В колонках играет - Jesus Christ Superstar - Heaven On Their Minds
залюблений ейсід - то гірше, ніж просто ейсід.
безнадійно залюблений ейсід - то гірше, ніж просто залюблений ейсід.
безнадійно залюблений ейсід, якому припав до стану свідомості (цікаво, як його окреслити?) Jesus Christ Superstar - це взагалі торба.

ейсід дивиться на список речей, потрібних для того, аби безнадійно закохатися (не зрозумійте неправильно - вважайте мій стан еквівалентом російського "влюбленность") і розуміє, шо багато в чому мала рацію.
отож.

аби ейсід закохалося, треба...
1) мати
- інтелект (однозначно)
- чудове волосся (є)
- довгі пальці (соу-соу)
- почуття гумору, в т. ч. чорного (абсолютно)
- здоровий цинізм (і це теж є)
- ше раз інтелект (сто відсотків)
2) робити:
- пити пиво (не знаю. припускаю, шо так)
- красиво курити (нє)
- вміти посміхатися самими очима (без питань. красиво-красиво. цей пункт лишаємо)
3) просто потрібно:
- моя готовність безнайдійно закохатися (хммм...)
- моя готовність не думати перед тим, як я безнадійно закохаюся (ну... я подумала і вирішила, шо можна - коли це писалося, я не припускала, шо так може статися)
- збіг сприятливих обставин (ага - інакше, як збігом, це назвати важко)

ще сюди додаємо слухання правильної музики, переглядання правильного кіно, читання правильної літератури - тобто на мій абсолютно суб'єктивний смак.
всьо.
ейсід попуститься досить скоро, але зараз їй цікаво себе слухати. її інших закоханостей оця нова не відміняє. тим більше вона не впливає на її стосунки. це просто цікавий досвід - і зовсім ненадовго...

в галереї "парсуна" відкрилася нова експозиція.
там виставлено роботи івон фліпс, ірини горюнової, володимира гвоздєва... і я туди неймовірно хочу.
виставка працює щодня, з 10:00 до 18:00. протриває до 16 лютого. від мене це зовсім неподалік, тому саменька теж дійду запросто... але хотілося б із кимось поділитися цією радістю неймовірною.
бо - так. забула сказати. галерея "парсуна" спеціалізується з виставок авторських ляльок. аби остаточно запевнити вас у доцільності походу туди - під катом кілька робіт ірини горюнової.

дивитися на цю красу...

ото вам цитатка така... може, боян, але я справді цього раніше не знала.
уроки християнської етики - то тільки цвєточки... ось де починається воістину маразм. боюся уявити навчальний план предмета... і його викладачів теж боюся уявляти. але то таке. головне - толєрантність =(

С начала нового учебного полугодия в украинских школах будет введен факультативный курс – Толерантность. Его разработали для Украины специалисты программы развития ООН. На занятиях школьников будут учить уважать себя и других и быть терпимыми.

Как сообщила руководитель проекта ООН Создание безопасной среды для молодежи Украины Оксана Гарнец, исследования ведущих социологических институтов свидетельствуют, что в настоящее время украинская молодежь не имеет социальных ценностей и не осознает своей ответственности перед обществом.

Как наиболее эффективный способ решения проблемы мы видим работу со школьниками, когда формируются основные социальные представления и стереотипы. Мы не рассматриваем толерантность как чисто этническую, а имеется в виду и социальная, и культурная, и политическая», - сказала Гарнец.

Факультативный курс уже прошел апробацию в школах Харькова, Запорожья и Чернигова. Сейчас тренеры молодежного проекта ООН готовят учителей, которые бы смогли преподавать курс в школах и разрабатывают для него методические материалы.

ще раз про чоловіків.


Once in the South, 1988
ще...

мабуть, так.
є чоловіки, для яких мені хочеться бути страшенно красивою. або, щонайменше, готувати їм чай (каву / сніданок / пиво з горішками). не тому, шо у мене до них є якісь претензії еротичного плану - це було б нормально, і я б не морочила собі голови.
все складніше.
є такі чоловіки, для яких мені хочеться бути красивою, щоб вони отримали від мене хоча б естетичну насолоду - у подяку за ту неймовірну інтелектуальну насолоду, яку я отримую від них. бо знаю, шо віддячити їм тим самим не можу - мабуть, поки шо... або взагалі. вже як складеться.
якби мені було років на п'ять менше, я би закохувалася в них щоденно. вони би мені снилися. я би, в принципі, й не слухала - я просто на автоматі отримувала б задоволення від їхньої присутності - з алкоголем буває шось схоже. і це добре, шо мені зараз не на п'ять років менше, шо я можу сприймати, навіть підтримувати розмову - хоча насправді цим чоловікам найчастіше й не потрібен діалог, їм важливо, аби їх слухали й розуміли...
з жінками по-іншому. може, тому, шо такою величезною мірою розумних, цікавих і харизматичних жінок я знаю рівно одну. може, ми (вони) просто не вміємо?
але ці чоловіки...
кілька днів тому від одного з них я вперше почула про кайроси. знаєте, це приблизно як... як перший поцілунок, мабуть...
і хіба після такого цих чоловіків вдасться колись забути?..

Gala-Cat, твої білоруські знайомі приїжджали до біса невчасно =(
ну шо я можу сказати? сьогодні відкриття нової виставки в "я галереї", завтра - "женитьба" гоголя в "даху", і взагалі ше багато всього, на шо я не піду, бо влом і нема часу.

але не в тому річ.
взагалі-то я зібралося рекламувати суботній проект кіноклубу (на який теж не наю, чи піду, бо ж отаке, мене не буває три одночасно, а шкода). тому всі зручно сіли і слухають. читають, себто.


Шість творів на межі сучасного мистецтва та порнографії
Автори - Марина Абрамович, Метью Барні, Марко Брамбілла, Гаспар Ное, Річард Прінс, Сем Тейлор-Вуд

Кіноклуб КМА/ПідWall/Іллінська 9
19.01/18.30
Вхід 5 грн

перебираю тут свою папочку з малюношками - знайшла річ, яка мене колись дуже порадувала... соррі, якшо боян - дуже вже воно миле.
продовження в коментах, як завше, бо мені влом тицяти на кнопочку "редагувати".

отож, уявіть - ви застрягаєте в ліфті...

мене загнали у великий ступор.
це я знайшла в рекламах на ласт.фм - пошуковий сервер 4Torah.com. ага-ага, спеціальний кошерний пошуковий сервер.

мозком я-то розумію, шо це ні фіга не смішно, і шо гугл гарно вміє заробляти гроші... але відсутність на ньому реклами, а також присутність його реклами в місцях тотально некошерних (яким я сприймаю, наприклад, ласт.фм) наводить на думки то про сіоністську змову, то про театр абсурду, в якому ми, самі того не бажаючи, раптом опинилися...

звиняйте, шо ми без тортика і навіть без пива... просто з днем народження, Ruda_Tigra :)
і всього-всього-всього харошого, шо хароше буває

завтра я піду на останній день виставки марини скугарєвої "сузір'я міхаеліса, або добрі домогосподарки" в "Я галерею" павла гудимова.
охочі можуть приєднуватися. або йти власним ходом. галерея живе на волоській 55/57, сьогодні працює до восьмої (але я все одно не встигну), а завтра - то вже завтра побачимо.
чому я вирішило підірватися й піти туди? бо мені дуже подобається пані марина, з якою довелося познайомитися зовсім не як з художницею... читати мою душещіпатєльную історію