Гердани, згарди, пацьорки, дукач – ще сто років тому вони прикрашали шию, плечі та груди українок. На відміну від оберегових та ритуальних прикрас, їх одягали поверх одягу. Щоденні та святкові, вони могли розказати про достаток її власниці більше, аніж будь-яка інша річ. Шість ниток коралового намиста, наприклад, коштували, як пара волів.

Гердани.

Нагрудні бісерні прикраси у вигляді петлі з двох смужок, з’єднаних медальйоном в місці сонячного сплетіння. Їх носили переважно чоловіки, але одягали й жінки. На Буковині кінці стрічок гердана з’єднувалися підвішеним до них люстерком.

 Силянки, або плетінки.

Рівні смужки з бісеру, які зав’язують ззаду на шиї. Назва походить від способу виготовлення таких прикрас («силяння» – спосіб нанизування бісеру на нитку). Неширокі (2-3 см) силянки жінки носили щодня як оберіг (сила силянки як оберега завжди визначалася орнаментом). Традиційним орнаментом бісерних прикрас був геометричний ромб з простими або ускладненими контурами, трикутник з ріжками-відгалуженнями по кутах, зигзаги і крівульки – символи нескінченності.

Кризи.

Широкі (до 20 см) круглі коміри з бісеру, що вкривали шию, плечі і груди жінки.
Їх носили у свята лемки і бойки. На свята надівали відразу декілька різноколірних комірів різної довжини й ширини, які спускалися аж до поясу. Для того, щоб сплести один такий комір, треба витратити приблизно 200 годин.

Згарди.

Металеве оберегове намисто, що складається з двох-трьох ниток, нанизаних на червону або металеву основу хрестиків. Ззаду на шиї згарди з’єднуються двома дисками – чепрагами, які за розміром більше самих хрестів на намисті. На чепрагах намальована солярна символіка: колесо з вісьма, шістьма або чотирма спицями (останній варіант і є, власне, хрест), розетта або концентричні круги.

Шелест.

Металеве намисто з невеликих круглих дзвіночків, які виготовляли і носили на Гуцульщині. Найбільш архаїчне зі всіх слов’янських прикрас.

Пацьорки.

Для їх виготовлення використовували смальту – непрозорий сплав скла різних кольорів: темно-синього, блакитного, бірюзового, білого, зеленого, коричневого, чорного і червоного. Круглі намистини інкрустувалися золотом і розписувалися кольоровими фарбами.

Дукач (лічман).

Нагрудна прикраса у вигляді великої медалеобразної монети з металевим бантом, прикрашеним каменями. Займав центральне композиційне місце у всьому комплексі нагрудних прикрас: кріпився посередині на найбільшому ряду «намиста». Зазвичай на лицьовій стороні найстаріших дукачів був «портрет» того, хто наймав козака на службу, а на зворотній стороні – сцена битви, на честь якої людина нагороджувалася. Дуже популярними в народі були також дукачі з біблійним сюжетом.

Бунт, або коралі.

Намисто з коралових намистинок у формі циліндрів, нанизаних на нитку – разок. Кількість разків в коралях може бути від одного і до 25.