Черкаська обласна бібліотека для дітей підтримала цікавий всеукраїнський проект – це запис ауді-книг, якими користуватимуться насамперед незрячі.
Особливість полягає в тому, що прочитати потрібно усю книгу – від першої сторінки до останньої, а також описати своїми словами наявні ілюстрації.
================================================================
Запис ауді-книги для незрячих (зі словесним описом наявних ілюстрацій).
© Тарас Шевченко «Тризна» в перекладі Наталії Горішної, 2015.
Частина 1. Передмова від перекладача.
Читає Наталія Горішна. Запис здійснено в Черкаській обласній бібліотеці для дітей, 2016.

Леся Українка, «Королівна», 1901.
Читає Наталія Горішна.,
сайт http://www.gorishna.narod.ru/




Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Моргун Федір Овксентійович (1910 – 1990) http://uk.wikipedia.org/wiki/Моргун_Федір_Овксентійович
З 1972 р. по 1977 р. очолював Черкаську обласну письменницьку організацію, багато зробивши для розвитку культурно-мистецького життя області, зміцнення дружніх зв’язків з літераторами Росії та Казахстану.

Поезії із книги Ф.Моргуна «Довіра» читає Наталія Горішна.



Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР /віншування/, читає автор.
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга удостоєна Всеукраїнської літературної премії ім. В.Симоненка, 2012.





Щедрості усім нам в Щедрий вечір!
Щоб турботи не згинали плечі,
Щоб добро не обминало дім,
Божого заступництва усім!

Господині – вдалої куті,
Господарю – руки золоті,
Діточкам – солодкі карамелі
Насипаймо в щедрувальні жмені.

Парубкам – дзвінкої коляди
І дороговказної звізди,
А дівчатам – в прибрану оселю
Щоб у пару не дістався нелюб.

Молодятам – в дзьобі журавля
То Маланочку, то Василя.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна, Святвечір, читає автор.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга відзначена Всеукраїнською літературною премією ім. В.Симоненка, 2012.




СВЯТВЕЧІР

На день народження Ісуса
Несе дари цнотливий сніг,
Своїм крилом, як білий бусол,
Світ затуляючи від лих.

Хова в долонях янголятко
Вечірню зірку дотемна,
І притуляється колядка
Кирпатим носом до вікна.

Ще й досі радісне відлуння
Не доросло до торжества,
Та серпик місяця тонюній
Сосну вбирає до Різдва.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна,
«Земна жага», читає автор.
Вірш із книги «Під сонцем серця», відзначеної Всеукраїнською літературною премією ім. Василя Симоненка (2012).
http://www.gorishna.narod.ru/bdjola.html

ЗЕМНА ЖАГА

Така мокрінь, а в серці сухо-сухо,
Як на початку зоряних віків,
Коли Господь світи уже надмухав,
Та оживити зроблене не вспів.

Горбатились плато материків,
Потоки лави пінилися жаром,
І безлічі вогненних піхурів
Виплескувались у сірчані хмари.

І тріскалася шкіра у Землі,
І дерлась плоть у конвульсійних рухах.
Земля волала, але крик її
Не чули ненароджені ще вуха...

Жага Землі у жінку перейшла.
– Згораю, любий, дай свою вологу! –
Ти чоловік, верши веління Бога,
Та хай в тобі
Я спопелюсь дотла!





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Поетичний вечір при свічках, приурочений до 125-ї річниці вд дня народження видатного поета «срібного віку» Володимира Нарбута, був проведений у Всесвітній день поезії 21 березня 2013 року в Черкаській обласній науковій бібліотеці ім. Т. Шевченка.
У заході взяли участь: Наталія Горішна, поет, перекладач, лауреат Всеукраїнськох премії ім. В. Симоненка, автор книги перекладів з Володимира Нарбута «Совість» (2008); Ярослав Литвин, лауреат Всеукраїнського конкурсу читців; Інна Максимович, бібліотекар. Відео: Оксана Галаєва.
На вечорі прозвучали поезії Володимира Нарбута – в оригіналі та в українському перекладі Наталії Горішної, а також романс «Зелений кісник» на слова В.Нарбута у виконанні автора музики, композитора Наталії Саух.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/

12 декабря 2013 года в Черкасской обласной библиотеке для юношества имени В. Симоненко накануне скорбной даты – 50-летия со дня смерти поэта – состоялся вечер памяти выдающегося поэта-шестидесятника Василя Симоненко (1935 – 1963).
Со своими размышлениями о роли поэзий Симоненко в формировании патриотического мировозрения молодежи с присутствующими поделились Черкасские писатели: литературовед, профессор Владимир Полищук, лауреаты обласной литературной премии им. В.Симоненко Валентина Коваленко и Сергей Руднев, а также лауреат Всеукраинской премии имени Василя Симоненко поэтесса Наталия Горишная.
На вечере прозвучали поэзии В.Симоненко, а также стихи, ему посвященные, в исполнении писателей, студентов, библиотекарей.
Фрагменты литературного вечера запечатлены на видео.




============
Всем владельцам иномарок необходимо разбираться в основных вопросах эксплуатации своего автомобиля. Вот тут http://avtoglush.ru/uslugi/zamena-katalizatora-vyihlopnyih-sistem - ответы на вопросы: как починить катализатор выхлопных систем, какова его функция, когда пора его менять и что такое пламегаситель.

12 грудня 2013 р. в Черкаській бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка напередодні сумної дати – 50-х роковин від дня смерті поета – відбувся вечір пам’яті В.Симоненка.
Зі своїми спогадами та думками про роль поезій В.Симонека у їхньому творчому житті з присутніми поділилися: професор Володимир Поліщук, лауреати обласної премії ім. В.Симоненка Валентина Коваленко та Сергій Руднєв, а також лауреат Всеукраїнської премії ім. Василя Симоненка
Наталія Горішна.

/Фрагмент вечора. Наталія Горішна, «До Симоненка», читає автор/



На вечорі звучало багато поезій В.Симоненка та віршів, йому присвячених.
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.









=============
Надежный и комфортный городской автомобиль Лада Калина 2.
Экономичный и компактный, с новым дизайном, с обязательной подушкой безопасности для водителя.
Такой автомобиль выделяется среди остальных!

Василь Симоненко, «Говорю я з тобою мовчки…».

Поет прожив 28 років. Цей вірш написано за 10 місяців до відходу у вічність.

Читає Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна





* * *
Говорю я з тобою мовчки,
Тиша хмарою проплива.
І вовтузиться думка, мов квочка,
В намаганні родить слова.

Тиша важчає. Терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось.
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.

Упаде розідрана маска,
І сполохана вгледиш ти,
Скільки в тиші чаїлося ласки,
Скільки в грубості — теплоти.

Насміються з своєї беззубості
Прописні допотопні думки.
Джерелом вдарить ніжність із грубості,
Заворкують живі струмки.

Задихнеться від люті сірість —
Нам на щастя, а їй на зло.
Поміж нас підведеться щирість
І з’єднає наше тепло!

19.02.1963

До роковин штучного голодомору в Україні 1932-1933 р.р.

Наталія Горішна
НАРОДОМОР (реквієм)





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Стихи Леонида Мартынова (1905 - 1980) "ВОДА" читает Юлия Рутберг.
Украинский перевод - Наталия Горишная.

© Вірші із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010 .
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.








Мартынов Леонид Николаевич
1905 – 1980

ВОДА
Вода благоволила литься!
Она блистала столь чиста,
Что – ни напиться, ни умыться,
И это было неспроста.

Ей не хватало ивы, тала
И горечи цветущих лоз.
Ей водорослей не хватало
И рыбы, жирной от стрекоз.

Ей не хватало быть волнистой,
Ей не хватало течь везде...
Ей жизни не хватало – чистой,
Дистиллированной воде!
---------------------------------------------
Переклад: Наталія Горішна
ВОДА

Вода зволяла щедро литись!
Настільки чиста, що ніяк
Ані напитися, ні вмитись
Так й не наваживсь нею я.

Їй бракувало верболозу,
І водоростей і мушви.
І крижаних тенет морозу,
І розжирілої плотви.

Їй бракувало хвиль іскристих,
Напоєних дощем садів...
Життя не вистачало чистій,
Та – дистильованій воді!

Стихи о любви в исполнении автора (на украинском языке).
Читает автор – поэтесса Наталия Горишная

Интересно: одно и то же стихотворение с музыкой и без нее.
Лично мне просто голосом – нравится больше.








СТОГІН

З німого серця видобувся стогін,
Як світлий полиск із гнізда гадюк,
Немов мольба небесної підмоги,
Немов благання вивільнити з мук,

Як спраглий звук забутої сопілки,
Як стиглий плід з розгойданої гілки,
Зірвалося безпомічно слабе:
...Люблю… тебе...

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна. Читає автор.





* * *
Як бутон, не поставлений в вазу,
Розів’юсь від тепла, розцвіту.
Але згодом – поволі, не зразу –
Та відчую жахну спраготу.

Скільки світла повсюди розлито!
Я вберу його силу ясну,
Усотаю, неначе молитву,
І у віршах тобі поверну.

Хай кохання колишнього спогад
Забринить на щемливій струні.
...Та живильний ковточок вологи
Дай мені!

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна







ЗОЛОТА ЧУЖИНКА

Вже пташині щебети тихіші,
І осінній сум в полях стоїть.
Так щемить -- зарадять тільки вірші,
Не чужі, до того ж, а -- свої.

Так щемить -- недавно ж ріки скресли,
І лише прокинулась бджола...
-- Господи! Нечесно ж так, нечесно,
Ледве дочекалася тепла!

Лиш довіра проросла до нього
І у сік вишневий перейшла,
Тільки, тільки-но роззулись ноги,
Тільки голос визрів в джерела.

Лопухи простерлися лапаті,
Навпрошки гасають їжаки,
Дітлахи не втримуються в хаті...
А уже тихішають птахи.

Так журливо літепло відходить,
Мов душа у вічність відліта.
...Задивились в очі одна одній --
Я і та чужинка золота.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна

ДВАДЦЯТЬ ХВИЛИН
ДО ВЕСНИ
(рондель)

Двадцять хвилин до весни,
Двадцять хвилин до побачення.
Квітню мій, в юності втрачений,
Душу мені поверни.

Не зберегла я завбачливо
Навіть листів з давнини. –
Двадцять хвилин до побачення,
Двадцять хвилин до весни.

Ранок сьогодні хмурний,
Але чеканням освячений,
У пелені таїни…
Серце, вгамуйсь, припини –
Двадцять хвилин до весни!

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна
читає автор





* * *
Пустіють городи. Копають картоплю,
І димом гіркавим несе з підворіть.
Діждались врожаю. Все буде на добре,
А смуток серпанком на серці стоїть.

Бо очі у тебе – собачі, побиті,
Утоплений погляд в осінню ріллю.
Такого, напевно, не треба любити,
Та що тепер вдієш, коли вже – люблю.


© автор Наталія Горішна, «Коли вже люблю…»,
читає автор.
Вірші із книги «Під сонцем серця».

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна





Давня ніжність бринить до цих пір ще,
Не побились її вітражі.
Я від тебе народжую вірші,
Як же можемо бути чужі?

Лиш тепер, через оптику часу,
Думка ясність на вчинки проллє:
Поверталась щоразу в Черкаси
Через те, що це місто – твоє.

Я не все ще тобі розказала,
Недомовлене слово – щемить.
І не всі віддзвеніли вокзали –
Нам ще жить.

Наталія Горішна
«В ОСЕНІ КОХАННЯ…», читає автор.
Вірш із книги «Розп’яття осені».




А дощ уже зайшовся від плачу,
І я й собі поплакати дозволю.
Свої печалі всі не полічу,
Та є найбільша – серце у неволі.

Як при дорозі кущики бузку,
Коли цвіли – здавались чистим дивом.
Обламані стоять несправедливо,
А випускають парость боязку.

Отак і я: ламай, коханий, рви –
Тобі мій цвіт останнього зрікання.
Хай згодом віршем плоть моя кровить,
ПлачУ і плАчу в осені кохання.

Перед тобою суть моя – нага
(В обох уже посріблилися чола),
Я від любові, як від батога,
Здригаюсь нині, як здригалась вчора.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

РОБЕРТ РОЖДЕСТВЕНСЬКИЙ в оригіналі та в перекладі Наталії ГОРІШНОЇ.

«МЫ СОВПАЛИ С ТОБОЙ...» (читает Олеся Судзиловская),
«МИ СПІВПАЛИ З ТОБОЮ...» (читає Наталія Горішна)









Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна