Наталія Горішна. Сайт поета



Наталія Горішна. Сайт поета
Із нової книги «Під сонцем серця», 2011

* * *

Було так від Єви й Адама,
Чому б стали винятком ми? –
Я пахну твоїми руками,
Ти пахнеш моїми слізьми.

* * *

У негоду приходиш до мене,
Наче в світі останнє тепло
Під моїм залишилось крилом. –
У негоду приходиш до мене.

Не тоді, коли пнеться зелене,
А як світ від зими захолов…
У негоду приходиш до мене
За теплом.


* * *

Тепла глина обм’якне в руках –
Тепла глина жіночої плоті...
Ти увесь – в невідкладній роботі,
У чиїх обм’якати руках?

Це не скарги, це – роздуми:
Як
У нагальності, в справах, в цейтноті –
Обм’якати в коханих руках
Теплій глині жіночої плоті?


* * *

Замерзала. Ти зігрів мене,
Тільки все не так, як я хотіла.
І кричу дошкульне, нищівне:
“Досить гріти – опіки на тілі!”


* * *

Цей чоловік – тавро моєї долі,
Цей чоловік – на вірш мене прирік.
Ні крихти щастя, тільки спазми болю –
Цей чоловік.

Наталія Горішна. Сайт поета