Колись була меморіальна дошка на будиночку Олега Кошового.
Тепер не помітив, можливо, що з вікна автобуса дивився.
Я був в тому будиночку при живих ще тітках Олега Кошового - вони були старенькі і були в ролі таких собі гідів і одночасно проживали в будиночку.
Будинок одноповерховий, на центральній вулиці міста, тоді це була вулиця Леніна, мабуть, що й зараз. Прилуки консервативні, поруч з Прилуками величний Густинський монастир, я там загубив окуляри - після прощі з друзями відмітили прощу в березовому гайку на стешці до села Борщна, де бував Тарас Шевченко...
До речі, Валентин Гафт, уродженець саме цього містечка.
Цікаво.В монастир не попали, іншим разом надіюсь вибратись.(Не на прощу))).А скульптури - вклад місцевого мільйонера, прізвища не пам"ятаю.В парку його слова про любов до міста у мармурі увічнили.Типу "Любіть Прилуки ,як я..."))).