Салат "Цезар" (Caesar Salad) |

Зізнаюсь, це найпопулярніший салат у світі і мій улюблений. Звичайно ж, більш-менш правильна його версія. З тією майонезною розмазнею, яку подають в більшості місць громадського харчування, навіть у тих які гордо номінують себе "рестораном", в якій не вистачає "тільки мами з татом", а так все є, навіть помідори і пекінська капуста !!! (О жах !!), цей салат нічого спільного не має. Наші корейські контрагенти, будучи у нас з діловим візитом, якось замовили салат "Цезар", в ресторані, хорошому, за місцевими мірками. (Що характерно для корейців, вони не охоче пробують щось нове). Вони замовили, радіючи, як вони думали, щось добре їм знайоме (салат все-таки найпопулярніший у світі), але не тут то було! :-)) Вони довго приходили до тями дивлячись на те, що їм принесли. Вони зрозуміти не могли, або вони щось випадково не те замовили або офіціант помилився замовленням, але назвати те, що принесли салатом "Цезар" можна з таким же успіхом, як мене космонавтом. Було б смішно, якби не було так сумно. Салат "Цезар" у нас треба їсти вдома! Така ось мораль! :-))
А тепер, про сьогодення салату "Цезар". Як з кожною класичною (так, він вже встиг стати класикою) і так популярною стравою, рецептів того "справжнього" є дуже багато. Що є спільним для всіх тих рецептів, це використання правильного виду листового салату, салату Ромен (він же кос, він же римський), сиру Пармезан (а не російського сиру порізаного кубиками :-)), крутонів (грінок з багету), Вустерского соусу і специфічної кремової заправки з яйця, оливкової олії, лимонного соку з часником ... Анчоусів, у первісній версії, не було, але без них важко уявити сучасну версію цього салату. Деякі вважають анчоуси характерною рисою салату "Цезар". Хоч Цезар Кардіні, італійський іммігрант з американським громадянством, який відкрив ресторан в Мексиці, м. Тіхуана, який і є автором даного салату, анчоусів у своїй версії не використовував. Я однозначно надаю перевагу заправці з анчоусами.
Було не мало спроб якось уніфікувати рецепт, навіть патентувати, що тепер здається трохи абсурдним. Також у США випускають офіційну готову заправку "Цезар" для салату "Цезар" під торговою маркою "Кардіні". Але як би не було, кожен більш-менш правильний рецепт має свій якийсь нюанс.
У цьому салаті насправді все гранично просто. Важливо салат рвати руками, а не різати, щоб не було контакту з металом. Яйце перед приготуванням соусу треба залити окропом на 1 хвилину. Потім відцідити, охолодити і використовувати за призначенням. Так Ви дезинфікуєте поверхню (яка несе основний ризик зараження сальмонельозом, а не саме яйце, як прийнято вважати), також консистенція білка за цей час стає густішою, від чого соус стає більш кремовим. Такий самий прийом можна використовувати для приготування домашнього майонезу.
Що стосується сиру, я полюбляю частину його додати в заправку, а частиною посипати салат. Мені так смачніше. Часник однозначно кладу в блендер з іншими інгредієнтами, так він рівномірно подрібнюється і разом з соусом створює емульсію, що сприятливо впливає на смак самої заправки.
Вустерський соус використовувати звичайно бажано. Він надає специфічний присмак. Але в крайньому випадку, на худий кінець, можна його упустити. Тільки не треба замінювати соєвим соусом. Це абсолютно різні речі !!
Крутони можна готувати на сковорідці, як описано в рецепті, а можна заздалегідь, у великій кількості, в духовці. Як це робити читайте ТУТ.
До салату, щоб зробити його ситнішим, можна додати шматочки обсмаженої курки, кубики бекону або креветки, але потрібно розрізняти класичний салат "Цезар" і салат "Цезар" з куркою, з креветками або з тим, з чим бажаєте подати. Це куди правильніше, ніж пхати туди все що є в холодильнику і називати це щось, пафосною назвою салат "Цезар".

2 порції:
Інгредієнти
Для соусу:
Час приготування: 15 хвилин
1) Для крутонів: багет порізати великими кубиками. У сковорідці розігріти невелику кількість оливкової олії і викласти кубики багету. Підрум'янити з усіх боків і посолити.

2) Салат крупно порвати руками і викласти в широку салатну миску.

3) Яйце помістити в кухоль з водою і залити окропом. Залишити на 1 хвилину. Відцідити, залити холодною водою, залишити на 1 хвилину і знову відцідити. Яйце вибити в чашу блендера. Додати інші інгредієнти для соусу і збити до однорідності.


4) 2/3 заправки полити салатні листя і добре перемішати. Додати крутони і 2/3 сиру та полити рештою заправки і ще раз перемішати.
Посипати сиром і подавати відразу ж!

Відео-рецепт приготування салату Цезар (на рос. мові):
Смачного!

8
|
Баніца з бринзою |

Це рецепт баніци який виник методом збору рецептів з різноманітних джерел та випробувань і помилок. Так з'явилась оця баніца з бринзою, зі збалансованим смаком начинки, в якій можна відчути присмак бринзи, але він не домінує, а начинка ніжна та м'яка не зважаючи на характерну жорсткість цього сиру. І співвідношення тіста до начинки також дуже вдале. Щоб баніца була хрусткою, але і не сухою, дуже важливо дотримуватись такого співвідношення.
|
Парфе з курячої печінки з лавандою |

Хоч французьку кухню не люблю (у мене на це свої причини, щоб всі їх висловити, треба окрему статтю писати), але безсумнівно поважаю. Адже придумали вони все таки дуже багато всього хорошого. Парфе у тому числі.
"Parfait" c французької перекладається як "ідеальний". Про цей паштет можна так сміливо сказати: повітряний, кремовий, без грудочок, легкий смаком. Не лінуйтесь протерти печінкову масу через сито і не лінуйтесь гарненько збити вершки для парфе. Зробіть ці кроки для свого звичайного паштету з печінки і Ви піднесете його на інший рівень! Здивуєтесь не тільки Ви, але й Ваші близькі.
Якщо не любите або не можете знайти лаванду, можете використовувати інші трави або спеції: тим'ян, естрагон, петрушку, орегано, чабер або просто суміш перців горошком.
Щодо фламбування (підпалювання продуктів під час приготування для отримання особливого аромату):
1) Потрібно щоб продукти і сковорідка, на момент підпалу, були дуже гарячими;
2) Потрібно слідкувати щоб поблизу не було легко займистих об'єктів.
3) Під рукою потрібно мати кришку від сковорідки, щоб у разі потреби швидко згасити вогонь, просто накривши сковорідку, перекриваючи повітря.
Якщо боїтесь і не впевнені у собі, краще цього не робити.

Інгредієнти

1) У сковороді розігріти 25 грамів вершкового масла, додати цибулю, часник і половину лаванди.

Трохи посолити і томити, помішуючи, до м'якості цибулі. Перекласти все в кухонний комбайн.
2) У печінки видалити білі прожилки, порізати на шматки. У сковорідку, в якій томилась цибуля додати ще 25 грамів масла і додати печінку. Обсмажувати на середньому вогні до готовності. Середина печінки повинна залишатися злегка рожевою.

Влити коньяк, включити максимальний вогонь і підпалити, якщо не боїтеся:-), якщо боїтеся, краще пропустити цей крок. Фламбування додасть особливий аромат печінці. Вварювати коньяк 3-4 хвилини, до повного випаровування алкоголю.

3) Перекласти печінку до цибулі в комбайн. Додати сіль за смаком, навіть трохи більше (оскільки наприкінці додадуться збиті вершки) та білий мелений перець. Змолоти все до однорідності.

Масу протерти через сито і все що залишилось у ситі видалити. (Можна цього не робити, але це вже не буде парфе, просто паштет). Помістити печінкову масу в холодильник остигати остаточно.

4) Тим часом, збити вершки до стійких піків. Як це правильно робити, дивіться ТУТ.

5) У невеликому сотейнику, на повільному вогні розтопити 100 грамів вершкового масла. Повністю видалити білу пінку зверху і відставити убік трохи охолонути.

6) У вистиглу печінкову масу ввести збиті вершки, спочатку трошки викласти, добре перемішати (це полегшить масу), а потім викласти і решту.

Готове парфе розкласти по невеликих формах, залишаючи приблизно 1-1,5 см вільного краю. Залити парфе зверху вершковим маслом і посипати рештою лаванди.

Поставити в холодильник на 12-24 години настоятися.

Подавати з хрусткими хлібцями або крекером. Найкраще смак цього парфе проявляється в компанії з благородним, білим десертним вином, як Мускат, Мадера або Сотерн.

Смачного!!
|
Фуа-гра з вишневим соусом |

Така фуа-гра з кисло-солодким вишневим соусом на вині настільки ніжна, смачна і розкішна, що не треба слів. Просто подати коханим зі щирим закоханим поглядом і насолоджуватися.
За весь час ведення кулінарної сторінки, до мене приходять листи з питаннями про гуманність м'ясоїдства, про дієтичність, про екологію, як я до всього цього ставлюся. І такий продукт як фуа-гра, через спосіб його отримання, напевно знову викличе потік листів. Адже це не гуманно. Саме так! Але не я це вигадала, і якщо виробництво фуа-гра заборонять, я не піду мітингувати за відновлення. Але поки цей продукт є на ринку, я буду ним насолоджуватися. Адже нічого ніжнішого і цікавішого з субпродуктів, я ще не пробувала.
Висока ціна -так, але Ви ж не повинні їсти фуа-гра кілограмами і кожен день. Це навіть спротивило б. А ось кілька медальйонів з відмінним соусом, це - те, що треба!
|
Без заголовка |

Цей паштет Юлія Рогова представила на конкурсі на кращу авторську страву (НЕ десерт), до другої річниці сайту, який я проводила в рамках кулінарної групи соціальної мережі Вконтакте http://vk.com/club21732581. І як результат, Юлія посіла третє місце в конкурсі, яким я нагороджувала за оригінальність та особливий підхід до приготування.
Цей рецепт народився у Юлії після невдалого походу на ринок, коли те, що хотілося купити не вдалося, але за порадою продавця взяла зовсім інші продукти, ніж хотіла. Як результат, у Юлі вийшов пречудовий паштет.
В оригіналі, потрібно використовувати баранячі серця, яких так мені і не вдалося роздобути, не дивлячись на завчасне замовлення і всі мої старання. У нашому місті не можливо їх дістати. Тому 2 баранячі серця я замінила половиною яловичого. Смак яловичого серця віддалено нагадує смак яловичого язика й мені дуже подобається.
А смак самого паштету вишуканий, дуже багатогранний, а консистенція дуже м'ясна, можна сказати "сільська", що робить цю страву особливо оригінальною!
|
Курячі сердечка з білими грибами |

Ситна, зігріваюча і по-справжньому осіння страва.
Ще одна імпровізація на тему курячих сердечок. Після печінки це чи не найулюбленіші мої субпродукти. Томити сердечка потрібно не мало часу, але не на сильному, а на помірному вогні. Адже серце це також м'яз, при тому, м'яз який, який довго працює і відповідно дуже ароматний. І, як неодноразово писала в статтях про м'ясо, такий вид м'яса (сердечка можна сміливо назвати м'ясом (через те що це м'яз)), потрібно тушкувати довго, на помірному вогні. Так як вони маленькі, 30 хвилин загального часу досить.
|
Італійські фрикадельки в беконі |

Неймовірно смачні фрикадельки приготовлені по адаптованому мною рецепту з книги про італійську кухню Крістіни Боттарі "Casa Mia". Соковиті, з виразним смаком, приготовлені з індичого фаршу, як в оригінальному рецепті, будуть не менш смачними й зі свинини, телятини чи навіть курятини. Все що до них потрібен, це легкий овочевий гарнір та келих хорошого вина.
|
Без заголовка |

Проста, дуже ніжна запіканка з домашнього сиру, яка в холодному вигляді смакує навіть краще ніж будь-який сирник. Це ідеальний варіант для тих, хто любить смачно їсти, але не любить вовтузитись на кухні. Нічого не потрібно окремо збивати, перетирати, тощо. Все змішати і вилити в змащену форму й випікати.
Саму запіканку я вигадала з потреби використання домашньої рікотти, ніжнішої версії домашнього сиру. Подібний сир в мене дома регулярно від часу як моїй меншій донечці виповнилось 6 місяців і в раціон малечі я почала поступово вводити домашній сир який я готую ну майже по принципу рікотти. Якось виробникам магазинних домашніх сирів я не довіряю на стільки, щоб давати його малечі. А купляти справжній домашній сир, у людей навіть довірених, теж не вихід, бо традиційний метод приготування домашнього сиру далекий від стерильного. От і роблю сир сама, так як мене у свій час навчила двоюрідна сестра для потреб старшої донечки Емми. А готую я його змішуючи пастеризоване молоко з кефіром й доводячи майже до кипіння. Тоді відділяється дуже ніжний сир, яким охоче ласує Стелла, моя менша донечка. Але його завжди виходить більше ніж їй потрібно. На третій день я вже готую наступну партію сиру, а з залишків печу таку запіканку, яку також з 10 місяців даю малечі.
|
Печена молода картопля |

Це один з моїх улюблених методів приготування картоплі загалом. Молода картопля в такому амплуа особливо принадна.
Вся суть в тому, щоб спочатку відварити картоплю до напівготовності, а потім запекти в духовці при високих температурах. В результаті, картопля виходить ніжною всередині з апетитною рум'яною шкірочкою. Часникове масло додане в самому кінці робить смак картоплі ще кращим.
|
Тартіфлет (Tartiflette) |

Як у кожної класики або страви світової кухні, і у тартіфлету є безліч варіантів "правильного" приготування. Це мій, трохи змінений, варіант цієї альпійської страви. На рецепт тартіфлета випадково натрапила в брошурі сироварні в містечку Ліваро, в якому, крім однойменного сиру, роблять і інші м'які сири, як Камамбер і Пон-л'Евек. Реблошон, який традиційно додають в цю страву, там не виробляли, регіон зовсім інший, але рецепт в брошурі дали. Реблошон з Невшатель мабуть найніжніші смаком м'які сири. Хоч для цієї страви можете сміливо брати Камамбер або Брі. Вони хоч і сильніші ароматом, але заміна гідна.
|
Молода картопля у вершково-лимонному соусі |
14 червня 2017
Хоч молоду картоплю в українському стилі я дуже люблю, але з дитинства пам'ятаю, що це був чи не єдиний спосіб подачі молодої картоплі. Відварена з кропом і змащена маслом не рахується. І я настільки не люблю часто їсти те саме, що вже не могла дочекатись кінця сезону молодої картоплі, щоб нарешті, в сімейному меню з'явилась смажена, тушкована чи печена картопля. Сама тоді я ще не готувала. А тепер випробовую все нові і нові рецепти приготування молодої картоплі й зараз навпаки сезон на молоду картоплю здається закоротким, щоб насолодитись нею сповна. Це один з моїх улюблених рецептів. Все дуже просто і основну роль грає кремовий соус який так вдало доповнює ніжну молоду картоплю.
|
Картопляна запіканка з бринзою |

Така картопляна запіканка з бринзою дуже проста, але з незвичайним смаком. Її приготування займає мало часу, тому вона чудово підійде як для робочих буднів у якості основної страви, так і в якості гарніру до печені, при більших застіллях. Бринза та сметана у цій запіканці переносять думками на карпатські пагорби, а зелена цибуля додає свіжості та яскравості страві. Картопляна запіканка виходить соковитою, з приємною кислинкою сметани та солонуватістю бринзи.
|
Клафуті з помідорами черрі та сиром |
Клафуті - це традиційна французька солодка випічка з регіону Лімузин, Франція, на основі тіста, що нагадує тісто для налисників, й черешень. Хоч насправді, у нас час, клафуті роблять з великою кількістю інших ягід та фруктів, а гастрономічні сноби стверджують, що таку випічку потрібно називати не клафуті, а флоньярд. З огляду на популярність та поширеність клафуті, щоб більшості було зрозуміло про який тип випічки йде мова, я теж використаю назву клафуті, для цієї несолодкої версії випічки. Такий несолодкий клафуті з помідорками черрі та сиром нагадує лінивий пиріг. Не потрібно викладати та розкачувати окремо тісто, підпікати та окремо готувати начинку. Лиш залити все тістом, що збивається міксером за лічені хвилини і в духовку. Консистенція його дуже ніжна, а смак сирний з вкрапленнями печених помідорок та оливок. Подавати такий клафуті з помідорами черрі та сиром як пиріг, з легким салатом.
|
Найсоковитіший ростбіф повільного приготування |

В приготуванню цього ростбіфу все так просто і його так важко зіпсувати. Дуже рекомендую цю техніку приготування ростбіфу для молодих господинь, які недосвідчені у роботі з м'ясом. Завдяки низькій температурі запікання м'ясо виходить дуже соковитим. Адже саме температурний режим має найбільше значення, бо під впливом високої температури м'яз (м'ясо) скорочується і стає жорсткішим, виштовхує з клітин воду, відповідно стає сухішим, і чим ця температура вища тим жорсткіше і сухіше Ваше м'ясо. А при такому, можна сказати, дбайливому запіканні, при не такій агресивній температурі, нехай і протягом декількох годин, м'ясо залишається казково соковитим!
|
Пармантьє з м'яса та картоплі |

Запіканка пармантьє, характерною рисою якої, у більшості випадків, є використання термічно обробленого м'яса, як правило решток вчорашньої печені, це чудовий спосіб використати надлишки м'яса після свят. Свою запіканку я готувала на основі решток ростбіфу. Для приготування пармантьє, можна використовувати також рештки запеченої птиці, свинини чи баранини. До м'яса можна додавати улюблені прянощі чи також овочі, які перед запіканням вимагають ще попередньої теплової обробки. Це мій варіант пармантье, з томленою цибулею яка додає солодкість та з гірчицею, яка робить смак м'ясного шару запіканки більш насиченим.
Подібні запіканки є і в інших кухнях європейського регіону. Це французький різновид, який ще називають "аші пармантье" (Hachis Parmentier). А сама запіканка носить свою назву від прізвища відомого французького агронома та фармацевта епохи Просвітництва Антуана Пармантьє. Він у свій час доклав чималих зусиль для розповсюдження та популяризації картоплі на європейському континенті. Тому існує багато страв з приставкою Пармантьє, основним інгредієнтом у приготування яких є картопля.
|
Пулла (Pulla) |

За рецептом з книги "Nordic Bakery Cookbook" by Miisa Mink (Кулінарна Книга Нордичної Пекарні). Книга написана фінської жінкою для якої кулінарія не основне заняття, а душевне захоплення, яке привело її до відкриття пекарні в Лондоні і написання вищезгаданої книги, наповненої безліччю рецептів класичної фінської випічки. У кого ж шукати більш автентичний рецепт фінської плетеної булки пулла, як не у захопленої фінської пекарки.
Пулла - це м'яка, здобна плетена булка з божественним ароматом кардамону, мигдалю і вершкового масла. Рецепт простий, не складніший ніж для звичайних дріжджових здобних булочок, але задоволення від пулли набагато більше!
Якщо у Вас немає мигдальних пластівців, замініть їх маком або шматочками подрібненого мигдалю. Буде інакше, але смачно буде! А залишки пулли (якщо все-таки трохи залишиться до післязавтра, все-таки плетіена булка виходить величезною!), Можна використовувати для приготування французьких тостів або так званих Pain Perdu. З Вашого дозволу Не буду транслітерувати цю назву українською, оскільки виходить до непристойності смішно ... :-)
|
Арахісове печиво з арахісовим кремом |

Якщо Ви любите арахіс, особливо арахісове масло - це для Вас!
Печива виходить більше ніж вказано у Томаса Келлера. У Келлера вказано що виходить 6 подвійних печенюшок. У мене вийшло приблизно 20, при чому, деякі не дожили до того, щоб бути відзначеними кремом, були з'їдені під час охолодження :-).
Одне з двох: або там якась помилка з зазначенням виходу виробів або у Келлера якесь гігантське печиво.
У всякому разі, мені сподобалися маленькі печенюшки. Так як вони мають досить багато калорій, маленький розмір - це просто необхідність.
Зізнаюся також, що це арахісове печиво яке зайняло у мене найдовше часу, в порівнянні з будь-яким іншим печивом, яке коли-небудь пекла. Як завжди з усіма рецептами Томаса Келлера, треба було гратися, проходити ряд процедур, як наприклад заморожування вже вирізаного печива, що дозволяє зберегти його форму під час випікання.

|
Список вагинальных суппозиториев, показания и активное вещество |
На сегодняшний день большое распространение имеют половые инфекции, всегда сопровождающиеся зудом и жжением в интимной области. Практически все из них хорошо излечиваются при помощи свечей, предназначенных для устранения неприятной симптоматики. Выпускаются они современной фармацевтической промышленностью в большом ассортименте, поэтому специалисты настоятельно рекомендуют не заниматься их подбором до непосредственной консультации со специалистом.
|
Пирог со шпинатом |
Пирог со шпинатом — вкусное и очень сытное блюдо. На приготовление такого пирога у вас уйдет совсем немного времени и этот пирог достоин того, чтобы вы его приготовили. Пирог вкусный и очень полезный. Шпинат содержит большое количество витаминов серии В и обладает антиоксидантными свойствами. Самый полезный шпинат — весенний, поэтому сейчас самое время приготовить этот замечательный пирог.
Сыр «Панир» можно заменить любым другим домашним сухим сыром.
Попробуйте также пирог со щавелем. Приготовить его можно по рецепту с нашего сайта.
Приятного аппетита!
|
Куринные котлеты |
Настолько пышных котлет у меня давно не получалось. Попробовав их сделать по этому рецепту, была в полнейшем восторге! Овсяные хлопья, добавленные в фарш, не только придают объем котлетам, но и делают их сочнее…
Эти куриные котлеты можно приготовить и в духовке! Еще отличная идея: поместить кусочек твердого сыра внутрь фарша, формируя изделие. Куриные котлеты с сыром — вот что я приготовлю на ужин. Невозможно даже думать об этом спокойно: настолько аппетитное блюдо!
Как приготовить куриные котлеты
ИНГРЕДИЕНТЫ
ПРИГОТОВЛЕНИЕ
Смешай молоко или воду с яйцом, этой смесью залей хлопья и оставь на 20 минут. Нарежь лук, раздави чеснок, смешай с куриным фаршем, приготовленным в блендере. Смешай разбухшие овсяные хлопья с паприкой, перцем и солью, добавь их в фарш.
Обжарь котлеты на растительном масле на сильном огне с двух сторон, уменьши огонь и доведи их до готовности. Можно приготовить панировку из молотых грецких орехов или молотого арахиса, получится хрустящая корочка и вкус, который оценит даже искушенный гурман. Подавать такие котлеты рекомендую со сметанным или кисло-сладким соусом.
|