Католический медальон не старше 19 века.

На одной стороне: SANCTA MARIA DE PERPETUО SUCCURSU - ORA PRO NOBIS - Матерь Божья, вечная помощь, молись за нас!

С другой стороны: SANCTE ALPHONSE MARIA DE LIGUORI - ORA PRO NOBIS - Святой Альфонсо Лигуори, молись за нас!

И изображение святого Альфонсо: Святой Альфонсо Лигуори — католический епископ, теолог, основатель Конгрегации Cвятого Cпасителя. Канонизирован в 1831 году - след, медальон точно моложе 1831 г.,

в 1871 году св. Альфонсо признан учителем церкви - посмотрите, если на медальоне есть изображение книги (я не вижу, плохие снимки) - значит, медальон моложе 1871

в 1950 году св. Альфонсо признан святым покровителем исповедников и моралистов - я, опять-таки плохо вижу, но если св. Альфонсо изображен в позе священника, принимающего исповедь, значит, медальон выпущен после 1950 года. Поза священника, принимающего исповедь - это если возле его правого плеча виднеется решетка исповедальни, он наклонил голову и направил к решетке ухо.

Базиліка Матері Божої Гідельської

Гідле – невеличке село в Польші на північний схід від Ченстохови. Від XVII віку знаходиться тут домініканський Санктуарій Матері Божої, прославлений чудесами за посередництвом маленької фігурки Матері Божої.


Мати Божа Гідельська – найменша в світі фігурка Богородиці, коронована папськими коронами
Згідно з легендою, навесні 1516 року, перед першою неділею травня, місцевий селянин Ян Чечек орав поле на тому місці де зараз знаходиться каплиця чудовної фігурки Матері Божої. Несподівано воли, які тягнули соху стали як вкопані і не зважаючи на накази, а навіть удари, не тільки не рушили з місця, але поставали на коліна. Коли селянин спробував примусити їх до праці, його зір притягнуло чудесне світло, що сяяло із землі. В цьому світлі він побачив маленьку кам’яну фігурку Пресвятої Діви, яка лежала на більшому камені, який по форму нагадував келих.


Чечек не відніс чудовну знахідку до церкви, але відніс до дому і сховав як найцінніший скарб у скрині під святковими сукнями й хустками. Фігурка, хоч і була добре прикрита цим вбранням, чудовною силою кілка разів виходила на поверхню, ясніючи тим незвиклим сяйвом. Однак Чечек не зрозумів цього Божого знаку і врешті разом з цілою родиною був вражений сліпотою. Сусіди, зглянувшись над їх нещастям, найняли для опіки набожну жінку. Вона, коли виконувала роботи по дому, відчула предивний запах, якби аромат ладана, що виходив зі скрині. Відкривши скриню, вона узріла в сяйві фігурку Богородиці. Жінка випитала у Чечека історію цієї чудовної знахідки і відразу переказала її місцевому пароху. Парох прийшов до дому Чечека, дістав зі скрині фігурку й наказав відмити її з земного пороху. Водою, що лишилась після омивання Ян Чечек промив свої очі і відразу до нього і його близьких повернувся зір. На спомин цієї чудовної події й дотепер існує обряд «купелі» - урочистого омивання фігурки у вині. У повним уповання і набожному переконанні паломники вживають вино з цієї «купелі» на знак віри у силу Тієї, яку називають Зціленням хворих. Фігурку перенесли до парафіяльної церкви св.. Марії Магдалини і помістили в дарохранительниці біля Святих Дарів. Але це ще не був кінець чудовних знаків.


Незабаром дійшла до пароха звістка, що на полі, де раніше знайшли фігурку, знову сяє таємниче світло, що Мати Божа сама там перенеслась. І дійсно, дарохранительниця в парафіяльній церкві була порожня. Так Марія виразно дала до зрозуміння, що бажає царювати власне на тому місці, на полі Яна Чечека. Оскільки неможливо було відразу побудувати каплицю, набожні селяни помістили фігурку у стовбурі дерева, яке й сьогодні знаходиться в гідельській каплиці. Для опіки над майбутнім санктуарієм господарка Гідле Анна Домбровська запросила домініканців. Базиліка Матері Божої в Гідле – це монастирська церква присвячена Внебовзяттю Пресвятої Діви Марії. Побудована була у 1640-1655 роках в стилі раннього бароко. Фігурку Матері Божою була коронована папськими коронами у 1923 році. Відтоді церква отримала статус Санктуарія, а від 1998 року – статус Меншої Базиліки (basilica minor). Санктуарій Матері Божої Гідельської

1.
http://peregrinantes.blogspot.com/2012/12/blog-post.html