Madonna_80s (Україна) все записи автора
В зв'язку з Великим святом Світлого Христового воскресіння є звичай дарувати великодні яйця — крапанки та писанки. Сама традиція поклоніння яйцю дуже давня і існувала ще задовго до прийняття християнства. Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Тому з давніх часів у різних народів існують обряди пов'язані з символікою яйця, як персоніфікацією сонця, життя родючості, багатства, здоров'я, краси, охороною та цілющої сили, відродження та воскресіння. Символіка яйця відігравала велику роль в культових обрядах єгиптян, персів, індусів, китайців, греків, римлян, скандинавських народів, народів Західної Європи та слов'ян. Закономірним стає і розуміння писанки як символу, що поєднує минуле і сучасне, що є зв'язком між язичницькою ідеєю відновлення Природи — Життя і християнською ідеєю воскресіння Людини — Ідеї — Духу. На сьогодні мистецтво писанки стало одним із найбільш цікавих явиш української культури, одним з найбагатших орнаментальних джерел.
Державний музей українського народного декоративного мистецтва володіє унікальною колекцією писанок (близько 4 тисяч одиниць збереження), однією з найбільших в Україні. Формуватися музейна колекція почала ще на межі ХІХ-ХХст., і сьогодні вона є яскравим свідченням творчого процесу, який пройшла писанка в Україні. Вона відображає орнаментальне, композиційне, колористичне багатство народної поліхромної графіки. Велика різноманітність писанкового орнаменту — риса характерна для народного мистецтва України. Вона є результатом вміння комбінувати і по різному трактувати той невеликий запас форм та елементів, що є в арсеналі майстрів. Збережені генетичною пам'яттю народу магічні знаки-заклинання дійшли до нас з глибини тисячоліть і принесли в собі силу оберегів.
Писали писанки обов'язково на сирих яйцях, щоб зберегти в них животворну силу, тоді як крашанки варили для споживання. Писанками обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність. Археологічні знахідки та численні писемні згадки свідчать про великий, складний, та тривалий шлях розвитку українського орнаменту взагалі та писанкарства зокрема. Орнаментальна система писанок кінця ХІХ-ХХ ст., в тому вигляді, в якому вони дійшли до нас, формувалася впродовж віків.
Вірогідніше за все спочатку з'явилися «крашанки» — яйця пофарбовані в один колір, найчастіше червоний. Потім «крапанки» — яйце з орнаментом із крапок — кульок одного або кількох кольорів, що виконувалися краплинами гарячого воску з поступовим зануренням у фарбу. Віск розтоплювали і обтирали. Подібний метод застосовувався і при написанні писанки. Різниця полягала в тому, що орнамент наносили «писачком» — тоненькою металевою трубочкою, закріпленою на патичку — «держальці». За допомогою «писачка» розтопленим воском наводився контур орнаменту, закривалися певні орнаментальні площини. Поступове накладання нових і нових мотивів та зафарбування яйця в різні кольори, від світлого до темного, дозволяли створювати надзвичайно складні, виключно багаті кольоровими нюансами композиції. Для декорування використовували рослинні барвники, що виготовляли із настоїв коріння рослин, кори дерев, відварів трав та цибулинного лушпиння. На початку ХХ ст. крім рослинних барвників почали використовувати і анілінові фарби.
Різноманітні писанкові малюнки умовно можна поділити на геометричний, солярний, рослинний, тваринний та релігійний орнамент. Українській писанці не властива реалістична чи натуралістична передача навколишнього світу, розпис її цілком умовний. Всі сюжети трактуються площинно-декоративно. Це обумовлено технікою розпису, що не дає переходів тонів, а лише зіставляє різні площини в комбінації барв та кольорових плям. Найбільші мистецькі зусилля спрямовані на опрацювання композицій як одного цілого розпису, так і окремих його ділянок. Надзвичайно велику цінність в писанковому орнаменті має ритміка: ритм ліній, ритм барвних площин. Лінія та оконтурована барвна пляма — найважливіші засоби творення орнаменту. Гармонійні взаємовідносини між тлом і малюнком, міцна побудова усіх ділянок — яскраві докази високої графічної вправності майстринь.
Найбільш давнім мотивом в орнаментах писанок вважається сонячний знак — крапка, кружок, хрест, павучок, свастика, зірки, (трьох, чотирьох, шести та восьмипроменеві). Ромб в орнаменті вважається символом родючості. Вісім таких ромбів утворюють «грецьку» восьмипроменеву розету. Триверт, тризуб, свастика. Ці знаки в давні часи мали містичне та міфологічне значення, вважалися символами руху сонця, плодючості, вічного продовження життя. В деяких варіантах тризуб відомий і як «древо життя» — батько, мати, дитина. Цей символ був надзвичайно популярний в мистецтві Київської Русі. Князі Рюріковичі взяли його своїм гербом. Культ «древа життя» був поширений по всій України в усі часи. Крім «тризуба» він має вигляд троїстої гілочки, квітки з листочками або квітучої гілки у вазоні.
Таким же давнім, як культ Сонця є і культ води. В орнаментальну систему він увійшов у вигляді хвилястих ліній і відомий під назвою «меандр», «безкінечник». Був у міфології древніх слов'ян і культ заклинання Змія, що живе на небі і відає заплідненням всього живого. Його зображували у вигляді «сосонки» — зеленої гілочки. Ту ж функцію виконує віночок із хвоща, яким українці огортають паску. Майже весь рослинний орнамент, що зустрічаємо на писанках, здебільшого пов'язаний з лікувальними властивостями трав, квітів, дерев, а писанки, декоровані ним правили за своєрідні амулети, «обереги».
При загальних спільних рисах в орнаментах писанок, кожний регіон України має свої локальні особливості в техніці, в колориті та орнаменті. Найбільшою за кількістю є колекція подільських писанок з вільним малюнком та стриманим колоритом чорного, червоного, білого, фіолетового та вохристого кольорів. Крім геометричного орнаменту з клинців, трикутників, що утворюють розети, зустрічаються рослинні мотиви у вільному розташуванні в стилі українського бароко. Декоративні та багатобарвні писанки Київщини, Полтавщини та Чернігівщини. По білому, червоному, жовтому або світло-зеленому фону нанесено рослинний чи геометричний орнамент у два-три кольори. Для писанок Прикарпаття характерна загальна подрібненість геометричного малюнку. В кольорах перевага належить червоному, чорному та жовтому. В орнаменти вводяться схематичні зображення архітектурних споруд та контурні зображення коней, оленів, пташок. У буковинських писанок геометричний орнамент має значно крупніші форми. Тут переважають смуги та розети на темно-червоному або чорному тлі.
Багато віків потрібно було для того, щоб, виникли існуючі сьогодні писанкові типи. Українська писанка — явище культури, в ній сутність національного духу. Час вносить свої зміни. Забувається значення давніх символів. В орнаментику владно входять нові декоративні форми, помітно розширюється колористична гама, з'являються креслярська точність в побудові елементів. Змінюється оцінка вартості писанки. На перший план висуваються нові завдання: досконалість виконання, вишуканість орнаменту, індивідуальний почерк — стають основними критеріями мистецької вартості.
Протягом всього існування Музею колекція писанок постійно поповнюється новими надходженнями як за рахунок закупок у колекціонерів, майстрів, художників, так і завдяки благодійній діяльності меценатів. Так останнім придбанням Музею стала колекція творів, які зібрав Є. Біняшівський.
Кубанська-Черкаська писанка
Dnepropetrovsk,
Suhrida (Україна) все записи автора
Madonna_80s (Україна) все записи автора
В зв'язку з Великим святом Світлого Христового воскресіння є звичай дарувати великодні яйця — крапанки та писанки. Сама традиція поклоніння яйцю дуже давня і існувала ще задовго до прийняття християнства. Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця. Тому з давніх часів у різних народів існують обряди пов'язані з символікою яйця, як персоніфікацією сонця, життя родючості, багатства, здоров'я, краси, охороною та цілющої сили, відродження та воскресіння. Символіка яйця відігравала велику роль в культових обрядах єгиптян, персів, індусів, китайців, греків, римлян, скандинавських народів, народів Західної Європи та слов'ян. Закономірним стає і розуміння писанки як символу, що поєднує минуле і сучасне, що є зв'язком між язичницькою ідеєю відновлення Природи — Життя і християнською ідеєю воскресіння Людини — Ідеї — Духу. На сьогодні мистецтво писанки стало одним із найбільш цікавих явиш української культури, одним з найбагатших орнаментальних джерел. 
Кубанська-Черкаська писанка
