Наталія Горішна
читає автор





* * *
Пустіють городи. Копають картоплю,
І димом гіркавим несе з підворіть.
Діждались врожаю. Все буде на добре,
А смуток серпанком на серці стоїть.

Бо очі у тебе – собачі, побиті,
Утоплений погляд в осінню ріллю.
Такого, напевно, не треба любити,
Та що тепер вдієш, коли вже – люблю.


© автор Наталія Горішна, «Коли вже люблю…»,
читає автор.
Вірші із книги «Під сонцем серця».

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна