1.

Чом плачеш ти за втраченим на вік? –
Листком осіннім пам'ять стрепеться...
Зозулькою малою озоветься…
Відкрийся, Душе! Пий солодкий сік.

Настане день – прозорий і ясний,
Він подарує тиху прохолоду…
Журу свою – важку, немов колода –
Пусти за течією… Перелий

Всі сльози свої, виплакані ранком,
У річку Долі… В океан Буття.
Немає у минуле вороття…
О Душе! Не тривожся наостанку.

Нехай дорога стелиться за край –
Над обрієм вже сонце піднялося…
І сивина, мов сніг, лежить на косах,
Але – не плач даремно… Не зітхай.

Іди навстріч Любові осяйній...
То – янгол світлий… Вірна охорона.
Хоч цівкою і крівця з-під корони,
Не бійся, Королево… Ти зумій
Стерпіти до кінця, до перемоги!
Шукаючи себе, пізнаєш Бога...
І коло ніг спочине лютий змій.


Читать полностью: http://h.ua/story/370196/#ixzz2ftfZyJT7

49 слушали 0 копий [+ в свой плеер]

Композиція об'єднана кількома темами. Перша частина - філософське осмислення життя, місця людини у світі земному та небесному. Пошуки себе. Усвідомлення власного Призначення.

37 слушали 0 копий [+ в свой плеер]

Проодовжуючи публікацію, зазначу, що вірші до цієї композиції були написані у 1997-1999 роках і увійшили до поетичної збірки з однойменною назвою (2000). Книга побачила світ у видавництві "Педагогічна думка".

42 слушали 0 копий [+ в свой плеер]

Сьогодні я публікую літературно-музичну композицію "МІЖ СВІТЛОМ І ПІТЬМОЮ ІДЕМО...", записану більше десяти років тому. Нещодавно я оновила цей запис, і тепер представляю на суд слухачів.

Вот ссылка на сообщения моей полной тезки и единомышленицы Виктории Ивченко!
http://www.liveinternet.ru/users/3452451/profile/

Зима спливає сном дрімотним –

Накрила снігом пів землі…

Душа – притомлена, самотня –

Шукає щастя ув імлі.



Воно за нею слідом ходить,

Без слів підказує шляхи…

Але душа не знає броду –

Іде поволі… Навпрошки.



«Чого шукаєш, діво-душе,

Чого страждаєш без пуття?

Твій сон важкий – чи хтось порушить,

Чи зникне слід – без вороття.



Твоя стезя – твоє страждання,

І вибір твій – одвічний хрест.

Гірка сльоза, гірке зізнання…

І – дух, що з попелу воскрес!»-

1.

331 слушали 2 копий [+ в свой плеер]

http://www.liveinternet.ru/users/4861930/profile І Дніпрова хвиля б’ється в береги, І піниться од вітру на просторі... З високих круч погляну навкруги – Лежить Лівобережжя неозоре. Мов та перлина в зелені гаїв Труханів острів з висоти синіє... Смарагдами коштовними садів Милуюся, лечу на хвилях мрії! Приспів: Лівобережжя – краю мій, Краю неозорий… Лівобережжя – краю мій – Синє, наче море! II Русанівський масив, Березняки, Он Дарниця розкинулась широко… Побудували місто на віки – Хвилює серце, вабить моє око. А далі – Воскресенка, Водопарк; Троєщина – немов до небокраю… Як сонце раптом бризне з-поза хмар, То погляд мій до неба прикипає! Приспів. III Дніпрова хвиля б’ється в береги, І піниться од вітру на просторі... З високих круч погляну навкруги – Лежить Лівобережжя неозоре. Красуйся, земле рідна, і радій, Що є у тебе той, хто вірно любить... Тобі єдиній – вічній і святій – Кладу вінок пісень на чисті груди. Приспів. У виконанні Олексія Михайловича (В ОДНОКЛАССНИКАХ - http://www.odnoklassniki.ua/profile/525837846880/friends

Сучасна українська поезія та публіцистика