Убієнний Муамар Каддафі - не надто популярний персонаж в цивілізованому світі. Проте для мусульман Уганди колишній лівійський лідер - чи не друга фігура після пророка Мухаммада. Саме на його гроші в столиці Уганди Кампалі було споруджено найбільшу в Африці мечеть. Каддафі був великим другом угандійського диктатора-тирана Іді Аміна. Він виділив Уганді велику суму коштів, на які мечеть була побудована. Зводили мечеть 30 років - з 1978 по 2008 рік. На сьогодні мечеть Каддафі - одна з головних цікавинок столиці. Мінарет мечеті - головний оглядовий майданчик Кампали. З його вершини повністю видно столицю і околиці.


Мечеть було відкрито 19 березня 2008 року. Коли лідер Лівії відкривав мечеть, великий натовп прочан скандувала "Хай живе Каддафі!". Мечеть здатна вмістити 15 000 віруючих. Ряд інших африканських лідерів також взяли участь в церемонії відкриття, в тому числі президенти Сомалі, Занзибару і Джибуті.


Храм являє собою величну будівлю з величезним блискучим куполом і високим мінаретом, видимим практично з будь-якого куточка міста. Мечеть має два головних входи і 12 невеликих дверей, причому перед одними з основних воріт можна побачити арабські написи з ім'ям Аллаха і уривками з різних глав Корану.


Підлога вкрита розкішними іранськими килимами, а величезна триметрова люстра вагою більше двох тонн відсвічує яскравими відблисками 350 енергозберігаючих ламп.




Склепіння мечеті не такі приголомшливі, як в Ірані, але все одно вражають. Інтер'єр мечеті Каддафі поєднує в собі риси арабської, африканської та європейської архітектури.


Купол мечеті:




На мінарет мечеті Каддафі можна піднятися. Для цього треба купити екскурсію при вході на територію мечеті. Вам дадуть гіда, який покаже все цікаве,що ж в мечеті, розкаже її історію та проводить на вершину мінарету. В якості гіда в нас була симпатична дівчинка-мусульманка Фатіма, яка до того ж дуже красиво заспівала для нас сури з Корану.




Сходи на мінарет:


Вид на мечеть з мінарету:




З мінарету мечеті Каддафі видно всю столицю. Звідси Кампала виглядає доволі привабливо.






















Але і звідси можна побачити, що Кампала - це такий собі мурашник з нескінченими корками та типовим африканським трешом.




Будівля за мечеттю - старий англійський форт:


Вид на пагорб з англіканським катедральним собором св. Павла:


Вид на пагорб Рубага з катедрою Пресв. Діви Марії:


Вид на пагорб Менго з палацом королів Буганди:


Дворик в центрі Кампали:

https://andy-travelua.livejournal.com/643339.html

На відміну від столиць сусідніх держав - Кігалі і Найробі, угандійська столиця Кампала - це справжня Африка з усіма її атрибутами: суцільні корки, натовпи людей, стихійна торгівля і бруд. Рух на всіх вулицях Кампали паралізований. Пробки починаються ще на пару десятків кілометрів до міста. Єдиний спосіб пересуватися містом - це бода-бода (мототаксі), вони примудряються яким чином об'їхати пробки. Людей на вулицях - як шпротів у склянці. За день на вулицях Кампали нам зустрілася лише одна дама білої раси, як була приголомшена тим, що відбувалися навколо. Нам же було все одно, ми нормально почували себе в натовпі. Жодної зайвої уваги та негативного відношення до себе ми не відчували. Враження від Кампали ні позитивні, ні негативні. Враження - як від справжньої Африки.


З мінарету мечеті Каддафі видно всю столицю. Звідси Кампала виглядає доволі привабливо.


Але і звідси можна побачити, що Кампала - це такий собі мурашник з нескінченими корками та типовим африканським трешом.


На вулицях - багато людей:




І стільки ж багато матату (маршруток):


Автостанція в Кампалі з тисячами матату:




Як вони сюди заїжджають і виїжджають звідси - загадка!


Водії бода-бода (мото-таксі) чекають на своїх клієнтів:


Залишки англійської колоніальної спадщини:


Найцікавіша будівля в Кампалі - це індуїстський храм.








Не лякайтесь свастик - для східних релігій це нормальна річ. Їх повно в Індії та Ірані.




В Кампалі є і сучасна архітектура, але з присмаком Африки:














Будівля в самому центрі вже багато років на "реконструкції":


Гуртожиток?


Відео про мою прогулянку Кампалою:

https://andy-travelua.livejournal.com/643191.html

Джінджу можна назвати найцікавішим в архітектурному плані містом містом Уганди. Джінджа, на місті якої до 30-х років минулого століття знаходилося звичайне африканське село, почала активно розбудовуватися англійськими колоністами. Пік розвитку прийшовся на 50-ті роки ХХ століття, коли англійці вирішили побудувати на Нілі першу гідроелектростанцію. Для її будівництва разом з англійцями в Джінджу приїхало багато індійців. В цей період в місті було збудована велика кількість будинків в колоніальному стилі. Серед них було багато як адміністративних будинків, та і розкішних вілл, які збереглися до теперішнього часу. Крім того, в Джінджі бере свій початок найдовша на планеті ріка Ніл, яка витікає тут з озера Вікторія. Все це разом зробило Джінджу найпривабливішим і найприємнішим з усіх міст Уганди.


Ми їхали в Джінджу з Кабале нічним автобусом Кігалі - Найробі. Автобуси кенійської компанії Modern Coast вважаються одними з найкращими в Африці. Ми взяли собі VIP-місця, щоб виспатися вночі в дорозі (різниця між VIP та звичайними місцями - півдолара). Автобус всю ніч їхав не менше 120 кілометрів на годину, на такій же швидкості обганяв фури прямо перед зустрічним транспортом, розминаючись з ним в долях секунд. Ми мали приїхати в Джінджу в 6 ранку. Замість того, в 4 ранку ми не лише проїхали Джінджу, а опинилися майже перед самим кордоном з Кенією. Помітивши це, ми вийшли в першому ж місті. Довелося чекати ранку, що поїхати першою матату (маршруткою) в Джінджу. Маршрутка набивалася близько двох годин. Весь цей час зазивала кричав на всю вулицю, закликаючи людей сідати в маршрутку: "Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя-Джінджя!", "Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо! Джінджя-Йо!". Нарешті, близької 7 ранку виїхали в Джінджу.


Ми зупинилися в готелі Brisk Hotel Triangle. Це - найдешевший готель Джінджи і одночасно... найкращий не лише в Джінджі, але з усіх, які траплялися нам в Африці під час подорожі. Про готель я навіть створив окрему сторінку.


Напроти готелю за парканом - будинок, в якому зупинялася королева Вікторія. На жаль, історична будівля перебуває у жалюгідному стані:


Але це, швидше за все, виключення. Насправді Джінджа - дуже привабливим місто, зовсім не схоже на африканське. Історична частина міста вся забудована англійськими колоніальними будинками середини ХХ століття:


На багатьох будинках визначений рік їхнього будівництва:








З тих пір, як індійці приїхали до Джінджі будувати і обслуговувати гідроелектростанцію, місто стало осередком індійської культури. В Джінджі є декілька індуїстських храмів.


Храм Swaminarayan Mandir:


Другий індуїстський храм називається Temple Jinja:


Також в багатонаціональній Джінджі є три мечеті (можливо і більше, я бачив лише три):






Був помічений і один християнський храм:


Але найцікавіше в архітектурі Джінджі - це вілли, які збудували англійці-колоністи, які керували будівництвом ГЕС. Найбільше таких вілл знаходиться на вулиці Bell Avenue.








Найгарнішою із збережених в Джінджі вілл є вілла "Nile View" на вулиці Grand Road:


Вілла в еклектичному стилі увібрала в себе найгаршіші традиції і архітектурні деталі єроопейських і східних стилів.




Придивіться до архітектурних деталей вілли: ажурних перил, кам'яних візерунків, написів з каменю:






Інші вілли Джінджі:




Одна з сучасних вілл:


Англійський період залиши в Джінджі багато колоніальних будівель адміністративного призначення. Є навіть ратуша - величезна рідкість для Африки:






Пошта. В цьому ж будинку знаходиться Офіс туристичної інформації, де можна купити круїз по озеру Вікторія і Нілу.


Інші адміністративні будівлі в колоніальному стилі:













Центральна вулиця Джінджі носить назву Main Street:










Сучасний торгово-офісний центр на Main Street:


Паралельні центральні вулиці:




Типова міська забудова Джінджі:






Реклама нагадує, що треба вживати лише натуральне:


На вулицях Джінджі багато зелені і екзотичних дерев:






А ще в Джінджі починається Ніл, який витікає з озера Вікторія. Про це є окремий матеріал.

https://andy-travelua.livejournal.com/642491.html

В угандійському місті Джінджа ми зупинилися в готелі Brisk Hotel Triangle. Це - найдешевший готель Джінджи і одночасно... найкращий не лише в Джінджі, але з усіх, які траплялися нам в Африці під час подорожі. Brisk Hotel Traingle відкритий англійськими колоністами у 1955 році. Вартість номеру - всього 19 дол. (в інших містах нічліжки коштують дорожче). А головне - з тераси кожного номеру відкривається приголомшливий вид на місце витоку Нила з озера Вікторія! А особливо приємно на терасі готелю дивитися заходи сонця і світанки, бо в Африці вони майже завжди приголомшливі.


Готель знаходиться майже в історичному центрі Джінджі на березі Вікторії. До 70-х років минулого століття тут відпочивати, переважно, туристи або колишні англійські колонізатори. Він був чи не найпрестижнішим готелем регіону.


Він не приймав гостей часи диктатора Іді Аміна в 70-ті роки. Тоді туризм в Уганді зупинився повністю, а в Ніл скидали стільки тіл вбитих, що з ними не справлялися ні крокодили, ні гребля біля Джінджі, яка забивалася трупами. Декілька років тому готель викупили індійці.


Кожний номер має свою терасу з видом на озеро Вікторія. Входи в номери захищені решітками.


З терас - чудови види на озеро Вікторія поблизу витоку з нього річки Ніл:










Власне, номер:


Душ і туалет. О, фантастика: вперше за тиждень ми згадали, що таке гаряча вода!)


Роздільні крани для холодної і гарячої води. Для чого так робити, незрозуміло. Але це чисто по-англійськи.


Автентична ручка для відкривання вікна:


Особливо гарні види з терас готелю ввечері, коли сідає сонце:










На протилежному березі заливу:




Ввечері в ресторані готелю на відкритій терасі поїли талапію - рибу Великих Африканських озер. Вечеряють в угандійських кафешках в повній темряві. Оскільки як тільки увімкнеш світло - відразу ж налітають хмари мошкари.


Наступного дня прокинулися рано з ранку, щоб зустріти вражаючий світанок:

https://andy-travelua.livejournal.com/642193.html

В місті Джінджа (Уганда) бере свій початок найдовша річка у світі - Ніл. Точніше, один з її рукавів - Білий Ніл. Білий і Голубий Ніл (бере свій початок в Ефіопії), зливаються в Хартумі, створюючи величну ріку, яка тече територіями Судану і Єгипту та впадає в Середземне море. Ніл в Джінджі витікає з озера Вікторія - найбільшого озера Африки. Ділянка від витоку з північного краю озера Вікторія до впадіння в озеро Альберт (Уганда, Східна Африка) носить назву Вікторія-Ніл (Victoria Nile). Його довжина близько 420 км. Перетинаючи скелясті пасма по території Уганди, річка утворює численні пороги і водоспади із загальним падінням 670 м. Річка проходить через западину озера Кьога і впадає в озеро Альберт на кордоні Уганди і Демократичної республіки Конго, що лежить в тектонічної западині на висоті 617 м.


Майже в центрі Джінджі розбито парк, на території якого, начебто, розташований виток Нілу. Підемо подивимося!


Вхід до парку "Виток Нілу" - ... 10 доларів. І, можливо б і не шкода їх віддати, але справа в тому, що на території парку витоку Нілу, насправді, немає...


Виток Нілу знаходиться далі, і з парку його не видно. До нього можна доплити лише на човні. А парк - це розвод для туристів. Але, на диво, туристів також ми не бачили. Для туристів, яких немає, на шляху від входу в парк до берега Нілу влаштований сувенірний ринок:


Вказівник напрямків до країн світу:


Власне, річка Ніл, її перший кілометр:


Вся інфраструктура на березі річки - це два кафе. Обидва - порожні:






На березі буде стояти декілька чорнів, власники яких будуть пропонувати вам поїздку до виноку Нілу за якісь нереальні гроші. Не ведіться. До 0-го кілометру Нілу можна потрапити з іншого місця і значно дешевше, взявши екскурсію в туристичному офісі в місті.


Попри те, що крокодилів тут немає, купатися в Нілі не рекомендується. Дно вкрито якимись залізяками та іншим побутовим сміттям.




На березі Нілу - пам'ятник Махатмі Ганді. Він заповів розсіяти його прах після кремації саме тут.


Вид на Ніл в бік його витоку (в бік озера Вікторія):




Вид на північ:


Ніл на території парку:




Одинока хата під стріхою на протилежному березі:


Віслюк біля порожнього кафе дуже злякався нас:


В парку водяться ось такі симпатичні ящірки:


Еа вечір ми замовили в туристичному офісі в центрі міста 2-годинну екскурсію, в яку входив круїз по озеру Вікторія, відвідання витоку Нілу та зустріч заходу сонця на Нілі. Екскурсія коштувала 25 доларів.


Озеро Вікторія - найбільше в Африці. Купатися тут, на жаль, не можна. Причина та ж сама, що й на озері Ківу - шистосома.




Відпливаємо від рибацького району Джінджі:


Мечеть:


Невеликий рибацький порт в Джінджі:






Околиці Джінджі:




В'язниця на околиці Джінджі:




Село на березі Вікторії:








Мангрові зарослі:


По берегах Вікторії багато різних птахів:






Вид на Джінджу:




Готель Brisk Hotel Traingle:


Вікторія прекрасна:






А ми пливело до місця витоку Нілу:


Вид на парк "Витоки Нілу" в Джінджі, про який я розповідав вище:






Біля витоку Ніла на сваях побудований сувенірний магазин для туристів:




А ось і місце витоку Нілу. До знаку - вода спокійна, це - озеро Вікторія. Після знаку - бурхлива, це вже річка Ніл:




На деревах біля витоку також багато птахів:








Поселення на березі Нілу/Вікторії:


Вечір на озері Вікторія:




На човні і зустріли захід сонця:

https://andy-travelua.livejournal.com/641692.html

Приблизно в десяти кілометрів на захід від міста Кабале заходиться мальовниче озеро Буньйоньї, яке часто називають найкрасивішим озером Африки. Буньйоньї - одне з найглибших озер Африки. Тут немає крокодилів і бегемотів, а також такої страшної зарази, як шистосома. Тому в озері можна спокійно купатися. Озеро має максимальну довжину 25 км і максимальну ширину - 7 км.


З Кабале до озера Буньйоньї можна доїхати на бода-бода (мототаксі) за 5 доларів. Бода-бода довезе до першого оглядового майданчика, який знаходиться біля кав'ярні Lake View Coffehouse.




Звідси ще видно Мухабуру - один з вулканів Вірунга:




Озеро Буньйоньї могло би стати туристичною меккою, і може колись нею і стане. А поки що на його берегах будуються декілька будинків відпочинку. Тут є декілька готелів і кемпінгів. Але ми пройшли навколо озера близько 30 кілометрів, і не побачили жодного туриста.






Зате, як завжди, бачили багато діточок з навколишніх сіл, які традиційно приставали до нас і супроводжували по декілька кілометрів, хапаючи нас по черзі за долоні і отримуючи неземне задоволення від того, що не лише побачили білих людей, але й пройшли за руку.






На озері - багато островів, до яких можна доплити орендованим човном. Але ми туди не плавали.


















Один з ресторанів на півострові:






Навколо озера - багато зелені і квітів. Все дуже охайно!
































Є і трохи лісу:




Села навколо озера також дуже мальовничі:
























На березі озера траплаються поодинокі будиночки, які дуже привабливо виглядають на тлі природи:




Береги озера Буньйоньї:










Перед заходом сонця:

https://andy-travelua.livejournal.com/641323.html

Мюко - угандійське село, що лежить на трасі Кісоро - Кабале в провінції Вестерн. Нічого надзвичайного в селі немає, крім того, що воно знаходиться біля озера Буньйоньї, які вважають чи не найкрасивішим озером Африки. З траси, що пролягає через Мюко, відкриваються гарні види на озеро. Саме поселення - досить симпатичне: гори навколо, різнокольорові дахи, навколо все чисто і охайно.


Вид на озеро Буньйоньї з траси Кісоро-Кабале:


Панорама Мюко:


Село і озеро:




Я вже писав, що угандійські села мало чим відрізняються від наших. А пейзажі навколонагадують карпатські.




Так само як і в нас, жінки сидять на лавочках і обговорюють життя:


Центр села:




Озеро Буньйоньї в селі:

https://andy-travelua.livejournal.com/641016.html

Ще задовго до поїздки в Африку я потоваришував з одним хлопцем з Кісоро на ім'я Річард, який працює в компанії Experience Kigezi, яка організовує прості, але цікаві нестандартні подорожі околицями Кісоро - регіоном Кігезі: піші екскурсії або поїздки на мотобайках (по-іхньому - бода-бода). На наше прохання він склав перелік найцікавіших оглядових майданчиків в горах Вірунга і навколо озера Мутанда і разом зі своїм напарником катав нас цілий день найгарнішими місцями уздовж кордону Уганди і Конго.


Виїхали з Кісоро о 7 годині ранку.


Вже задекілька кілометрів на північ від Кісоро почали з'являтися гарні види на вулкани Вірунга і озеро Мутанда:




Поснідати і впити каву заїхали на Hameleon Hill Lodge. Звідси відкриваються чи не найкращі краєвиди в Африці!


По дорозі зустрічали мешканців навколишніх сіл:






Зверніть увагу, що корови тут - з рогами.






Зустріли журавля, який є символом Уганди:




Ми об'їхали озеро Мутанда навколо, і назад в Кісоро поверталися дорогою, яка заходить на територію Демократичної республіки Конго і проходить через конголезьке село.


Грунтівка тут перетворилася на звичайну пішохідну доріжку:


За пагорбом - Демократична республыка Конго:




Конголезьке село:
\









Повертаємося в Уганду.


В школі одного з угандійських сіл ми зірвали уроки. Діти, побачивши що через село їдуть на мотоциклах білі містери, миттєво повідомили всіх учнів школи і всі збіглися на нас дивитися.






Діти і вулкани Вірунга:




Вулкани Вірунга і шкільний туалет:


Угандійське село Буфумбіра:




Вдалені видно озеро Мутанда:


Гори Вірунга видно з будь-якої точки маршруту:




Річка Рутшуру (впадає в озеро Мутанда):






Невеликий водоспад на річці Рутшуру:






Заїхали на беріг озера Мутанда:


Остання зупинка - кратер Сагітве:

https://andy-travelua.livejournal.com/640038.html

На південній околиці угандійського міста Кісоро розташований кратер згаслого вулкану Сагітве (Sagitwe). Сагітве - один з самих маленьких вулканів гірської системи Вірунга. На відміну від інших вулканів Вірунги його дуже зручно оглядати. По-перше, він дуже зручно розташовується: дорога від центра Кісоро до кратера вулкану (включаючи підйом) займе не більше 40 хвилин. По-друге, вулкан достатньо низький, і підйом на нього не забере багато сил і часу. По-третє, піднятися і побачити його кратер можна абсолютно безкоштовно на відміну від інших вулканів Вірунги, підйом на кожний з них обійдеться декілька сотень доларів. По-четверте, з вершини вулкану відкривається 360-градусна панорама околиць: видно майже всі вулкани, місто Кісоро, озеро Мутанда і території сусідніх Конго і Руанди.


Йдемо до вулкану. Пагорб праворуч - це і є Сагітве:


Підходимо ближче:


Так виглядає вулкан зблизу. Зверніть увагу, як угандійці використовують кожний квадратний метр схилів для сільськогосподарської діяльності:




Підніматися недовго. Буквально 10 хвилин підйому, і ви - на кромці кратера:


Ось він, кратер вулкана Сагітве!


Навіть він повністю використовуються для вирощування сільськогосподарських культур:




Стінки кратера:




Краєвиди навколо - бомбезні!


Вулкани Мухабура і Мгагінга:


Вулкан Сабіньйо:


Озеро Мутанда:






Вид на захід: в декількох кілометрах - кордон з Конго.


Передмістя Кісоро у підніжжя вулкану:




Церква в поселенні біля вулкану:

https://andy-travelua.livejournal.com/639049.html

На південному березі озера Мутанда знаходиться одне з найбільш мальовничих місць Африки - пагорби Хамелеон. З тераси бази відпочинку Chameleon Hill Lodge відкривається чудовий вид на озеро Мутанда з вулканами Вірунга за задньому плані. Побачити звідси майже всі вершини Вірунги вважається великою вдачею. Зазвичай небо вкрито хмарами, або вулкани просто не видно із-за димки. Нам пощастило: ми приїхали сюди на байках зранку, коли ще було ясно, і побачили максимум. Від міста Кісоро сюди веде розбита дорога уздовж східного берега озеро Мутанда. Проїхати можна або позашляховиком, або на мотобайку, як це зробили ми.


Лоджія Хамелеон - це туристична база відпочинку на березі в дуже яскравому стилі. Зазвичай тут зупиняються заможні європейські туристи, які їдуть дивитися на гірських горил в сусідні ліси Бвінді. Лоджия має свій сайт: http://chameleonhill.com


В'їзд на лоджию Хамелеон:


Зупинитися в Chameleon Hill Lodge коштує від 300 доларів з людини. Це - невиправдано дорого і робити це не обов'язково. Все одно протягом дня вулкани не видно. Достатньо приїхати сюди з Кісоро рано з ранку, орендувавши мотобайки, і насолодитися краєвидами, поки є ясна погода.








Ми приїхали на пагорби Хамелеон зранку о 8:00 години, взяли в місцевій кафешці сніданок і каву, та довго насолоджувалися казковими краєвидами:




Саме звідси відкриваються найкращі види на озеро Мутанда і вулкани Вірунга. Види просто неземні!












На лоджиї все дуже зелено і окультурено:




Околиці пагорбів Хамелеон також дуже мальовничі:








Село Мушонгеро біля пагорбів Хамелеон:






Угандійськи пупсики))

https://andy-travelua.livejournal.com/638468.html

Мутанда - озеро неземної краси з чистою синьою водою, яке лежить на південному заході Уганди у підніжжя гір Вірунга. Озеро розташовано приблизно в 20 кілометрах на північ від міста Кісоро, сюди з Кісоро веде грунтова дорога. Мутанда знаходиться на висоті 1800 метрів. В національних парках навколо водяться гірські горили. Саме озеро - безпечне для купання. Тут немає ні паразита шистосоми, ні крокодилів з бегемотами. Останнього беремота тут бачили у 1984 році. Особливо гарно озеро виглядає в купі з вулканами Вірунга.


Ми орендували в Кісоро мотобайки, щоб об'їхати навколо озера. Майже скрізь - пейзажі неземні!




На озері є декілька островів:




Вулкани Мухабура, Мгагінга і Сабіньйо:




Вулкани Мухабура і Мгагінга:


Вулкани Сабіньйо, Бізоке, Карісімбі і Мікено:


Пощастило з погодою, всі вулкани Вірунга було видно чітко:






Заїхали у Mutanda Eco Community Centre, що знаходиться на березі озера Мутанда. В озері немає шистосоми, тому тут можна купатися.


Дорога до озера:


Відпочинкові намети:


Берег озера:










Оглядова вишка:


Для сільського господарства угандійці використовують кожний квадратний метр землі:




Безалкогольний, але термоядерний угандійський напій від "Кока-коли": суміш меду з імбиром і якимись африканськими травами.


Околиці озера дуже мальовничі:

https://andy-travelua.livejournal.com/638029.html

Вулкани Вірунга були першою і основною метою нашої експедиції. Попри те, що ми не піднялися на Ньїрагонго і не бачили гірських горил, ми змогли побачити усі вершини Вірунги, крім вулкана Ньямлагіра. Без перебільшення скажу, що гори Вірунга і їх околиці - це найвражаюче місце на африканському континенті. Вони знаходяться на кордоні Демократичної республіки Конго, Руанди і Уганди на північ озера Ківу - одного з Великих Африканських озер. Нам дуже пощастило з погодою. Зазвичай гори Вірунга вкриті густими хмарами, а на вулиці майже весь день - напівтемрява. Для нас же цілий день була ясна погода і сонечко. Було видно всі вулкани, крім Ньїрагонго і Ньямлагіри, але Ньїрагонго ми вже і так бачили.


У гірський ланцюг Вірунга входить 8 великих вулканів, 2 з яких два є дуже активними - Ньїрагонго (3462 м) і Ньямлагіра. Обидва з них знаходяться на території Демократичної Республіки Конго. Гірські кряжі Вірунга покриті тропічними лісами, в яких живуть рідкісні представники приматів - гірські горили. Для збереження цих тварин в 1925 році принцом Альбертом був заснований перший на африканському континенті національний парк - національний парк Альберта. В 1969 році він був розділений на національний парк Вулканів в Руанді і національний парк Вірунґа в Конго. Крім цих двох місць гірські горили живуть лише на території національного парку Бвінді в Уганді.


Вулкан Мухабура (4127 м) не є найвищим з вулканів Вірунга, але є найбільш фотогенічним. Він найбільше виділяється серед усіх, бо знаходиться ближче до населених пунктів. Вулкан, що знаходиться на кордоні Руанди і Уганди, добре видно з угандійського міста Кісоро, а також з багатьох місць Руанди і Конго в радіусі близько 100 кілометрів.


Мухабура - це стратовулкан, який є наслідком прояву геологічної активності в історичний час діяльності Великої рифтової долини. Входить до західної частини рифтової долини — Зони Альбертина. Основа вулкану становить понад 6 км в діаметрі. Верховий кратер заповнений водою і утворює невелике озеро діаметром 40 м.




Вулканічний матеріал складається з базаніту і трахіандезиту. В недавній час був активний паразитичний кратер на схилі вулкану. Остання значна вулканічна активність Мухабури невідома. На передгір'ях вулкану беруть початок невеликі річки, води яких важливі для населення передгір'їв. Незважаючи на те, що вулкан є одним з наймолодших вулканів в даному районі, він вважається згаслим.






Західний схил вулкану утворює сідловину з сусіднім вулканом Мгагінга:


Вулкан Мгагінга (або Гагінга) у порівнянні з Мухабурою здається зосвім маленьким, але це іллюція: висота вулкану складає 3474 м.




Вулкани Мухабура і Мгагінга разом:




Вулкан Сабіньйо (3634 м) ділять між собою відразу три країни: Демократична республіка Конго, Руанда і Уганда








Вулкан Сабіньйо і озеро Мутанда:




На задньому плані - вулкани Бізоке (3711 м) і Карісімбі (4507 м):




Вулкани Карісімбі (найвищий серед усіх) та Мікено:


Вулкан Карісімбі є найвищим з вулканів Вірунга - 4507 м. Він знаходиться на кордоні Демократичної республіки Конго і Руанди. Імовірно, назва Карісімбі походить від слова місцевою мовою руанда, яка означає Маленька біла черепашка. Це пов'язане з білою сніговою шапкою, яку іноді можна побачити на вершині вулкана.


Вулкан Мікено є трохи нижчим за Карісімбі - 4437 м. Він повністю розташований на території Демократичної республіки Конго. Саме у його підніжжя водяться гірські горили. Наразі подивитися на них не можна із-за загострення ситуації на сході Конго.






Карісімбі, Мікено та озеро Мутанда:


Вулкан Ньїрагонго (про нього докладно - тут):


Я і Вірунга:


Майже всі вулкани разом:

https://andy-travelua.livejournal.com/637665.html

Кісоро стало нашим першим містом в Уганді. Воно знаходиться в крайній південно-західній точці країни під самим кордоном з Руандою і Демократичною республікою Конго. Це - найвіддаленійший від столиці Уганди Кампала куточок. В самому містечку нічого цікавого немає, але його оточують найгарніші природні цікавинки Африки - вулкани Вірунга і озеро Мутанда. В заповідних лісах навколо Кісоро водяться гірські горили. Місто варто використовувати, як відправну точку для подорожей Вірунгою.


Кордон з Угандою перетнули пішки в селі Cianika. До села їхали маршруткою з міста Рухенгері (Руанда).


Привіт, Уганда!


До Кісоро доїхали з кордону на бода-бода (мото-таксі). Оселилися в кемпінгу і відразу ж спробували місцеве пиво. Воно виявилося смачнішим за усі попередні.


З ранку вишли з кемпінгу і відразу ж побачили фантастичну картину: прямо над містом височіє вулкан Мухабура:


І поруч, з-за кущів виглядає вулкан Сабіньйо:


Центральна вулиця Кісоро:




Архітектура Кісоро: скромно, але яскраво:






На вулицях Кісоро дуже людно:


Пам'ятник гірській горилі:


Прогулялися околицями:










Пообідали в місцевій харчевні, де спробували майже всі національні блюда Уганди:


Ввечері пішли на один з пагорбів подивися на захід сонця.






Захід був так собі.








Але як завжди, із задоволенням поспілкуватися з дітьми)

https://andy-travelua.livejournal.com/637141.html

Потрапити до Демократичної республіки Конго (колишній Заїр) було непросто. Конго є найбільшою країною Африки, і одночасно - найбільш небезпечною і нестабільною. Ми їхали в Конго, щоб потрапити на вулкан Ньїрагонго, в кратері кого кипить найбільше в світі озеро лави, і подивитися на гірських горил. Але перед самим наший візитом національний парк Вірунга, де розташований вулкан, закрився для туристів: напередодні повстанці вкрали двох британців і вбили декілька рейнджерів. Однак бажання потрапити в Конго було нестерпним, і ми попросили співробітників парку, щоб допомогли нам отримати конголезьку візу. Пройти в Конго було не легко, але я опущу всі таємні подробиці з огляду на те, що нам туди ще доведеться повернутися (мрію на ночівлю на Ньїрагонго ніхто не відміняв). В підсумку, день ми провели в місті Гома на сході країни. Попри всі небезпеки, вдалося ґрунтовно оглянути місто і зробити великий фото матеріал про Гому.


Кордон Руанди і Конго роташований на березі озера Ківу. По суті, Гісеньї в Руанді і Гома в Конго - це одне місто, розділене кордоном.
Так Гома виглядає з Гісеньї (Руанда). Достатньо симпатично. Подивимося, чи насправді там так привабливо, як на світлині.


Конголезький (праворуч) та руандійський прикордонні пункти:


З другої спроби переходимо кордон Руанди і Конго:


На прикордонному переході зустрічає реклама Національного парку Вірунга. Але парк закритий, ми туди не потрапимо ((


І гірських горил також не побачимо ((


Йдемо від кордону по авеню Незалежності в бік центру. На перший погляд все дуже цивільно:


Але потім починаєш помічати, що всі більш менш пристойні будинки обтягнуті колючим дротом:


За високими парканами з колючим дротом живуть заможні мешканці Гоми:






Якась муніципальна установа в старому будинку:


Центральний проспект Гоми - Boulevard Kanyamuhanga - виглядає досить привабливо і охайно:


Свій початок проспект бере від авеню Незалежності неподалік від КПП з Руандою:


Будинки на бульварі Каньямуганга, переважно, досить симпатичні:




І досить різнокольорові, це типово для Африки:








В основному, на центральному бульварі досить цивільно і безпечно.


Але неозброєним оком видно, що тут досить депресивно:


Торгівельні будинки з аркадами:


Новий торговий центр:


В центрі міста уздовж бульварів - декілька великих перехресть з круговим рухом.


Пішохідна зона на першому великому колі:


Непрацюючий фонтан:


Залишки бельгійської колонізації - стара будівля пошти:


Напевно, це найефектніша будівля Гоми:




Одна з бічних вулиць - Mtaa Wa Aeroport:




Друге перехрестя з круговим рухом називається Rond Point Chukudu:




Найпопулярніший транспорт на сході Конго - чукуду. ЧукудУ (chukudu, chikudu, cbokoudou, tshukudu) - основний вид вантажного і пасажирського транспорту в провінції Північне Ківу і місті Гома. Він являє собою величезний самокат, здатний перевозити до 800 кг.


Як кажуть місцеві жителі, вийти заміж за водія чукуду - значить "не померти з голоду". Адже, маючи чукуду, за день можна заробляти до 10 доларів. При цьому більшість жителів Гоми живуть на 2 долари в день. Сам чукуду коштує близько 100 доларів і збирається із запчастин від старих мотоциклів, вантажівок і дерева.


В центрі Гоми за сприяння Президента Демократичної республіки Конго Джозефа Кабіли встановлено пам'ятник чукуду:






Побачив, як фотограф робить фотосесію якійсь дівчині:


Підійшов до дівчини, попросив сфотографуватися. Вона чомусь не дуже була задоволена.


Рухаємося на захід по Ave Mont-Goma (авеню Гора Гома). Дійсно, майже в центрі міста розташована невисока гора Гома, на який встановлено телевізійну вежу:


У підніжжя гори розташований доволі смішний військовий пам'ятник:




Немає сумніву, що ми - в Демократичній республіці Конго!


На північ веде магістральна дорога N2, яка незабаром приведе нас до перехрестя з "розумним" світлофором:






Розумний світлофор має ім'я "Robot Ihusi":




Будинки на перехресті - дуже яскраві:




Rue Sake (вулиця Саке):






З 3G В Конго все в порядку.


Після довгих міркувань ми все ж таки наважилися на те, щоб піти в трущоби Гоми, щоб побачити, як насправді живе Конго. Гроші і речі ми залишили в готелі, тому, крім фотокамери, втрачати не було що.




Звичайно, виглядає там все не дуже райдужно. Але і не так критично, як ми собі уявляли. Жодної небезпеки ми не відчули, хоча зустрічали багато жебраків.










Діти грають в більярд:


На зворотному шляху хотіли зайти в офіс Національного парку Вірунга, але він був зачинений.




Зате випили пива з назвою "Вірунга":


Наостанок ще раз зайшли в район, розташований біля озера:








Конголезьке пиво:


Прощавай, Конго! Повертаємося в Руанду.

https://andy-travelua.livejournal.com/636780.html

Одного вечора ми пішли на пагорб на півострові Рубона біля міста Гісеньї, щоб подивитися на захід сонця над озером Ківу та вулкан Ньїрагонго. Щойно ми зайшли в село, то нас почали обступати діти. Вони нічого в нас не просили, просто для них було дивно побачити в їхньому поселенні білих людей, яких їм навряд чи доводиться часто бачити. Діти нас провели до місця, де добре видно озеро та вулкан. Їх кількість поступово збільшувалася, бо через декілька хвилин вже все село знало, що до них у гості прийшли мзунгу (біли люди).


Прийшовши на оглядовий майданчик, я змонтував штатив і встановив на нього камеру, щоб знімати захід сонця. Це відразу привернуло увагу дітей.


Вони почали просити показати їм, як працює камера і штатив.


Дивно, ніхто з них не намагався щось вкрасти, всі по черзі роздивлялися і повертали техніку назад.


Дівчинка грається з об'єктивом:


Андрій знімає Ньїрагонго:


Діти йому "допомагають":




Невдовзі діти попросити, щоб ти їх познімали. Коли їх фоткаєш, вони завжди намагаються кривлятися.








Деякі просто гарно позували:
























Потім хтось знайшов манго і з ним почали всі гратися:






А потім ще й почалися танці:








Пазують на фоні озера Ківу і вулкану Ньїрагонго:




Пізніше до нас доєдналися і дорослі:






Цей дідусь довго намагався затягнути нас до себе додому на вечерю:


Захід сонця над озером Ківу:


Фото на пам'ять разом:

https://andy-travelua.livejournal.com/636186.html

Африка - це майже завжди неперевершені світанки і заходи сонця. Особливо гарно вони виглядають на тлі гір і озер. Одне з Великих Африканських озер - Ківу - ділить між собою Демократична республіка Конго (Заїр) та Руанда. На півночі озера - гори Вірунга і вулкан Ньїрагонго, на заході - гірський масив Мітумба. Щоб побачити захід сонця, ми прийшлися пішки декілька кілометрів на південний захід від Гісеньї і піднялися на невелику гору на півострові Рубона. Звідси чудово видно, як вечірнє сонце сідає за озером Ківу і горами Мітумба, а також відкривається вид на міста Гісеньї (Руанда) і Гома (Конго) та вулкан Ньїрагонго.


Прийшли заздалегідь, коли сонце ще було високо.


Під нами - село Рубона (Руанда), праворуч за затокою - місто Гома (Конго), за озером - гори Мітумба.


Передвечірні проміні сонця освітляють озеро Ківу.


Літак щойно злетів з аеропорту Гома (Конго-Заїр):


Проміні падають на Гому та її околиці:


Місто Гома (Демократична республіка Конго). Посеред міста - гора Гома, за нею - гори Мітумба:


Праворуч можна роздивитися вулкан Ньїрагонго:


За озером - гірський масив Мітумба:






Сонце заховался за хмарами. Тимчасово.




Незабаром знову з'явилося:












Гісеньї, Гома і вулкан Ньїрагонго:




Ньїрагонго:




Останні хвилини заходу сонця.

https://andy-travelua.livejournal.com/636152.html

Гісеньї (нова назва - Рубаву) в Руанді - це як Одеса в Україні чи Ніцца у Франції. В Руанді немає моря чи океану, проте є озеро Ківу, яке ця маленька країна ділить з Демократичною республікою Конго. На вікенд тисячі руандійців і конголезців з'їжджаються в Гісеньї, щоб посидіти на березі озера, показати себе, подивитися на інших, потанцювати на дискотеках та покупатися. Останнє не рекомендується робити через шистосому, яка водиться в озері Ківу. Їхати в Гісеньї зі столиці Руанди Кігалі - 3,5 години на матату (маршрутці). В Гісеньї знаходиться прикордонний перехід з Конго-Заїром (Демократичною республікою Конго, місто Гома). Фактично Гісеньї і Гома - це одне місто, розділене кордоном. З одного боку кордону - щастя, багатство та процвітання, з іншого боку - злидні і війна.


Озеро Ківу, насправді, є досить небезпечним. Воно відрізняється від інших озер наявністю шарів вуглекислого газу і 55 мільярдів кубічних метрів метану на дні. Це дуже небезпечно, оскільки найменший землетрус або вулканічна активність можуть призвести до його вибуху. Наприклад, якщо лава вулкану Ньїрагонго досягне озера (а в 2002 році вона не дійшла до Ківу лише декілька десятків метрів), то два мільйони людей з довколишніх територій можуть загинути від вибуху метану або від задухи вуглекислим газом.




Тут, як і в Кігалі, все дуже охайно.


Набережна починається біля кордону з Конго і тягнеться четез все місто майже по півострова Рубона.




На набережній - досить цікаві рослини-екзоти:






Тут можна взяти лодку і прокатитися по озеру. Щоправда,ми цього не робили.




Насолоджуватися озером можна і з берега.








На березі озера кожний зайнятий своєю справою.




Багато хто селфиться:






Хтось просто відпочиває.


Хтось купається.




Путівники не рекомендують купатися в озері Ківу із-за шистосоми - паразитів, які приникають в шкіру при купанні і уражають сечовивідні шляхи, кишки, нирки, печінку, що може привести до смертельних наслідків. Але місцевим мешканцям все це до лампочки, вони спокійно собі купаються:


Архітектура Гісеньї дуже красива:






Руандійські дівчата йдуть на пляж:




Пощастило побачити руандійську наречену на бода-бода (мотоциклі):








Через Гісеньї проходить маршрут з витоку Нилу до витоку Конго:


Нагулявшись містом, сіли відпочити в барі "Там-Там":


Конголезьке пиво на набережній в Гісеньї - дуже смачне:


Потім почали фото-полювання на місцевих дівчат:

















Можна пити конголезьке пиво і дивитися на місто Гома в Демократичній республіці Конго. Завтра ми туди підемо:


За заливом - прикордонний перехід між Руандою та Конго:


Вид на півострів Рубона:


Човни з відпочивальниками:




Околиці Гісеньї:












Зустрічати захід сонця над озером Ківу ходили на півострів Рубона.


Звідти ж і дивитися на вулкан Ньїрагонго:


Панорама Гісеньї з Рубони:


Ввечері повернулися в бар-дискотеку "Там-там". Вперше поїли рибу талапію:


Запивали пивом "Вірунга":


Дівчата за сусіднім столиком:


Вечірня набережна:

https://andy-travelua.livejournal.com/635383.html

Вулкан Ньїрагонго в горах Вірунга на сході Демократичної республіки Конго (Заїр) - без перебільшення одне з найцікавіших місць в Африці. В його кратері знаходиться найбільше в світі постійно діюче озеро лави. Основною метою нашої експедиції в Африку був треккінг на Ньїрагонго і переночувати біля його кратера з киплячою лавою. Але всього за 5 днів до нашого відльоту Національний парк Вірунга, де розташований вулкан, закрився у зв'язку з загостренням ситуації на сході Конго. Отже, підйом на вулкан так і залишився нереалізованою мрією, про яку я в жодному разі не збираюся забувати. Але попри всі невдачі, в Конго ми все ж таки потрапили і Ньїрагонго побачили!


Вулкан Ньїрагонго знаходиться в 20 кілометрах на північ від озера Ківу, яке ділять між собою Конго-Заїр і Руанда. Він є найпівденнішим з ланцюжка вулканів гірської системи Вірунга і один з двох активних вулканів Вірунги (ще один, Ньямлагіра, розташований в 10 км на північний захід від Ньїрагонго). Вулкан височіє над містом Гома (провінція Північне Ківу, Конго).


Вулкан має висоту 3470 метрів. Він є одним з самих активних вулканів світу. На нього та сусідній вулкан Ньямлагіра припадає 40 % всіх спостережуваних вивержень в Африці. З 1882 року було зареєстровано 34 виверження, при цьому вулканічна активність часто безперервно триває протягом багатьох років. Одне з найбільш сильних вивержень Ньїрагонго відбулося в 1977 році, тоді від вогненних потоків загинуло кілька сотень людей. Останнє сильне виверження було у 2002 році, коли майже мільйонне місто Гома було наполовину залите лавою і зруйновано.


Головний кратер вулкана має 250 метрів у глибину і 2 км в ширину; в ньому іноді утворюється лавове озеро. Лава Ньїрагонго надзвичайно рідка і текуча. Це наслідок особливого хімічного складу - вона містить дуже мало діоксиду кремнію. Тому потоки лави, які течуть по схилу вулкана, можуть досягати швидкості 100 км/год.

фото - з Вікіпедії

Ньїрагонго знаходиться поруч з озером Ківу. Воно відрізняється від інших озер наявністю шарів вуглекислого газу і 55 мільярдів кубічних метрів метану на дні. Це дуже небезпечно, оскільки найменший землетрус або вулканічна активність можуть призвести до його вибуху. Наприклад, якщо лава Ньїрагонго досягне озера (а в 2002 році вона не дійшла до Ківу лише декілька десятків метрів), то два мільйони людей з довколишніх територій можуть загинути від вибуху метану або від задухи вуглекислим газом.


Регіон навколо вулкану взагалі дуже небезпечний. Вже понад 2 десятиліття на території провінції Північне Ківу в Демократичній республіці Конго йде громадянська війна, жертвами якої вже стали близько 5 млн. людей. Це - найбільший конфлікт за чисельністю жертв після завершення Другої світової війни. Національний парк Вірунга, де розташований вулкан, періодично закривається у разі загострення ситуації навколо. Закритий він і зараз. Відносну стабільність у місті Гома, який розташований у підніжжя вулкану, підтримують чисельні миротворці, у тому числі і українські.


Вдень вулкан побачити досить складно. Навіть з міста Гома, який розташований прямо під ним, вдень його практично ніколи не видно. Найкращий час для спостерігання за Ньїрагонго - це вечір чи ранок під час сходу та заходу сонця.


Найкращий вид на вулкан (і одночасно, на озеро Ківу) відкривається з півострова Рубона, що приблизно в 5 кілометрах на південний схід від міста Гісеньї.

https://andy-travelua.livejournal.com/634590.html

Напевно, важко знайти в світі більш не цікаву столицю, ніж Лусака. А столиць я бачив, повірте, не мало. Столиця Замбії являє собою величезний африканський мегаполіс, де живе понад 3 млн. мешканців. Майже вся Лусака - це одноповерхова забудова. І лише в центрі міста є декілька висоток переважно радянського стилю. Визначних пам'яток в Лусаці - нуль. Проте це жодним чином не зменшує туристичну привабливість Замбії, як країни. А прогулянка Лусакою, як не дивно, залишила задоволення і приємні враження. Навпаки було цікаво побачити, як живе звичайне велике африканське місто. Ще один цікавий факт - за півдня прогулянки Лусакою нам не зустрілося жодного європейця. Але замбійці ставилися до нас дуже дружньо, хоча і не розуміли, для чого нас сюди занесло.


Лусака почала свою історію у 1905 році. До того на місці центральної частини майбутньої столиці знаходилося поселення з благозвучною назвою Манда. Пізніше англійські колоністи трансформували назву в більш романтичну Манда-Хіллз. З отриманням Замбією незалежності у 1964 році Лусака стала її столицею, до того столицею був Лівінгстон.


Прилетіли в Міжнародний аеропорт ім. Кеннета Каунди:


В аеропорту пощастило отримати спільну візу Замбії і Зімбабве:


Патріотична соціальна реклама по дорозі з аеропорта в місто:


Зайшли пообідати в найрозповюдженійший фастфуд Замбії Hungry Lion напроти автовокзалу. Звідти відкривається вид на автовокзал та центр міста:


Ці три будівлі - це практично всі висотки, що є в місті. Є ще парочка, ми їх пізніше побачимо.


Спочатку прогуляємося по одній з центральних вулиць столиці - авеню Незалежності. Тут знаходиться будівля уряду Замбії. Совок в найкращих його традиціях:


Ближче:


Перед будинком уряду стоїть статуя Свободи, яка символізує боротьбу африканців на незалежність від англійських колоністів:




На протилежному боці авеню Незалежності є дві мечеті. Перша мечеть називається Umar al-Farooq:




Друга мечеть більш солідніша і носить ім'я Lusaka Jaame:




На цьому визначні місця авеню Незалежності закінчуються. Звернемо на бічну вуличку - Ганді роуд. Соціальна реклама попереджає про холеру:


Вулиця Obote rd. - тут знаходяться будинки заможних лусаківчан:




Магістральна вулиця Chilimbulu Rd.:


Реформаторська церква:


Ближче до центру і авеню Незалежності лежить базарний район з 1-2-поверховими торговими будинками:






Погодьтесь, доволі симпатично. Напевно, це будівлі ще колоніального періоду:




А на торгових вуличках - типовий африканський треш:


Сподобалася велика кількість діжок під воду на базарі:


Торгові вулички:




Через залізничний міст переходимо в центральну частину міста.




Муніципальний платний туалет:


Кільце на перехресті двох центральних вулиць - авеню Незалежності і Каїро роуд:


На південь від кільця йде магістральна вулиця Kafue road, яка переходить в шосе в напрямку міст Кафуе і Лівінгстон.




Католицький собор на Кафуе роуд:




Панорама з моста через Кафуе роуд:


Вид хмарочоси на Каїро роуд:


Вулиця Каїр (Cairo Rd) - центральна вулиця замбійської столиці. Саме тут розташовані декілька висоток на всю Лусаку. Найвідомійша (точніше, найпримітніша) будівля Лусаки - цей офісний центр в стилі совкового бруталізму:




В другому "хмарочосі" знаходиться консульство Зімбабве:


Третя висотка- Indigo House:


Наступна будівля - офіс центрального банку Замбії:


Один з сучасних бізнес-центрів:




Напевно, найсучасніша висотка Лусаки:




Приклади забудови центральної частини столиці:




Найгарніший (якщо так можна сказати) вид на Лусаку відкривається з мосту через залізницю:




Залізничний вокзал:


Перейшли міст і пішли пішки в бік аеропорту. Пожежна частина:


Церква:


Симпатична сучасна будівля. Таких в Лусаці дуже мало.


В основному в Лусаці - одноповерхова забудова:


Таким шаром в Замбії кладуть асфальт:


Вже перед відльотом ми знайшли найцікавіше, що є в Лусаці - індуїстський храм.




Спочатку охоронці категорично не дозволили заходити на територію храму і фотографувати, але через дві хвилини різко поміняли відношення і не лише дозволили робити світлини, але і самі захотіли сфоткатися:

https://andy-travelua.livejournal.com/634052.html

В Замбії ми пересувалися автобусами. Це - найкращий спосіб пересування, при якому країну можна побачити зсередини. Звичайно, що можливо пересуватися поїздом, але він їде від Лусаки до Лівінгстона 18 годин. Для порівняння - автобус долає цю відстань за 7-9 годин. Але і з автобусом є свої нюанси: в Замбії заборонено пересування пасажирського транспорту вночі з міркувань безпеки. Якщо автобус не встиг доїхати до кінцевого пункту до 21:00, він зупиняється в місті, де його настигла ніч, і вирушає далі в 5 ранку. Де ночувати - це проблеми пасажирів: можна в автобусі (це холодно, бо зима ж!), або можна знайти якійсь готельчик. Дороги в Замбії переважно добрі. Була лише одна погана ділянка в горах, де середня швидкість не перевищували 30-40 км на годину. З вікна автобуса можна роздивитися замбійські міста та села.


Купівля квитків на автобус на автовокзалі в Лусаці:


Подвір'я у замбійських селах:




Як правило, біля кожного сільського будинку - господарська споруда під стріхою:




Замбійські корови:


Навколишній ландшафт:


Вулична торгівся:




Торгівля на транзитній зупинці автобуса:


Дорога:


Перетин із залізничною колією:


Місцева маршрутка для малозабезпечених і ресторан:


Маршрутка для середнього класу:


Засіб пересування для більш заможних:


Придорожні поселення:




Дитячий майданчик:


Місто Чома:






Наостанок, трохи фото з телефону, який втонув у водоспаді Вікторія. На жаль, вони залишились лише в Інстаграмі:

https://andy-travelua.livejournal.com/633735.html