Без заголовка |
Люблю тебе!
Несмілі перші сонця промінці
Цілують трепетно ранкові роси
Щасливий той, кому у стоголоссі
Два слова принесли легенькі вітерці.
Люблю тебе!
Як ніч п"янку, як бурю, завірюху,
Як безкінечне небо голубе,
Як ранку марево бліде,
Як дощ після тривалої засухи, -
Люблю тебе!
| Рубрики: | Лирика для души |
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
