І дівчина лишилася одна!
Зимою йшов у ВДВ,
Казав: "скоро, прийду я!
Але відправили в АТО солдата,
Хоч навіть був ще юним, молодим,
А вдома брат, бабуся, мати, батько
Так вірили,що вернеться живим!
Він рідним говорив, що там все мирно,
Хоч знав,що кожен день там люди гинуть.
Казав: "у мене добре все, відмінно! "
"на війні й добре? " - мамі було дивно.
Його усі чекали,так чекали.
Повернеться! І вірили, і знали.
Він повернувся влітку, ранком синім,
Але не сам...привезли в домовині...
На блокпосту, у нього снайпер влучив,
Стікав кров'ю, бідний наш солдат...
Він так хотів ще дома побувати,
І дівчину,і маму обійняти.
Посидіти, поговорити з братом,
Та й планів на життя було багато.
І плачуть друзі, рідні і кохана,
"вставай! Ти ж обіцяв живим прийти!"
І в серці залишилась тяжка рана,
Він так хотів,та не дали дійти!
За що у 20 він загинув?
Йому ще б жити,жити і цвісти!
Але цвітуть вінки лиш на його могилі,
І вже такого більше не знайти!
загинув він за Україну,
Й в житті багато кроків не зробив!
Пробач нам, що тебе туди пустили,
Нам зараз сумно й дуже гірко всім.
Ми любим! І завжди тебе любили,
Для нас ти завжди лишишся живим.
В житті завжди лишався позитивним,
Сміявся, був веселим,добрим ТИ !
Хіба ж ми знали,що за небом синім,
Не зможемо тепер тебе знайти?!
Тебе ми завжди будем пам'ятати!
За нас життя віддав ТИ, й всі це знають!
Не забувай у снах хоч прилітати.
Ти - наш ГЕРОЙ !
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
ИСТОЧНИК