Молитва від переляку.

(Коли розгніваєшся, злякаєшся, поганий сон побачиш, за сваришся, тощо)

        Хрест Христовий на весь світ освячений благодаттю і кров'ю Господа нашого Ісуса Христа, даний нам зброєю на всіх ворогів видимих і невидимих в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. (і хрестом хрестять на схід, захід, південь і північ, вранці і ввечері). А також кроплять святою водою на всі чотири сторони і промовляють:

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

УСІКНОВЕННЯ

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Дивлячись у церковний календар, ми помічаємо написи червоними літерами, що означає святковий день. І ось ми приходимо до церкви і вітаємо усіх зі святом. Але ми звикли вітати з радісною подією і чи правильно буде вітати з Усікновенням? Адже це сумна подія. Але скажу вам, що кожне наше духовне зібрання, коли ми збираємось у храмі, славимо Бога, читаємо Святе письмо, молимось, це є свято для нашої душі.

Свято Усікновення особливе. І проводимо ми його у сторогому пості, як Великодню п’ятницю. Та, на превеликий жаль, дуже багато християн навіть у такий сумний день знаходять причину для випивки: свято, мовляв. Але перед тим, як сісти за чарку, було б добре кожному згадати історію цього свята, яка написана в Євангелії від Матфея 14. 1 – 12. «Ірод узяв Іоанна, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду — жінку Филипа, брата свого, тому що Іоан говорив йому: не личить тобі її мати. І хотів убити його та побоявся народу, бо вважали його пророком. Коли був день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала посеред зібрання і догодила Іродові, тому він поклявся дати їй, чого б вона не попросила. Вона ж з намови матері своєї сказала:  "Дай мені тут на блюді  голову Іоанна Хрестителя”. І засмутився цар, але заради клятви і тих, що возлежали з ним, велів дати їй. І послав відсікти голову Іоанна у в’язниці. І принесли голову Іоанна на блюді і віддали її дівчині, а та віднесла матері своїй». Ось така трагічна історія, що сталася під час п’яного гуляння.

Як бачимо, з того часу мало що змінилось, і п’янки продовжуються на весіллях, днях народженнях. Але з якого тільки приводу вони не відбуваються. Скільки ж біди за собою це тягне. Скільки нещасних випадків, ненависті, заздрості. І якщо навіть це не проявляється на самих гостинах, то часто продовжується вдома, між чоловіком і дружиною бувають усілякі неприємності. Я розумію ваші запитання: що ж нам не робити весіль чи інших свят, чи не можна веселитись? Звичайно, можна. Бо причина не в самому вині, а в нашій нестриманості. Часто під дією алкоголю нами володіють емоції. На жаль, не ми ними володіємо, а вони володіють нами. Практично, в більшості своїй ми не вміємо володіти собою. Тому свята церква вчить нас дотримуватися посту і дітей цьому навчати. Бо тоді легше навчитися володіти собою. Сьогодні стримались від їжі, завтра від поганого слова, там від цигарки і так поступово наше життя налагодиться, і ми тоді володіємо собою, керуємо собою, не піддаючись на різні спокуси. А спокуса до п’янки дуже велика була і зосталась до наших часів. І у всі часи мудрі інтелігентні люди старались з цим боротись. Приведу лиш деякі їх висловлювання

Навіть незначна пристрасть до вина зачиняєе двері перед людськими гідностями і відчиняєе їх усім, навіть наймерзеннішим порокам». В. Максим

«Вино перетворюєе будь-яку людину на мерзотну свиню, озлоблюєе її, відриваєе від світлих думок та робить її тупоголовою». Ф. Достоєевський.

«Сп’яніння і злочин — це два явища суспільного життя, що перебувають у тісному зв’'язку один з одним». І. Мержиєвський.

«Будь-яка скрута погано, але пияцтво - гірше за все. Воно псує здоров'’я, руйнує пам’ять і позбавляє людських якостей. Воно видає таємниці та затіває сварки, загострює похіть та випускає з клітки безсоромність». В. Пенн.

«Найжахливіший наслідок пияцтва те, що алкоголь затьмарює розум і совість людей. При вживанні алкоголю люди стають брутальними, безглуздими та злими». Л. Толстой.

«Людина, яка надмірно вживаєе алкоголь, - не людина, бо вона втратила те, що відрізняє людину від тварини — розум». Т. Пен.

«Хоч би яким щасливим почував себе п’яниця від вина, він далекий від справжнього щастя, тому що для нього це задоволення, для інших — горе. Сьогодні це щастя, а вже завтра — біда». Р. Тагор.

Підтвердження цього вислову знаходимо в Біблії, в книзі Іова 1 глава. Був чоловік у землі Уц, ім'я його Іов. Він вів праведне, побожне життя. Дотримувався заповідей Господніх. За свою праведність удостоївся рясних і щедрих Божих благословень. Він був дуже багатий, користувався авторитетом і пошаною серед співвітчизників, мав велику гарну сім’ю. У нього було сім синів і три дочки. Зрозуміло, що вони жили в достатку, в щасті і процвітанні. І ось написано, що діти Іова проводили дні свої в бенкетах, але нічого не згадується про їх наслідування батьківської праведності. Батько Іов щиро молився за дітей, і приносив жертви всеспалення Господу по одному теляті за числом дітей своїх, бо розумів, що за вином діти могли нагрішити і похулити Господа в серці своєму. Але так сталося, що Іов мав перенести випробовування стражданнями. І що ж? Господь дає владу сатані над усім, що є в Іова. Тільки на нього самого не дозволяє йому простягти руки своєї. Як бачимо, хоч діти і мали такого багатого, знаменитого, праведного батька, але не хотіли жити за його прикладом і не отримали захисту від сатани. Далі  розповідається, що коли діти Іова за звичаєм своїм бенкетували, їли і пили вино, великий вітер прийшов з пустелі і охопив чотири кути дому, дім упав і всі діти Іова загинули.

Усі ми є свідками, скільки у нашому Кривому Озері пішло з життя за короткий час людей часто зовсім молодого віку. На наших очах спивались і йшли бомжувати  люди,  які не так давно були авторитетними, займали гарні посади. І як же часто вина за це лежить на тих, з ким вони жили, спілкувались. Бо часто, дуже часто друзі, сусіди, колеги по роботі, та що там говорити, батьки дітей, буквально примушують випити спиртне.

Одного разу на гостині у знайомих став свідком такого неприємного випадку. Одна молода успішна жінка примушувала іншу, яка сиділа навпроти, випити чарку. Та відмовлялась, як могла, і почула в свою адресу таку фразу: не п’ють або слабі, або негідники…  За столом запанувала неприємна пауза, але розчервоніла молодиця на це не зважала. Бадьоро перехилила чергову чарку і стала розповідати, що вона не п’яниця, але в гарній компанії чому б не випити. Пройшло не так багато часу і любителька чарки уже не на такій гарній посаді, чоловік її залишив, на обличчі все помітніші сліди вживання алкоголю.

 Кілька днів тому похоронили молодого чоловіка, якому ще і тридцяти не було. Причиною смерті стала ревність до жінки після добрячої випивки. І ось сильніший, нахабніший зарізав скромнішого доброго чоловіка. Чому ця ревність виникла? Бо жінка дозволяла собі і випивки, і подружні зради, не дивлячись на чоловіка і дітей.

Чому ж люди так часто спиваються? Мабуть, від самовпевненості. Може тому, що недооцінюють горілку, як сильного ворога, якого дуже важко здолати. Насправді потрібно бути дуже обережними, бо нещастя може підкрастися непомітно.

Разом з тим хочеться сказати й про те, що ніколи не потрібно опускати рук. Якщо, не дай Боже, з кимось трапилася така біда, як залежність від алкоголю, моліться, просіть Божої допомоги. З вірою, без жодного сумніву. Бо хоч ми й спостерігаємо, як люди спиваються, але, слава Богу, все частіше і частіше бачимо, що люди звільняються від залежності. 

Усі ми знаємо жіночку, яка ще зовсім недавно була п’яницею, а тепер мов переродилась. Уже кілька років ніхто її п’яною не бачить. Вона бавить онуків, водить до дитсадка, зі всіма вітається, привітно усміхаючись, і нам усім від цього дуже приємно.

Ще в одному із сіл нашого району жінці відчитали 40 акафістів — 20 до ікони Божої Матері «Неспиваєма чаша» і 20 до мученика Воніфатія. І вже більше п’яти років вона веде тверезе життя, не дивлячись на те, що чоловік продовжує пити.

Господи, прости, що ми зовсім не хочемо проаналізувати свою залежність від спиртного, поки ми ще в силі це зробити. Ось жінка, будучи вже вираженою п'’яницею, знайшла в собі сили перебороти недугу і тепер живе, працює і радієезі своеє перемоги. А могла б не знайти. Могла б лишити все, як є. Що б з нею було? А що буде з тими молодими матерями, які приходять забирати з садочка дітей, ледве тримаючись на ногах? Ми не заохочуєео один одного до виправлення. Прости нас, Господи.

Один чоловік побачив себе п’яним по відеозапису і жахнувся свого вигляду. Йому стало настільки соромно, що перестав ходити на всякі гостини і відраза до горілки стала настільки великою, що зміг остаточно покинути вживати спиртне.

Ще про цікавий випадок розповіла одна парафіянка. В колективі, де вона працювала, в основному жіночому, частенько відзначали ті чи інші події з обов’язковою пляшкою-другою на столі. І якось так трапилось (хоча ми знаємо, що нічого випадкового не буває), що вона була десь у справах — виконувала завдання керівництва — і прийшла, коли застілля вже закінчувалось. Вона розповідає, що настільки була вражена поведінкою і виглядом своїх колег після доброї випивки, що довго не могла прийти до тями. Врешті знайшла іншу роботу, де спиртним не зловживали. Таких випадків, дякувати Богу, є дуже багато. Головне залежить від самої людини, щоб вона зрозуміла небезпеку і виявила бажання і готовність її позбутись.

 Часто можна почути, що люди проклинають горілку, але чи правильно це? Так можна і їжу проклинати, бо буває, що і їжею травляться. Біблія. Буття 27. 28. Благословення Ісака Якову: нехай дасть тобі Бог від роси небесної і від багатства землі, безліч хліба і вина.

Отож будьмо благорозумними. Як бачимо з історії сьогоднішнього свята, п’янство призвело до страшного злочину. Отож зважаймо. Особливо звертаюсь до тих, хто так настирно примушує випити чарку іншого. Не беріть гріха на душу. Бо ніколи не знаєте, чим це обернеться для цієї людини. Для її сім’ї.  Коли приходите на сповідь, подумайте, чи не винні ви у споюванні когось? Якщо так, просіть у Бога прощення і більше того не повторяйте.

Господи, прости. Бо таких гріхів у нас дуже багато. Ми часто не уявляєемо не те що якогось свята без горілки, а навіть похорону. А скількох людей ми примушували випити чарку? Господи, прости нас, грішних.

«Не впивайтесь вином, бо в ньому розпуста» — написано в Святому письмі. У правдивості цих слів ми переконуємось не раз. Ця подія, яку ми сьогодні згадуємо, стала можливою з причини сп’яніння царя Ірода. Бо в житті він поважав Іоанна Хрестителя, прислухався до нього, а в темницю засадив під впливом лихої дружини. І в результаті сталася страшна трагедія, за яку вся сім’я Ірода страшно поплатилася. Ірод помирав в страшних муках, що навіть черв’яки живцем їли його тіло, дочці Іродіади кригою відрізало голову. Також страшною була смерть її матері.

Отож, учімось стриманості. Бо від цього залежить наше життя і життя майбутніх поколінь. Все можна виправити, було б бажання. Амінь

о.Леонід Лотоцький. З книги "Зміни себе".

ПРОЩЕННА НЕДІЛЯ

(Проповідь з книги: о.Леоніда Лотоцького "

Життєва стежина")

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

З неділі м’ясопусної починається Великий піст. Неділя перед постом  називається Прощенною. В цей день православні християни намагаються помиритися з усіма, з ким виникли якісь суперечки чи непорозуміння. Для чого? Бо саме під час цього посту найбільше людей намагається очистити свою душу від гріхів: щирим покаянням, посиленими молитвами, а особливо добрими справами у ставленні до тих, кому заподіяли якусь шкоду чи образили.

Сьогодні я хочу звернути увагу на найважливішу умову прощення гріхів: коли хочемо, щоб простилось нам, маємо простити самі. Кожному, хто б заподіяв нам навіть найбільше зло. Повірте, я знаю, що зробити це буває неймовірно важко, іноді, на нашу думку, неможливо. Але це прощення потрібне не нашому ворогові, а нам. Можна сказати навіть так, і це буде цілковита правда: "Зробіть подарунок самі собі".

В молитві "Отче наш..." є такі слова: ...і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим" ... Як ми — так нам.

Той, хто нас образив, не стільки принесе біди самою образою, скільки ми її принесемо собі злістю, ненавистю, помстою, не прощенням. Зрозумівши це, Д. Карнегі писав: "Коли ми ненавидимо ворогів наших, ми даємо їм владу над нами, вони впливають на наш сон, апетит, кров'яний тиск, на наше здоров'я і на наше щастя. Наша ненависть їм не шкодить, але наші дні і ночі перетворює на страхіття".

Мабуть, всі погодяться з цими словами. То ж у ці святі дні спробуймо помиритись з усіма. Буде нелегко, але якщо попросити у Бога допомоги на цю святу справу — у нас все вийде. Христос сказав: "Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться". Давайте замислимось: чиїми синами назвуться ті, хто відверто ворогує проти когось, відвертає голову, не вітається?

Давайте будемо намагатись бути зарахованими до дітей Божих. Бо всі ми перед кимсь буваємо винні: діти перед батьками, чоловік перед жінкою чи жінка перед чоловіком, сусід перед сусідом і т.д. Коли ми щиро покаємось і простимо гріхи ближнім нашим, тоді Господь розрушить гріховну стіну, яку ми вибудували навкруг себе. І відступить темрява з нашого життя. Ми побачимо все у Божому світлі, дамо можливість Господу бути разом з нами, охороняти нас, підтримувати у важку хвилину і осипати своєю милістю. Амінь.

Читаючи Біблію…

Послання апостола Павла до римлян 12. 19—21.

" Не мстіться за себе улюблені, а дайте місце гніву Божому, бо написано: " Мені відомщення Я віддам”, говорить Господь. Отже якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо хоче напитися, дай напитися йому; бо роблячи це ти збереш йому на голову палаюче вугілля. Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром”.

 Притчі 20. 22. " Не говори: " я відплачу за зло”; залиш Господу і Він збереже тебе”.

АКАФІСТ СВЯТОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКОВІ             І ЦІЛИТЕЛЕВІ ПАНТЕЛЕЙМОНУ

Кондак 1

Преславний страстотерпче Христовий і лікарю благодатний, задармо подаєш ти недужим зцілення, піснями восхваляємо тебе, заступни­ка нашого. А ти, що маєш дерзновения до Господа, від усяких бід і недуг нас визволи, бо з любов'ю кличемо тобі: