Чому я люблю свою Україну? Люблю давно, з дитячих років, коли приїздила до бабці та діда з далекого Сибіру кожного літа.
Це такий міцний зв'язок, якого не можуть порушити відстані або довгі роки, ніяка земна сила, ніяка людина, ніякі обставини. Цю любов заповідав нам Всемогутній та Люблячий Господь - любити ближнього свого.
Хто мої ближні? Це мої сусіди, мої односельці, мої земляки, мої українці! Ті, хто поруч завжди, кого можна почути та побачити майже кожного дня, хто скаже тобі добре слово (або недобре, і таке буває), хто подарує посмішку (або похмурий погляд), хто допоже у скрутну хвилину (або зробить боляче). Не в тому справа, з ким у мене дружба виходить, а з ким не дуже. Суть у тому, що ми живемо поруч, маємо змогу бути друзями, маємо це бажання та прагнемо жити у любові.
І я бажаю всім нам жити саме так: люблячи один одного, посміхаючись один одному та допомагая у скрутну добу. Ця доба у нас саме зараз...
Так візьмемось за руки, мої дорогі українці, і будемо сильні та непереможні у любові один до одного!
З святом всіх нас, з Днем Незалежності України!
Нехай буде вона незалежна від усілякого зла та гріха, цього я бажаю найбільше.