Нужно:
1/2 буханки пшеничного хлеба,
1 банка консервов "Ставрида в масле",
1 ст.л. майонеза 50 г. твердого сыра,
2 ст.л. сливочного масла.

Рыбу размять, добавить майонез, хорошо перемешать. Батон нарезать тонкими ломтиками (по 2 на порцию), поджарить их на сливочном масле с обеих сторон, намазать подготовленной рыбной массой и посыпать мелко натертым сыром.

Серия сообщений "кулінарія":
Часть 1 - Цитрусовая соль
Часть 2 - Канапе со ставридой
Часть 3 - Без заголовка
Часть 4 - Без заголовка
...
Часть 6 - Без заголовка
Часть 7 - Без заголовка
Часть 8 - Без заголовка

Здоровые зубы должны быть белоснежными, но это правда лишь отчасти. Сияющая белизной голливудская улыбка часто результат работы стоматологов и ортопедов. Природный цвет зубов имеет оттенки жёлтого, серого или голубого. У каждого человека он индивидуален, как, например, цвет глаз или волос. Любой врач-стоматолог вам скажет: чем темнее эмаль, тем она прочнее.

Каким бы цветом эмали вас ни наградила матушка-природа, со временем он всё равно станет темнее. И этому есть немало причин. 1. Быстрее всего зубы темнеют из-за курения. Вместе с табачным дымом никотиновые смолы попадают на поверхность зубной эмали, накрепко к ней приклеиваются и окрашивают желтизной. Зубная щётка не в состоянии эти смолы удалить. 2. Кофе, крепкий чёрный чай, пепси- и кока-кола исполняют роль красителей для зубов. Их пигменты проникают в микропоры зубной эмали и окрашивают её в тёмные тона. Чрезмерное употребление этих напитков придаёт вашим зубам устойчивый коричневый оттенок. 3. Чем больше вы едите сахаросодержащих продуктов, тем быстрее темнеют ваши зубы. В полости рта живёт множество различных бактерий. Они поглощают активные углеводы из нашей пищи и выделяют кислоту. Зубная эмаль разъедается этой кислотой, становится тоньше, сквозь неё начинает просвечивать дентин - жёлтая основа зуба. 4. С возрастом эмаль всё равно истончается. Хотя, если вы не курите, не злоупотребляете тёмными напитками и сладостями, это случится значительно позже.

Не смотря ни на что, нам хочется иметь красивые зубы и ослепительную улыбку. Как же этого добиться? Вы можете обратиться к специалистам профессиональной стоматологической клиники, которые быстро и дорого создадут вам белоснежную улыбку. Но эта сияющая красота сохранится не дольше года. Процедуру отбеливания зубов рекомендуется повторять каждые 6-12 месяцев. К тому же любое воздействие на зубную эмаль, будь то лазерное, ультразвуковое или механическое, безвозвратно нарушает её целостность и структуру.

Зубы можно осветлить самим, не дорого и в домашних условиях. Вот несколько способов приобрести соблазнительную улыбку. 1. Откажитесь от курения, не употребляйте ежеминутно кофе, пейте некрепкий чай. 2. Чистите зубы не реже двух раз в день. Обратитесь за консультацией к стоматологу. Он обследует состояние ваших зубов и дёсен, даст рекомендации по подбору зубных паст и зубных щёток. Врачи рекомендуют пользоваться не какой-либо одной пастой, а чередовать их для ухода за полостью всего рта. Отбеливающие зубные пасты, содержащие абразивные компоненты, нужно использовать поочерёдно с пастами, содержащими укрепляющий эмаль фтор, и пастами, в состав которых входят целебные вещества для лечения дёсен. 3. Хороший отбеливающий эффект даёт обычная питьевая сода, если её использовать как зубной порошок. Этот метод отбеливания можно применять не чаще одного раза в неделю. 4. Натуральным отбеливателем может служить корочка лимона, если её внутренней стороной натирать зубы, и лимонный сок, если им полоскать полость рта. Лимон - средство не только безвредное, но и содержащее витамины и бактерицидные вещества. 5. Каждый раз, когда вы съедите сладость, прополощите рот чистой водой. 6. Свежие яблоки и морковь не только обеспечат ваши зубы и организм витаминами, но и сыграют роль зубной щётки. Грызите их почаще. Их клеточная структура мягко, но решительно будет бороться с зубным налётом. 7. Введите в рацион продукты, в состав которых входит кукуруза. Она укрепляет зубы и не позволяет образовываться жёлтому налёту на них. 8. Газированные напитки пейте через соломинку. Содержащийся в них СО2 очень быстро разъедает зубную эмаль. Через соломинку пейте и цветные напитки, чтобы они не окрашивали зубы. 9. Можно добиться визуального эффекта белоснежной улыбки, если использовать макияж смуглых тонов и автозагар. Чем темнее будет ваша кожа, тем белее будут казаться ваши зубы. Помада густого красно-коричневого цвета отвлечёт внимание от желтоватых зубов, а помада насыщенного бронзового цвета замаскирует сероватые зубы. 10. Жевательные резинки без сахара содержат ксилит - вещество, препятствующее выпадению зубов. Чтобы защитить свои зубы, после еды пожуйте такую резинку в течение 10-15 минут. Но не злоупотребляйте. Постоянное использование жевательной резинки небезвредно.

Улыбайтесь чаще!
Взято на subscribe.ru

Серия сообщений "здоров"я":
Часть 1 - Целебные свойства цветов: ландыш.
Часть 2 - Белоснежная улыбка: 10 советов.

Ландыш ядовит, особенно цветки, но именно это свойство делает его очень ценным препаратом при лечении некоторых недугов. Все части этого лекарственного растения – листья, корень, цветки – содержат фармакологически активные вещества из группы сердечных гликозидов.

Если внимательно вглядеться в старинные гравюры с изображением Николая Коперника, можно заметить, что в букете цветов, которые держит в руке великий астроном, есть и цветки ландыша. В старину ландыш считался одним из символов лечебного искусства, поэтому он был преподнесен Копернику в знак его врачебных заслуг.

Ландыш относится к числу древних лекарственных растений. Особую популярность он приобрел в Европе в средние века, когда из него был изготовлен ряд средств, пользовавшихся большим успехом. Так, в Пруссии это была «Вода Гартмана от параличей», а в Англии – настой «Золотая вода». Ландыш издавна применялся и на Руси «от чоху, от гомозу и от жениной журьбы».

Ландыш майский – Convallaria majalis L. – относится к семейству лилейных. Это многолетнее травянистое растение высотой 15-30 см. Цветет в мае – начале июня. Народные названия: ванник, гладыш, молодильник, заячьи ушки, ранник и др.

Встречается ландыш во всех районах. По лиственным сырым лесам, лесным оврагам, реже на лугах. Его можно встретить и в средней полосе России, и на Кавказе, и в районах Дальнего Востока.

В состав растения входит множество разнообразных веществ: эфирное масло, придающее цветкам неповторимый аромат, который высоко ценится парфюмерами, сапонины, органические кислоты. Под воздействием этих соединений усиливается сокращение сердца, улучшается кровоснабжение всего организма, расширяются сосуды почек, что приводит к усилению выделения мочи. Гликозиды ландыша обладают успокаивающим действием на центральную нервную систему.

Многие сотни лет русская народная медицина применяет траву ландыша, а научное изучение этого растения было проведено более ста лет назад в клинике знаменитого С.П.Боткина. С тех пор препараты ландыша широко применяются врачами для регуляции деятельности сердца, лечения неврозов, тахикардии и т.п. Они являются широкоизвестными в медицинской практике сердечными средствами. Наибольшую активность препараты ландыша проявляют при введении в вену.

Готовые препараты: конваллатоксин (в ампулах), конвазид, коргликон (сухой концентрат в таблетках). Препараты ландыша, особенно настойка, входят в состав многих комплексных сердечных средств (капли Зеленина, валокордин, корвалол, кардиовален).

Собирать ландыш следует в начале цветения, когда цветки только что распустились, приобрели белую окраску и не пожелтели. Срезать или срывать надо только траву, т.е. листья, стебель и цветы, и ни в коем случае не выдирать вместе с корнями, сохраняя заросли, т.к. майский ландыш размножается главным образом вегетативным путем.

Сушат ландыши на открытом воздухе, лучше на ветру или в хорошо проветриваемых помещениях, раскладывая сырье очень тонким слоем. Ландыш очень капризен в сушке. Высушенные листья должны иметь зеленую окраску, пожелтевшие и побуревшие непригодны.

Внимание! Растение ядовито. Противопоказаны препараты ландыша при органических изменениях сердца и сосудов, остром миокардите, эндокардите, резко выраженном кардиосклерозе, острых заболеваниях печени и почек.

Так как ландыш содержит сильнодействующие вещества и превышение дозы очень опасно, принимая его препараты, необходимо строго руководствоваться назначениями врача. В народной медицине ландыш используют более широко, чем в медицине официальной. Он применяется не только как сердечное средство, но и как мочегонное при водянке любой этиологии, при неврозах, эпилепсии, при лихорадочных состояниях и (наружно) при болезнях глаз.

Настойка

Настойка цветов ландыша применяется при заболеваниях мочеполовых органов, кишечных коликах, болезнях желудка, атеросклерозе, тиреотоксикозе, эпилепсии, бессоннице.

Настойка готовится на 70-градусном спирте в соотношении 1:10. Принимают по 10 - 15 капель с небольшим количеством воды 2-3 раза в день.

При сердечных заболеваниях, сопровождающихся нервными явлениями, принимают в течение дня настой настой травы пустырника (1/2 стакана), в который добавляется настойка ландыша (30-40 капель). Этот же состав можно принимать при бессоннице. Пить по 1-2 чайной ложке 3-4 раза в день.

Рецепт: В пол-литровую банку насыпьте свежесобранные цветки ландыша, заполнив ими ¾ объема, затем доверху налейте 70-тиградустный спирт или волку, закройте крышкой и дайте настояться в течение 2-х недель. После этого настойку процедите, сырье отожмите. Принимайте по 10-15 капель настойки вместе с небольшим количеством воды 2-3 раза в день.

Настойкой ландыша также лечат астму, малярию, судороги.

Внимание! Настойку ландыша относят к группе сильнодействующих лекарств, поэтому установлены максимальные нормы ее приема: однократная максимальная доза – 30 капель, суточная – 90 капель.

Настой

Вестой сердечную недостаточность и сильные сердцебиения можно лечить свежим настоем цветков ландыша: 6-7 цветков залейте 1 стаканом воды, настаивайте 1 час, процедите. Принимайте по ¼ стакана настоя 3 раза в день.

При задержке мочи залейте 15 г цветков ландыша майского 1 стаканом кипятка, настаивайте 20-30 минут, процедите. Принимайте как мочегонное по 2 ч.л. 3 раза в день. Этот же настой и в таком же количестве рекомендуют и при эпилепсии.

При кардиосклерозе, острой и хронической сердечной недостаточности 1 ч. л. сухих цветков залейте 1 стаканом кипятка, настаивайте в течение 30 минут, процедите. Принимайте по 1 ст. л 3 раза в день.

Лекарственные сборы

При глаукоме: смешайте ½ стакана мелко нарезанных листьев крапивы и 1 ч. л. цветков ландыша (все это должно быть собрано в мае!). Добавьте 1 ст. ложку воды, настаивайте в течение 8-9 часов в темном месте, затем добавьте ½ ч. л. питьевой соды. Полученную массу прикладывайте к глазам 2 раза в день.

При гипертонии народная медицина рекомендует сбор: 2 ст. л. цветков ландыша, 4 ст. л. цветков рябины черноплодной (аронии), 6 ст. л. листьев мелиссы, 6 ст. л. корней валерианы. Все перемешать, измельчить. Взять 2 ст. л. сбора, залить ½ л. кипятка, настаивать 3 часа, затем кипятить 3 минуты, процедить и выпить весь отвар небольшими порциями в течение дня.

Для регулирования работы щитовидной железы взять одинаковое количество цветков ландыша, листьев петрушки, травы дурнишника. 1 ст. л. смеси залить 1 стаканом кипятка, кипятить 10 минут, процедить. Пить по т1 ст. л. 3 раза в день.

Ландышевые капли

При кардионеврозах хорошо помогают ландышевые капли.

Взять в равном количестве (не менее 1 стакана) свежие цветки ландыша и сахарный песок. В банку уложить слоями: слой цветков, слой сахара и т.д. Сверху должен быть сахар. Умять. Закрыть крышкой и поставить в темное место на 1 месяц. Смесь даст зеленоватую жидкость, которую нужно пить по 1 ст.л. после еды 3 раза в день.
Источник:subscribe.ru

Серия сообщений "здоров"я":
Часть 1 - Целебные свойства цветов: ландыш.
Часть 2 - Белоснежная улыбка: 10 советов.

Лето на подходе , и такое изящное дополнение к любому зелёному салату просто не оставит любителей без внимания.Читать далее...

Серия сообщений "кулінарія":
Часть 1 - Цитрусовая соль
Часть 2 - Канапе со ставридой
Часть 3 - Без заголовка
...
Часть 6 - Без заголовка
Часть 7 - Без заголовка
Часть 8 - Без заголовка

МЕХАНІЗМ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ

Образну назву «парниковий ефект» одержало природне явище суть якого полягає в тому, що атмосфера затримує теплове випромінювання яке йде від земної поверхні (подібно до плівки над городнім парником).

Енергія, що надходить на нашу планету від Сонця, визначає хід усіх біологічних процесів на Землі. Із загальної кількості цієї енергії 20 % поглинається атмосферою, 34 % відбивається хмарами і земною поверхнею й повертається у космос 46 % енергії доходять до земної поверхні й нагрівають її Нагріта земля у свою чергу випромінює довгохвильову інфрачервону (теплову) радіацію, що частково гіде в космос, а частково залишається в атмосфері, затримуючись газами, що входять до її складу, і нагріваючи приземні шари повітря.

Проблеми глобальних змін атмосфери та клімату Землі Сучасна енергетика і клімат Землі.
Фактори розширення парникового ефекту.
Утворення вуглекислого газу із мінеральної горючої сировини.
Глобальне потепління.
Причини сучасних змін клімату Землі.
Парниковий ефект.
Фотохімічний смог.
Вуглекислий газ в атмосфері Землі і його вплив на клімат.
Проблеми наслідків діяльності людства в атмосфері Землі
Екологічні проблеми атмосферного озону.
Вплив атмосферного озону на клімат Землі і регіонів.
Озонові діри



ПАРНИКОВІ ГАЗИ

Гази, що затримують теплове випромінювання і перешкоджають витіканню тепла в космічний простір, називаються парниковими газами.

Завдяки парниковому ефекту середньорічна температура біля поверхні Землі за останнє тисячоліття складає приблизно 15 °С. А без нього вона опустилася б до -18 °С, й існування життя на Землі стало б неможливим.

Основний парниковий газ — водяна пара, яка затримує до 60 % теплового випромінювання Землі. Вміст водяної пари в атмосфері визначається планетар­ним кругообігом води і при сильних широтних і висотних коливаннях загалом є практично постійним.

Інші 40 % теплового випромінювання Землі затримують інші парникові гази, у тому числі більше 20 % — вуглекислий газ.

Основні джерела вуглекислого газу в атмосфері — виверження вулканів і природні лісові пожежі. На зорі геобіохімічної еволюції Землі (тобто тоді, коли виникли перші біологічні сполуки) вуглекислий газ надходив у Світовий океан через підводні вулкани й виділявся в атмосферу.

Дотепер немає точних оцінок вмісту вуглекислого газу в атмосфері на ранніх етапах її розвитку. Американський геохімік Д. Маре вважає, що вміст вуглекисло­го газу в атмосфері в перший мільярд років її існування був у 1000 разів більшим, ніж сьогодні, — близько 39 %. Тоді температура повітря в приземному шарі сяга­ла майже 100 °С, а температура води в Світовому океані наближалася до точки ки­піння (надпарниковий ефект).

З появою фотосинтезуючих організмів почав діяти могутній механізм вилучен­ня з атмосфери й океану вуглекислого газу — адже він необхідний для фотосинте­зу. Зв'язаний живими організмами, вуглекислий газ почав відкладатися в осадо­вих породах, і парниковий ефект поступово зменшувався, поки не встановилася рівновага в біосфері, при якій вміст вуглекислого газу в атмосфері складає 0,03 %.

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

НА ПОСИЛЕННЯ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ

З початком епохи індустріалізації в атмосферу почав надходити вуглекислий газ, що утворюється в результаті спалювання викопного палива:

С + 02 -> С02 — реакція спалювання вугілля,

C3Hg + 502 -> ЗС02 + 4Н20 — реакція спалювання газу,

С25Н52 + 3802 -> 25С02 + 26Н20 — реакція згоряння мазуту. Викиди вуглекислого газу в атмосферу значно зросли в другій половині XX століття. Основною причиною цього стала колосальна залежність сучасної світо­вої економіки від викопних видів палива. Сьогодні", наприклад, викопне паливо забезпечує 75 % світового виробництва електричної енергії. За оцінками екс­пертів ООН, із початку XX ст. збільшення викидів вуглекислого газу складало від 0,5 % до 5 % щорічно. У результаті тільки за рахунок спалювання палива в атмосферу надійшло 400 млрд тонн вуглекислого газу. За розрахунками фахівців, зараз атмосфера містить на 25 % вуглекислого газу більше, ніж його було нако­пичено за останні 160 тисяч років. На думку деяких учених, відбулося порушен­ня біосферного вуглецевого кругообігу: "надходження вуглекислого газу в атмос­феру почало перевищувати його споживання живими організмами.

Сьогодні у світі в результаті спалювання палива на теплових електростанці­ях, промислових підприємствах і в автомобільних двигунах в атмосферу щорічно викидається більше 5 млрд тонн вуглекислого газу. Ще 1—2 млрд тонн його йде в атмосферу за рахунок спалювання лісів, переважно тропічних. Ліси зникають із поверхні планети з катастрофічною швидкістю, за останні два століття їхня площа скоротилася вдвічі Вологі тропічні піси почали інтенсивно згоряти із середини XX ст. (у середньому вони зникають зі швидкістю І га на хвилину або 5 тис км на рік).

25 % промислових викидів вуглекислого газу за рахунок спалювання палива в атмосферу дають США і країни Євросоюзу. 11 % - Китай, 9 % - Росія.

До інших парникових газів, поява яких в атмосфері в значній кількості o6v мовлена господарською діяльністю людини, належать

метан СН4, що надходить із рисових полів (близько 110 млн тонн на рік), v результаті витоків природного газу при нафто- і вуглевидобутку (до 50 млн тонн у рік) Частка його впливу на посилення парникового ефекту складає 15 %.

фторхлорвуглеці (фреони), витік яких відбувається на промислових га інших об'єктах Частка їхнього впливу 12—24%,

нітроген оксиди, що потрапляють в атмосферу внаслідок спалювання палива в реактивних літакових і ракетних двигунах, застосування азотних добрив v сільському господарстві Частка їхнього впливу - 5—6%

За останні роки відзначається поступове зростання bmictv цих парникових газів в атмосфері

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ

Припущення, що наслідками господарської діяльності людини можуть стати значні зміни клімату, вперше були висловлені наприкінці XIX - початку XX ст У 1922 році англійський герцог Шерлок висунув ідею, що ці зміни прямо пов'язані з умістом вуглекислого газу в атмосфері, а отже, із зростаючими масштабами використання викопного горючого палива

На Міжнародній конференції вчених із проблеми антропогенної зміни клімату, що пройшла в Торонто в 1988 рот, був зроблений висновок, що наслідки посилення парникового ефекту поступаються лише наслідкам світової ядерної війни Тоді при ООН була створена міжурядова група експертів із проблем зміни клімату, яка зайнялася всебічним вивченням проблем впливу людини на зміну клімату. Про результати їхньої роботи сказано в доповіді «Викиди в атмосферу, викликані людською діяльністю, призводять до істотного збільшення концентрації парникових газів. Це збільшує парниковий ефект, що призводить до додаткового нагрівання земної поверхні.

На думку ряду вчених, середня температура на планеті зросла в порівнянні з доіндустріальним періодом (кінець XIX ст.) приблизно на 0,6 °С За найбільш оптимістичними прогнозами, до 2025 р. підвищення температури складе 2,5 °С а до кінця XXI сторіччя — майже 6 °С.

Серед важливих проблем, пов'язаних з посиленням парникового ефекту й потеплінням, виділяється проблема підвищення рівня Світового океану за рахунок танення материкових і морських льодів і проблема теплового розширення води в океані. За минуле століття рівень Світового океану підвищився на 10—25 см, а до кінця XXI сторіччя може підвищитися вже на 1—2 м. Якщо ж відбудеться руйнування льодових щитів Антарктиди й Гренландії, то рівень океану підвищиться на 10 м, а це спричинить зникнення з карти світу десятків держав.

Поступове підвищення рівня Світового океану також змусить сотні мільйонів людей мігрувати з прибережних зон, дельт рік і островів. Вода затопить чимало приморських міст, серйозно постраждають місця нересту риб. Більше за інших постраждають Китай, Єгипет, Бангладеш, Нідерланди, Японія, США.

Потепління призведе також до вивільнення метану, що знаходиться в зоні вічної мерзлоти у вигляді гідрату метану. Гідрат метану — це тверда речовина, що складається з кристалів води й метану, поглиненого під тиском водою. За оцін­ками, у зоні вічної мерзлоти метану міститься в багато разів більше, ніж у всій живій матерії на Землі.

Підвищення середніх температур на земній кулі може викликати й істотні зміни в перебігу процесів біосфери:
— порушення кругообігів головних біологічних елементів;

— зміни характеру хмарності й пов'язані з цим кліматичні зміни;

— зміна розподілу опадів за регіонами;

— зміщення кліматичних зон і, зокрема, збільшення пустель;

— порушення біологічних ритмів розвитку рослин і внаслідок цього — три­валі періоди неврожаїв головних сільськогосподарських культур.

Таким чином, парниковий ефект — це складне явище, у якому тісно перепле­лися і взаємодіють природні процеси й результати людської діяльності.

Серия сообщений "екологія":
Часть 1 - Що таке ГМО і з чим його їдять?
Часть 2 - Парниковий ефект. Що це?

Останнім часом часто чуємо про ГМО, або генетично модифіковані організми.
Дебати щодо їх безпеки точаться 36 років, відколи отримано перший ГМО - кишкову паличку, якій пересадили ген іншої бактерії, сальмонели. Модифіковані бактерії використовуються здебільшого для отримання великої кількості білків. Наприклад, інсуліну для діабетиків чи факторів згортання крові - для лікування гемофілії. Кілька років тому в продажу з’явилась перша генетично модифікована домашня тваринка - акваріумна рибка, що світиться у темряві...

Найбільше ГМО - серед рослин, яким пересаджують гени інших організмів. Гени надають рослинам різних корисних властивостей, серед яких швидкий ріст, стійкість до шкідників, гербіцидів і несприятливих кліматичних умов, більші розміри та врожайність. Завдяки цим особливостям, вважають прихильники ГМО, ці рослини врятують від голоду населення Землі, що все зростає. Натомість противники ГМО переконані: за сучасного рівня розвитку техніки й звичайні сорти рослин здатні забезпечити усіх жителів планети харчами.

Компанії, переважно американські, активно розробляють нові види ГМО і засівають ними усе більші площі. Найбільший представник цього бізнесу, компанія Monsanto, ГМ-рослинами засіяла по всьому світу мільйон квадратних кілометрів. У США генетично модифіковано до 86% всієї кукурудзи, 90% сої, 93% бавовни... Водночас 90% усіх фермерів, які вирощують ГМО, живуть у бідних країнах. В Україні найбільш поширеним ГМО є соя. За смаковими та поживними властивостями ця рослина нагадує м’ясо, а коштує значно дешевше. Виробники й додають її до м’ясних продуктів, часом забувши “додати” м’яса...

Чи є ГМО небезпечними для життя й здоров’я людей? Як на мене – ні. Адже ми не набуваємо властивостей організмів, які споживаємо в їжу. Скажімо, харчуючись рослинами, не стаємо зеленими... Хоча існує тварина, з якою відбувається саме це. Елізія, один із морських слимаків, після споживання водоростей вбудовує в себе їхні гени синтезу хлорофілу (зеленого пігменту, який вловлює сонячне світло, і використовує його енергію для утворення поживних речовин). Цей слимак стає зеленим і функціонує як рослина...

Набагато небезпечнішим видається перехресне запилення – ГМ-рослин зі звичайними культурними, і особливо з їхніми дикими родичами. Поширення таких рослин може призвести до непередбачених змін в екосистемах і порушення ланцюгів живлення. Щоб запобігти цьому, в Європі вирощування ГМ-рослин регулюється. Їх можна садити лише на певній відстані від немодифікованих рослин того ж або близьких видів. Але пилок здатен долати великі відстані, тож обмеження не повністю ефективні.

Існують побоювання, що поширення ГМО спричинить появу нових алергенів та стійкість до антибіотиків, гени синтезу яких містять багато ГМ-рослин. Наразі це тільки припущення, кожна людина повинна мати можливість вибору: купувати ГМ-продукти чи заплатити більше й придбати звичайні.

Серия сообщений "екологія":
Часть 1 - Що таке ГМО і з чим його їдять?
Часть 2 - Парниковий ефект. Що це?

еколог