Черкаська обласна бібліотека для дітей підтримала цікавий всеукраїнський проект – це запис ауді-книг, якими користуватимуться насамперед незрячі.
Особливість полягає в тому, що прочитати потрібно усю книгу – від першої сторінки до останньої, а також описати своїми словами наявні ілюстрації.
================================================================
Запис ауді-книги для незрячих (зі словесним описом наявних ілюстрацій).
© Тарас Шевченко «Тризна» в перекладі Наталії Горішної, 2015.
Частина 1. Передмова від перекладача.
Читає Наталія Горішна. Запис здійснено в Черкаській обласній бібліотеці для дітей, 2016.

17.08.2014
"Екслібрис" - передача першого каналу українського радіо.
Літературознавець Михайло Слабошпицький - про сучасні переклади українською мовою,
зокрема, про книги перекладів Наталії Горішної.





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Фрагменти поеми Т.Г. Шевченка "ТРИЗНА" -
в оригіналі (читає Євгеній Обухов-Петрик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).









ПРИСВЯТА (уривок з поеми Тараса Шевченка "ТРИЗНА") -
в оригіналі (читає Василь Буколик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).

Із виступів (два фрагмента) письменника Г.П. Білоуса
на презентаціях книг Наталії Горішної, Черкаси, 2009, 2006.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





2009 р.
Тут /в бібліотеці ім. В.Симоненка/ відбулися презентації найкращих наших книжок, тут відбувається вшанування наших лауреатів Симоненківської премії.
Те, що сьогоднішня наша зустріч відбувається саме тут, я гадаю, - знаменно. Колись, я так вірю, і Наталя – дай Бог, щоб вона стала теж лауреатом /цієї премії/.

2006 р.
Коли я взяв до рук книгу Наталії Горішної «Бджола на асфальті», то почувався не головою Черкаської організації НСПУ, а джмелем, який літав і пасся на оцих її шедевральних речах, особливо – про природу…
У цього автора є відвага додати до великого сонмища книжок щось своє неповторне і таким чином збагатити нашу – й давайте говорити сміливіше – і світову літературу…
В запашистій поезії Наталії Горішної є досить багато результативних пошуків – від класичного вірша аж до хоку.
Її досконалі переклади часом кращі за оригінали. А це свідчить про те, що у Наталі є можливості стати на рівень тих авторів, яких вона перекладає (російські поети “срібного віку”).

Виступ М.Т. Негоди на презентації книги Наталії Горішної «Розп’яття осені»,
Черкаси, 2007.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





Дорогі друзі!
Хто прочитав першу книгу Наталії Горішної “Бджола на асфальті”, той не зможе обійти своєю увагою і другу – “Розп’яття осені″, бо Наталя своєю першою книгою заявила про себе як високоталановита поетеса.

Ось я прочитаю кілька її рядків:
*
Сутність любові:
Хоче квітнева брунька
Яблуком стати.
Або
*
Вечір малює
Тополькою-пензликом
Зорі на небі.

Чорнобривці, побачені в Туреччині, – “наче полонянки отуречені, віддавали вроду молоду”. Це ж тільки поет так може побачити і сказати.

У книзі “Розп’ятті осені” поширшала тематика. Тут на нас чекають зустрічі з художниками Гогеном, Рафаелем, Рембрандтом, Тиціаном, Айвазовським. І образ Мазепи, але як він показаний – його доля пропущена через власну душу авторки:

Для когось ти – дід, А для мене – коханий...

Тут і “Шукачі раю”, і “Куточок раю”, і “Мелодрама осені”, і “Жінка в опалому листі”...

Особливо хочу висловити свої враження від “Золотих пелюстинок″. Це – прозопоезія, яка, безперечно, має бути для Наталі кроком до прози. Тут видно величезний потенціал, який вона має ще розкрити. Наталя уміє одним реченням написати цілу оповідку. Ось, наприклад, я вам зачитаю оповідку “Радість″:

“Цуценя підбігло з таким радим виразом, наче збиралося розповідати мені добрі новини”.

Або оповідка “Серце”. Юнак, який виріс на Дніпрі, у ньому потонув. Але як це передано! Як б’є по серцю остання фраза: “Старий Дніпро не знав, що чинити, коли у людини серцевий напад”.
Розумієте – тут все! І не треба нічого розжовувати чи дописувати.

...Я щиро радий, що до когорти українських поетів приєдналася ще одна дуже талановита поетеса. Я вітаю Наталю з новою книгою і чекатиму нових зустрічей з її творчістю; бо після прочитання цих книг хочеться поставити їх на почесне місце на книжковій полиці, щоб ще неодноразово перечитати.

Наталія Горішна
«Ти – Україна!», читає автор.
Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/

Наталія Горішна, Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/
«Право на весну», читає автор.

Наталія Горішна
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР /віншування/, читає автор.
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга удостоєна Всеукраїнської літературної премії ім. В.Симоненка, 2012.





Щедрості усім нам в Щедрий вечір!
Щоб турботи не згинали плечі,
Щоб добро не обминало дім,
Божого заступництва усім!

Господині – вдалої куті,
Господарю – руки золоті,
Діточкам – солодкі карамелі
Насипаймо в щедрувальні жмені.

Парубкам – дзвінкої коляди
І дороговказної звізди,
А дівчатам – в прибрану оселю
Щоб у пару не дістався нелюб.

Молодятам – в дзьобі журавля
То Маланочку, то Василя.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна, Святвечір, читає автор.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга відзначена Всеукраїнською літературною премією ім. В.Симоненка, 2012.




СВЯТВЕЧІР

На день народження Ісуса
Несе дари цнотливий сніг,
Своїм крилом, як білий бусол,
Світ затуляючи від лих.

Хова в долонях янголятко
Вечірню зірку дотемна,
І притуляється колядка
Кирпатим носом до вікна.

Ще й досі радісне відлуння
Не доросло до торжества,
Та серпик місяця тонюній
Сосну вбирає до Різдва.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна,
«Земна жага», читає автор.
Вірш із книги «Під сонцем серця», відзначеної Всеукраїнською літературною премією ім. Василя Симоненка (2012).
http://www.gorishna.narod.ru/bdjola.html

ЗЕМНА ЖАГА

Така мокрінь, а в серці сухо-сухо,
Як на початку зоряних віків,
Коли Господь світи уже надмухав,
Та оживити зроблене не вспів.

Горбатились плато материків,
Потоки лави пінилися жаром,
І безлічі вогненних піхурів
Виплескувались у сірчані хмари.

І тріскалася шкіра у Землі,
І дерлась плоть у конвульсійних рухах.
Земля волала, але крик її
Не чули ненароджені ще вуха...

Жага Землі у жінку перейшла.
– Згораю, любий, дай свою вологу! –
Ти чоловік, верши веління Бога,
Та хай в тобі
Я спопелюсь дотла!





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Василь Симоненко, «Говорю я з тобою мовчки…».

Поет прожив 28 років. Цей вірш написано за 10 місяців до відходу у вічність.

Читає Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна





* * *
Говорю я з тобою мовчки,
Тиша хмарою проплива.
І вовтузиться думка, мов квочка,
В намаганні родить слова.

Тиша важчає. Терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось.
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.

Упаде розідрана маска,
І сполохана вгледиш ти,
Скільки в тиші чаїлося ласки,
Скільки в грубості — теплоти.

Насміються з своєї беззубості
Прописні допотопні думки.
Джерелом вдарить ніжність із грубості,
Заворкують живі струмки.

Задихнеться від люті сірість —
Нам на щастя, а їй на зло.
Поміж нас підведеться щирість
І з’єднає наше тепло!

19.02.1963

До роковин штучного голодомору в Україні 1932-1933 р.р.

Наталія Горішна
НАРОДОМОР (реквієм)





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Стихи о любви в исполнении автора (на украинском языке).
Читает автор – поэтесса Наталия Горишная

Интересно: одно и то же стихотворение с музыкой и без нее.
Лично мне просто голосом – нравится больше.








СТОГІН

З німого серця видобувся стогін,
Як світлий полиск із гнізда гадюк,
Немов мольба небесної підмоги,
Немов благання вивільнити з мук,

Як спраглий звук забутої сопілки,
Як стиглий плід з розгойданої гілки,
Зірвалося безпомічно слабе:
...Люблю… тебе...

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна







ЗОЛОТА ЧУЖИНКА

Вже пташині щебети тихіші,
І осінній сум в полях стоїть.
Так щемить -- зарадять тільки вірші,
Не чужі, до того ж, а -- свої.

Так щемить -- недавно ж ріки скресли,
І лише прокинулась бджола...
-- Господи! Нечесно ж так, нечесно,
Ледве дочекалася тепла!

Лиш довіра проросла до нього
І у сік вишневий перейшла,
Тільки, тільки-но роззулись ноги,
Тільки голос визрів в джерела.

Лопухи простерлися лапаті,
Навпрошки гасають їжаки,
Дітлахи не втримуються в хаті...
А уже тихішають птахи.

Так журливо літепло відходить,
Мов душа у вічність відліта.
...Задивились в очі одна одній --
Я і та чужинка золота.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна

ДВАДЦЯТЬ ХВИЛИН
ДО ВЕСНИ
(рондель)

Двадцять хвилин до весни,
Двадцять хвилин до побачення.
Квітню мій, в юності втрачений,
Душу мені поверни.

Не зберегла я завбачливо
Навіть листів з давнини. –
Двадцять хвилин до побачення,
Двадцять хвилин до весни.

Ранок сьогодні хмурний,
Але чеканням освячений,
У пелені таїни…
Серце, вгамуйсь, припини –
Двадцять хвилин до весни!

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна





Давня ніжність бринить до цих пір ще,
Не побились її вітражі.
Я від тебе народжую вірші,
Як же можемо бути чужі?

Лиш тепер, через оптику часу,
Думка ясність на вчинки проллє:
Поверталась щоразу в Черкаси
Через те, що це місто – твоє.

Я не все ще тобі розказала,
Недомовлене слово – щемить.
І не всі віддзвеніли вокзали –
Нам ще жить.

РОБЕРТ РОЖДЕСТВЕНСЬКИЙ в оригіналі та в перекладі Наталії ГОРІШНОЇ.

«МЫ СОВПАЛИ С ТОБОЙ...» (читает Олеся Судзиловская),
«МИ СПІВПАЛИ З ТОБОЮ...» (читає Наталія Горішна)









Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Поезія у авторському виконанні.
Про автора:
Наталія Володимирівна ГОРІШНА, сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
Поет, перекладач, член Національної спілки письменників України, автор одинадцятьох поетичних книг, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Василя Симоненка 2012, мешкає в Черкасах.













Першоджерело: сайт
Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Автор Наталія Горішна

ТИ – УКРАЇНА!

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.

Із давнини, з докозацьких шляхів,
Рід воскресав із недолі, з руїни.
Серцем і плоттю усяк розумів:
Ти – Україна і я – Україна.

Хоч і не ті в нас сьогодні старшини,
Хоч і не тих привели до керма,
Вміємо ж взять й на списи, і на кпини –
Зможем і це довести до ума!

Ми – пранарод, не безлика юрма!
В імені матері, в імені сина:
Ти – Україна і я – Україна,
Іншої долі нам в світі нема!

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Про презентацію 1-ї книги Наталії Горішної "Бджола на асфальті",
яка відбулася 29.10.2006 р. в Обласній юнацькій бібліотеці ім. Василя Симоненка (телестудія "Рось").




Про презентацію 10-ї книги Наталії Горішної "Під сонцем серця",
яка відбулася 21.09.2011 р. в Обласній дитячій бібліотеці (телестудія "Рось").



Взято тут:
Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.