але будуть не руни - я розумію, шо вони до біса естетичні, але варто якось оформити статтю. тому, якшо руки колись дійдуть, руночки опублікуємо.
а поки шо - багацько свастик. деякі сонцеворотики просто декоративні, деякі варто було б теж пояснити, хоча мені влом... тому просто дивіться у коментах. якшо буде шо цікаве - ставитиму примітки.
не знаю, звідки їх взяла - чесно. перепрошую, якшо порушую чийсь копірайт... з мене в такому разі пиво.

"ням-ням", як сказав би великий ктулху...
хоча... не думаю, шо він їсть гуму.

ароматизовані презервативи "trojan" до вашої уваги :)

це вже не просто гарно.
я вже й не знаю, як це.
божественно?


решта в коментах, але ще одна, дуже близька за стилем...

знаєте, чим займається дитина о неповній восьмій ранку?
складає кубик рубика...
кубик рубика дитину пре, ковбасить і робить з нею інші дивні речі.
світовий рекорд - з будь-якої позиції за 26 рухів. 9,77 секунди. ви можете уявити, як це - за неповних 10 секунд? мабуть, не з моїм мільйон разів роздовбаним кубиком =(
мені ніколи не вдавалося скласти його менше, ніж за шість хвилин. але то вже шось, між іншим - он люди взагалі не розуміють, як можна скласти одну грань так, шоб інші теж складалися нормально.
а недавно я взяло його в руки і зрозуміло, шо... емммм... склєроз.
тепер намагаюся згадати. пальці трохи навіть пам'ятають... але не все. все буде потім, і я про це обов'язково повідомлю...

власне, цим усе сказано.

апять почуваюся дєвачкою-тормозом.
у мене навіть є свіжі переклади (незважаючи на страшний вломмм і глюки фотошопу), але викласти їх лапки не доходять, бо вони всі розпаровані =(

але сьогодні моє зробило над собою зусилля... і от - тримайте два нові шматки.