від kichi.
так отож - проминають ягнята, лишаються тільки овни. смішні й рогатенькі. є в мене сентимент до цих тварюк.



багато всяких

роман скиба - скорпіон (я дулне і переплутало; але в кожному разі в нього скоро день народження).
зате я - овен. звичайно, думати, шо прекрасність цього тексту полягає для мене тільки в овнах, не варто. і знаєте, шо цікаво? учора я намагалася його знайти, однак не могла ніц згадати, окрім протиставлення ягнята - овни. гугл дав посилання на гомера. усе зовсім не просто так... і за це я ше більше люблю скибині тексти - вони значно глибші, ніж здається на перший погляд. (а гомера перечитати таки треба...)

Одіссея-2000
Хто прокинеться першим, збагне, що вертатись - клопіт.
Бухне сонце піщане - персти обпечуть боги.
Скільки виросло скель тут, відколи нема циклопів -
А отари ще й досі пасуться край їх могил...
Піт визлочує руна – в них душно овечим душам.
Сходять кров’ю графіті на стінах святих печер.
То гора найстаріша спокутує гріх пастуший –
Сиза лава прокази у венах її тече.
А сюди ж не літатимуть навіть поштові собаки…
Мед змобільніє в сотах – ну от і кінець зв’язку…
Дев’ять грамів до неба. Один океан до Ітаки.
Нам, тверезим від спеки, ліпити її з піску.
Нам вслухатись по ночах, як риби померлі квилять,
Як тайфунами марить зіпсований наш приймач…
Як у реві припливу, на зовсім коротких хвилях,
Крізь ефір проростає сирен прибережний плач…
Це життя виліковне, як нежить від ворсу вовни.
Пиймо вина джерельні, змиваймо з облич іржу…
Проминають ягнята – лишаються тільки овни.
Ми їх обрані стригти. Бо й вічних колись стрижуть.
(с) Роман Скиба

поки нік мені не скинув фоток, користуватимусь чужими. за ілюстративний матеріал велика подяка транслітері.

почалося все, як зазвичай починаються такі штуки: я уже доволі мертва тьопала з філософії, переконуючи дашу, шо буде файно і шо обов'язково треба поїхати в бочку, даша казала, шо в неї купа роботи (хє-хє, ну шо за смішна відмазка? я свої купи роботи активно ігнорую, от і зараз... не можу нікуди йти, втомлена, душа вимагає музики й літрів чаю), і так би ми й дійшли до метра, якби не зустріли ніка. нік когось чекав, але дочекався нас, тому вирішив, шо більше нікого йому не треба (або шо просто чекати ше когось після нас - то якесь богохульство )))), і вирішив провести нас трошки. до метра, наприклад. або до петрівки - але вже мене одну, бо даша таки вирішила, шо нікуди не поїде. ну, а потім - чому б не пройтися зі мною до бочки? а раз ми вже тут - можна й зайти хвилин на сорок, нє? ;)
а там ше навіть була знижка - не 20 грн, а 15, і до нас приєдналася профет (тобто приєдналася вона навіть раніше, ніж ми вирішили заходити і зрозуміли, шо там знижка), і якраз вільний столик перед самою сценою трапився... возн'т іт перфект? ну, ми теж так подумали й там приземлилися. Vперше 4ую почали чекатися, ми замовили чаю (нік - пива, профет - кави, але ну шо ж, я же ж тут головний егоцентрик, тому ми таки замовили чаю) і стало вже добре, хоча ніц ше не починалося.
всьо почалося трошки згодом...

а потім вони поміняли місцями назву альбому й гурту :)
обіцяла нікові посилання, але цим посиланням, канєшно жи, може скористатися не тільки нік. тому шо воно варте скачування. та й небагато там - якихось 37 метрів...
теги прописані (сьодні сама зранку писала, так шо респект мені й уважуха), тільки номерів пісень нема, тому вони будуть в алфавітному порядку =(
отже...
тетраколор від Vперше 4ую).
пост скриптум: слухайте їхні тексти, і буде вам прекрасно.
пост пост скриптум: ніку, а шо ти мені гарного маєш? ;)
пост пост пост скриптум: пароль до акваріуму - рік виходу альбому, там у назві архіву ці чотири циферки є.

добрий гугл відкрив для користувачів свій індекс 2001 року. як довела практика, він майже ніц не дає, крім самого індексу, оскільки багатьох сайтів уже не існує, а ше частина - переїхали. але для чисто дослідницьких інтересів це ельдорадо.
мої чисто дослідницькі інтереси сьогодні стосуються ктулху в рунеті. нижче ви зможете побачити шось, заради чого варто було написати цілий пост. звичайно, інтернет росте й розширюється, але ктулху теж, виявляється, росте...
отож...

шукайте мене, красиву і втомлену після двох пар фільозофії, отуто:



якшо ви раптом ше не визначилися, шо ж робити завтра, дуже раджу: у романа скиби фантастично гарні вірші, а "Vперше 4ую" грають цікаву й підривну музику - написано, шо міжнародний народний рок (я їх навіть у плеєрі ношу, а це багато про шо каже).

прошу під кат

by Despair, Inc..


feel it

by krash

ше одне ппц. перепрошую, але за таке треба відстрілювати парламент в обов'язковому порядку, а тих, хто цим скористається - спочатку довго мучити, а потім уже стріляти. і навіть не знаю, як сильно треба мучити тих, хто це принципово відстоює.
і якшо мені після такого хтось скаже, шо толерантність - це не цілковито тупиковий шлях розвитку людства, я з нього сміятимусь довго і щиро. підарасам (у всіх сенсах цього слова) мало бути "рівними" - вони не заспокояться, поки не перетворять весь світ на своїх братів по розуму.

Бурю яростных споров вызвал новый закон о биоэтике, который приняли в Великобритании.

Дело в том, что теперь в этой стране медики имеют право химическим путем прививать эмбриону те свойства, которые пожелают родители. И что самое невероятное, многие папы и мамы требуют сделать их детей... больными.

Репортаж Ирады Зейналовой:

У Джилл на кухне шумно невероятно - взмахи руками - аргументы в принципиальном споре: должны ли наши дети быть жителями страны глухих?

Джилл Морисон, слабослышащая: "Я хочу говорить с моей дочерью на одном языке. Но это невозможно - ее научили говорить голосом. Мы никогда не поймем друг друга".

Проблема отцов и детей - на уровне эмбрионов. По новому закону о биоэтике, детей теперь можно делать на заказ - в том случае, если родители смогут доказать медикам свою правоту. Любимый тезис британских парламентариев – "пусть цветут все цветы, мы за любую самобытность" - привел к тому, что химическим путем теперь можно воздействовать на эмбрион, чтобы он стал таким же, как папа с мамой. Первыми за это ухватились глухие от рождения - они смогли доказать, что слышащий ребенок в семье - это целая трагедия.

вас іще не нудить? тоді можете почитати далі...