-Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в verbava

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 13.07.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 12897





веселих свят!

Воскресенье, 30 Декабря 2007 г. 14:35 + в цитатник
великі древні теж люблять свята і подарунки... ;)
 (550x539, 117Kb)

Метки:  

хи =)

Суббота, 22 Декабря 2007 г. 14:00 + в цитатник
особливо довго я сміялася з останнього речення...
треба коли-небудь навести порядок з термінологією, бо шось воно не тойво якось... :)
але взагалі - майже погоджуюся.
Ура! Вы успешно решили многие вопросы в духе настоящего - Фашиста
Интересы нации идут прежде интересов отдельных людей, народ должен быть един и стремится к величию всех, а не персональному благу. Гордость за свою историю, отрицание зарубженых влияний, и активная борьба за своё величие - вот основные положения фашизма. Не путать с нацизмом, который добавляет расовое величие, геноцид и прочий бред. image
Пройти тест

Метки:  

красиві ноги

Пятница, 21 Декабря 2007 г. 00:09 + в цитатник
знову - один автор (конкретно - перрі галахер) і багато красивих фоток...
 (700x466, 212Kb)

Метки:  

будто я - египтянин, и со мною - и солнце, и зной...

Четверг, 20 Декабря 2007 г. 13:24 + в цитатник
дуже атмосферні ляльки.
 (530x680, 279Kb)

Метки:  


Процитировано 1 раз

едмунд шклярський. художник

Среда, 19 Декабря 2007 г. 13:26 + в цитатник
чогось думала, шо у мене їх більше є.
ну, не так важливо.
картини едмунда шклярського. ага, правильно - того, котрий фронтмен "пікніка" і від якого я в страшному захваті...

два солнца
 (531x419, 73Kb)

решта - коменти

Метки:  

играй, музыкант, играй мне еще... (с)

Среда, 19 Декабря 2007 г. 13:10 + в цитатник
копірайт - пікніків. на яких ми вчора ходили =)
щоправда, пікніки були не саменькі, з пікніками виступав ше вадим самойлов, і вся програма називалася "вампирские песни", хоча з вадиком вони записували не цей альбом, а "тень вампира" (ну, він і звучав у більшості своїй).
але то таке, нюанси несуттєві.

перший суттєвий нюанс стосується того, шо людям, які влаштовують такі концерти в жовтневому палаці, варто ламати ніжки. або ше якісь частини тіла - можна й ті, якими вони думають. побіситися там відверто ніде. а хоцця... принаймні вчора страшно хотілося.
другий суттєвий нюанс полягав у тому, шо на афіші "агата кристи" було написано такими самими великими буквочками, як і "пікнік". і, судячи з того, який ажіотаж викликав вадим самойлов, на це повелося досить багато шанувальників агати. припускаю, вони не розраховували на таку кількість едмунда шклярського :) а ми розраховували, і страшенно зараз задоволені.

усе почалося з того, шо самойлову якось не дуже гарно налаштували мікрофон, і було чутно тільки його високі партії (гг, як то пафосно звучить). тобто ми сиділи і намагалися зрозуміти, чи то так треба, чи там справді шось із апаратурою - а потім він заспівав сам (здається, то була вже "не кончается пытка"), і стало ясно, шо йому обов'язково треба підкрутити гучність.
шо потім і зробили добрі дяді, котрі займалися звуком - вадика стало чутно, а шклярського все одно фіг заглушиш...
коли самойлов вийшов на сцену з пюпітром (хм... хоча, здається, пюпітр там стояв з самого початку... не пам'ятаю), ми подумали, шо це у нього там текст написаний - ну шо, самойлову більше робити нічого, крім як вчити тексти пікніка? але потім виявилося, шо у нього з текстами якраз усе добре - це пан едмунд катастрофічно плутав текст, іноді починав чарівно шепелявити і взагалі був якийсь дивний (але ж яка харизма...).
десь посеред концерту було влаштовано типову для пікніка 15-хвилинну перерву. ми висунули кілька гіпотез щодо її причин - ну, може, хлопці перевдягатися пішли, або в буфет, або згадали, шо у них там відкорковане бухло стоїть... і коли після перерви не повернувся вадим самойлов, нам стало взагалі жах як цікаво, де вони його загубили. ну, якшо ходили в буфет, то ясно, може, він там і лишився. але... раптом його на поїзд проводили, і сьогодні більше не видно буде? а якшо його з'їла оця велика штука, яка так підступно ходила по сцені на ходулях (а вона, як завше, була фантастичною частиною концерту... і весь час з'являлися асоціації щодо шклярського - штука така сама незгинальна... хоча наприкінці концерту і шклярський, і ходульник почали по-справжньому рубатися - і якшо на шклярського в такій іпостасі було просто дивно дивитися, то за ходульника ставало страшно, патаму шо він же ж міг запросто звалитися). так от, шо, коли вадика з'їли? тоді взагалі не побачимо... жалько.
однак штука там, мабуть, виявилася зовсім ні до чого, бо вадим так повернувся. щоправда, повернувся дивно. спочатку гітарист пікніків зробив залові ручкою па-па, лишив гітару і пішов за куліси. за ним пішли клавішник і барабанник (прикольне слово, га? я його вчора по радіо почула), а на сцені лишився самотній дядя едмунд, котрий взяв інструмент (назву інструмента ми так і не визначили) і чесно саменький відіграв майже цілу пісню. наприкінці його сольного номера решта музикантів об'явилася на сцені і навіть підіграла, а потім з незадоволеним виразом обличчя вийшов і самойлов - мабуть, найпростіше пояснення виявилося найправильнішим, і його все-таки витягли з буфету.
на закінчення концерту пікніки додумалися зіграти "праздник" - ну, там, де "Кончается праздник, играй мне еще!". ясно, шо на біс їх викликали активно і не так з криками "пік-нік! пік-нік!", як з криками "є-щьо! є-щьо!". вийшли. відіграли дві пісні. і пішли насавсєм =(
головний дотеп у тому, шо наприкінці концерту відчуття можливості закінчення свята зовсім зникло. тобто чисто логічно воно було зрозуміле, але... коли вадим з оберемком квітів підійшов до мікрофона (виявилося, вже вимкненого... увімкнули) і сказав, шо страшенно вдячний публіці і все таке, я ледве не розплакалося - бо пішли вони остаточно...

хочу ше. страшенно хочу ше - якшо не разом, то хоча б окремо. вони прекрасні.

Метки:  

владимир бурич

Вторник, 18 Декабря 2007 г. 12:28 + в цитатник
отак випадково надибала на форумі посилання на статтю, а в цій статті було посилання на бурича, а потім треба було трошечки погуглити - і у мене є ше один поет, якого варто любити...

ТЕОРЕМА ТОСКИ

В угол локтя
вписана окружность головы

Не надо
ничего
доказывать


НОЧЬ

Я лежу на спине
и смотрю в потолок
с ушами полными слез


* * *

Дуешь в волосы своего ребенка
Читаешь названия речных пароходов
Помогаешь высвободиться пчеле из варенья

Каким предательством ты купил все это?


* * *

Жизнь —
постепенное снятие
масок

до последней

из гипса


ГЕРМАНИЯ-1984

Я захотел заглянуть в пасть зверю

а увидел
маленькие домики под красной черепицей
высунувшихся из окон старушек
детей идущих в кирху на концерт Баха
желтые кусты форзиций бледно-розовые соцветия очиток
кружку пива стоящую на тротуаре
рядом с мастером укладывающим плиты

Он подмигнул мне
и весело крикнул:
- Рус сдавайся!



Процитировано 1 раз

у чорній-чорній кімнаті...

Вторник, 18 Декабря 2007 г. 12:12 + в цитатник
я щиро вдячна її власникові за ці фотографії.
 (363x545, 74Kb)

Метки:  

мррряу

Четверг, 13 Декабря 2007 г. 15:37 + в цитатник
В колонках играет - вагнер - жижек любить вагнера...
оскільки я здало передостанній іспит, треба якось розслабитися перед завтрашнім останнім. бо мені вже набридло почуватися отак:



масажу фіг від кого дочекаєшся, тому розслабляюся суто морально - дивлюся на кицьок. чого й вам пропоную зробити в коментах - в сенсі, подивитися. вони прекрасні шо триндєц...

Метки:  

Жижек!

Среда, 12 Декабря 2007 г. 21:39 + в цитатник
 (200x311, 12Kb)
почнемо з цитати. ака епіграф.
Прежде чем читать книгу Славоя Жижека "13 опытов о Ленине", нужно знать две вещи, без которых эта книга покажется бессмысленным и бессвязным бредом. Первая: Славой Жижек - модный современный философ. Вторая: Славой Жижек - самый модный современный философ.
щоправда, аффтар цитати - і всієї статті - трошки не має рації, але таких аффтарів для того й вигадали, шоб ті, хто не розуміє авторів, не почувалися ущєрбними.

жижек це жан-соль партр нашого часу. це шось неймовірне і феєричне. це потік - витік - свідомості. це так багато всього, шо його не вхопиш у жменю і навіть у дві.
лаканівці, панімаїш...

сьогодні подивилася ше один фільм з ним. цього разу - про нього. документалка.
кілька шматків, яких не можу не згадати.

1) філософія не розв'язує проблем. вона просто доводить, шо це - не проблеми. там, де у людства з'являться справжні проблеми (армагеддон, якийсь симпатичний космічний вірус або ше яка зараза), філософія людству не тільки не допоможе - людство заб'є на філософію і вдариться в інші науки.

2) бути популярним філософом - це значить бути філософом, якого не сприймають серйозно. популярність філософа в наші дні, в принципі, летальна для його філософії. і жижек каже, шо не хоче бути популярним, але я так думаю, шо тут ніц не зробиш: філософ якраз і заробляє гроші своєю відомістю, а діти і дружина то вам не хухри-мухри.

3) є такий анекдот. про німця з нашого боку берлінської стіни, який за радянського союзу отримав направленя до сибіру. він домовився з друзями (ну бо ж цензура і все таке), шо правду в листах писатиме синім чорнилом, а неправду - для цензури - червоним.
через кілька місяців друзям надходить лист:
тут чудово. полиці в магазинах ломляться від товарів, люди дуже привітні, жодного тиску з боку влади і страшенно красиві дівчата, кожна з яких готова з тобою познайомитися. єдина проблема - тут ніде не можна купити червоного чорнила.
ну так от. наша свобода - це відсутність отого червоного чорнила. ми просто не маємо засобів, якими можемо висловити свою несвободу (якшо я правильно зрозуміла).

4) і тому - філософ не намагається визначити якісь істини. він не задає питань на тему "чи вільна людина?" - він скоріше запитує, як людина може сформулювати для себе свободу, що таке - свобода.

5) моє улюблене. то, мабуть, мала бути якась метафора, але я в англійській нє сільон, тому не вловив, що до чого.
припустимо, у дитини є батько і дідусь. і цій дитині треба піти провідати дідуся. шо їй каже такий нормальної старої закалки батько? правильно, "піди і відвідай дідуся". а шо каже толерантний постмодерний батько? правильно, "твій дідусь тебе дуже любить, і гарно було б, якби ти до нього пішов... але, звичайно ж, ти не мусиш, якшо не хочеш".
розумна дитина (а вони до біса розумні) зрозуміє, шо в оцьому другому випадку їй не просто треба піти до дідуся, а ше й вдавати, шо це їй подобається. тобто значно чесніше щодо дитини - отак тоталітарно відіслати її до дідуся...

Метки:  

Поиск сообщений в verbava
Страницы: 103 ... 23 22 [21] 20 19 ..
.. 1 Календарь