"Ми засміялись: видумав "чужий"!
Він скрізь ходив, куди і ми ходили,
хіба що сам не хтів, коли мороз,
а то ходив на влови і на рибу,
і раз далеко їздив до "чужих",
і до тойона, та й до нас приходив,
усюди був і все робив, що хтів:
дивився в книжку, сам робив книжки,
і шив, і чай варив, і їв, що хтів,
що тільки мав, не одбирав ніхто.
"Хто ж не дав ходити і робити? –
кажу йому. – Не ми ж?" – "Та ні, не ви!"
"Хіба тойон? Так він коли приїде!
А ти собі тим часом скрізь ходи
і все роби, що хочеш..."

ніби ніхто свободи в нього не відбирав, чи не так?

Коли він пояснює, що то за слово:

1.Ну, от коли хто хоче вийти з юрти,
а тут його не пустять, ще й прив'яжуть,
то як по-вашому, де він сидить?"

2."Ну добре,
а як то зветься, як хто має пташку таку,
що довго вже сиділа в нього,
і випустить летіти, як сказати,
куди він випустить її?"

Думаю, що він має на увазі -1. в неволі 2. на волю

"А в вашій стороні
того багато є?" Він знов подумав, –
такі якісь у нього стали очі,
як в оленя, що на морозі плаче.
"Ні, каже, в нас його теж небагато,
ми більше мучимось, коли б здобути,
ніж тішимося з нього, але все ж
нам часом хоч здається, що вже маєм
хоч трошечки, або от-от здобудем,
або хоч забуваєм, що нема.

Та й тут... все ж таки, думаю, що йдеться про свободу

Исходное сообщение simply_the_grey
ніби ніхто свободи в нього не відбирав, чи не так?

Він не міг повернутися додому... на батьківщину.

згоден, людина виходить чужину вже сприймає, як несвободу, це таки особливість тих людей, яких другий модератор презирливо називає "свидомитами"

Чесно кажучи, я не розуміюся на такому сленгі.
Будь яка людина, буде відчувати несвободу, коли її примусять буди в якомусь певному місті. Навіть якщо це місце – батьківщина.

це перекручений витвір від слова "свідомий"
згоден з Вами і в цьому, стосується всіх депортованих за Сталіна народів, в тому числі переслідуваних після війни волзьких німців

Звідки виник цей термін? Чому люди називають себе свідомими? Вважають несвідомими інших? Мають свідомість? Знають щось особливе?

Ви підіймаєте вже політичне питання. Моя особиста думка з цього приводу - свідомий розуміє, що існують політичні сили в нашій країні, які з ненавистю ставляться до всього, що стосується української культури, вони мають за мету переконати всіх, що такої культури, такої нації, такої мови не існує, це все хуторянські діалекти російської та польської мов і місцеві традиції, які зводити до державного рівня їм просто смішно. Звідти далекосяжні плани на знищення державності.

Не я розпочав тему. Читав, що про політику сперечатись треба в окремій політичний спільноті, але вона мертва, тому зацікавити не може

Можливо, тому що я не свідома,
для мене слово "свідомий" ніяк з політикою не асоціюється.
Думаю, що ми не сперечаємось)

Те, що Ви "не свідома" лише означає, що Ви не вірите у наявність таких сил. А я ніколи не займався насильницьким привертанням людей на свою віру)

Я не думала про такі сили. Не можу сказати вірю я в них, чи ні. Та це й нічого не змінить. Я відчуваю повагу і любов до нашої культури. І не думаю, що потрібно щось комусь доводити. Краще прикладати зусилля на те, аби українці не цуралися своїх коренів...

Все починається з бажання змінити, українофоби розраховують на "нейтральних", вони їм доводять свою позицію, незважаючи на Вашу думку про непотрібність "щось комусь доводити", а свідомі - їх вороги, з ними боротьба за знищення