Владимир Высоцкий в украинском переводе Наталии Горишной.
«На братських могилах…», читає Наталія Горішна.

Сайт: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна
© Вірш із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010
/текст/
БРАТСЬКІ МОГИЛИ

На братських могилах не ставлять хрестів,
Невтішно ніхто не ридає.
До них носять квіти, гірлянди вінків,
І Вічний вогонь там палає.

Де дибки вставала земля від боїв,
Тепер установлено плити.
Нема тут окремих солдатських життів –
Вони воєдино всі злиті.

У Вічнім вогні – бачу здиблений танк,
Охоплені полум’ям хати,
Горить в нім Смоленськ і горить в нім Рейхстаг,
І серце простого солдата.

Нема на могилах заплаканих вдів –
Сюди ходять люди міцніші.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Та це хіба може утішить?..

Этот поэт написал очень много песен. Наверное, самая известная "Песня остается с человеком".
А вот мало известное стихотворение, написанное в зрелые годы (а прожил поэт 94 года).

На видео - эти стихи в переводе на украинский язык.

Перевод: Наталія Горішна
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна




Сергей Островой Григорьевич
1911 – 2005

* * *

Не напоказ, не лыко в строчку,
А по велению души,
Молиться надо в одиночку.
И – по возможности – в глуши.

И если будет очень трудно
И боль хлестнет через края,
Молиться надо не прилюдно,
Бо тайна велика сия.

Будь неподкупен в каждом чуде,
И не ищи других дорог.
Молись, когда не видят люди,
Когда вас двое: ты и Бог.
==========================
* * * (перевела Наталия Горишная)

Молитись треба не на показ,
Бо храм душі – найвищий храм.
Не про чиєсь цікаве око,
Молитись треба сам на сам.

І якщо труднощі повсюдно,
І болю чорна пелена –
Молись, але не привселюдно,
Бо це велика таїна.

Хай непідкупним серце буде,
Не жди миттєвих перемог.
Молись, коли не бачать люди,
Коли вас двоє: ти і Бог.


Сергей Островой в украинском переводе Наталии Горишной.
«Не напоказ, не лыко в строчку…» / «Молитись треба не на показ…»,
читає Наталія Горішна.
сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010

Стихи Леонида Мартынова (1905 - 1980) "ВОДА" читает Юлия Рутберг.
Украинский перевод - Наталия Горишная.

© Вірші із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010 .
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.








Мартынов Леонид Николаевич
1905 – 1980

ВОДА
Вода благоволила литься!
Она блистала столь чиста,
Что – ни напиться, ни умыться,
И это было неспроста.

Ей не хватало ивы, тала
И горечи цветущих лоз.
Ей водорослей не хватало
И рыбы, жирной от стрекоз.

Ей не хватало быть волнистой,
Ей не хватало течь везде...
Ей жизни не хватало – чистой,
Дистиллированной воде!
---------------------------------------------
Переклад: Наталія Горішна
ВОДА

Вода зволяла щедро литись!
Настільки чиста, що ніяк
Ані напитися, ні вмитись
Так й не наваживсь нею я.

Їй бракувало верболозу,
І водоростей і мушви.
І крижаних тенет морозу,
І розжирілої плотви.

Їй бракувало хвиль іскристих,
Напоєних дощем садів...
Життя не вистачало чистій,
Та – дистильованій воді!

Марина Цветаева в оригинале и в украинском переводе Наталии Горишной,
Моим стихам, написанным так рано…/ Моїм рядкам, написаним так рано…
сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги перекладів «Гусінь янголів», 2009


Марина Цветаева МОИМ СТИХАМ читает Алиса Фрейндлих
Переклад українською мовою - читає Наталія Горішна.









Цветаева Марина Ивановна
1892 – 1941

* * *

Моим стихам, написанным так рано,
Что и не знала я, что я – поэт,
Сорвавшимся, как брызги из фонтана,
Как искры из ракет,

Ворвавшимся, как маленькие черти,
В святилище, где сон и фимиам,
Моим стихам о юности и смерти –
Нечитанным стихам! –

Разбросанным в пыли по магазинам
(Где их никто не брал и не берет!),
Моим стихам, как драгоценным винам,
Настанет свой черед.

Май 1913
========================================

* * * (переклала Наталія Горішна)

Моїм рядкам, написаним так рано,
Що і не знала я, що я – поет,
Що хлюпнули, як бризки із фонтану,
Як пломінь із ракет,

Що увірвались, наче чортенята,
В святилище, де сон і фіміам,
Моїм рядкам про юність і про втрати –
Нечитаним рядкам! –

Розкиданим в крамницях по вітринах
(Де їх ніхто і не бере, й не брав!),
Моїм рядкам, як найціннішим винам,
Прийде своя пора.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Читает автор



Читает переводчик - украинская поэтесса Наталия Горишная




Иосиф Бродский в украинском переводе Наталии Горишной,
«Стансы» (Ни страны, ни погоста…), читает Наталия Горишная.
сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010
==================================
Бродский Иосиф Александрович
1940 – 1996

СТАНСЫ

Ни страны, ни погоста
Не хочу выбирать.
На Васильевский остров
Я приду умирать.
Твой фасад темно-синий
Я впотьмах не найду,
Между выцветших линий
На асфальт упаду.

И душа, неустанно
Поспешая во тьму,
Промелькнет над мостами
В пертоградском дыму.
И апрельская морось,
Под затылком снежок,
И услышу я голос:
– До свиданья, дружок.

И увижу две жизни
Далеко за рекой,
К равнодушной отчизне
Прижимаясь щекой, –
Словно девочки-сестры
Из непрожитых лет,
Выбегая на остров,
Машут мальчику вслед.

1962
==================================

Бродський Йосип Олександрович
(в перекладі Наталії Горішної)

СТАНСИ

Я не буду погосту
Чи краї обирать.
На Василевський острів
Я прийду помирать.
Твій фасад темно-синій
У пітьмі не знайду,
Між натягнутих тіней
На асфальт упаду.

І душа ув останнє,
Покидаючи прах,
Пролетить над мостами
В петроградських димах.
Мряка квітню і холод,
Сніг за комір – та хай,
І почується голос:
– Мій дружечку, прощай.

Два життя наші різні
Промайнуть віддалі.
І, байдужий вітчизні,
Припаду до землі.
Наче сестри-дівчатка
Давнім пам’ятним днем,
Позбігаються згадки
Проводити мене.


Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Александр Блок в оригинале и в переводе на украинский.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна