Дворик часто кличуть “совіцьким” чи то пак “радянським”. Тут можна побачити і портрети Леніна з Брєжнєвим, і Маркса, і інші атрибути совіцької комуністичної епохи. Одначе його важко назвати таким собі “останнім оплотом комунізму”, які роблять зі своїх помешкань божевільні фанати минулого.
Все набагато простіше. Можливо і дворик не був би “радянським”, мали би мешканці вдосталь старих речей з часів Польщі, а можливо і бабці Австрії. А позаяк з тих часів лишилися лиш старі стіни та чавунна раковина на другому поверсі, експонати свого подвір’я-музею мешканці формували з власних – вже радянської епохи – запасів. Окрім згаданих вождів тут є і портрет Єсєніна, і репродукції “Запорожців” та “Грачі прілєтєлі”, і агітки тих таки радянських часів, і старі подерті крісла з чемоданами та ляльками.
Відомий дослідник Львова Ігор Мельник запримітив ще один важливий артефакт цього подвір’я, ще на стіні підворіття над поштовими скриньками збереглася стара бляшана табличка зі “Списком мешканців будинку №2 по вулиці Льва б/у №36″. Виявляється, що у 1940-60 рр. такі таблички зі списками мешканців вивішувалися у кожному подвір’ї міста. Збереглася така табличка можливо тільки тут.