Среда, 15 Мая 2019 г. 11:42
ссылка
ВІХИ ДОЛЕНОСНІ
Вулиця витоку, - туманами: - покрита,
В містах, - обриси: - осінні палаци,
Основні, - лінії: - бордюри із граніта,
Слід мертвий, - та: - кахлі полосаті.
Бідні, - на вулиці: - без нічОго стоять,
У віршуванні, - до ночі: - товпляться,
Голодні, - в вогкості-холоді: - тремтять,
Душі, - в хмарах сигарет: - димляться.
Передувала, - їх любов: - віршами,
Храм міста, - то лірики: - багаття,
Він повен, - голосами: - пристрастЯми,
Не тихо! - думки у ньому: - крутяться.
Храм повен, - оточенням: - приємним,
В пристрастях, - ще витає: - геніальний Дух,
Палітра, - неабиякого розуму: - богемна,
У пильної, - увазі: - напружую слух.
Розкриті, - подробиці: - буттєві пейзажі,
Ти, - у ЧАСІ Бога? - Душею: - не пропадеш,
Вірші, - повчають: - печальні миражі,
У кожному вірші – дійсність! пізнаєш?
Пророцтва, - не плутати: - все вони одні,
Вірші, - в пророцтвах: - стають добріші,
Мироучення - СВІТЛО, - непорочно: - у глибині,
Воно, - ВСЕСВІТ: - поводирів Землі крутіше.
Майбутнє, більш, - до мене: - природність,
Не дратує, - велика: - кількість ворогів,
Бог, - СВІТЛО! - впевненість: - приходить,
В думках, - прискорення: - у швидкості кроків.
***.
МИТЬ СВІТУ ЗНИКАЄ
Ніхто не відчуває , ніхто не відчуває слово,
Знов, повторіння на… пам'ятовування.
Але пишу, як це, - не дивно: - знов і знову:
Належить ворушити , - в Душі : - мовчання.
Не чують Душі, - як БОГа ЧАС: - застерігає,
Колишній старий шлях, - заїжджений: - тремтить,
В Душі вогонь, - вже не горить, - не приростає,
З дерев, - наче с голих Душ: - останній лист летить.
Місяць, - змінює СВІТла день на морок: - хибний бок,
Місяць - самотності кошмар, - з нього: - сідає тінь,
Місяць, - виблискує в насолоді: - пристрасті клубок ,
Місяць, - тягнЕ безвольних у Божевілля: - в тлін,
У неосвітлений «рай», - Мир Наш: - прибуває,
Над головою, - Місяць тихо тліє: - сяє морок ,
У звичку, - в тьмяність: - наші Душі заганяє,
ЗабожеволІють вони, в подібної самоті Зірок.
Роїться над Землею, - в безодні: - Зоряна громада,
Захоплює, в тій глибині, - тих ,наявних , сновидінь.
Наш Світ, - пакован мрією, у ній сховалась: - дія шкода,
Шкідлива мрія, - в ній думка, але нема: - натхнень.
СтогІн минулого, й гадки Світа: - не наздогнати,
Візерунки, - колишнього-минулого, в печалі, і ... мовчат.
В кайданах, - до Зірок - до СВІТла: - Душі не підняти.
Привіт від Місяця, - він… злісний: - проявляє результат.
Колись – то, - у Місяця був шлях: - світлий – інший,
Той шлях , - він просвистів, лишив: - порожніми слова…
НЕ слід, стрибати! Ще СВІТло на Землі, - він жИвий!
А місяць? Місяць мертвий! Нам дорогА Земля живА.
Шлях Місяця, - лишивсЯ у минулом: - він і відпадає,
Сміливим-зухвалим, можливо: - завершити його?
На тій Землі, - де лежачи… дИхають: - страждають…
СВІТла шлях, - Єдиним залишився: - до щастя одного.
Ховається, - у Світі Нашому: - Душ погляд неосяжний,
І Миті всі - сліди, - летять в безодню: - в ту пітьму,
Земля, - в сУм'ятті такому: - знак спізнілий і тривожний,
Миру, - колишній візерунок: - йде назавжди з Землі. Чому?
Життя загублений, - колишній сенс: - він спричиняє рану,
Навесні, влітку, восени і взимку ... не стримати тих втрат,
І кожен бачить, - що вже: - не сприймаємо і гнане,
Наш СВІТло - БОГ, позбавить зло: його надійних грат.
Вернеться ДАР Землі, - він від БОГа: - для захоплень,
Не поперхнеться, - життя Землі: - колишнім Місяця гріхОм,
Життя, - минулих тих катів: - в пам'яті заразна погань,
Той гріх, - не повторить Земля: - пішла своїм шляхом.
Лишилось сказати, тільки їм, - Бувайте! - Ті малюнки зла!
Tам, - попереду: - буде, безсумнівно … світле воскресіння!
СтарИй - світ-простір, - в тишІ сиплеться: - в мовчанні дна,
Миті Миру (МИГи), - відЛІТАЮТь: - Душам їх - спасіння.
***.
Альба_Тросов обратиться по имени
Понедельник, 13 Мая 2019 г. 17:23 (ссылка)
