У видавництві «Вертикаль» побачила світ нова книга української поетеси Наталії Горішної «Люблю».
https://uk.wikipedia.org/wiki/Горішна_Наталія_Володимирівна
Книга містить 200 нових поезій.
Як кохається, коли тобі за...?
Чи можливе кохання під час війни?
Чи має кохання часові межі?
Читаймо!

сайт письменниці: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна
Вірш із цієї книги у виконанні автора.

Черкаська обласна бібліотека для дітей підтримала цікавий всеукраїнський проект – це запис ауді-книг, якими користуватимуться насамперед незрячі.
Особливість полягає в тому, що прочитати потрібно усю книгу – від першої сторінки до останньої, а також описати своїми словами наявні ілюстрації.
================================================================
Запис ауді-книги для незрячих (зі словесним описом наявних ілюстрацій).
© Тарас Шевченко «Тризна» в перекладі Наталії Горішної, 2015.
Частина 1. Передмова від перекладача.
Читає Наталія Горішна. Запис здійснено в Черкаській обласній бібліотеці для дітей, 2016.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Фрагменти поеми Т.Г. Шевченка "ТРИЗНА" -
в оригіналі (читає Євгеній Обухов-Петрик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).









ПРИСВЯТА (уривок з поеми Тараса Шевченка "ТРИЗНА") -
в оригіналі (читає Василь Буколик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).

Тепер поему Т.Г. Шевченка «Тризна» (1843) в українському перекладі Наталії Горішної можна прослухати у виконанні перекладача.
Запис здійснено за сприяння Черкаської обласної бібліотеки для дітей:
http://chobd.ck.ua/index.php/2581-nataliya-gorishn...j-pereklad-tvoru-tg-shevchenka
Повний текст поеми в українському перекладі можна прочитати в ж. «Київ», № 3-4, 2014.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

19 – 22 травня 2014 р. м. Черкаси
Міжнародне Шевченківське свято „В сім’ї вольній, новій”
та Всеукраїнський Шевченківський форум „Свою Україну любіть”

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

/фотографії кликабельні/
Пам’ятний значок учасника форуму.






До кадру потрапили:
- гості свята письменники: Ю.Мушкетик, М.Слабошпицький, М.Жулинський, Л.Голота, М.Наєнко, Д.Іванов, С.Гальченко,
- а також черкаські письменники: В.Коваленко, В.Поліщук, В.Ткаченко, Н.Горішна, В.Івженко, С.Горбань, А.Горбівненко, І.Дубінін.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

20.05.2014
В обласній юнацькій бібліотеці ім. Василя Симоненка відбулася творча зустріч
письменниці Н.В. Горішної зі студентами Черкаського бізнес-коледжу.
Молодь зацікавлено слухала вірші та переклади Горішної у авторському виконанні, а також проглянула відеокліпи за творами поетеси.
Звісно, були несподівані запитання та живе, неформальне спілкування.

Сайт http://www.gorishna.narod.ru/
Літературознавець В.І. Пахаренко про творчість Наталії Горішної
на презентації книги Н.В. Горішної «Бджола на асфальті» 29.10.2006, Черкаси.





/текст/
…
Коли я читаю вірші Наталі Горішної, то я бачу, що за цими рядками стоїть справжня поезія.
Це можна показати абсолютно на будь-якій поезії. Ось, наприклад, вірш пані Наталі «Стоїть верба».

СТОЇТЬ ВЕРБА

Стоїть верба – смутна, як Мати Божа,
Похилена, невтішна удова.
Душа язичницького божества
Знайшла у ній своє довічне ложе.

Очерети навкруг, немов сторожа,
Здіймають списи чорного литва,
Але вербу ніскільки не тривожать
Сухі їх застережливі слова.

В сорочці із зеленого шитва
Зсипає сум, неначе з рукава.
Шматує вітер коси їй, а, може,
Сама собі листочки обрива.

Я дивлюсь на цей вірш і бачу тут багато знахідок та оригінальних ходів.
Ось погляньте. Про вербу писали майже всі поети. Але тут «стоїть верба – смутна, як Мати Божа» – це своє. І при тому тут поєднується християнство з язичництвом: «як Мати Божа… душа язичницького божества…»

А в поезії воно справді має поєднуватись, бо кожна віра в основі своїй має спільне, то вже одяг, упаковки – різні. І Наталя Горішна це відчула.

Я тут бачу (і ви, очевидно, це помітили) як самі звуки передають настрій: «сухі їх застережливі слова» – тут чується шум очерету.
Я бачу оці метафори: «очерети… здіймають списи чорного литва». Це поки що вірш. Але за цим віршем ховається справжня поезія. Де ж вона?

А вона не в словах, вона між словами, в просторі між словами.
Як літературознавець я можу пояснити вірш – показати, що він має якісь вади чи, навпаки, досконалий. Але поезію – її не поясниш, вона або є, або її нема.

І тут я пригадую інший вірш іншого поета. Ці два поети незнайомі. І, мабуть, Наталя не думала про той вірш, коли писала свій.
Але коли мова йде про справжню поезію, то ці два вірші стоять абсолютно поруч, вони перегукуються.

Може, ви чули цей вірш, а як ні, то погортайте твори Івана Франка, його працю «Секрети поетичної творчості», (хто хоче писати вірші – то обов’язково прочитайте), де він аналізує ось цей ось вірш як найвищий зразок справжньої чистої поезії.
От, тільки початок:

І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!..

Пригадуєте, хто написав? – Тарас Григорович Шевченко.
Справжня поезія – вона завжди стоїть поруч.
…

Із виступів (два фрагмента) письменника Г.П. Білоуса
на презентаціях книг Наталії Горішної, Черкаси, 2009, 2006.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





2009 р.
Тут /в бібліотеці ім. В.Симоненка/ відбулися презентації найкращих наших книжок, тут відбувається вшанування наших лауреатів Симоненківської премії.
Те, що сьогоднішня наша зустріч відбувається саме тут, я гадаю, - знаменно. Колись, я так вірю, і Наталя – дай Бог, щоб вона стала теж лауреатом /цієї премії/.

2006 р.
Коли я взяв до рук книгу Наталії Горішної «Бджола на асфальті», то почувався не головою Черкаської організації НСПУ, а джмелем, який літав і пасся на оцих її шедевральних речах, особливо – про природу…
У цього автора є відвага додати до великого сонмища книжок щось своє неповторне і таким чином збагатити нашу – й давайте говорити сміливіше – і світову літературу…
В запашистій поезії Наталії Горішної є досить багато результативних пошуків – від класичного вірша аж до хоку.
Її досконалі переклади часом кращі за оригінали. А це свідчить про те, що у Наталі є можливості стати на рівень тих авторів, яких вона перекладає (російські поети “срібного віку”).

Виступ М.Т. Негоди на презентації книги Наталії Горішної «Розп’яття осені»,
Черкаси, 2007.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





Дорогі друзі!
Хто прочитав першу книгу Наталії Горішної “Бджола на асфальті”, той не зможе обійти своєю увагою і другу – “Розп’яття осені″, бо Наталя своєю першою книгою заявила про себе як високоталановита поетеса.

Ось я прочитаю кілька її рядків:
*
Сутність любові:
Хоче квітнева брунька
Яблуком стати.
Або
*
Вечір малює
Тополькою-пензликом
Зорі на небі.

Чорнобривці, побачені в Туреччині, – “наче полонянки отуречені, віддавали вроду молоду”. Це ж тільки поет так може побачити і сказати.

У книзі “Розп’ятті осені” поширшала тематика. Тут на нас чекають зустрічі з художниками Гогеном, Рафаелем, Рембрандтом, Тиціаном, Айвазовським. І образ Мазепи, але як він показаний – його доля пропущена через власну душу авторки:

Для когось ти – дід, А для мене – коханий...

Тут і “Шукачі раю”, і “Куточок раю”, і “Мелодрама осені”, і “Жінка в опалому листі”...

Особливо хочу висловити свої враження від “Золотих пелюстинок″. Це – прозопоезія, яка, безперечно, має бути для Наталі кроком до прози. Тут видно величезний потенціал, який вона має ще розкрити. Наталя уміє одним реченням написати цілу оповідку. Ось, наприклад, я вам зачитаю оповідку “Радість″:

“Цуценя підбігло з таким радим виразом, наче збиралося розповідати мені добрі новини”.

Або оповідка “Серце”. Юнак, який виріс на Дніпрі, у ньому потонув. Але як це передано! Як б’є по серцю остання фраза: “Старий Дніпро не знав, що чинити, коли у людини серцевий напад”.
Розумієте – тут все! І не треба нічого розжовувати чи дописувати.

...Я щиро радий, що до когорти українських поетів приєдналася ще одна дуже талановита поетеса. Я вітаю Наталю з новою книгою і чекатиму нових зустрічей з її творчістю; бо після прочитання цих книг хочеться поставити їх на почесне місце на книжковій полиці, щоб ще неодноразово перечитати.

Наталія Горішна
«Ти – Україна!», читає автор.
Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/

Наталія Горішна, Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/
«Право на весну», читає автор.

15.04.2014 в приміщенні Черкаського відділення Національної спілки письменників України відбувся виступ поета, барда, гумориста В.О. Даника в рамках реалізації його творчого проекту «Українська поезія – у дзеркалі авторської пісні». Це пісні Володимира Даника на вірші класиків (Т.Шевченка, В. Симоненка, М. Рильського, В. Сосюри), колег і друзів.
На вечорі прозвучало 17 пісень у авторському виконанні.
Письменники С. Левченко, Н. Горішна, Л. Тараненко з цікавістю почули і власні поезії, покладені на музику В. Даником. Свої враження вони висловили колезі щирим вітальним словом.

На фото: В.Є. Івженко, В.О. Даник, І.І. Дубінін, Н.В. Горішна, Г.Ю. Діхтяренко



Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.

26.03.2014
В обласній бібліотеці для юнацтва ім. Василя Симоненка
відбувся творчий захід «Краєзнавча шевченкіана».
Своїми міркуваннями про роль творчого спадку Т.Г. Шевченка в житті українців
з молоддю поділилися письменники Шевченківського краю:
В.І. Пахаренко, Н.В. Горішна, С.М. Ткаченко.
Свої пісні на слова Шевченка виконала композитор Т. Чупак.
Гості отримали чудові подарунки від бібліотеки –
факсимільне видання «Кобзаря» 1860 року.






Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Творчий вечір до 200-річчя Тараса Шевченка, Черкаси-2014

Моргун Федір Овксентійович (1910 – 1990) http://uk.wikipedia.org/wiki/Моргун_Федір_Овксентійович
З 1972 р. по 1977 р. очолював Черкаську обласну письменницьку організацію, багато зробивши для розвитку культурно-мистецького життя області, зміцнення дружніх зв’язків з літераторами Росії та Казахстану.

Поезії із книги Ф.Моргуна «Довіра» читає Наталія Горішна.



Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР /віншування/, читає автор.
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга удостоєна Всеукраїнської літературної премії ім. В.Симоненка, 2012.





Щедрості усім нам в Щедрий вечір!
Щоб турботи не згинали плечі,
Щоб добро не обминало дім,
Божого заступництва усім!

Господині – вдалої куті,
Господарю – руки золоті,
Діточкам – солодкі карамелі
Насипаймо в щедрувальні жмені.

Парубкам – дзвінкої коляди
І дороговказної звізди,
А дівчатам – в прибрану оселю
Щоб у пару не дістався нелюб.

Молодятам – в дзьобі журавля
То Маланочку, то Василя.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна, Святвечір, читає автор.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга відзначена Всеукраїнською літературною премією ім. В.Симоненка, 2012.




СВЯТВЕЧІР

На день народження Ісуса
Несе дари цнотливий сніг,
Своїм крилом, як білий бусол,
Світ затуляючи від лих.

Хова в долонях янголятко
Вечірню зірку дотемна,
І притуляється колядка
Кирпатим носом до вікна.

Ще й досі радісне відлуння
Не доросло до торжества,
Та серпик місяця тонюній
Сосну вбирає до Різдва.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна,
«Земна жага», читає автор.
Вірш із книги «Під сонцем серця», відзначеної Всеукраїнською літературною премією ім. Василя Симоненка (2012).
http://www.gorishna.narod.ru/bdjola.html

ЗЕМНА ЖАГА

Така мокрінь, а в серці сухо-сухо,
Як на початку зоряних віків,
Коли Господь світи уже надмухав,
Та оживити зроблене не вспів.

Горбатились плато материків,
Потоки лави пінилися жаром,
І безлічі вогненних піхурів
Виплескувались у сірчані хмари.

І тріскалася шкіра у Землі,
І дерлась плоть у конвульсійних рухах.
Земля волала, але крик її
Не чули ненароджені ще вуха...

Жага Землі у жінку перейшла.
– Згораю, любий, дай свою вологу! –
Ти чоловік, верши веління Бога,
Та хай в тобі
Я спопелюсь дотла!





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Василь Симоненко, «Говорю я з тобою мовчки…».

Поет прожив 28 років. Цей вірш написано за 10 місяців до відходу у вічність.

Читає Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна





* * *
Говорю я з тобою мовчки,
Тиша хмарою проплива.
І вовтузиться думка, мов квочка,
В намаганні родить слова.

Тиша важчає. Терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось.
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.

Упаде розідрана маска,
І сполохана вгледиш ти,
Скільки в тиші чаїлося ласки,
Скільки в грубості — теплоти.

Насміються з своєї беззубості
Прописні допотопні думки.
Джерелом вдарить ніжність із грубості,
Заворкують живі струмки.

Задихнеться від люті сірість —
Нам на щастя, а їй на зло.
Поміж нас підведеться щирість
І з’єднає наше тепло!

19.02.1963

До роковин штучного голодомору в Україні 1932-1933 р.р.

Наталія Горішна
НАРОДОМОР (реквієм)





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна