Як Данилко збирав малину :)

На днях були в будівельному магазині, дивились на різні речі для ванної.
Поки тато розмовляв із спеціалістом, мама дивилось на раковини, Даня вивчав унітази. Один йому настільки сподобався, що він вирішив в нього попісяти, підняв кришку і навіть вже встиг на половину стягнути з себе шорти Добре що мама не розслабляється на довгий час і що звичайний туалет був поряд .

---
В суботу зранку їздили на ферму збирати малину та іргу. Даня визвався допомагати, він дійсно спочатку збирав малину, по-справжньому, ягід 20, потім їх з'їв, а потім знову почав збирати і їсти, але вже не з кущів, а з моєї корзинки :).

Може комусь буде цікаво про кредити і подібне в Канаді :).

Кредит на житло тут отримати не тяжко, якщо маєш стабільний прибуток, ні якої поганої фінансової історії (типу неповернутих кредитів :)), то рахуй що кредит отримав. Суму на яку можеш розраховувати ? здається правило приблизно таке- щомісячні виплати не повинні перевищувати третину твого прибутку, звичайно дивляться на кожну окрему ситуацію окрему, також залежить яку суму від всієї вартості ти вносиш одразу, без кредиту, зі своїх збережень, downpayment.
Раніше кредити видавали за умови що твій downpayment=0 і на 40 років, але після кризи в Штатах, правила поміняли, зараз має мати мінімум 5% і здається максимум на який дають- 30 років. І якщо твій downpayment< 20%, то ти маєш оплатити додаткове страхування, в окремої компанії ( банк страхується що якщо вартість будинку сильно впаде і ти їм нічого не заплатиш , то вони все одно нічого не втратять).
Кредити бувають : fixed rate чи variable rate mortgage. При фіксованій ставці ти платиш один і той же процент в не залежності від ставки центрального банку, відповідно другий варіант- коли залежить від ставки. Фіксована ставка значно вища ставки центрального банку на даний момент, але з іншої сторони - ти себе страхуєш нам майбутнє, навіть якщо ситуація в країні поміняється , то ти всеодно платитимеш той же процент.
І навіть коли ти береш кредит на 25 чи 15 років, умови кредиту обговорюється як правило тільки на наступних 3 чи 5 років. Після закінчення терміну дії цього договору ти можеш домовитись на інші умови, перейти з ставки шо коливається на фіксовану, виторгувати менший процент, перейти до іншого кредитора чи взагалі закрити кредит, внести решту суми. По середині договору ( цих 3 чи 5 років) ти закрити кредит як правило не можеш , хоча і можеш перевищувати швидкість виплат.

Ми плануємо взяти variable rate mortgage, на даний момент це 1,9% річних. Кредит на 15 років. Тимчасовий договір на три роки .

----

Купівля будинку це не тільки вартість будинку, це і інші трати, це оплати юристу, це податки при купівлі, і найбільші трати - це податки на нерухомість після того як вже купиш. Податок на нерухомість залежить від міста де ти живеш, і від вартості твого будинку, міняється рік від року, цього року в нас в місті 1.322312% в рік, ніби маленький процент, але для нашого будинку це буде десь 350 доларів в місяць. Але з іншої сторони це податок йде на локальні витрати, на прибирання сміття\снігу, на дороги, на пожежників і головне- на школи.


При продажу свого будинку ти ще платиш агентам, аж 5% від вартості будинку, якщо продаєш через них, а система в Канаді побудована під"агентів", без агенту продати тяжче, 90% продаються через агентів.
---

З іншої сторони, держава звичайно зацікавлена в тому щоб народ купляв нерухомість і дає різні пільги для покупців, особливо першого житла. Одна із найбільших пільг, якою ми скористувались- це Home Buyers' Plan . Я вже колись писала про "пенсійний рахунок", RRSP, рахунок на який ти вкладаєш гроші і при цьому знімаєш їх з прибутку, не платиш на них податки. Але і зняти гроші ти з цього рахунку, поки працюєш, так просто так не можеш, вірніше можеш, але тоді мусиш заплатити з них податки. Так от для покупців їх першого будинку існує пільга, ти можеш зняти 25 тисяч на людину з цього рахунку на купівлю будинку і не заплатити податку . Не знаю чи зрозуміло написала :), але коротко- при канадських високих податках, які підвищуються при рості прибутку, це дуже велика економія. Ми цим плануємось скористатись, зняти 50 тисяч і для нас це десь 15 тисяч збережених на податках ( у Влада десь 35% податок, у мене ставка десь 25%).

Якість погана, просто в залі погане освітлення, повно народу, зате весело :)

Якщо вже про новини, то 26 серпня ми на 15 днів летимо в Україну , по дорозі назад всього на один день заскочимо в Амстердам.

Забула головні факти. Ми вже все підписали, всі документи перевірені нашим юристом і ми навіть вже внесли першу суму, так що шляху назад немає :). Ще будемо вибирати матеріали і кольори на протязі наступного місяця( плитку, стіни, паркет, кухню і т.д.), якщо в процесі не розлучимось :), то вже на початку грудня матимемо ключі від будинку. Так, будують тут швидко всього 5 місяців від закладення фундаменту.
В нас, як не дивно, всієї суми немає :), ми попросили кредит, братимемо його в грудні, при закритті.
Влад виторгував кредитну ставку в -0.6% від банківською, а вона в нас 2,5 % на даний момент, тобто всього 1,9%, шара :). Хоча звичайно вона ростиме, всі очікують, але точно не великими кроками.

Ми в Канаді вже більше ніж 5 років, двоє працюємо на досить хороших роботах, нерухомість в нас в місті не дешева, але і не якась нереально дорога, при цьому ми знімаємо будинок. Чим викликаємо здивування в всіх наших знайомих :), бо купити будинок- це перша ціль і канадців і особливо іммігрантів. Північно-американська мрія :).
В нас на це було кілька причин- перший час ми не були в впевненні , що довгий час житимемо в цьому місті, нас зовсім не тянуло займатись своїм будинком, адже це завжди робота і гроші, і головне час!; ми не рахуємо це найкращим інвестуванням коштів, особливо коли і тебе є тільки мала частина суми, а на решту потрібно брати кредит, нам дуже подобалась і квартира і будинок які ми знімаємо, і ми мабуть просто лінувались займатись цим питанням :). Поступово деякі причини зникли, схоже що ми тут житимемо ще певний час, як мінімум років 5, якщо не трапиться нічого екстраординарного. З дитиною ми більше проводимо часу дома і я навіть здається вже готова займатись клумбами, в нас накопичилось багато надлишкових коштів :), також виросли бажання і потреби, хочемо переїхати в ще щось більше і краще ніж теперішній будинок.
Тобто ми ніби підійшли до логічного висновку- потрібно купувати будинок. Але залишилось одна велика проблема- наші з Владом кардинально різні смаки і бажання щодо будинку. Я хотіла би жити в старому районі, з затишними вуличками, розлогистими деревами, унікальними 100 літніми будинками. І щоб близько до центру, щоб можна було пішки пройтись до приємних кафешок. В ті часи не економили землю і старі будинки мають величезні задні дворики. Влад був не проти такого району, але категорично проти старого будинку, саме тому що він старий, що технології там старі, що самі будинки часто малі , що підібрати за своїм смаком тяжко. Все це було дійсно правдою, якщо великий, повністю відреставрований, до електрики і труб і в моєму ідеальному районі - таких будинків на ринку майже не з'являлось, розлітались вони швидше ніж гарячі пиріжки і коштують більше того що ми можемо собі дозволити.
Влад однозначно хотів будувати будинок, тобто не самому будувати, а купувати в будівельника, щоб буда можливість підібрати проект під нас, щоб вибрати паркет, плитку чи кухню саме такі які хочемо, щоб висока стеля, великі вікна, сучасна система кондиціювання і енергозбереження. Все це мені теж подобалось, але дуже-дуже не подобалось, що як правило дільниці під будівництво на околиці, що будинки в нових районах схожі один на одного, що стоять вони близько один від одного, що мало дерев і т.д. Що через деякий час за таким районам як правило починається нове будівництво. Думку купити кусок землі з дозволом будівництва десь в центрі, в старому районі, теж змушені було відкинути, знову ж така земля зявляється для продажу дуже рідко і навіть вона сама, ще без будинку, коштує дуже дорого.
Стало очевидним, що або потрібно закинути ідею про будинок або комусь піти на компроміс. В результаті ми обоє пішли на компроміс, хоча я думаю що я пішла на більші уступки :), адже ми таки купуємо новий будинок. Але район не такий і поганий, не так і далеко від центру і близько до роботи, з трьох сторін оточений вже обжитими хорошими районами, з четвертої сторони - кафешки і магазини, деякі тільки будуються. Там зелено, поряд кілька парків, маленький ставок, хороші школи. Сам кусок землі, шо розробляється під будівництво відносно невеликий, десь 50 будинків, вулички будуть не просто банально прямими, а зі схилами і напівмісяцями, будинки будуть досить різноманітними, бо будують кілька різних компаній і вони мабуть дуже багато проектів і варіантів. Звичайно будівництво в такому районі коштує дорожче ніж на околиці, але ми рахуємо шо це того варто.

Саме такого плану будинку який ми вибрали в інеті не має, тим більше ми зробили до нього невеличкі зміни, але ось на 90% такий самий- http://www.churchill-homes.com/Churchill%20Homes_floor%20plan_Mont%20Tremblant-40.pdf

Доречі вибрати проект теж було не просто :), і в мене, і Влада було багато вимог. Зараз в Канаді дуже популярні повністю відкриті приміщення на першому поверсі, коли кухня фактично не відокремлена від решти приміщення, хіба напівстіною. Я розумію, шо при маленькій площі це плюс, створює враження більшої території і світла і що хороша кухня мабуть може бути прикрасою і взагалі це справа смаку. Але для себе я хотіла хоч і не закриту кухню, але і не таку відкриту, щоб її при бажанні було видно, але щоб вона не стояла перед очима гостей, коли вони вечеряють, так само я хотіла щоб місце від святковий стіл і приміщення з диванами\каміном були логічно розділенні, але і при цьому з'єднанні , щоб створювалось враження більшого простору і щоб потрапляло більше світла. І ще я хотіла дубові сходи в середині будинку, хороші плитка і паркет. У Влада було більше технічний вимог, типу висоти стелі, ширини стін, матеріалів що використовують, системи обігріву і т.д.
Щодо плану- розміри в футах, стіни в great room, що пунктирчиком( до кухні і dinning room), їх не буде, двері з гаража , "острів" на кухні, камін - будуть. Кухня буде трошки менша, вужча на два квадратики, там також стоятиме стіл для сімейних сніданків\обідів. Great room- це приміщення де наша сім'я буде проводити вечори, "гостинная " :) там буде телевізор, дивани і нажаль, звичайно дитячі іграшки :).
Ох, втомилась друкувати, може потім ще напишу :).

В середу вперше в житті я відчула землетрус. Ну і що , що епіцентр був за 600 км від нас і його сила була всього 5 балів, факт зафіксовано. Жаль, що я працюю на першому поверсі нової двоповерхової будівлі, у нас було таке відчуття ніби землю кілька раз легенько гойднуло, схоже на те, так поїзд не різко зупиняться . А от Наталя працює на четвертому поверсі старої будівлі , так в них стіни навіть помітно хитнулись. А Даня все проспав в дитсадку :).
Взагалі це явище надзвичайно рідкісне для нашої місцевості, так що це - велика новина :).

--
В ніч на четвер по Онтаріо пройшлись два торнадо , теж правда далеченько від нас.

You might have to guess, based on whether they seem to be yelling at the same kids. - Derrick, age 8

Даня намагався викликати лебедів на перегони, а вони його ігнорували :

We’re thrilled to confirm that RIM is being honoured with a visit from Her Majesty, Queen Elizabeth ll and His Royal Highness, The Duke of Edinburgh, Prince Phillip of England, on Monday, July 5.
--
Ну в мою будівлю вони навряд зайдуть, але в сусідню, де всі головні шефи сидять - то точно, так що не впевнена чи побачу королеву вживу, а от на поліцію і журналістів то надивлюсь :).

На останнє ДН Влада ( тиждень тому, 8 червня) я йому подарувала сертифікат на урок пілотування легким літаком, і ось вчора він його використав :




Ось такий літачок, 2-seat Cessna 152. Летиш з інструктором, він піднімає і садить літак, а в повітрі десь 70% часу за штурвалом вже ти, повертаєш, йдеш вниз і набираєш висоту, політ 30-40 хвилин. Куча вражень не тільки у Влада, а й у Дані :), адже побачив стільки літаків! ще й модельку літачка випросив :)

Ще 2 відео, знятих Владом з літака, як взлітають і кусочок нашого міста :

В минулу суботу були в гостях, на новосіллі, з великою концентрацією дітей. Особливо виділялась групка дівчаток по 5-6 років, грались в "принцесні" ігри. Наприклад "спляча красуня" : одна із дівчаток лягає, прикидається цією сплячею красунею, а інша грає роль принца, цілує красуню. Як раз на той момент Дані вже набридло перепихуватись машинкою зі своїм однолітком і я йому підказала- " Йди до дівчаток, їм якраз справжнього принца не вистачає" . Даня радісно побіг до дівчаток, подивився на гру і швиденько влігся на підлогу поряд до сплячої красуні, закрив очі і підготувався до поцілунку ! Мабуть подумав, що ну його, тяжку працю принца, броди ото по лісу, ще й інколи змагайся з якимись драконами, краще просто почекати поцілунку :).

---
А фото з попереднього посту- це до нас приходили гості, двійнята Алех і Анжела . Даня все краще з ними грається, саме як старший, іграшки їм свої дає, гладить їх постійно і хоче їх носити на руках :). Коли він перший раз тільки їх зустрів, я помилково буда подумала, що Данилко ревнує, коли я тримаю когось із малят на руках, але то я помилилась. Банально і погано про сина думаю :(. Він же в нас мовчун, просто тягнув дітей з моїх рук. Так ось, нарешті виявилось що насправді він сам хоче їх тримати .

В минулу пятницю я була на stag and doe party, а в суботу на baby shower.

З терміном "baby shower" мабуть більшість знайомі, як мінімум по голівудським фільмам :), святкування дуже популярне в Штатах, Канаді і ще деяких країнах. Це аналог наших родин, тільки ще до народження дитини. Як правило влаштовується для майбутнього мами однією із її близьких подружок, запрошуються тільки жінки, п'ють чай, їдять печемо і грають і трошки дурнуваті ігри, якось пов'язані із вагітністю чи маленькими дітьми, лякають майбутню маму розповідями про свої тяжкі пологи :), ну і звичайно приносять подарунки майбутній дитині. На щастя цей раз це було свято для Марлен, і його організовувала Ізабел, так що ми сиділи в саду під деревами, в ігри не грали! :) , пили сангрію і пиво, розмовляли про політичні і культурні новини.

А на stag and doe party я була вперше, це святкування здається популярне тільки в нас, в південному Онтаріо, організовуваться перед весіллям, або стороною нареченої, або обома сторонами. Коротко- то ціль зібрати грошей для нареченої і нареченого, як правило їх використовують на медовий місяць потім. Це звичайно дуже неформальна подія і скоріше схожа на похід в нічний клуб, організовується в великому приміщенні, пізно вечором, приходить як правило тільки молодь , не тільки друзі молодих, а і просто знайомі знайомих, вхід платний, їжі мало, багато випивки :). Також багато музики, різних лотерей, п'яних ігор і т.д, які платні. Інколи платна і випивка.

История дня по итогам голосования за 02 июня 2010 - Анекдоты из России - ANEKDOT.RU
Наши друзья живут в пригороде Чикаго. В их комьюнити, то есть поселке на 50-100 частных домов, больше русских семей нет, одни белые американцы. Ну, пару китайцев для разнообразия. Хозяйка дома, скажем...
Наши друзья живут в пригороде Чикаго. В их комьюнити, то есть поселке на
50-100 частных домов, больше русских семей нет, одни белые американцы.
Ну, пару китайцев для разнообразия. Хозяйка дома, скажем Люся, недавно привезла в гости своего папу. Через некоторое время видит, что папа стоит на границе соседского участка и оживленно беседует с какой-то пожилой леди. Надо же, думает Люся, никогда не предполагала, что папа настолько владеет английским. Наконец папа возвращается и с удовлетворением сообщает, что давно с таким удовольствием не разговаривал ПО-РУССКИ.

Люся идет к соседке Карен спрашивать, откуда ее мама знает русский.
А-а-а, кричит Карен, так это, оказывается, русский! А мы-то гадали.

Что выяснилось. Мамы Карен давно давно нет в живых, а пожилая леди - ее бабушка. Бабушке в обед 100 лет, у нее болезнь Альцгеймера, живет она, как принято у американцев, в дорогом доме престарелых, но внуки периодически берут ее к себе погостить. Несколько лет назад под воздействием Альцгеймера бабушка перестала говорить и понимать по-английски, а стала нести какую-то абракадабру. Теперь вот с помощью
Люсиного папы обнаружилось, что это никакая не абракадабра, а вполне осмысленная русская речь, и бабушка прекрасно помнит события своего детства - а вот более поздних событий уже не помнит. Ее мама, оказывается, была русской дворянкой и бежала из России, по-видимому, во время революции, когда дочке было года 3-4. Тут она вскоре вышла замуж за американца, через несколько лет умерла, и дочь выросла совершенной американкой и понятия не имела о своем русском происхождении, пока через
90 лет старик Альцгеймер не стер верхние наносные слои памяти.

Йдемо вечором з Данею на ігровий майданчик , по дорозі зустрічаємо знайому і її щеня. Власне познайомились ми теж так колись, Даня захотів погладити її щеня. Ну і цей раз Данилко грається зі щеням, а ми обмінюється компліментами нашим дитині і собаці :). І знайома хвалиться, що щеня вже вивчило деякі команди, повертається і каже " Sit! Sit!". Щеня і вухом не повело, зате Даня слухняно плюхнувся на попу :).
---
На днях Данилко лягає спати, довго вкладається, вже майже заснув. І схопився, пішов , знайшов взуття, попросив допомогти надіти, взути ліг в ліжко, полежав, знову встав, знайшов собі носки, попросив одіти їх, на третій раз він вже сам одів панамку і заснув :) А оскільки він не особливо балакучий , то я навіть не знаю, що в нього голові відбувалось, можливо хотів зранку схопитись і одразу на вулицю побігти? :)
--
Я вже знаю мультик Тачки напам'ять, на всіх трьох мовах. Даня хоче дивитись тільки його і бажано щодня :). І кожен раз вскрикує " Oh, no !" під час аварій і подібних моментів і кожен раз трошки боїться моменту з Валєрою. Якщо хто випадково не бачив :), то це комбайн.

Коли перша половина травня була дощовою і холодною, то друга принесла спеку і багато приємного проведеного часу в парках, біля води і просто на вулиці біля будинку.
Фото з нашого заднього дворику і перед будинком.


Феєрверк був влаштований не прямо на нашому дворі, а через дорогу, на відкритій полянці :).