Х1ба сховатись зможеш в1д сумл1ння,
щоб сп1вчуттю порадника знайти?
Х1ба в1д заздрощ1в хоч хтось загинув?
Але б1ду комусь все ж зм1г в1н принести!
Не заздрю я н1кому 1 в н1чому,
сама соб1 я зможу раду дать,
комусь надати можу допомогу,
та щиро зможу багато що в1ддать.
Зможу в1ддати 1м свое1 половину вдач1,
в1ддам п1в серця свого,п1в душ1,
та в1д чужого болю з ним заплачу -
в1д суму стане г1рко так мен1!
Душа моя 1ще не зачерств1ла,
омана та безчестя об1йшли,
1ще людей любить я не розвчилась,
п1длоти помста в душу не вв1йшла...
Я розчиняю двер1,як сво1 об1йми,
ус1м,що маю навп1л з ними под1люсь,
тепла свого н1 для кого я не пожалкую,
За це джерельно1 води наче напьюсь.


Е.Лазаренко