Довгі змійки ескалаторів Арсенальної, якими тече сила вітру.
Зелені велетні Маріїнки, які на сонці зроняють краплі після дощу.
Фунікулер, що не хочеться оминати.
Це місто поглинуло мене і змусило моє серце битися в його ритмі.

Розмови на кухні до 4.30 ранку про комплекси і враження.
Кулінарні експерименти, вдалі цитати і декламації.
Алкоголь в бокалах, який вже не сила пити (?).
І, традиційно, сни про підлогу і рожевого бегемотика під головою.

Голодна.
Голодна до подій та бувалин.
Голодна до запитань на відповіді.
Голодна до заперечень і спростувань.
Голодна до вогню і води.
Голодна до емоцій.

Іноді цікаво передивитися статистику "за якими фразами приходять".

* дитячі малюнки про весну - чи багато їх знайшли?
* маленькі смішні малюнки - хіба що мої власні аватари.
* сни людей - сни про гранатові зерна.
* лептопи - каюся. )
* чому я втрачаю тебе - це якось все ж таки пов'язане зі мною?
* дитячі малюнки весни - я малюю словами, трішечки.
* свободи повітря - свобода води, вогню і землі.
* ми.титани - ми.слабкі. ми.вразливі. ми.закохані. ми.титани.
* you can write but you can t edit - строка із пісні Regina Spektor.
* lumipallo что это такое - а й дійсно. Що це таке?

10 травня 2009.
Біля пам'ятнику закоханим на Бекетова пройшли поетичні читання у підтримку всеукраїнської акції "Серце до серця". Читали не тільки поети, які вже відомі широкій публіці, але й у відвідувачів була можливість почути нові голоси і побачити нові обличчя на імпровізованій сцені.


+6 фото
А 21 травня пройде благодійний концерт.
Тож всіх пошановувачів Сергія Бабкіна, Acoustic Quartet, театру вогню "East Fire" та баготьох інших чекає інформація у івенті вконтакті.

Театральні декорації. Окуляи на столі. Зачаровуючі ноти саксофону і поезія.
Відеофільми та спогади друзів.
Світлий сум. Все було не дарма.


+6 фото

Ходжу літними смугами вечірніх парків.
За штурвалами можна пити.
За штурвалами можна дозволяти собі більше.
За штурвалами можна не помічати миттєвостей.

Харків. Львів. Дві крайності, два серця одної країни.
Коли вони перетинаються на території одного з міст, виникає концентрація емоцій, думок, кадрів, миттєвостей.
Хочу у Львів. І хочу Львів до Харкова.

Так закохуються міста.


+6 фото

"Речі ламаються і танцюють" (с)
Шукаю варіанти.
Розбираю по гвинтиках.
Змінюю налаштування.
В мене знову є музика. але немає (?) плеєра.

В ранковій гучності пустої квартири хочеться загубити себе таку, яка не може вирішувати, рухатись, розвиватись.
Хочеться відмовляти на всі телефонні дзвінки, але не вимикати мобільного - спілкування - це те, що мене тримає.
Саме тримає, а не стримує.

Очі болять від засліпливого світла думок.
Прагну до змін, але залишаюся на місці.
Завмираю посеред натовпу і слухаю тишу.
Прибираю парасольку і ловлю краплі дощу.
Іноді краще пішки, ніж метро.

Дивні смужки і крапки перетинаються у візерунки.
Затікають за стан свідомості і в'їдаються десь глибоко, залишаючи шрами у пам'яті.
deviantart.com

В колонках играет - Крихітка цахес - Lumipallo
Запахи дощу, весни та сліпучої зелені надихають.
Запахи мокрого волосся та старих парфумів настоює на якусь дивну хвилю.
Запахи. Вони навіюють банальні, але такі приємні мотиви і кадри.



+7 фото

Наші діти будуть вчитися ходити під мірний гуркіт вагонів метро.
Наші діти будуть вчитися бачити у світлі флюоресцентних ламп.
Наші діти будуть вчитися говорити під металевий лязг голосу, що лунає із гучномовця.
Наші діти будуть вчитися жити у капронових коконах "вільного міста"?

У мене не буде дітей.

В колонках играет - Оркестр ЧЕ - На самотi
Весь світ дивно згортається до розміру матеріальної точки.
Перетинаються у теріторіально-часових кривих міста, події, люди.
Дивне павутиння оплітає у тривимірних проекціях країну.
Скільки ще спільних знайомих найближчим часом знайдеться на теренах країни У.?

В колонках играет - Lюк - ТіВі
Рандомний список у winamp.
Старі фото по альбомах.
Планшетки та мишки.
Забуті флешки та не_забуті думки.
Мандрую інтернетами у тиші електричних ламп.

В колонках играет - The Doors - You're lost little girl
You're lost little girl
You're lost little girl
You're lost
Tell me who
Are you? (c)

Загубилася десь посередині між минулим і майбутнім.
Сновидіння з'їдають і без того скутий рамками доби час.
Думки з'їдають і без того обмежений умовностями мозок.
Події з'їдають і без того танучий слід реальності у моїй свідомості.

Who am I?

Вечірні посиденьки у не_працюючих фонтанів.
Думки ні про що і зірваний голос.
Несподівані шоколадки до кишень і доречний Шевчук.
Складний день, що ніяк не хотів скінчатися.
Але завершаючі акорди мають бути приємними.

Прогулянки містом у пошуках його душі.
Душі, що дихає весняним цвітом.
Душі, що б'ється тисячами доріг-артерій.
Душі, що прокидається рано вранці зі сходом сонця, але не засинає після його заходу.
Душі, що розкривається гостю, який уважно придивиться.



+14