Серия сообщений "Япония":
Часть 1 - Японские красавицы на гравюрах Ито Синсуй
Часть 2 - Любование стихами Басё
...
Часть 46 - Томита – лавандовая ферма в Японии
Часть 47 - Морфология японского сада
Часть 48 - Кацусика Хокусай. Рассказывает Александр Таиров

Серия сообщений "Танец":
Часть 1 - Аргентинское танго
Часть 2 - Болеро
...
Часть 21 - КАК ТАНЦУЮТ ПАРНИ В КЛУБАХ
Часть 22 - 100 лет за три минуты — история танца
Часть 23 - Бальная культура в России XVIII - XIX вв.
Часть 24 - Каошики

https://officiel-online.com/lichnosti/stati/english-lady-from-fairytale-tasha-tudor/

https://artchive.ru/publications/3106~Viktorianskaja_idillija_retsepty_Tashi_Tudor

Серия сообщений "О писателях":
Часть 1 - Усадьба и музей Чехова в Мелихово. 112 лет со дня смерти А.П.Чехова
Часть 2 - Курт Воннегут: нужно быть добрым, ...
...
Часть 40 - Дом Джейн Остин, деревня Чоутон и Винчестерский собор
Часть 41 - Некрасов и его легендарная любовь втроем
Часть 42 - Шарль Перро. Тайны великих сказочников
Часть 43 - Загадочная смерть Эдгара По

Серия сообщений "Занимательная биология":
Часть 1 - Самые экзотические съедобные растения
Часть 2 - Удивительные виды птиц, о которых вы даже не слышали
...
Часть 43 - Средство для защиты растений, которое можно найти в лесу
Часть 44 - Как вырастить новые нейроны и как мозг сам себя лечит
Часть 45 - Мир приближается к самому большому массовому вымиранию со времен динозавров - WWF

Серия сообщений "Фарфор и фаянс":
Часть 1 - Полонский фарфор. А у вас в серванте тоже стоят эти рыбки?
Часть 2 - Заброшенная легенда. Фаянсовый завод в Будах. Остатки фарфора
...
Часть 14 - Добрушский фарфоровый завод
Часть 15 - САМАЯ БОЛЬШАЯ БАРАХОЛКА ФАРФОРА В ЕВРОПЕ
Часть 16 - Гжельский фарфоровый завод
Часть 17 - Сайт, посвященный рижскому фарфору

Серия сообщений "Фарфор и фаянс":
Часть 1 - Полонский фарфор. А у вас в серванте тоже стоят эти рыбки?
Часть 2 - Заброшенная легенда. Фаянсовый завод в Будах. Остатки фарфора
...
Часть 13 - Самая дорогая фарфоровая посуда СССР. Советская посуда - сокровища сервантов, что ценится больше?
Часть 14 - Добрушский фарфоровый завод
Часть 15 - САМАЯ БОЛЬШАЯ БАРАХОЛКА ФАРФОРА В ЕВРОПЕ
Часть 16 - Гжельский фарфоровый завод
Часть 17 - Сайт, посвященный рижскому фарфору

Серия сообщений "Фарфор и фаянс":
Часть 1 - Полонский фарфор. А у вас в серванте тоже стоят эти рыбки?
Часть 2 - Заброшенная легенда. Фаянсовый завод в Будах. Остатки фарфора
...
Часть 12 - Добровинский и его коллекция
Часть 13 - Самая дорогая фарфоровая посуда СССР. Советская посуда - сокровища сервантов, что ценится больше?
Часть 14 - Добрушский фарфоровый завод
Часть 15 - САМАЯ БОЛЬШАЯ БАРАХОЛКА ФАРФОРА В ЕВРОПЕ
Часть 16 - Гжельский фарфоровый завод
Часть 17 - Сайт, посвященный рижскому фарфору

Де розташовані Наварія і Годовиця

Ці два села відносяться до Пустомитівського району Львівської області. Наварія розташована на відстані 10 км південніше від Львова по дорозі на Пустомити.

Відстань до обласного центру від Годовиці становить 13 км. Дорога проходить автошляхом обласного значення; до райцентру їхати 6 км автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчих залізничних станцій Глинна-Наварія становить 5 км.

Чому ці місця унікальні

Окрасами цих двох сіл є костели роботи Бернарда Меретина (широкому загалу відома його найвизначніша робота ‒ собор святого Юра у Львові). Крім того, храм у Годовиці був прикрашений геніальними роботами Йоганна Пінзеля, які зараз є складовими виставок різних музеїв України. Але перед тим, як розповісти детальніше про ці сакральні споруди, познайомимося з історією цих населених пунктів.
Перша згадка про Годовицю датується 1371 роком. Тоді Ян Кміта передав село костелу святого Яна, що знаходився у передмісті Львова, та монастирю святого Василія у Львові, для порятунку душі колишнього власника села Петра. Акт, де зафіксовано цю подію, видано у Львові на ранок 11 листопада 1371 року. 

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошений млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі. У XIX столітті, крім самої Годовиці, до складу римо-католицької парафії також входили Басівка, Малечковичі і Пустомити, в міжвоєнний період лише Басівка. Також у селі була греко-католицька громада, яка належала парафії церкви святого Димитрія в Наварії, Оброшинського деканату, пізніше Городоцького деканату Львівського протопресвітерату.

Наварія ж славиться своїми озерами, куди на вихідні зі Львова приїжджає чимало людей. На початку XVI-XVIII століть була містечком Руського воєводства. У 1578 році король Стефан Баторій надав містечку магдебурзьке право і привілеї з дозволом на проведення торгівлі, що дуже вплинуло на його розвиток. В кінці XVI століття, очевидно, виник перший герб Наварії ‒ замкова стіна з воротами і трьома баштами. Після другого поділу Речі Посполитої австрійський уряд визнав Наварію містечком Львівського округу.

Що подивитись

Парафіяльний костел Усіх Святих (Годовиця)

Годовицький костел є першою і найдосконалішою роботою Бернарда Меретина, з цілого ряду подібних костелів (Успенський костел в Бучачі, Костел Воздвиження Чесного Хреста у Берездівцях, Лопатині, костел святого Михайла у Раві-Руській, Коломиї, Буську)

Про первинний костел у Годовиці, та інші споруди, збудовані до першої половини XVIII століття, залишилося не так уже й багато відомостей. Відомо, що у першій половині XVI століття на тому самому місці, де знаходиться нині костел, був дерев'яний храм. Ці дані випливають із опису розміщення ставу, про використання якого сперечалися тодішній годовицький парох о. Якуб та львівський декан о. Ян Крупський.

У 1618-1621 роках латинський костел як у Годовиці, так і у Наварії були розібрані через руйнування, спричинені частими татарськими набігами

Коли постало питання будівництва нового мурованого храму, за організацію робіт узявся львівський канонік та архидиякон Стефан Мікульський, який і виступив головним меценатом, спонсором будівництва нового мурованого парафіяльного костелу. Саме Мікульський обрав проект Бернарда Меретина. Будівництво костелу тривало сім років (1751-1758 роки).

В будівництві храму Меретин на головному фасаді використав подвійні пілястри коринфського ордеру. Притвор завершується трикутним фронтоном та аттиком у вигляді балюстради. Головний бароковий фронтон прикрашений декоративними вазами. Стіни бокових фасадів розчленовані лізинамина дзеркала. Навпроти фасаду костелу є дзвіниця, яка є мурованою в формі брамки.

Понад головним вівтарем зображення Бога Отця в хмарах і двох ангелів. Обабіч вікон погруддя святих в овальних медальйонах (можна виокремити св. Климента, Яна Непомуцена, Йосифа, Францішека, Юду Тадея, Марселіна, Феодула, Станіслава Костку). На вівтарях у трансепті, в профільованих порожнинах уміщено стінописи, які заміняють вівтарні образи: Непорочне Зачаття і Благовіщеня (ліворуч) та Всі святі й Св. Миколай (праворуч). Основне ж скульптурне оздоблення належало Йоганну Георгу Пінзелю та вважається найбільшим досягненням львівської школи барокової скульптури.

Оригінальний головний вівтар у стилі рококо був увінчаний скульптурою Розп'ятого Ісуса й оточений з боків фігурами двох янголів, Божої Матері та Яна Євангеліста. Перед вівтарем з боків було встановлено на окремих консолях скульптурні групи на біблійні сюжети – «Жертвоприношення Авраама» та «Самсон з левом», які тепер знаходяться у львівському Музеї сакральної барокової скульптури Пінзеля.

Скульптури Пінзеля, використані у інтер'єрі храму

Фото: Покинуті костели у Facebook

Храм декілька разів перебував на реставрації, а в 1929–1931 роках його навіть електрифікували.

У 1932 році костел офіційно визнали пам'яткою. А вже у квітні 1946 року, останній голова годовицької парафії о. Ярослав Хоміцький і майже всі віряни покинули парафію та виїхали до Польщі. Більшість храмового майна вивезено до Сілезії. Окремі реліквії нині зберігаються в латинських храмах Вроцлава – святого Августина, Божого Тіла та святої Ядвіґи (Вроцлав-Швіняри).

В перші роки радянської окупації Західної України, костел використовувався, як господарська споруда, а у 1961 році його остаточно замкнули. Усі витвори мистецтва, які ще зберігалися у храмі та мали певну історичну цінність, у 1965 році перевезли до Львівської картинної галереї та Олеського замку.

На сьогодні храм є суцільною руїною без даху, склепінь, але досі здатен вражати своєю величною красою. Зараз він стоїть замкненим, але, якшо хочете помилуватися залишками розписів і заглянути в середину – то така нагода є. Щонеділі храм відчинений з 15:00 до 15:30. Якщо ж ви бажаєте завітати сюди у інший день, то домовитися, щоб вас пустили в будівлю потрібно заздалегідь за номерами 098-274-48-09 або 067-810-68-73. Поділитися своїми емоціями від споглядання того, що залишилося від вишуканої споруди, зі своїми друзями та світом вам допоможе 3G інтернет від Київстар. 

Костел Вознесіння Пречистої Діви Марії (Наварія)

Доля храмів на цьому місці доволі непроста. Римо-католицька парафія в Наварії була вже орієнтовно у 1624 році. Був і старий дерев’яний костел, який 1618-1621 роках знищили татари.

1913 р.; Видавництво W Stanisławowie : nakł. E. Schreiera, 1913. Джерело: polona.pl

Невдовзі храм було відбудовано (знову із дерева). Він згорів у 1630 році. Завдяки фінансовій підтримці Єлизавети Гумницької у 1641 році розпочали будівництво мурованого костелу. Храм закінчено у 1645 році і освячено Львівським єпископом-помічником Андрієм Средзинським. Але за кілька років почалася Хмельниччина, і святиню знов було знищено.

Фото: rkc.lviv.ua

Храм відбудували, і в тому ж столітті він вже став санктуарієм Святого Валентина: в костелі знаходилися мощі відомого у всьому світі покровителя закоханих. Вже у 1739 році той костел частково розібрали через загрозу обвалу будівлі. Відновлення храму проводилося у 1740-1760 роках. під управлінням відомого архітектора Бернарда Меретина. Його фундаторами були власники Наварії Марцін та Рох Венявські (батько і син).

У художньому оформленні костелу брали участь художник Станіслав Строїнський, скульптори Матвій Полейовський та Антон Осінський (вівтарі святого Йосифа і святого Валентина). У інтер'єрах був живопис роботи Антоніо Тавеллі. 1770 року Марцін Строїнський розмальовував вівтарі та позолотив їх.

Споруда має типовий барочний вигляд (на зразок храму Іль-Джезу в Римі) та збудована з пісковика та червоної цегли на вапняковому розчині. Головний фасад завершено високим барочним фронтоном, прикрашеним білокам'яними вазами.

Дзвіниця стоїть на південний захід від головного фасаду костелу. Зведена за проектом відомого львівського архітектора і скульптора Петра Полейовського. Вона оформлена пілястрами, карнизами складного профілю, вазами та іншими білокам'яними деталями. Дзвіниця і храм разом творять гармонійний ансамбль, що відноситься до львівської архітектурної школи.

В костелі є надгробок фундаторки храму шляхтички Ельжбети (Єлизавети) Гумницької на Зимній Воді.

Церква Зіслання Святого Духа (село Наварія)

Церква Зіслання Святого Духа – мурована церква, яку побудували у 1872 році на місці дерев’яної церкви Пресвятої Трійці (її ж заснували 10 вересня 1754 року).

Вперше храм реставрували у 1873 році за сприяння місцевої влади та коштам мецената М. Потоцького. Про існування на цьому місці більш давнього храму свідчить іконостас, датований 1730 роком, який перенесли зі старої церкви. Вже майже 150 років він є окрасою церкви. Також при церкві знаходилась дерев’яна дзвіниця із двома дзвонами. У 1928 році церква була відновлена зусиллями прихожан.

До речі, церква має свою сторінку у Фейсбуці для кращої комунікації з громадою.

Як туди дістатися

На авто доїхати до Наварії (приблизно 14 км від Львова) можна приблизно за 28 хвилин. Якщо ж розпочати огляд пам’яток плануєте з Годовиці, то приготуйтеся їхати на три хвилини довше.  Маючи під рукою свій смартфон, з 3G інтернетом від Київстар ви можете вже зараз спланувати собі маршрут та визначити, що саме хочеться відвідати спершу. Майте на увазі, що наразі на цьому відрізку шляху завершують ремонтні роботи, тому рух інколи може бути ускладненим.

Від приміського вокзалу до Наварії можна дістатися маршрутками, що їдуть на Пустомити – наприклад, №141 –приблизно за тридцять хвилин. Вже звідти до Годовиці (зі Львова сюди їде 171 маршрут, який іноді відправляється від пам'ятника Степану Бандері) доволі просто дійти пішки, якщо вас не лякають довгі прогулянки. 

Людям, що люблять велосипедні мандрівки, до Наварії та Годовиці можна проїхатися на роверах. Тільки варто мати на увазі те, що в самих селах дорога не надто рівна, а узбіччя не завжди в хорошому стані та не завжди є.

За матеріалами uk.wikipedia.org, castles.com.ua, castles.com.ua, andy-travel.com.ua, rkc.lviv.ua, ukrmandry.com.ua, pustomyty-miskarada.gov.ua, ukrmandry.com.ua, rkc.in.ua, rbrechko.livejournal.com, Покинуті костели у Facebook, nazarlanko.livejournal.com, vicarman.livejournal.com, demarcos.livejournal.com, koscioly.livejournal.com, dyak.com.ua, photo-lviv.in.ua

Джерело: https://tvoemisto.tv/exclusive/kudy_poihaty_na_vyh...iv_velykogo_maystra_87214.html

Бирдж (Лоуэлл) Харрисон (англ. Lovell Birge Harrison; 1854—1929) — американский художник-пейзажист, педагог и писатель. Практик и пропагандист стиля тонализм. Это направление в изобразительном искусстве США, появившееся в 1880-х годах и характеризующееся изображением пейзажей с доминирующим тоном воздушного пространства или тумана. Позже тонализм был поглощён импрессионизмом и модернизмом.