20 квітня в місті Львові відбувся черговий протест проти чинного міністра освіти та науки України Дмитра Табачника. Львівська молодь не залишилась байдужою та взяла участь у мітингу, що пройшов біля головного корпусу Львівського національного університету, навпроти пам’ятника Іванові Франку. Основна ідея проведення заходу – висловити вимогу звільнення з посади міністра освіти та науки України людини, що є українофобом та виконує антиукраїнську політику. На площі зібралося близько тисячі свідомих студентів, що активно підтримали основні гасла заходу: «Табачника геть!»та «Ні українофобу!». На своєрідній сцені, якою послужила вантажівка, кожен зміг висловити власні думки з приводу діяльності міністра освіти. Лунали патріотичні пісні, виконувані молодими львівськими талантами. На мітингу провели ряд тематичних флешмобів, а саме: кидали в натовп пінопластову кістку з надписом «Табачник», надувні кульки з наліпками найвідоміших та найпровокаційніших цитат міністра, залучали усіх бажаючих малювати плакати. Опісля студенти колоною рушили до Львівської обласної ради з метою припинити реваншистську антиукраїнську політику влади в гуманітарній сфері. Зокрема, чиновникам передали лист-звернення до Президента України, прем’єр-міністра та Верховної Ради України з вимогою звільнити Табачника, припинити тиск на ректорів та студентів, припинити наступ на українську мову. Наприкінці учасники акції заявили: якщо їхні вимоги не будуть виконані, вони готові до радикальніших дій – страйків та бойкотів.

Але, незважаючи на численні протести та виступи, чинний міністр освіти та науки України Дмитро Табачник і досі продовжує працювати, ухвалювати рішення, що по суті є антинародними та руйнують українську освіту, аби натомість її розвивати. В свою чергу влада не дослухається до вимог студентства та взагалі намагається робити вигляд, що подібних виступів проти політика не відбулось. До чого призведе подібна ситуація в державі, годі й здогадуватись…

 

 

Американці готують справжню революцію в космосі. Країна відмовляється від польотів на Місяць, але натомість готується освоювати планету Марс. Президент США Барак Обама повністю змінив космічну програму країни. Тепер пріоритет Обами - Марс. Згідно з планами президента, вже через 15 років астронавти повинні висадитися на дальньому астероїді, а через 25 - вийти на марсіанську орбіту. Для цього кардинально збільшують фінансування НАСА. Тільки найближчими роками на марсіанську програму додатково виділять 6 мільярдів доларів.

"Революцію в космосі" жорстко розкритикували самі астронавти. Говорять, тепер американцям доведеться купувати квитки в космос - і платити по 50 мільйонів доларів за одне місце на російському "Союзі". Але, схоже, що заперечення скептиків так і не стануть почутими. А "космічну революцію" Обами Конгрес таки підтримає.

В суботу 10 квітня мала місце одна з найбільших трагедій в історії Польші. Польський урядовий літак ТУ-154М розбився під Смоленськом (Росія). На борту був президент Польші Лєх Качинський з дружиною та головами польського уряду. Офіційна делегація здійснювала переліт до Катині для участі в меморіальних заходах. З невідомих причин пілот здійснив несанкціоновану посадку літака за 1км до офіційної. Ця термінова посадка стала фатальною... На борту було 96 осіб: 88 пасажирів і 8 членів екіпажу. Не вижив жодний... Загибель президента Польщі Лєха Качиньськогов стала головною подією не тільки для Польщі, але й для її сусідів. У самій Польщі поки не знають, що робити далі - країна знаходиться в заціпенінні. В цей же час в Росії намагаються використати цю трагедію для "остаточного вирішення" хворобливого для обох країн питання щодо Катині.

Причина термінової посадки польського літака під Смоленськом досі залишається не з'ясованою. У Росії указом Дмитра Медведева була створена слідча група для з'ясування причин трагедії. Групу очолив прем'єр-міністр Володимир Путін. Перші ж заяви російської сторони, зроблені в ході розслідування, свідчать про те, що командирові екіпажа було запропоновано зробити посадку у Вітебську, Мінську або в Москві. Але Аркадіуш Протасюк, командир екіпажа президентського борту, відмовився це зробити, сказавши, що заходитиме на посадку і лише у разі невдачі піде на запасний аеродром. Російські експерти вважають, що такі дії досвідченого польського пілота не можна пояснити інакше, як наказом начальства. Польські ж пілоти не тільки вважають російську версію неспроможною, але й звинувачують в усьому російських диспетчерів.

Поки поляки тужать, аналітики намагаються передбачити, хто ж буде наступним президентом Польщі. Вірогідно, ним стане Броніслав Коморовський - голова Сейму Польщі, а нині - в.о. президента. Він є членом тієї ж політичної організації, що і польський прем'єр-міністр Дональд Туск - партії "Цивільна платформа". Ще до трагедії Коморовському готові були віддати свої голоси 33% поляків. Брат загиблого президента Ярослав Качинський навряд чи зможе стати президентом - за його брата готові були проголосувати 20% польських виборців.

Президент України та голова уряду виразили співчуття в зв'язку із загибеллю Лєха Качинського. Віктор Янукович від імені народу України й від себе особисто передав слова підтримки рідним і близьким загиблих та всьому польському народу. Микола Азаров направив урядову телеграму-співчуття своєму колезі - голові Ради міністрів Польщі Дональду Туску. До посольства Польщі в Києві жителі міста несуть квіти й свічки, щоб вшанувати пам'ять жертв авіакатастрофи. Червоно-білі букети, перевязані траурними стрічками, залишають біля воріт дипміссії. Запалюють лампадки і читають молитви.

Президент Польщі Лех Качинський та його дружина Марія будуть поховані в неділю 18 квітня у Кракові в королівській крипті замку на Вавелі. Таке рішення прийняла родина президентської пари. Раніше як місце поховання розглядалися Кафедральний собор св. Яна та військовий цвинтар „Повонзкі” у Варшаві. У підземеллі краківської катедри спочивають польські королі, зокрема Ян Собєський, Стефан Баторій, Владислав Ваза, Зигмунт Август, Зигмунт Старий, а також інші визначні особи, такі як Тадеуш Костюшко, Юзеф Пілсудський, Адам Міцкевич, Юліуш Словацький та інші. На похорони в Краків обіцяють прибути лідери більш ніж сорока країн.

Як би там не було, правління Лєха Качинського було важливою епохою в житті Польщі. Його смерть - страшний удар для Речі Посполитої та для всієї Європи.